Казка "Як незнайко весну врятував"

КАЗКА «ЯК НЕЗНАЙКО ВЕСНУ ВРЯТУВАВ»

Жив – був хлопчик Незнайко, який нічого не знав і нікого не любив. Пішов Він одного весняного ранку гуляти і забрів у ліс. Блукав там – блукав та й натрапив на галявину з гарними квітами. Не знав Незнайко, що це - Первоцвіти, що рвати їх не можна та й вирішив вирвати усі, щоб потім продати їх і купити собі велосипед, про який мріяв. Та й почав Незнайко виривати квіти на галявині, не просто всі, а ще й з корінням. Побачила це Матінка – Природа, злякалась та й почала просити Незнайка:

- Не вбивай моїх діток, адже Вони на наступний рік не виростуть.

- А мені, що до того – сказав Незнайко та й продовжив своє погане діло. – Я велосипед хочу – пробурмотів Він.

- Але ж коли Ти вирвеш всі квіти, то наступної весни може й ненастати. Адже мої діти – Первоцвіти, будять мою сестру – Весну. І хто ж її наступного року розбудить, якщо Ти всіх моїх діток забереш?

Задумався Незнайко, адже на велосипеді зимою не покатаєшся. Припинив він рвати квіти, а Матінка – Природа Його з лісу вивела.

По дорозі додому, Незнайко всім, кого зустрічав – розказував, що Первоцвітів рвати не потрібно. За те, Його всі Всезнайком називати стали, а батьки купили сину велосипед, про який Він мріяв.

З тих пір не одна Весна, завдяки Всезнайку пройшла, адже хлопчина постійно перед настанням Весни, нагадував усім про те, що рвати Первоцвіти не можна. На своєму велосипеді, Всезнайко тепер в ліс їздив і проганяв тих, хто туди за квітами прийшов. Адже дуже Йому хотідось, щоб наступна Весна прийшла і Він знову на велосипеді б катався.