Київська держава за князя Ярослава Мудрого

 

Тема уроку: Київська держава за князя Ярослава Мудрого

Мета: розвинути понятійні навички щодо зовнішньої та внутрішньої політики князя Ярослава Мудрого; навчити критично оцінювати події, пов’язані з  правлінням князя; визначити поняття «міжусобна боротьба», «Руська правда»; визначити роль Ярослава Мудрого в контексті Середньовічної історії; сприяти вихованню почуття патріотизму на прикладі Ярослава Мудрого, прагнення знань, освіти, культури. Сприяти формуванню в учнів  хронологічної, просторової, логічної, мовленнєвої  компетентностей.

Тип уроку: Засвоєння нових знань

Основні поняття:    «бояри», «міжусобні війни», «Святополк Окаянний», «шлюбна дипломатія», «собор», «митрополія», «кочівники», «християнство», «Руська Правда», Софійський собор.

Основні дати:

1019 р.– утвердження Ярослава в Києві;

1036 р. – розгром печенігів;

1037 рік – заснування Софійського собору.
1039 р.– заснування Київської митрополії;

1051 р. – обрання Іларіона-русича митрополитом;

1054 р. – смерть Ярослава Мудрого.

Очікувані результати: учні зможуть: характеризувати умови приходу Ярослава до влади; аналізувати зміни, що відбулися в Київській державі за його правління; визначати внесок князя в розвиток давньоруської культури; давати власну оцінку діяльності Ярослава Мудрого; порівнювати правління Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

 

ХІД УРОКУ

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОНИХ ЗНАНЬ

На минулих уроках ми говорили про становлення Русі-України. Давайте перевіримо, як ви засвоїли попередній матеріал

 

Гра «Впізнай героя»

Вчитель зачитує матеріал про героя по декілька речень, а учні вгадують.

1. 882р. – захопив владу у Києві. За свідченням літописця, у 912р. від укусу змії загинув. Померти має від свого коня. Його боялися й шанували за відвагу. В народі прозваний «Віщим». (ОЛЕГ).
2. Після смерті князя Олега править Русю. Його знищило плем’я, що називалося древлянами. Засновник князівського роду Рюриковичів. (ІГОР).
3. Дружина Ігоря, почала правити 945р.  Вперше відвідала візантійського імператора. Вона була розсудливою і мудрою. Було проголошено Святою. Літописець називав її «наймудрішою серед усіх людей».  (ОЛЬГА).
4. Починаючи військові походи із висловом «Хочу на вас іти».  Посів Київський стіл 964р. Літописець писав «Сам був хоробрий і легкий». Син Князя Ігоря та Княгині Ольги. (СВЯТОСЛАВ).
5. Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. У 988 році охрестив Русь. (Володимир)

 

Робота в зошитах

Розташуйте  імена князів у хронологічній послідовності їх перебування на при владі. Дір, Аскольд, Олег 882,Ігор 912, Кий, Ольга 945, Святослав 964. Володимир 978—1015

 

На попередніх уроках ви ознайомилися з життям і діяльністю князя Володимира Великого. Давайте  побудуємо «Вежу добрих справ». На хвилинку закрийте очі. Перенесіться в часи України Русі. Уявіть себе літописцями, давайте створимо перелік корисних справ князя Володимира, які він зробив у період свого правління. Пригадайте і назвіть їх.

• 988 р. - запровадив християнство;
• побудував Десятинну церкву;
• спорудив міста - фортеці та земляні вали;
• запровадив золоті та срібні монети - златники та срібники;
• замість місцевих князів підкорених племен  посадив своїх синів.

Ви правильно визначили корисні справи князя. До цієї вежі ми повернемося в кінці уроку.

 

3.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

• «Володимир землю зорав, Ярослав засіяв», А як ви розумієте слово «Мудрий»?
• Складіть асоціативне гроно.

За всю історію людства тільки трьох правителів удостоїли звання Мудрий. Це візантійський імператор Лев VI , французький король Карл V та київський князь Ярослав. Своє прізвисько князь отримав через п'ять століть після смерті. 2008 року у проекті «Великі Українці» на телеканалі «Інтер» переміг князь Ярослав Мудрий.

 

Син Володимира Хрестителя, великий князь Ярослав Мудрий – перший правитель Русі, якого сучасники назвали царем. Ярослав на початку свого правління у 1016 році, ввів в дію писаний звід законів – "Руську Правду.

 

Проблемне запитання

Наше завдання з’ясувати, чому за всю історію Русі тільки один правитель отримав іменування «Мудрий». За які ж діяння так вшанував народ сина князя Володимира – Ярослава.

 

4. Оголошення теми і мети уроку

 

Тема: Київська держава за князя Ярослава Мудрого

 

План

1. Утвердження Ярослава на Великокнязівському престолі
2. Внутрішня політика Ярослава  Мудрого
3. Зовнішня політика Ярослава Мудрого

 

• Що ви очікуєте від уроку?

Так, на уроці ми будемо розвивати понятійні навички щодо зовнішньої та внутрішньої політики князя Ярослава Мудрого; вчитися критично оцінювати події, пов’язані з  правлінням князя; визначити історичні поняття та роль Ярослава Мудрого в контексті Середньовічної історії; а також, я сподіваюся, що ви станете ще більше любити свою країну, на прикладі Ярослава Мудрого будете прагнути до здобуття нових знань та розширите свої знання з культури.

 

Слово учителя

1.Утвердження Ярослава в Києві.

У Володимира Великого було 12 синів. Останні роки життя Володимира не були спокійними. Проти нього повстали сини:  прийомний син Святополк, прозваний народом «Окаянний» з а вбивство своїх братів, та рідний син Ярослав, який з десяти років  був посаджений батьком у Новгороді. Після його смерті у І015 році розпочалася кривава боротьба за київський престол. У 1015 р. Борис, Гліб і Святослав під час цих сутичок загинули. Літописець вважає винуватцем заколоту Святополка, який тоді сидів у Вишгороді. Дізнавшись про смерть батька, Святополк захопив київський престол. Проти Святополка виступив його брат, новгородський князь Ярослав. Перша битва між ними відбулася навесні 1016 р. поблизу м. Любеча на Дніпрі. Ярослав переміг і вступив до Києва. Святополк утік до свого тестя, польського короля Болеслава І Хороброго, і там за його допомогою зібрав велике військо.

У 1018 р. Болеслав І захопив Київ, Ярослав повернувся до Новгорода. Київським князем знову став Святополк. Та господарювали в місті та селах Київської землі іноземні завойовники. Вони збиткувалися над населенням, грабували його. Кияни повстали проти окупантів. Це змусило Болеслава І повернутися до Польщі, а Святополк утік до печенігів.

Навесні 1019 р. Святополк здійснив свій останній похід на Київ. «Ярослав зібрав силу воїнів і пішов йому назустріч, — пише Нестор*/— На сході сонця зі­йшлись супротивники і бій був жорстокий,24 липня 1019 р  на р Альта якого ще не бувало на Русі. І, за руки хапаючи один одного, рубались і сходились тричі, так, що низинами кров текла. І надвечір взяв гору Ярослав, а Святополк побіг... Ярослав же сів у Києві, потрудившись із дружиною, показавши перемогу і труд великий».

У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав, який правив у Тмутараканській землі. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Тоді брати уклали мирний договір. Ярослав почав правити в Києві, а Мстислав — у Чернігові.

Після смерті Мстислава у 1036 р., Ярослав, за словами Нестора, став «самовладцем Руської землі».

 

2. Внутрішня політика

 

Робота з підручником стр. 52

Відомий український історик М. Грушевський писав, що князювання Ярослава Мудрого було «світлою і щасливою добою. За часи його правління територія міста Києва зросла у 7 разів Князь украй неохоче сідав на коня і лише в разі особливої потреби брав участь у військових походах». Ярослав «любив читати книжки та дбайливо зберігав їх», залучав до освіти боярських дітей, запроваджував при церквах школи, поширюючи освіту. Засновував бібліотеки при Софійському соборі. Перша бібліотека налічувала, вважають історики, близько 950 книг. Вона безслідно зникла, пошуки тривають і до тепер. За його правління було створено метрополію у 1051 р митрополитом став Іларіон. Створив князь Ярослав Мудрий перший збірник законів «Руську правду».

«Руська правда» - це звід законів давньоруського права, який був укладений в XI ст. за часів правління Ярослава Мудрого. Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі.

 

«Руська правда»

• Ст. 1. Якщо людина вб’є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері.
• …Ст. 11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень.
• Ст. 13. За простого служителя - 5 гривень.
• Ст. 14. За вбивство ремісника і ремісниці - 12 гривень.
• Ст. 15. За смерда і холопа - 5 гривень, за рабиню - 6 гривень.
• …Ст. 86. А збору замість випробування залізом (приклад: божого суда, коли підозрюваний мав брати в руку розпечено залізо) платити 10 кун, мечнику 5 кун, дітському півгривні.

 

Конституція України

• Ст.21. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
• Ст. 27. Кожна людина має невід’ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави - захищати життя людини.
• Ст. 28. Кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
• Ст. 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою Інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
• Відповіді учнів.
• -                      Я не хотів би жити зараз за законами «Руської правди», вони були достатньо жорстокими.
• -                      Я вважаю , що в X - XI ст. ці закони були хоча й суворими, але справедливими. Та я б теж не хотіла, щоб Україна до сьогодні користувалася законами «Руської правди».

 

Запитання

1.         Чиї інтереси захищають ці закони?
2.         Що змінилось  у руському суспільстві із введенням Руської Правди. (Впровадження «Руської Правди» закріпило єдині правові норми на території Київської Русі, замість звичаєвого права. Це призвело до обмеження кровної помсти, замінивши її на державне судочинство та штрафи, а також змінило соціальні відносини, визначивши права та обов'язки різних верств населення, включаючи холопів. Цей звід законів сприяв зміцненню державності, регулюванню суспільних відносин і став основою для подальшого розвитку правової системи).

Висновок Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі. До збірника входило 18 статей, у яких зазначалося, як карати за ті чи інші проступки. «Руська правда» обмежила застосування кровної помсти та понівечення, замінюючи їх штрафами. Штрафи та покарання залежали від соціального стану потерпілого. За найбільш серйозні правопорушення - у людини забирали все майно, яке в неї було або перетворювали на раба. Штрафи сплачували на користь скривдженого і в казну князя. Судив зазвичай сам князь або його довірені особи. Норми «Руської правди застосовувалися і після розпаду Київської Русі, хоча були і надто суворими.

 

 «Руська правда» була першим правовим документом, який регулював відносини в державі . Він закріпив основні юридичні норми епохи на цілі століття, став взірцем, основою для всіх розпоряджень. Ці закони відстоювали інтереси заможних верств населення  була відсутня смертна кара і впорядкували життя на Русі.

 

Архітектурні споруди за часів князя Ярослава

За Володимира Великого та Ярослава Мудрого Київ відзначився не тільки збільшенням території, зростанням населення, а й будівництвом палаців і храмів, розвитком економіки і культури. Зростала і міцніла Київська держава, зростала і ставала все величнішою її столиця – місто Київ.

Збудував:

•       Золоті Ворота

Софійський собор (1037 було створено на місці перемоги Ярослава над кочовиками печенігами) Уже понад двохсот років точаться суперечки про те , хто побудував Софію Київську: Ярослав Мудрий чи Володимир Великий. Дослідження вчених стали підставою того, що будівництво храму почалося ще за князювання Володимира Великого. Найдавніші історичні джерела, де згадується собор , в тому числі і «Повість минулих літ» свідчать про те, що собор був збудований у 1037 році, але цей літопис зберігся в пізніх редакціях.

1 учень. Слово має професор історії Шевченко Вікторія Василівна.

3                   учень. Крім цього на стінах собору були виявлені графіті датовані 1018-1036 роками. Це свідчить про те, що собор був уже розписаний і пофарбований. Закладення храму можна датувати 1011 роком, а завершення його будівництва 1037 роком. Отже, будівництво храму було розпочато ще за Володимира Великого, а завершив його будувати Ярослав Мудрий.

Крім того є ще один історичний факт, який змушує мене схилятися до думки, що храм дійсно почав будуватися за князя Володимира. На центральному куполі храму є напис, який був зроблений ще до 1036 року.

1 учень. Шановні колеги, ваші дослідження є вагомими і можна сказати, що будівництво храму було дійсно розпочато ще за князювання Володимира, а син його Ярослав завершив будівництво цієї безцінної пам’ятки періоду Київської Русі.

 

•       Києво-Печерський монастир (1051)

 

•          Словникова робота. (Запис в зошит)
  •       Мозаїка – зображення з різнокольорової смальти (непрозоре скло) або камінців.
  •       Фреска– розпис на вогкій вапняній штукатурці водяними фарбами.
  •       Митрополія – вищий орган управління православною церквою на певній території.
  •       Митрополит – вищий духовний сан в деяких християнських церквах.

 

Значення цих понять записати дома у зошитах

 

 

 

3.Зовнішня політика Ярослава Мудрого

 

 

Робота з джерелом стр 51

1. Чи міг Ярослав у зовнішній політиці  віддавати перевагу воєнним діям. (Ні, Ярослав Мудрий переважно надавав перевагу дипломатичним методам у зовнішній політиці, використовуючи династичні шлюби, щоб породичатися з королівськими родинами Європи. Однак він також використовував силу зброї для захисту кордонів та у певних конфліктах, як от у битві під Любечем проти Святополка Окаянного у 1016 році).

 

Міжнародні зв’язки.

Ви дізналися про внутрішню політику князя Ярослава. Але могутність країни і талант керівника визначається вмінням налагоджувати стосунки з іншими європейськими державами, вмінням захищати свої землі і народ від зовнішнього ворога. Яким же був князь як політик у стосунках з іншими народами.

 

• Чому Ярослава називають «тестем Європи»?
• Якою була політика по відношенню до інших країн?

 

Текст 1.

Поріднитися з великим київським князем вважали за честь не тільки європейські монархи, а й візантійський імператорський двір. Ярослав активно втручався в міжнародні конфлікти, захищаючи інтереси власної держави.

Дружина Ярослава - Інгігерда (у хрещенні Ірина), дочка короля Швеції Олафа Шьотконунга. У придане принцеса принесла «землі Інгігерди» (Інгерманландію) з містом Ладога. Їх діти роз'їхалися по всій Європі. Ізяслав одружився з дочкою польського короля Казимира І Гертруди. Всеволод - з візантійською царівною Анною, від шлюбу з якою народився Володимир Мономах. В'ячеслав і Ігор одружилися з німецькими принцесами Одою Штаденською і Кунігундою Орламіндською. Старша дочка Єлизавета стала дружиною норвезького короля Харальда Сміливого, а після його загибелі - дружиною короля Данії Свена Естідсена. Чоловіком Анастасії був король Угорщини Андрій. Молодша дочка Анна вийшла заміж за короля Франції Генріха I. Король Польщі Казимир I, якого Ярослав Мудрий підтримав в боротьбі за трон, одружився на його сестрі Марії (Добронезі). Існує думка, що у Ярослава Мудрого була ще одна дочка - Агата, яка стала дружиною Едуарда Вигнанця, спадкоємця англійського престолу, який втік на Русь від гніву короля Кнута Великого.

 

Текст 2.

Анна (Агнеса) Ярославна - найвідоміша дочка великого київського князя, увійшла в історію як Анна Руська, королева Франції. Будучи наймолодшою ​​в сім'ї, вона у 1049 році обвінчалася в Реймсі з французьким королем Генріхом І Валуа, який шукав підтримки Ярослава в боротьбі проти німецького імператора. Після смерті чоловіка у 1060 році Анна стала регентшею при малолітньому сині Філіпі I. Це рідкісний випадок, коли Францією правила жінка. Цікаво, що деякі грамоти королева Анна підписувала кирилицею.

У 1062 році Анна поєднала свою долю зі спадкоємцем Карла Великого графом Валуа де Крепі. Цей союз не був бездоганним: мало того, що граф за життя Генріха І був його політичним противником, він до того ж уже був одружений. Анна залишилася з графом, незважаючи на те, що церква оголосила їх шлюб незаконним. Тільки після смерті другого чоловіка королева знову з'явилася при дворі. Цей факт, однак, став причиною того, що Анна не була похована в королівській усипальниці. Її могила знаходиться в заснованому нею абатстві в містечку Санліс. Там на порталі церкви св. Вінсента є скульптурне зображення Анни Ярославни в усій її красі. Пам'яттю про Анну стало і привезене з Києва Реймське Євангеліє, написане кирилицею, на якому до 1825 року присягали всі французькі королі.

Польща тоді була така слаба супроти Русі. Ярослав видав за Казимира свою сестру, Добронігу – Марію, як зветься вона в польських джерелах, а згодом висватав сестру Казимира за свого сина Ізяслава.

 

• Історична мозаїка

Завдання:

У кожного з вас на парті є текст з пропущеними словами. Необхідно заповнити пропуски після опрацювання тексту. (2 хвилини)

 

1.Ярославова донька ……. була за мужем за французьким королем Генріхом.  2 ………… і ………….. одружилися з німецькими принцесами Одою Штаденською і Кунігундою Орламіндською. Ярослав видав за ……… свою сестру, Добронігу – Марію, як зветься вона в польських джерелах, а згодом висватав сестру Казимира за свого сина ……..

 

Ви справилися з завданням. Молодці. Дійсно, усі ці за заходи, які проводив у зовнішній політиці князь Ярослав принесли великий міжнародний авторитет Київській державі. У міжнародній політиці він надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зав’язків з різними державами. Часто ці зв’язки зміцнював завдяки шлюбам своїх дітей.

 

5. Систематизація та узагальнення знань

На початку уроку ми з вами побудували вежу з добрих справ, які здійснив князь Володимир. Згадайте, які ж корисні справи для розвитку Київської держави зробив його син Ярослав. З цих важливих справ ми побудуємо «Ярославову вежу».

Корисні справи Ярослава Мудрого:

•                  остаточно розгромив печенігів у 1036 році;
•                  збудував Софійський собор;
•                  сприяв поширенню знань, розбудові Києва;
•                  зібрав першу бібліотеку;
•                  укладав вигідні шлюби з королівськими родинами;
•                  створив перший збірник законів - «Руська правда»;
•                  розширив межі Київської держави.

 

Давайте порівняємо «Вежу Володимира» і «Вежу Ярослава Мудрого»

• Чия вежа вища? (Ярослава Мудрого).
• Про що це свідчить? ( Це свідчить про те, що Ярослав дійсно зробив більше корисних справ за часи свого правління, ніж його батько Володимир. Недарма його назвали Мудрим.)

 

На початку уроку перед нами стояло проблемне запитання. Давайте спробуємо дати на нього відповідь.

• Чи правильним є твердження, що за часів правління Ярослава Мудрого

 

6. Підсумок уроку

Вчитель: Ви зробили правильні висновки. Дійсно за Ярослава Мудрого Київська держава досягла апогею свого розвитку. Ми, як його нащадки можемо пишатися ним. У 2008 році Україна серед багатьох історичних постатей різних часів у проекті «Великі українці» обрала на перше місце Ярослава Мудрого. За мудрість, честь і славу цієї особи в Україні створена сучасна державна нагорода «Орден Ярослава Мудрого для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною в галузі державного будівництва, зміцнення міжнародного авторитету України, розвитку економіки, науки, освіти, культури, мистецтва, охорони здоров'я, за визначні благодійницьку, гуманістичну та громадську діяльність. Ці факти свідчать по те, що українці не забувають, а шанують діяльність князя Ярослава Мудрого.

 

7. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

Прочитати параграф 7 стр. 50-55. Виконати на стр. 55 перевір себе 4, 6

 

 

 

 

 

12 запитань

Запитання 1. У якому році Володимир прийшов до влади в Києві?

варіанти відповідей 

а)980 

б)982 

в)988

Запитання 2. Які кочові племена вчиняли напади на південні кордони Київської держави за часів правління князя Володимира Великого?

варіанти відповідей 

а)хозари 

б)половці 

в)печеніги

Запитання 3. «Уставом земляним» було названо?

варіанти відповідей 

а)документ на володіння земельною ділянкою 

б)зведення норм усного звичаєвого права 

в)договір із Візантією

Запитання 4. Яка подія відбулася у 988 р.?

варіанти відповідей 

а)побудова першої кам’яної церкви 

б)посольство до Константинополя 

в)хрещення Русі

Запитання 5. Як називалася церква на побудову якої князь виділив десяту частину доходів?

варіанти відповідей 

а)Десятинна 

б)Богородиці 

в)Благовіщення

Запитання 6. Як у народі прозвали південну лінію оборонних споруд, що захищала від набігів кочовиків?

варіанти відповідей 

а)«південні вали» 

б)«змієві вали» 

в)«володимирові вали»

Запитання 7. Із якою державою вів боротьбу Володимир за Червенські міста?

варіанти відповідей 

а)Польща 

б)Візантія 

в)Німеччина

Запитання 8. Вкажіть площу "міста Володимира"

варіанти відповідей 

а)близько 10 га 

б)близько 25 га 

в)близько 55 га

Запитання 9. Якою була висота "змієвих валів"?

варіанти відповідей 

а)40 м 

б)10 м 

в)15 м

Запитання 10. У якому році Володимир захопив місто Херсонес?

варіанти відповідей 

а)988 

б)995 

в)1010

Запитання 11. Десятинну церкву було зруйновано під час навали?

варіанти відповідей 

а)печенігів 

б)половців 

в)монголів

Запитання 12. Візантійську принцесу і дружину Володимира Великого звали?

варіанти відповідей 

а)Єлизавета 

б)Анна 

в)Софія

 

 

 

 

 

 

 

Ключ

1. А)
2. Б)
3. Б)
4. В)
5. А)
6. Б)         12. Б)
7. А)
8. А)
9. Б)
10. А)
11. В