Київська держава за наступників Ярослава Мудрого

Конспект уроку

з історії України

для 7-го класу

Підготувала учитель історії

                                                                                                 Поліщук Віта Віталіївна

Тема. Київська держава за наступників Ярослава Мудрого

Мета: охарактеризувати період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі; встановити історичне значення Любецького з’їзду князів; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власні судження, удосконалювати навички роботи з історичною картою та історичним матеріалом; формувати інтерес до вивчення теми.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

•                   називати дати, пов’язані з темою уроку;
•                   застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття;
•                   характеризувати період правління наступників Ярослава Мудрого (Мономаховичів, Ігоревичів, Ростиславовичів та ін.) як час політичної децентралізації (дроблення) Русі;
•                   показати на карті території князівств періоду роздробленості Київської держави (Русі-України);
•                   встановити історичне значення Любецького з’їзду князів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, ілюстративний ряд до теми, контурні карти, карта «Київська держава за правління Ярославовичів».

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Актуалізація опорних знань.

1. Робота з ілюстраціями.

•        Розгляньте ілюстрації.
•        Які події на них зображено?
•        Коротко охарактеризуйте кожну подію.

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Вправа «Передбачення».

•        Розгляньте картину П. Андрусіва «З’їзд князів».

•        Які верстви населення на ній зображено? Що про це свідчить?
•        Про що, на вашу думку, могли розмовляти князі?
•        Які питання та теми могли обговорювати?
•        Доберіть іменники, якими можна назвати зображену подію.
•        Сьогодні ви довідаєтеся про перший з’їзд князів у Київській державі. З’ясуєте, які події йому передували до яких подій призвели його рішення.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Словникова робота.

•        Розгадайте ребуси.
•        Знайдіть у підручнику їх визначення та запишіть у зошити.

Уділ – у Русі-Україні так називали адміністративно-територіальну одиницю, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

Тріумвірат – союз між трьома практично однаково могутніми політичними чи військовими лідерами.

Поруб – застаріла назва в’язниці; погріб, що служить в’язницею.

Снеми – князівські  з’їзди; колегіальні органи влади в Київській державі.

2. Вибіркове читання (с. 72 – 73 підручника).

•        Зачитайте речення, які містять імена.
•        Зачитайте речення, що містять географічні назви.
•        Як у Київській державі утворився тріумвірат? Хто його утворив?
•        Хто посів Київський стіл після смерті Ярослава Мудрого?
•        З якою метою Ярослав Мудрий залишив такий заповіт поділу київських земель?

3. Робота в парах.

•        Знайдіть та запишіть відповіді на запитання.

• Між ким відбулася битва?
• Коли відбулася битва?
• До чого призвела битва?

4. Вправа «Знайди помилку».

•        Користуючись текстом підручника на с. 74 – 76, знайдіть та виправте помилки.

• Ізяслав Ярослави утік до Чехії і 1 1070 р. повів військо на Русь.
• Ізяслав доручив здійснити розправу над повстанцями молодшим братам.
• Всеславові Ізяслав дозволив залишитися в Полоцьку.
• Перший, на думку істориків, князівський з’їзд відбувся у Переяславі 1071 р.
• Ізяслава вигнав із Києва Всеволод.
• Після смерті Всеволода Київський стіл посів його син Володимир Мономах.

•        Дайте відповіді на запитання.

• Що стало приводом до Вишгородської наради?
• Які рішення були прийняті на Вишгородській нараді?
• Хто був спільним ворогом для усіх Ярославовичів?
• Чому Володимир Мономах відмовився посісти Київський стіл після смерті батька?

5. Робота в парах.

1.     Вправа «ФІШБОУН».

•        Опрацюйте текст підручника на с. 77 та виконайте завдання.

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Робота із картосхемою.

•        Розгляньте картосхему.

• Позначте межі поділу Київської держави за заповітом Ярослава Мудрого.
• Підпишіть Уділи князівств відповідними цифрами уділи синів Ярослава Мудрого:

1 – Ізяслав Ярославович

2 – Святослав Ярославович

3 – Всеволод Ярославович

4 – В’ячеслав Ярославович

5 – Ігор Ярославович

6 – Володіння нащадків Ізяслава Володимировича

• Підпишіть місце та рік поразки війська руських князів від половців.
• Підпишіть роки Вишгородської наради та Любецького з’їзду князів біля відповідних міст.
• Різними кольорами обведіть уділи князівств після Любецького з’їзду.

6. Підсумки уроку.

1. Вправа «Три слова».

•        Назвіть три слова, якими можна охарактеризувати правління Ярославовичів.

7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати § 9 підручника.