Київська Русь за часів Володимира Великого

Київська держава за часів Володимира Великого

Мета. Проаналізувати основні напрямки політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі. На основі знань учнів про причини виникнення релігій з’ясувати загальні риси й відмінності між язичництвом та християнством; підкреслити прогресивне значення прийняття християнства на Русі. Розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам. Виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.

Тип уроку: урок формування й вдосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: карта “Київська Русь в ІХ – ХІ ст.”, портрет князя Володимира, підручники.

Очікувані результати. Після цього уроку учні:                                                     

навчаться складати схему-портрет історичної особи;

вмітимуть визначати роль історичної особи в історії;

вдосконалять навички роботи з історичною картою;

навчаться працювати з різними історичними джерелами;

вдосконалять вміння аналізувати історичні документи;

зможуть визначати відмінні риси християнства та

язичництва;

набудуть навички участі у визначенні та аргументуванні своєї позиції;

зможуть визначати історичне значення хрещення Русі.

 

План уроку.

1. Активізація пізнавальної діяльності

•        Сьогодні ми дізнаємося про долю наступників князя Святослава та познайомимося з діяльністю його сина Володимира Великого.

2. Мотивація навчальної  діяльності

Опрацюйте текст підручника на стр. 44.

•        Спростуйте або підтвердіть твердження.

•            Володимир посів Київський престол після смерті батька. –
•            Володимир утік із країни, щоб не правити. –
•            Володимир відвоював престол у свого брата. +
•            Землі яких східнослов’янських племінних союзів – предків українців – були приєднані до Київської держави за князя Володимира? (Волиняни, Білі                Хорвати)
•            Якими річками проходили кордони Русі-України за часів Володимира на заході та на сході, до яких озер простягалися володіння на півночі, яких морів сягнули на півдні? (Прут, Дністер, Вісла; Волга, Ока, Сейм Дон; оз. Нево, Онего, Чудське, Ільмень)

Запитання

Укажіть найважливіші риси зовнішньої діяльності  князя Володимира                Великого (це розширення території держави шляхом завоювань та приєднання нових земель, зміцнення кордонів (особливо з боку степу), активна взаємодія з європейськими державами через «шлюбну дипломатію» та прийняття християнства, яке посилило міжнародний авторитет Русі. Також він зміцнив вплив у Причорномор'ї та Приазов'ї).

 

3. Вивчення нового матеріалу.

1. Початок правління Володимира. Характеристика.
2. Реформи князя, їхнє значення.
3. Причини прийняття християнства. Історичне значення.

 

Учитель. Ми продовжуємо вивчати становлення й розвиток Давньоруської держави Київська Русь. Давайте пригадаємо деякі загальні моменти історії цієї держави.

1. Який народ був засновником Київської Русі? Де він розселився в V ст.?  (Засновником Київської Русі був руський народ, а в V столітті він розселився по Східній Європі, зокрема в районі майбутнього Києва, де проживали племена полян).
2. Коли виникла Київська Русь, за якого князя? (Київська Русь виникла в 882 році, коли князь Олег захопив Київ і об'єднав під своєю владою північні (з Новгорода) та південні землі, проголосивши Київ столицею нової держави. Це вважається початком утворення держави, хоча державні структури формувалися протягом тривалого часу).
3. Завдання на дошці для 2-х учнів:

1-ий креслить схему державного устрою Київської Русі,

2-ий пише в хронологічній послідовності імена князів Київської Русі.

Поки учні виконують завдання на дошці – вчитель перевіряє домашнє завдання – учні зачитують свої замітки до історичного журналу “Святослав Хоробрий”.

Перевірка виконання завдання на дошці.

Ви на дошці записали імена перших князів Київської Русі. Кожен з них мав призвісько. Пригадайте їх. Чому так називали князів?

Учитель. На сьогоднішньому вроці ми познайомимося ще з одним князем Київської держави – Володимиром, і він теж  мав своє призьвісько, навіть три – Володимира народ “охрестив” Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква – Святим,    історики – Великим.

Увага! Проблемне питання уроку: за що князь Володимир був прозваний Ясним Сонечком, Святим та Великим?

А щоб легше нам було з цим розібратись, визначити його роль в історії Київської держави, давайте спробуємо в ході уроку намалювати його схему-портрет.

Учитель малює на дошці коло, яке заповнюється в ході уроку. Під час виконання заготовки для майбутньої схеми, можна супроводжувати свої рухи розповіддю. Вчитель говорить:

Володимира називали Святим. Намалюємо навколо нього німб.

Володимира називали Сонечком. Домалюємо навколо німба промінчики.

Володимира називали Великим. Покажемо це.

- Після смерті Святослава в 972 році між його 7-ма синами розпочалась міжусобна боротьба за владу.

 

1. Початок правління Володимира. Характеристика.

 

Слово вчителя.«Володимир землю зорав, Ярослав засіяв» - цим образним висловом літописець наголошував на наступності державних заходів князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Характеризуючи ту добу в історії Київської Русі, учені зазначають, що тодішню державу було «описано арабськими істориками, нанесено на світові карти персидськими географами, звеличено давньоруськими літописцями, засвідчено візантійськими вченими і західноєвропейськими хроністами, оспівано в давньоруських билинах і дружинних піснях, згадано у скандинавських сагах і французькому епосі...». З уроків теми ви довідаєтеся, які події зумовили розквіт давньоруської держави.

 

Великий Будівничий

 

980-1015 рр. - князювання Володимира Святославовича.

 

988 р. - запровадження на Русі християнства як державної релігії.

 

Року 980, перемігши брата в боротьбі за великокнязівський стіл, «став княжити Володимир у Києві один». Посівши київський стіл, Володими

Святославович почав послідовно приєднувати до Києва нові території та приборкувати непокірні місцеві князівські династії. Тож Володимир не обмежувався встановленням формальної зверхності у вигляді виплати данини, а замінював у центрах основних руських земель племінних князів на своїх синів і довірених бояр. Підлеглі території втрачали племінні назви, натомість їх починали називати землями за головним містом: Київська земля, Чернігівська земля, Переяславська земля, Новгородська земля тощо. Отже, за правління Володимира відбулася заміна родоплемінного поділу Київської Русі на територіальний.

 

Розширюючи територію своїх володінь, Володимир відчутно відсунув кордони в західному напрямку. До Київської держави увійшли землі волинян та хорватів.

 

На півночі київський князь мав вихід до Балтійського моря. Не слабнув інтерес Володимира й до південного напрямку, адже Візантійська імперія лишалася наймогутнішою державою, а східні кочові племена були настільки близько, що нехтувати цим означало свідомо наражатися на небезпеку спустошення.

 

Тож у часи князювання Володимира Великого завершилося формування території Київської Русі: визначилися й закріпилися її державні кордони, які здебільшого збігалися з етнічними межами східних слов’ян.

 

2.Реформи князя, їхнє значення.

 

Реформи Володимира Великого стосувалися ключових сфер життя на Русі: адміністративної (централізація влади шляхом призначення синів намісниками), військової (створення потужної армії, укріплення кордонів), релігійної (запровадження християнства як державної релігії, будівництво храмів), судової (впровадження правових норм, зокрема «Уставу земляного») та освітньої (заснування шкіл). Також була проведена грошова реформа (карбування власних монет) та зміцнення південних кордонів для захисту від кочівників.

 

Ключові реформи Володимира Великого

Реформа	Зміст реформи
Адміністративна	• Заміна племінних вождів княжими посадниками (зазвичай синами Володимира), які керували територіями. • Посилення централізованої влади та єдності держави.
Військова	• Замість варязької дружини сформував армію з місцевих воїнів. • Захист кордонів шляхом будівництва укріплень («Змієві вали») та наділенням землями «кращих мужів» за службу. • Забезпечення боєздатності армії.
Релігійна	• Хрещення Русі у 988 році та прийняття християнства як державної релігії. • Будівництво першого кам'яного храму — Десятинної церкви, запровадження сплати десятинної частини для підтримки церкви. • Поширення нової релігії по всій території Русі.
Судова	• Розмежування князівського та церковного судочинства. • Впровадження правових норм, таких як «Устав земляний», який регулював відносини та становище дружинників. • Запровадження та скасування смертної кари.
Освітня	• Заснування перших шкіл для навчання грамоти (перша школа була при Десятинній церкві). • Розвиток писемності та підготовка спеціалістів для державного, культурного та церковного життя.
Фінансова	• Карбування власних золотих («златників») та срібних («срібників») монет. • Карбування монет з зображенням тризуба (родового герба Володимира). • Сприяння розвитку торгівлі та зміцненню економіки.

 

 

 

Характеристика	Володимир Великий
Роки князювання	980 – 1015 рр.
Внутрішня політика	Завершив об’єднання всіх руських земель у складі Руської держави. Практично завершив процес утворення Русі-України. Приєднав землі майже всіх слов’янських племен. Збудував укріплену лінію для захисту. Запровадив 988 р. християнство як державну релігію. Збудував Десятинну церкву, засновано першу школу. Почав карбувати перші монети – срібники та златники.
Зовнішня політика	Воював із в’ятичами; ятвягами, радимичами, волзькими болгарами та хорватами. Розвивав економічні, політичні та культурні зв’язки з Візантією, Польщею, Угорщиною, Чехією, західноєвропейськими країнами.
Історичне значення	Значно зміцнив і розширив кордони Русі-України. Діяльність князя сприяла розвитку Київської держави й зміцненню її міжнародного авторитету. Київська держава стала нарівні з багатьма державами Європи та Близького Сходу.

 

 

3.Причини прийняття християнства. Історичне значення

 

Причини прийняття християнства включали прагнення зміцнити владу князя та об'єднати племена, а також потребу в налагодженні міжнародних зв'язків з християнською Європою. Історичне значення полягає в тому, що християнізація сприяла централізації держави, розвитку писемності, архітектури, мистецтва та включенню Русі до європейської цивілізації.

Причини прийняття християнства

Зміцнення державної влади: християнство давало князю сакральну, божественну підтримку, що посилювало його владу над племенами та зміцнювало централізовану державу.

Об'єднання племен: нова єдина релігія сприяла культурному та політичному об'єднанню східнослов'янських племен і формуванню спільного етносу.

Міжнародний престиж: одруження Володимира з візантійською принцесою та прийняття християнства як державної релігії значно підвищило авторитет Київської Русі на міжнародній арені.

 

Робота з історичним джерелом  ст. 48

Запитання

1.Хто ініціював хрещення християн. (Хрещення християн ініціював Ісус Христос, який був засновником християнства та хрестився в річці Йордан від Іоана Хрестителя. Щодо хрещення Київської Русі, то його ініціатором був князь Володимир Святославич 988 року).

 

Пригадайте, що таке міжусобна боротьба? (Міжусобна боротьба — це внутрішній конфлікт, війна або розбрат між людьми, родинами, суспільними групами або князями в межах однієї держави).

 

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянську землю. Згодом захопив Новгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо, відвоював Новгород і пішов на Київ. А в 980 році став єдиновладним князем Русі.

 

Давайте відобразимо це на схемі.

 

Володимр зібрав усі землі свого батька. Приєднав до Києва всі східнослов’янські племена. За Володимира було завершено об’єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи.

Покажемо це на схемі.

 

Увага! Завдання: за моїм словесним описом позначте на контурній карті кордони Київської Русі. Отже, кордони Київської Русі простягались від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги  на сході, від Чудського, Ладожзького озер  на півночі до Причорномор’я та Приазов’я на півдні. Загальна площа держави досягала 800 тис. км квадратних.

 

Давайте звернемо увагу на портрет князя й послухаємо опис зовнішності Володимира із книги А.Ладинського “Як пав Херсонес”.

 

Учень. Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підбородком на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перстнями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, з зеленими ремнями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено голубого кольору із зображенням, що нагадувало лілію. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були голубі очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він брив підбородок, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава.

 

Учні з допомогою вчителя констатують, що:

Володимир провів адміністративну реформу – владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам, тим самим укріпив державу.

Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами.

Володимир збудував багато міст-фортець – заслонів на шляху до Києва, тим самим створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

Відобразимо це на нашій схемі.

 

Учитель.  І, нарешті, у 988 році Володимир запровадив християнство на Русі.

Завдання: дослідіть таблицю “Відмінності християнської релігії від язичницької віри” й визначте шляхом методу “Прес”: яку роль відіграло хрещення Русі – позитивну чи негативну?

	Поширення	Пантеон	Організація	Джерела віри
Язичницька віра	Племінна, територіально обмежена	Поклоніння силам природи, багатьом богам	Відсутня чітка релігійна організація	Основа віри – усний міф
Християнство	Одна зі світових релігій	Поклоніння одному богу	Сувора церковна організація	Основа віри – священна Біблія

 

Історичне значення прийняття християнства

Державне значення: християнство стало основою для формування могутньої централізованої держави, а також сприяло розвитку феодальних відносин.

Культурне значення: відбувся приплив знань про нові речі, поширилася грамотність, з'явилися нові види мистецтва (живопис, архітектура), розвинулася літописна справа, що призвело до появи перших бібліотек.

Політичне та цивілізаційне значення: Київська Русь стала частиною християнського світу, що вивело її в передові європейські країни, розширило її культурні та економічні зв'язки з іншими державами.

 

Учні виділяють історичне значення хрещення Русі:

1. Сприяло зміцненню держави.
2. Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.
3. Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.

Відображаєм цю подію на схемі-портреті.

Таким чином, наша схема-портрет заповнена.

У результаті виходить така схема-портрет:

Учитель. Отже, спробуємо вирішити наше проблемне завдання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим?

Учні висловлюють свої думки.

Учитель. А ось яку оцінку діяльності Володимира дав поет Шкрумеляк.

Звав тебе народ ласкавим,

Називав теж “Сонцем ясним”,

Бо зробив ти край великим,

А свій люд багатим, щасним.

Ти зібрав всі руські землі

Від Кавказу до Карпат –

І від моря аж по Волгу

Став “Великий” панувати.

Християнську вніс ти віру

У народ – мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові.

І побивши печенігів –

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі,

І за те ти в нас “Великий”,

А “Святий” у церкві божій!

 

4. Закріплення вивченого проходить у формі гри “Міцний ланцюжок”: учитель говорить по-черзі учням дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не знаходить що сказати – встає, тобто перериває ланцюжок.

Князь Володимир:

Закінчив…………….(об’єднання слов’янських племен).

Підкорив……………(вятичів, радимичів).

Переміг……………..(печенігів).

Побудував………….(міста-фортеці, Десятинну церкву).

Заснував……………(м. Володимир-Волинський, м. Переяслав).

Упорядкував……….(управління державою).

Прийняв……………(християнство).

Укріпив…………….(давньоруську державу).

Розвивав……………(культуру, освіту, торгівлю).

Чеканив……………(злотники, срібники).

 

5. Домашнє завдання

Прочитати параграф  § 6 стр. 44-49, на стр. 49 виконати завдання з рубрики  перевір себе  5, 6