Класна година "Битва під крутами. Урок відповідальності за життя молодих людей".

Тема: БИТВА ПІД КРУТАМИ.

УРОК ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЖИТТЯ МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ

Мета:

1. вшанувати пам'ять Героїв Крут;
2. визначити роль героїчної битви 1918 р. в становленні української державності;
3. визначити роль молоді як рушійної сили на шляху народу до свободи.

Хід уроку:

1. Слово вчителя: Країна відзначає річницю подвигу під Крутами .

29 січня 1918 року на залізничній станції Крути, за 130 км на північний схід від Києва відбувся бій між чотирьохтисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, який налічував близько 400 вояків. У бою під Крутами захисники української державності здобули переконливу перемогу. Наступ противника було зупинено. Це були перші українські «кіборги»

2. Презентація Фото та ілюстрацій битви під Крутами.

3. Одна з героїчних і водночас трагічних дат української історії – 29 січня 1918 року, коли відбувся бій більшовицьких військ генерала Михайла Муравйова із загонами УНР у полі біля залізничної станції Крути (Чернігівщина, за 130 км від Києва).

4-тисячній російській армії протистояло близько 600 українських вояків, із яких понад три сотні – національно свідомі київські студенти і гімназисти.

Бій набув в історії особливого значення завдяки героїзму української молоді, яка виконала наказ і захистила підступи до Києва, стримавши ворога протягом доби.

Червоні втратили близько 300 бійців. Оборонці надвечір почали відступ у напрямку Києва, аби не потрапити в оточення.

Командир студентської сотні сотник Андрій Омельченко вирішив спочатку багнетною атакою відбити ворога, а вже потім відходити. Атака виявилася невдалою, адже юнакам протистояли професійні вояки.
Сотня зазнала втрат, загинув і сам Омельченко, однак допомога молодого резерву не дала більшовикам оточити та знищити студентів.

Забравши вбитих і поранених, українське військо відходило до ешелону. Росіяни не змогли продовжувати наступ на Київ того дня — через суттєві втрати й розібрану залізницю.

Коли близько 17-ї години зібралися всі українські підрозділи, виявилося, що не вистачає однієї чоти студентів, яка стояла найближче до станції: у сум’ятті бою в полон потрапив розвідувальний взвод (близько 30 осіб).
Відступаючи у сутінках, хлопці втратили орієнтир і вийшли на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями.

Аби помститися за свої значні втрати, більшовики спочатку познущалися із 27 полонених, а потім їх повбивали – розстріляли чи закололи багнетами.

Учень 7-го класу Григорій Піпський перед розстрілом перший почав співати «Ще не вмерла Україна», і решта студентів підтримали спів.

Після розстрілу місцевим жителям деякий час забороняли ховати тіла померлих.

27 замордованих із почестями перепоховали в Києві на Аскольдовій могилі 19 березня 1918 року. Вшанувати героїв зібралися тисячі киян.

Трагічна загибель студентського загону під Крутами стала символом патріотизму і жертовності в боротьбі за незалежну Україну.

4.               Перегляд відео ролику “Пам’яті тридцяти ”.

Учень: Павло Тичина присвятив полеглим свій вірш “Пам’яті тридцяти ”.

На Аскольдовій могилі 
Поховали їх — 
Тридцять мучнів українців, 
Славних, молодих… 
На Аскольдовій могилі 
Український цвіт! — 
По кривавій по дорозі 
Нам іти у світ. 
На кого посміла знятись 
Зрадника рука? — 
Квитне сонце, грає вітер 
І Дніпро-ріка… 
На кого завзявся Каїн? 
Боже, покарай! — 
Понад все вони любили 
Свій коханий край. 
Вмерли в Новім Заповіті 
З славою святих. — 
На Аскольдовій могилі 
Поховали їх.

5. Обговорення історичної події з учнями класу.
6.  Підведення підсумків уроку. Рефлексія.

Вчитель:

Україна має пам’ятати уроки, винесені з героїчного подвигу під Крутами-уроки національної єдності і створення сильної армії.