Кочові народи степів України Х—ХІІІ ст. Візантійські володіння на Кримському півострові

Кочові народи степів України Х—ХІІІ ст. Візантійські володіння на Кримському півострові

Походження: тюркські племена, що утворили одну з перших ранньосередньовічних кочових держав; ✓ Розселення: степи між Каспієм, Азовом, Волгою та Доном; частина Криму; ✓ Перша писемна згадка: середина VII ст., формування Хозарського каганату; ✓ Економіка: кочове скотарство, митний контроль торговельних шляхів, торгівля невільниками; ✓ Політичний устрій: дуалістична влада (каган – сакральний правитель; бек – військовий керівник); ✓ Особливість: прийняття правлячою елітою юдаїзму, етнічна строкатість і багатоконфесійність населення; ✓ Запровадили принцип Pax Chazarica — безпека та стабільність в обмін на данину; ✓ Хозарський каганат

862 р. — Аскольд звільнив полян від сплати данини хозарам; ✓ 883 – 885 рр. — Олег звільнив від залежності полянів, сіверян і радимичів; ✓ Данницька залежність: племена полян, сіверян, деревлян у VII–IX ст. сплачували хозарам данину; ✓ 944 – 945 рр. — походи Ігоря на Каспій; боротьба за контроль над торговими шляхами; ✓ Хозарський каганат виступав ключовим бар’єром між степовими ордами та Руссю; Контролював торгівлю та політичний вплив у регіоні. 965 р. — похід Святослава – розгром Ітиля, Саркела; → підрив державності Хозарського каганату; ✓ Хозари і Русь – основні події та відносини Історична роль Пригадайте, як змінилася ситуація на руському пограниччі після занепаду Хозарського каганату? ?

Походження: тюркські кочові племена, об’єднані з сарматами та угро-фінами; ✓ Розселення: від Дону до Дунаю, північне Причорномор’я. ✓ Перша писемна згадка: 915 р. мир із князем Ігорем; ✓ Економіка: кочове скотарство, торгівля з Руссю та Візантією, збір мита з караванів. ✓ Політичний устрій: «воєнна демократія» – кожне плем’я очолював вождь із радою старійшин; ✓ Особливість: «летючі люди» – висока мобільність, швидкі пересування степом та несподівані удари. ✓ Участь у війнах: брали участь у воєнних походах як найманці для Русі та Візантії. ✓ Печеніги

968 р. — облога Києва печенігами → повернення Святослава запобігло захопленню міста; ✓ 972 р. — печеніги, підкуплені Візантією, влаштували засідку на Дніпрових порогах → загибель Святослава; ✓ 915–944 рр. — спорадичні союзи та конфлікти з Руссю; участь у походах на Візантію як найманці; ✓ XI ст. — активні набіги на південні рубежі Русі; Володимир будує лінію укріплень «Змієві вали»; ✓ Печеніги контролювали степові рубежі Русі-України; Впливали на політику й торгівлю, часто діяли як найманці. 1036 р. — остаточний розгром печенігів під Києвом; частина переселилася на Балкани, інші – на кордоні Русі. ✓ Печеніги і Русь – основні події та відносини Історична роль Пригадайте, хто розгромив печенігів і як це змінило ситуацію на кордонах Русі? ? Розгром печенігів під Києвом 1036 р. Мініатюра Радзивіллівського літопису.

Походження: тюркомовні кочові племена; вихідці з Гузьких степів Центральної Азії; ✓ Розселення: кочували між Доном і Дніпром; У XI ст. переселилися на південні рубежі Русі; ✓ Перша писемна згадка: 985 р. – як союзники князя Володимира під час походу на Волзьку Булгарію; ✓ Економіка: кочове скотарство; частково осілий побут під впливом слов’ян; ✓ Політичний устрій: союзи племен на чолі з ханами та родовою знаттю; ✓ Особливість: часто виступали найманою кіннотою у військах руських князів; ✓ У Пороссі створили осілі громади і поступово інтегрувалися в населення Русі; ✓ Торки

1054 р. — торки вдерлися на Переяславщину, зазнали поразки від князя Всеволода Ярославича; ✓ 1060 р. — торки розбиті спільними силами Ярославичів та полоцького князя Всеслава Брячиславича; ✓ 985 р. — виступили союзниками Володимира у поході на Волзьку Булгарію; ✓ Після 1060 р. — частина торків переселилася на Балкани у володіння Візантійської імперії; ✓ Торки як васали князів охороняли південні кордони Русі та сприяли інтеграції кочових племен. Інша частина оселилася в басейні річок Росі та Росави (центр — Торчеськ) і на півдні Переяславщини; ✓ Торки і Русь – основні події та відносини Історична роль Середина XII ст. — торки разом із печенігами та берендеями увійшли до союзу Чорних клобуків; ✓

Походження: об’єднання тюркських кочових племен: торків, печенігів, берендеїв та інших; ✓ Розселення: лісостепові землі Русі, басейн річки Рось; ✓ Перша писемна згадка: 1146 р.; ✓ Назва: від тюрк. kara-kalpak, каракалпаки — «чорні ковпаки/шапки»; ✓ Економіка: скотарство, участь у прикордонній торгівлі; часткова інтеграція в місцеве господарство; ✓ Політичний устрій: васали київських князів, союз племен з військовим самоврядуванням; ✓ Військова роль: охорона південних кордонів, участь у князівських міжусобицях; ✓ Чорні клобуки Торки і берендеї одягнути у чорні ковпаки.  Мініатюра Радзивіллівського літопису.

1050–1060-ті рр. — частина цих племен переходить на службу до київських князів; ✓ Початок XII ст. — беруть активну участь у війнах Русі проти половців як союзники; ✓ Середина XI ст. — на південні рубежі Русі приходять тюркські племена (торки, берендеї, печеніги); ✓ Середина XII ст. — частина загонів залучається київськими князями до міжусобних війн; ✓ Чорні клобуки — прикордонні союзники Русі-України, що захищали південні рубежі, воювали з половцями та підтримували князів у міжусобних війнах. Перша третина XIII ст. частина знищена монголами, решта інтегрована в населення Русі. ✓ Чорні клобуки і Русь – основні події та відносини Історична роль Чому київські князі зробили чорних клобуків союзниками і яку користь це дало Русі-Україні? ?

Походження: тюрксько-скіфо-сарматські племена (кипчаки, кумани); ✓ Розселення: степи від Волги до Нижнього Дунаю (Дешт-і-Кипчак); ✓ Перша писемна згадка: 1055 р., половецький хан Блуш уклав мир із Руссю; ✓ Економіка: кочове скотарство, ремесла – обробка металу, шкіри, виготовлення зброї та прикрас; ✓ Політичний устрій: організовувалися в окремі орди (племена), очолювані ханами зі спадковою владою; ✓ Особливість: поступово укладались династичні шлюби руських князів із половецькою знаттю; ✓ Житло: юрти наземні та на возах («вежі»), деякі досить великі, тягли по 20+ биків. ✓ Половці

XI–XIIІ ст. — князі Русі воювали з половцями та іноді об’єднувалися з ними проти інших ворогів; ✓ З 1090-х рр. — часті династичні шлюби між князями та половецькою знаттю; ✓ 1055 р. — половецький хан Блуш уклав мир із Руссю; 1061 р. — перший напад половців на Русь; ✓ 1185 р. — похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, описаний у «Слові о полку Ігоревім»; ✓ Половці сприяли інтеграції степових племен у населення Русі-України, брали участь у міжусобицях руських князів і зміцнювали союзи через династичні шлюби 1223 р. — битва на р. Калка: половці й русичі разом проти монголів; ✓ Половці і Русь – основні події та відносини Історична роль Як стосунки з половцями (війни, союзи, шлюби) впливали на життя Русі? ? Половці кочують у пересувних вежах Мініатюра Радзивіллівського літопису.

Зручне розташування між Європою та Азією, перехрестя морських і сухопутних торговельних шляхів. Геополітичне значення Криму Був об’єктом боротьби Візантії, Хозарського каганату, Русі-України, генуезців та венеціанців. Південь і гірські райони — осіле, переважно землеробське населення; ✓ Степ — зона кочовиків (гуни, печеніги, половці, монголи); ✓ Населення і поділ регіону

Центр торгівлі: закупівля хутра у кочовиків Розвиток ремесел для потреб степових племен; ✓ Порт для вивезення сировини, зокрема нафти з Тамані для виробництва «грецького вогню»; ✓ З VI ст. під владою Візантії; ✓ Боспор (Корчів/Керч) Основні центри Візантії в Криму Опорний пункт в Північному Причорномор’ї; (гарнізон близько 1 тис. воїнів); ✓ Найбільше місто Криму (до 5 тис. жителів); Місце хрещення Володимира Великого; ✓ З IV ст. під владою Візантії; ✓ Херсонес (Корсунь) Володимирський собор Херсонес (Севастополь) Церква Івана Предтечі Боспор (Керч)

Центр: м. Херсонес; Управління: стратиг; ✓ Функції: оборона узбережжя й гір, контроль портів і торгівлі, вплив на кочовиків; ✓ IX ст. — створення Херсонської феми («Клімата») (військово-адміністративний округ); ✓ Херсонес та інші міста мали особливий статус: власне самоврядування, чеканка монет, тощо; ✓ 971 р. — виокремилюються феми Боспор і Сугдея, але в XI ст. вони повернулися під владу Херсона; ✓ XI ст. — фему перетворено на катепанат: посилення влади Візантії в Криму; ✓ Адміністративна система Візантії в Криму Катепану підпорядковувалися війська фем Херсона, Сугдея і Боспора; ✓ Руїни Каламіти  — візантійська фортеця, м. Інкермана

У Боспорі: хозарський намісник – тудун; ✓ Візантія формально зберігала владу, але Хозарський каганат збирав частину податків; ✓ З кінця VII ст. — Хозарський каганат поширює владу на Північне Причорномор’я. ✓ Хозарський каганат і Крим Хозари , Візантія і Русь в Криму Друга половина X ст. — Боспор входить до складу Тмутороканського князівства; ✓ 1094 р. — Боспор перейшов під зверхність Візантії ✓ 965 р. — похід князя Святослава Хороброго → розгром Хозарського каганату; ✓ Русь-Україна в Криму Святослав Хоробрий Хозарський вершник

1204 р. — IV хресовий похід – захоплення Константинополя хрестоносцями Трапезундська імперія і утворення князівства Феодоро Візантія розпалася Трапезунд проголошує контроль над Кримом, але реальна влада там слабка; ✓ Північне Причорномор’я (колишня фема Херсон) стало «Ператеєю» — заморською територією; ✓ Управління Ператеєю здійснює дукс (князь) Феодор II Гаврас — трапезундський аристократ; ✓ Після поразок від Нікейської імперії та сельджуків Трапезундська імперія втратила контроль над Кримом; ✓ Феодор II фактично стає незалежним правителем — так виникає князівство Феодоро, династія Гаврасів; ✓ Трапезундська імперія Епірський деспотат Нікейська імперія Античний театр і храм з ковчегом у Херсонесі (м. Севастополь)

Підвладні території: Каламіта (Інкерман), Фума (поблизу Алушти), замок Садик-Кая; ✓ Населення: греки, готи, алани, русичі; Панівна релігія — православ’я; ✓ Столиця — Мангуп; Династія — Гаврасів; ✓ Підтримувало торгівлю й зв’язки з Руссю-Україною та Візантією; ✓ 1239 р. монголи завоювали прибережні міста у Криму, князівство Феодоро зберігало фактичну незалежність; ✓ Постійно воювало з генуезькими колоніями на узбережжі; ✓ 1475 р. — князівство Феодоро захоплене Османською імперією; ✓ Князівство Феодоро (Кримська Готія) Руїни фортеці Фуна у с. Лучисте – XV ст.

1266 р. — генуезці отримали дозвіл Орди на факторію в Кафі; згодом — Судак, Балаклава; ✓ Основні порти: Кафа (Феодосія), Джаліта (Ялта), Лупіко (Алупка), Сугдея (Судак). ✓ 1204 р. генуезці закріпилися на південному узбережжі Криму; ✓ Економіка: работоргівля, обмін європейських і азійських товарів; ✓ Населення поліетнічне: генуезці, греки, вірмени, татари, русичі; ✓ Колонії укріплювалися фортецями й часто конфліктували з князівством Феодоро; ✓ У 1475 р. — Генуезькі колонії захоплені Османською імперією; ✓ Генуезькі колонії в Криму Генуезька фортеця у м. Судак – XIV – XV ст.

Домашнє завдання Опрацювати відповідний параграф підручника; Письмово. «Яку роль відігравали кочові племена (хозари, печеніги, торки, чорні клобуки, половці) у відносинах із Руссю-Україною і як вони впливали на політичну та економічну ситуацію держави?»

Основні дати 1036 р. — Розгром печенігів князем Ярославом Мудрим біля м. Київ; 1068 р. — Битва на річці Альта; 1111 р. — «Хрестовий похід» руських князів проти половців; 1187 р. — Створення «Слова о полку Ігоревім».;

Терміни і поняття Хозари — тюркомовний кочовий народ VI-ΧΙ ст. на південному сході Європи, сусіди слов’ян. Печеніги — племена тюркського походження, що кочували в степах між Уральськими горами та річкою Дунай. Торки — кочові племена тюркського походження, що мешкали біля Аральського моря. На початку XI ст. частина торків переселилася в степи на південь від Русі. Чорні клобуки — (від тюркського «чорні шапки») — назва об’єднання підвладних київському князеві різноетнічних тюркських племінних об’єднань і окремих орд: торків, печенігів, берендеїв та ін.. Половці — кочові племена тюркського походження, що прийшли в Північне Причорномор'я з північно-західних земель Казахстану.