ВТГ «Про пухнастих та смугастих». Мікро-гра «Пухнаті клубочки»
У старенької бабусі Ганусі жила собі кішка Мурка. Одного разу у Мурки з’явились маленькі кошенятка. Веселі Кошенятка тільки трохи підросли, починали радісно гратись клубочками з ниток, адже у бабусі їх було так багато. Але гляньте! Сплять, ще тихесенько сплять біля тепленької пічки.
Сон у маляток такий не тривалий, лише маленьке шарудіння чи сонечко блимнуло, малятка починають потягуватися.
І починається весела гра. Спочатку кошенята, граються передніми лапками.
Потім, кошенятка гладять клубочками собі животики.
Полюбляли кошенятка й вихвалятись кожен своїм клубочком.
Інколи клубочок закочувався під ліжко і кошенята довго його викочували.
Покочували кошенята свої клубочки також і задніми лапками.
Інколи їх ігри були аж занадто веселі…
Інколи бувало, що й сердились один на одного, але ж ми з вами не сердиті кошенятка давайте подаруєм один одному посмішку.
Бувало, що аж на диванчик разом з клубочком видряпувались.
Інколи кошенятка котили свої клубочки по всій хаті, бабуся лиш любувалась ними.
Але коли їх розваги переростала в справжній безлад,бабуся злилась на них і відправляла їх на вулицю, мабуть, щоб заспокоїлись. Кошенята якими б сміливими не були, але дуже сильно боялись цуценят.
(Хлопчики з дівчатками поділені. Хлопчики на одній стороні зали в «Будці» - вони цуценята, а дівчатка - кошенятка граційно рухаються по залі, по «Подвір’ячку», коли виходять з «Будки» цуценята починають наздоганяти кошенят, вони швидко ховаються в будиночок - певне місце, або на лаву).