Комплексна підсумкова діагностична робота з української літератури 7 клас (І семестр)

Іван Франко  «Захар Беркут» (І розділ/уривок)

Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині! Казкою видається повість про давні часи і давніх людей. Вірити не хотять нинішні люди, що виросли в нужді й притиску, в тисячолітніх путах і залежностях. Але нехай собі! Думка поета летить у ті давні часи, оживляє давніх людей, а в кого серце чисте і щиро-людське чуття, той і в них побачить своїх братів, живих людей, а в життю їх, хоч і як неподібнім до нашого, догляне не одно таке, що може бути пожадане і для наших "культурних" часів.

Було се 1241 року. Весна стояла в тухольських горах.

Одної прегарної днини лунали лісисті пригірки Зелеменя голосами стрілецьких рогів і криками численних стрільців.

Се новий тухольський боярин, Тугар Вовк, справляв великі лови на грубу звірину. Він святкував почин свого нового життя,— бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір'я Зелеменя; недавно він появився в тих горах і побудував собі гарну хату і оце першу учту справляє, знайомиться з довколичними боярами. По учті рушили на лови в тухольські ліси.

Лови на грубого звіра — то не забавка, то боротьба тяжка, не раз кровава, не раз на життя і смерть. Тури, медведі, дики — се небезпечні противники; стрілами з луків рідко кому удасться повалити такого звіра; навіть рогатиною, яку кидалось на противника при відповіднім приближенню, нелегко дати йому раду. Тож остатньою і рішучою зброєю було важке копіє, яким треба було влучити противника зблизька, власноручно, з цілою силою, відразу. Схиблений удар — і життю борця грозила велика небезпека, коли йому не вдалось в остатній хвилі сховатись у безпечну криївку і добути меча або тяжкого топора для своєї оборони.

Не диво, отже, що Тугар зі своїми гістьми вибирався на лови, мов на війну, з запасом стріл і рогатин, зі слугами й запасами живності, навіть з досвідним знахарем, що вмів замовляти рани. Не диво також, що Тугар і його гості були в повній рицарській зброї, окрім панцирів, бо ті спиняли би їх у ході по ломах та гущавинах. Те тільки диво, що й Тугарова донька Мирослава, не покидаючись батька, посміла також вирушити разом з гістьми на лови. Тухольські громадяни, видячи її, як їхала на лови посеред гостей, гордо, сміло, мов стрімка тополя серед коренастих дубів, з уподобою поводили за нею очима, поговорюючи:

— От дівчина! Тій не жаль би бути мужем. І певно, ліпший з неї би був муж, ніж її батько!

А се, певно, була немала похвала, бо Тугар Вовк був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів, яких їхав воювати. Але ж бо й донька його Мирослава була дівчина, якої пошукати. Не кажемо вже про її уроду й красу, ані про її добре серце — в тім згляді багато її ровесниць могло стати з нею нарівні, хоч і небагато могло перевищити її. Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості, властивій тільки мужчинам, що виросли в ненастанній боротьбі з супротивними обставинами. Зараз з першого разу видно було, що Мирослава виросла на свободі, що виховання її було мужеське і що в тім прегарно розвиненім дівочім тілі живе сильний, великими здібностями обдарований дух. Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженню втратила матір. Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках. І чим більші трудності їй приходилось поборювати, тим охітніше бралась вона за діло, тим краще проявлялася сила її тіла й її рішучого, прямого характеру. Але попри все те Мирослава ніколи не переставала бути женщиною: ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем, а все те лучилось в ній у таку дивну, чаруючу гармонію, що хто раз бачив її, чув її мову,— той довіку не міг забути її лиця, її ходу, її голосу,— тому вони пригадувалися живо і виразно в найкращих хвилях його життя, так, як весна навіть старому старцеві пригадує його молоду любов.

 Комплексна підсумкова діагностична робота з української літератури

7 клас (І семестр)

І. ГР1 УВ (усно взаємодіє). Аудіювання (12 балів)

1. Події у творі відбуваються:

а)улітку 1240 року; б)навесні 1241 року; в) восени 1241 року; г)узимку 1242року?

2. Про який край іде мова в тексті

А)Тухольщина; Б)Київщина; В)Гуцульщина; Г)Сумщина.

3. Тугар Вовк з’явився в тій місцевості, бо:

а)купив там собі землю; б)дістав у спадок землю від свого батька; в)силою відібрав землю в громади; в)князь Данило Галицький подарував йому полонини та пригір’я.

4. Якою подією відзначив Тугар Вовк початок нового життя:

А)улаштував великий бенкет; Б) справив великі лови на грубу звірину; в)зібрав усю громаду села для знайомства; Г)організував великий концерт за участю громади села?

5. Які небезпечні звірі згадуються в тексті:

 а)тури, лосі, олені; б)ведмеді, лиси, вепри; в)тури, ведмеді, дики; г)дики, олені, вовки?

6. Про що мова: «…то не забавка, то боротьба тяжка, не раз кровава, не раз на життя і смерть»?

А)лови на дикого звіра;                       Б)бій з монголо-татарами;

В)сходження на вершину гори;          Г)випасання худоби на полонині?

7. Хто посмів вирушити з Тугаром Вовком на небезпечне полювання?

А)Його дружина;  Б)донька Мирослава;  В)Захар Беркут;  Г)наймичка?

8. Хто виховував Мирославу?

А)Батько;  Б) Наймичка;  В) Батько й наймичка-мужичка;  Г) Батько і мати.

9. Мирославі не було рівних серед ровесниць у:

А)зовнішній красі;                               Б)душевній доброті;

В)стрункій поставі;                              Г)у фізичній силі, сміливості й рішучості?

10. Автор, описуючи Тугара Вовка, порівнює його з:

 А) з дубом;   Б)з орлом;    В) зі скелею;    Г)з каменем?

11. Стиль мовлення тексту:

а)публіцистичний;   б)науковий;   в)художній;    г)розмовний?

12. Щоб передати атмосферу давніх часів та колорит місцевості, автор використовує особливі слова (се,почин,дики, рогатина, копіє урода,згляд, криївка). Ці слова – це:

 а)архаїзми, історизми, діалектизми;

б)неологізми, просторічні слова; застарілі слова;

в)пароніми, антоніми, синоніми;

 г)жаргонізми, фразеологізми, вульгаризми?

ІІ. ГР2  (працює з текстом) 

1) Відновіть зміст поезії Василя Симоненка «Лебеді материнства» (6 б.)

Мріють крилами з ……
лебеді …..,
Сиплють ночі у лимани …. сургучеві.

Заглядає в шибу ……казка сивими очима,
Материнська …. ласка
в неї за …….

2) Напишіть тему, ідею поезії  Олександра Ірванця «З міста, що ракетами розтрощене…» (6 б.)

 ІІІ. ГР3  (письмова взаємодія)  (12б)

Напишіть твір – мініатюру (5-6 речень) «Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього». (За вивченими творами)

ІV. ГР4  (досліджує мовлення)  1-8 (1б), 9-10 (2б.)

1. До соціально-побутових пісень належать усі пісні в рядку:

А  колискові, чумацькі, весільні;                             В веснянки, щедрівки, колядки;

 Б  рекрутські, жниварські,  русальні;                    Г козацькі, чумацькі, рекрутські.

2. З якого твору цитата? «Плекав нас біль по втраті України,

                                                Кормив нас гнів і злість на ворогів…»

А. “Біля тополі”                                                    В."Ой ішов чумак з Дону"

Б. “Зродились ми великої години”                    Г."Ой матінко-вишня"

3. У пісні «Ой на горі та женці жнуть» згадуються :

А  Сірко та Хмельницький   Б Наливайко та Підкова

В Дорошенко та Сагайдачний  Г  Полуботок та Калнишевський 

4.Слова «Ой горе тій чайці, чаєчці небозі, Що вивела чаєняток при битій дорозі.

                Їхали чумаки, весело співали     І чаєчку ізігнали, чаєнят забрали»

із пісні, яка належить до

А.родинно-побутових пісень;              В.  календарно-обрядових пісень;

Б. історичних пісень;                            Г. соціально-побутових пісень

5. Твір побудований на діалозі ліричного героя з Україною - матір’ю - …

А. « Розрита могила» Т. Шевченка;        Б «За сестрою» А. Чайковського;

В «Захар Беркут» І.Франка;                      Г «Заповіт» Т. Шевченка.

6. Твір  «Захар Беркут» за жанром - …

А романтична повість;                           Б героїко – романтична повість;

В фантастична повість;                          Г психологічна повість.

7. Головного героя твору «За сестрою» звали - …

А Петро;               Б Семен Непорадний;

В Ганна;                Г Павлусь.

8. Твір «За сестрою» за жанром - …

А романтична повість;                             Б героїко – романтична повість;

В  філософська повість;                           Г психологічна повість.

9. Установіть відповідність між назвою твору та його автором

1. «Розрита могила»              А  Т. Шевченко

2. «Захар Беркут»                   Б  А. Чайковський

3. «За сестрою»                       В  І. Франко

4. «Лебеді материнства»        Г  В. Симоненко

10. Установіть відповідність між цитатами й художніми засобами в них.

Художні засоби                                                              Цитати

1 пестливі слова                                А. Ой розвився та і край дороги тай Дуб зелененький

                                                                           Од’їжджає та із України Козак молоденький  

2 звертання                                Б. Верни мої чаєнята, діточки маленькі

3 риторичне питання                   В. Гей, вернися, Сагайдачний,

                                                                           Візьми свою жінку,

                                                                           Віддай тютюн-люльку,

                                                                           Необачний!

4 паралелізм                                Г. Да й чом ти не такая?

                                                                          Ох, як і доля ж людськая