Концепція сталого розвитку

Природокористування в контексті сталого розвитку

Наразі ми маємо складний вибір: або й далі жити, нехтуючи закони природи, або ж усвідомити відповідальність перед прийдешніми поколіннями людей за стан нашої планети. Нерозв'язаність екологічних проблем поставила людство на межу біосферної кризи, яка загрожує самому його існуванню.

Міжнародні організації системи ООН Стратегія сталого розвитку природи і суспільства. 

Організація Об'єднаних Націй. Штаб-квартира в Нью-Йорку, США

Конференція ООН з питань довкілля та розвитку, що проходила в Ріо-де-Жанейро в червні 1992 р., стала визначною подією. На ній були присутні глави 179 держав, представники багатьох країн, міжнародних і неурядових організацій. На конференції було ухвалено всесвітню програму дій «Порядок денний на ХХІ століття», де сталий розвиток пов'язано з гармонійним досягненням таких цілей:

Природокористування в контексті сталого розвитку Обмежений ресурс - чисте навколишнє середовище - не враховується належним чином у традиційних економічних рішеннях.

Природокористування як наука сформувалося відносно нещодавно (друга половина - остання третина ХХ століття), коли стало досить очевидним, що природні блага вичерпні, повинні мати економічну оцінку і не можуть розглядатися як безкоштовний дар природи. У ній широко використовуються дані природничих наук: біології, екології, географії.

Природокористування - наука про можливості та напрями екологічно безпечного та невиснажливого використання ресурсів і властивостей природи для забезпечення сталого розвитку.

За сталого розвитку при плануванні господарської діяльності необхідно враховувати такі положення:

Об'єктом природокористування як науки є комплекс взаємовідносин між природними ресурсами, природними умовами життя людини та соціально-економічним розвитком суспільства. Предметом вивчення – пошук шляхів збереження природного середовища життєдіяльності людського суспільства.