Конференція «Історія Небесної сотні. Згадаймо головне.»
Перебіг
Ведуча
Сьогодні Україна черговий раз (ушосте) із сумом та болем в серці пошановує пам'ять героїв Небесної сотні, які боролися за честь, правду й гідність та віддали своє життя за Україну.
Сумно й боляче від того, що сильні та дужі чоловіки, не менш відважні жінки, та зовсім юні хлопці вже ніколи не повернуться додому, не обіймуть близьких, не посміхнуться друзям…
Хто б міг подумати, що в 21 сторіччі, після всього, що пережила наша (і не тільки) держава, все повториться знову. Схоже, людство не квапиться вчитись на своїх помилках.
20 лютого – одна з найкривавіших дат в новітній історії України. 6 років тому силовики розстрілювали людей на Майдані та Інститутській. Цілили в голови і шиї, на ураження. Лише за ранок останнього дня Революції гідності вбили понад 50 її учасників. Разом із закатованими та забитими до смерті раніше, вони склали перелік героїв, які того ж дня охрестили Небесною сотнею.
Що керувало цими відважними людьми? Звісно, любов до Батьківщини, небажання коритися владі, яка вкотре хотіла прийняти рішення за народ. А ще (як би дивно це не звучало) – страх. Страх за майбутнє держави, народу, своїх дітей. Страх - це теж рушійна, мотиваційна сила.
Наш обов'язок – пам'ятати про цих людей, про ті дні, які змінили нашу історію.
І тому сьогоднішня конференція стане черговою нагодою вшанувати трагічну жертву цих відважних героїв, згадати про внесок, який вони зробили для вільної України; з'ясувати передумови, причини, які породили в новітній історії явище, - «Небесна сотня».
Отож, тема конференції - «Історія Небесної сотні. Згадаймо головне.»
До вашої уваги питання, які будуть обговорюватися сьогодні: (Слайд 2)
Формат конференції -
перед виступом кожного із доповідачів я пропонуватиму вам переглянути опитувальник, який складається із 3 пунктів. Після завершення доповіді вам потрібно будете зробити вибір: вибрати один із варіантів. Це ви будете робити за допомогою карток.
Червону картку слід піднести у тому випадку, якщо обираєте перший варіант, блакитну – другий варіант, фіолетову – третій. А члени лічильної комісії допоможуть з'ясувати вашу позицію стосовно кожного питання. Попрошу вас не опускати картки доти, доки голоси не будуть пораховані.
Представлення лічильної комісії.
А наприкінці конференції результати будуть вивішені на фліпчарті та оголошені мною для загалу.
Тому сьогодні ви не пасивні спостерігачі, а співучасники нашої зустрічі.
Голосують
Ведуча
Коли ми є свідками тих чи інших подій, то досить часто складається враження, що знаємо про них все. Але чи так це?
До вашої уваги мініінформація, про події, які є темою нашої розмови.
Гадаю, вона розширить ваш кругозір.
Голосують
Ведуча
Реакція світової спільноти на події, які відбувалися в Україні, була однозначною.
До прикладу, Френсіс Фукуяма, американський філософ, відзначив: «Насамперед я був вражений тим, що громадянське суспільство в Україні не здалось після провалу Помаранчевої революції. Ви зберегли й посилили свою здатність до самоорганізації і наданню тиску на владу. Люди в країні не втратили прагнення до кращої влади».
А Сергій Міхалок, вокаліст білоруського гурту «Ляпис Трубецкой» під час виступу на Євромайдані 7 грудня 2013 емоційно промовив:« Ми дивимося на вас з повагою та захопленням. Ви справжні молодці, бо своїм прикладом показали, що за допомогою мужності, героїзму, солідарності і народного єднання можна не тільки змагатися за свої громадянські права і свободи, але й дати реальну відсіч політичному, державному та поліцейському безмежжю. Ви - супергерої! Ура!».
Голосують
Ведуча
11 грудня над Києвом пролунав тривожний дзвін-набат. Були подивовані не лише гості столиці, містяни, а й навіть довгожителі: такого ще не було. Бив у дзвони, скликаючи людей перед загрозою розгону Майдану, диякон Михайлівського собору Іван Сидор, який згодом згадував: «Отримав благословення у намісника монастиря ігумена Агапіта і побіг на дзвіницю. Як бити на сполох, не знав, адже останній раз таке відбувалося в 1240 році, коли під Києвом стояла татаро-монгольська орда. Але постарався вкласти в передзвін всю душу і дзвонив так сильно і так довго, щоб все місто почуло і прийшло на Майдан... Я почав втрачати сили ще до кінця першої години. Добре, що мені на допомогу прийшли студенти. За чотири години ми вшістьох порвали чотири троси на дзвонах! У мене встигли нарости і полопатися криваві мозолі, стер собі руки в кров, але болю майже не помічав...»
Шість років тому на Майдані та Інститутській ми втратили нашу Небесну сотню. Героїв, які поклали життя, щоб ми могли жити в іншій, кращій Україні. Отож наступна розвідка – «Герої Майдану» запрошую до слова Матвійчука Ігоря
Голосують
Ведуча
На Євромайдані зробили свою Стіну плачу та боротьби або, як ще її називають, Стіну гордості. Це огорожа, зроблена із сотень дерев’яних брусків. На кожному з них було написано назву міста України, з якого прибули активісти до столиці. Однієї ночі частина брусків пішла на обігрів табору протестувальників, але потім стіна швидко відновилась: охочих підписати й докласти свій брусок до загальної огорожі було дуже багато.
Ведуча
На знак пам'яті – «звичайних незвичайних людей» - героїв Небесної сотні, названо низку вулиць і площ, складено пісні та літературні твори, знято фільми, відкрито пам'ятники, випущено медаль.
Повірте, воно настільки обширне, що вже вартує цілого наукового дослідження. Тому його досліджували декілька учнів.
Голосують
Ведуча
Один із активістів Євромайдану, який разом з друзями та родичами на вихідних їздив зі Львова до Києва, щоб взяти участь у мітингу, написав у Фейсбуку: «Міс Україна-2013» Ганна Заячківська стала волонтеркою на Євромайдані – робить чай та каву. Надзвичайно смачно».
Ведуча
Зазвичай, коли говорять гармати, то музи мовчать. В Україні ж під час Майдану музи не мовчали, а оперативно вторили гарматам.
Голосують
Ведуча
1 грудня на російському сайті «Colta.ru» з'явився відкритий лист 54 російських літераторів до протестувальників на Євромайдані.
«Ми, російські літератори, звертаємося до наших українських колег та до всіх громадян України, хто хоче бачити її демократичною країною, відкритою для людей різних поглядів та різних культур. Ми, як і ви, відчуваємо себе частиною єдиної європейської цивілізації – і політичні сили, які прагнуть відторгнути нас із вами від неї, викликають у нас такий самий гнів, що й у вас. …ваша боротьба за право вибору свого шляху обіцяє бути важкою, але ми сподіваємося на ваш успіх. Ми з вами!»
Ведуча
«Ушанування пам'яті Євромайдану, Революції гідності та Небесної сотні в інших видах мистецтва» презентує Кошова Тетяна
Голосують
Ведуча
Євромайдан дав нове життя відомим фантикам «Love is…». В усемережжі з’явилась серія каверів, реміксів, римейків із підписом «#Євромайдан – це…». Варіанти закінчення фрази найрізноманітніші: коли хто не скаче, той Азіров, пригостити «тітушку» чаєм з печеньками, коли живі беркутівці – декорації до твоїх фото, коли ти тижнями безкоштовно живеш в центрі Києва, і т. д.. Зробив кумедні «фотожаби» Громадський сектор Євромайдану.
Оголошення результатів
(і так по всіх 8-ми питаннях).
Завершення
Ведуча
І сьогодні, через шість років після тих жахливих подій, ми можемо з впевненістю сказати: хоча далеко не всі прагнення людей реалізувалися, та українці отримали головне. Вони отримали свободу. Свободу вибору і право сповідувати європейські цінності. І це стало можливим завдяки титанічній самопожертві найкращих синів і доньок України. Вони гідно склали цей іспит.
Тому ніколи не кажіть, що ідеали Майдану сплюндровані, що його надії не справдилися, а рішення не виконані. Це – неправда!
Наслідки Майдану очевидні: Україна є. Вона розвивається та рухається геть від Москви. Майдан створив умови, надав вектори.
Будьте гідними своєї історії, свої героїв! Достойними їх пам'яті!
Рабів до раю не пускають!
Наразі дякую усім, хто долучився до організації цієї конференції.
Допоки в наших головах не відбудеться Революції гідності, говорити про еволюцію свідомості.
З кожною новою річницею Майдану ми маємо змогу осягнути більш повну картину того, що сталося. Але, щоб пазл склався повністю, має пройти ще чимало часу.
1