Конспект години спілкування "Ми, українці, єдина сім'я"

Ми, українці, - єдина сім’я

Мета: виховувати любов до Батьківщини, до рідного краю, свого роду, бажання бути патріотом, розвивати інтерес до вивчення мови, історії нашої Вітчизни

 

І. Вступна частина.

Розпочати годину спілкування я хочу з таких слів:

 

 Скільки світлих доріг

Ти для мене відкрила

До високих зірок

І широких полів.

У мені твоя кров,

У мені твоя сила,

Найдорожча з усіх,

Рідна земле моя.

•                      Що означають слова «рідна земля»?
•                      Як називають нашу землю?

 

•                      Сьогодні поговоримо з вами про нашу рідну Батьківщину – Україну. Година спілкування має назву: «Ми, українці – єдина сім’я.
•                      Кожна людина   любить той край, де народилася і живе. Кожен пишається своєю рідною землею, завжди хоче розповісти про неї найкраще.
  Ми щасливі, що народилися на чудовій, багатій, мальовничій землі – в
  нашій Україні. Тут жили наші діди й прадіди, тут живуть наші батьки, тут
  корінь роду українського. Де б ми не були, ми завжди будемо згадувати і
  рідну домівку, де ми народилися, і мамині очі, і вірних друзів, з якими
  ділили і радощі, і горе, і ще багато-багато речей, які ми пам’ятаємо і любимо
  ще з дитинства.

 

ІІ. Основна частина.

Сьогодні на уроці ми ще раз переконаємося, яка чудова, багата та
унікальна рідна земля, перевіримо рівень наших знань про Україну та
дізнаємося багато цікавого про нашу Батьківщину. А наші учні підготували вірші , давайте послухаємо.

 

Здрастуй, земле чарівниця!
Щирі люди, доброго вам дня!
Хочемо низько ми вам поклонитись!
Бо всі ми України рідної сім’я!

 

На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани.
Та тільки одна на землі — Україна,
А ми — її доньки й сини.

Усюди є небо, і зорі скрізь сяють.
І квіти усюди ростуть.
Та тільки одну Батьківщину ми маємо,
Її Україною звуть.

 

Різні в світі є країни,
Різні люди є у світі,
Різні гори і долини,
Різні трави, різні квіти.
Та одна лише країна,
Найрідніша нам усім, —
То чудова Україна,
Наш гостинний, любий дім.
 

Живемо в своєму краї,
Де хатина материнська,
Де пісні кругом лунають,
Лине мова українська.
Вміють з вітром гомоніти
І тополя, і калина.
Тут наш дім, ми — твої діти,
Наша рідна Україно!

Україно рідна! Україно мати!
Ми про тебе пісню хочемо співати.

 

Пісня «На нашій Україні»

 

1.Дерево роду.

Ми сьогодні здійснимо цікаву мандрівку нашою рідною Україною. А допоможе нам ось це чарівне дерево — дерево роду всього нашого українського народу (підходить до деревця роду, показує).
Колись давним-давно на нашій рідній землі перекидали люди маленьку насінину, ніби зігрівали її своїми руками. Та й вирішили дати їй життя — посадили. Опинившись у ґрунті, зернятко не гаяло часу, одразу проросло. Із землі пробився ніжний паросток, який із часом виріс у розкішне дерево, яке й об’єднало всі народності України в єдину родину.
Тому й називають таке дерево деревом роду, бо стовбур у нас один, а ви, діти, його листочки, такі різні, талановиті, неповторні.

Найбільше багатство нашої держави – це ви, діти. Ви зміцнюєте нашу державу Україну, робите її ще багатшою.

 

2.Географічна гілочка.

Давайте подивимось на наше дерево, поміркуємо, про що воно розповідає. Перша гілочка розкаже нам про географічне положення нашої держави.

Наші учні підготували повідомлення про Україну, давайте послухаємо.

 

•                 Україна велика європейська держава. Вона має більшу територію, ніж такі країни, як Франція, Іспанія, Швеція. Україна розміщена в центрі Європи.  Щоб перетнути нашу Батьківщину з заходу на схід пішки, треба йти 90 днів, долаючи щодня 30 км . На території проживає понад 110 національностей.

24 серпня 1991 року було прийнято Акт проголошення  незалежності України. Вона уже 26 років є незалежною, демократичною державою

 

 •       Наша Батьківщина – Україна (показує на карті). Знаходиться вона в центрі Європи. Межує з Росією, Білорусією, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Молдовою, Румунією. З півдня Україну омивають два моря – Чорне і Азовське. Площа країни – 603,4 тис кв. км. Є 24 області і Автономна Республіка Крим. За останніми даними перепису населення України складає 50499,9 тис. осіб. Найбільші міста: Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Львів, Чернігів, Одеса, Миколаїв, Вінниця, Черкаси, Рівне, Суми, Луцьк, Запоріжжя.

•       Природа України дуже мальовнича: є гори Карпати, Кримські. Найбільші ріки – Дніпро, Буг, Дністер, Десна, Прут. Є багато менших річок – Уж, Тиса, Горинь, Псел і інші. Є мішані, листяні, хвойні ліси, широкі степи, заповідні болота, родючі землі, цілющі джерела, чисті озера, ставки. Клімат помірний і м'який. Та найбільше багатство – це родючий чорнозем, на якому вирощують великі урожаї хліба, злакових та технічних культур, овочів та фруктів. Кожна місцинка засаджена садами і виноградниками.

•       В Україні видобувають різні корисні копалини: вугілля, газ, нафту, торф, бурштин, золото, залізну руду, марганець, кам'яну сіль, мармур – червоний і чорний. Розвинено літакобудування, виготовлений найбільший у світі літак АН-225 «Руслан», а також в Україні виробляють космічне устаткування. Розвинена металургійна промисловість, машинобудування.

•       Є багато курортів і зон відпочинку – це Свалява, Миргород, Трускавець, Моршин, Алушта, Євпаторія, Одеса і т.д. Розвивається туризм. Є заказники і заповідники, де природа знаходиться в незайманому вигляді, й там вільно живуть всі тварини. Всім відомі Асканія-Нова, Шацький заповідник, Кримський та інші.

•       Український народ має милозвучну, багатогранну, рідну українську мову. Вона має статус державної і є обов'язковою для вивчення. Адже кожна людина, яка проживає в Україні, повинна вміти розмовляти і добре знати українську державну мову. Але кожна національна меншина, яка проживає на Україні, має право говорити також і своєю рідною мовою.

 

3. «Мова – душа народу».

Ми плавно перейшли до наступної  гілочки на дереві, яка має назву «Мова – душа народу».

Якою мовою ми розмовляємо?

Це державна мова нашої України. Ми повинні добре вивчати її – мову наших дідів, прадідів, народу.

Доберіть прикметники до слова мова (яка?).

Наші предки вміли сміятися, жартувати. Давайте послухаємо гумореску П.Глазового «Кухлик» у виконанні наших учнів.

Кухлик

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина жодної крамниці.

Попросив він: «Покажіть

Кухлик той, що з краю».

Продавщиця: «Што? Чєво?

Я нє панімаю».

Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Дід у руки кухлик взяв

І насупив брови:

«В Україні живете

Й не знаєте мови…»

Продавщиця теж була

Гостра та бідова.

У мєня єсть свій язик,

Ні к чєму мнє мова.

І сказав їй мудрий дід:

Цим пишатися не слід,

Бо така сама біда

В моєї корови:

Має , бідна, язика –

Та не знає мови!

У чому ж полягає мораль цієї гуморески?

 

4.Символічна гілочка.

Як же можна не згадати одвічні символи, без яких не може бути України?

Вистраждавши, виборовши собі волю, Україна має тепер свої державні символи, які уособлюють її історію. Нашу державу супроводжують три державні символи. Які це символи? Що ви знаєте про герб? Прапор? Гімн?

 

Герб – це знак роду, міста, держави. У давні часи герби вибивали на рицарських щитах. По них легше було впізнавати воїна, закутого з голови до ніг у металеві лати. Зараз герби зображують на прапорах, грошах, печатках. Герби бувають різні: на них зображують рослини, звірів, птахів. Цей знак свідчить про те, чим славна держава, що символізує її міцність.
Український народ має Герб – тризуб. Це дуже старовинний знак, він прикрашав жезли скіфських царів. За часів київської Русі тризуб став знаком влади київських князів. Багато століть тому запровадив його в Київській Русі київський князь Володимир Мономах. Княжий тризуб зображує старовинну зброю: лук, меч та інші військові прилади. Нею наші прадіди мужньо билися з численними ворогами, виборювали волю для свого народу. Уважне око легко розпізнає це слово в українському тризубі. Магічне число «ТРИ» символізує повітря-землю-воду, батька-мати-дитя, силу - мудрість-любов.
 

Український Прапор. Синь рідного неба та золото неозорих ланів переніс наш народ на свій прапор. Кольори ще мають інше значення – «мир» і «багатство», бо народ наш є мирний та працьовитий. Працею здобував він славу рідній землі. Коли злі вороги порушували його спокій, він ставав воїном. А синьо-жовтий прапор кликав до бою, до перемоги.

Гімн – це найголовніша пісня країни. Для Гімну України написані слова, що виражають думки і прагнення нашого народу. Їх автор – український поет Павло Чубинський, До тексту підібрана ніжна і одночасно горда, непокірна мелодія Михайла Вербицького. Всі найбільші свята українського народу проходять з урочистим виконанням нашого Гімну.
Коли вносять Державний Прапор або виконується Державний Гімн, треба вставати. Цим ми виявляємо особливу пошану до наших національних святинь.

 

А які ви знаєте народні символи?

Попрацюємо в групах. З’єднайте опис предмета із його назвою.

Вишита сорочка	писанка
Квіти, листя, сплетені в коло, яким найчастіше прикрашають голову	калина
Розмальоване куряче або декоративне, звичайно деревяне яйце, призначене для Великодніх свят	верба
Довгастий шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду, а також вишитий шматок тканини для оздоблення житла в українських оселях	вінок
Великий перелітний птах із довгими ногами та довгим прямим дзьобом	вишиванка
Кущова рослина з білими невеликими квіточками та гіркими чи кисло-солодкими ягодами, зібраними в кетяг	рушник
Дерево або кущ із гнучким гілям, вузенькими листочками. Найчастіше росте по берегах річок, понад ставками	лелека

 

5.Видатні особи.

Як відомо, історію держави творять самі люди. Окремі особистості прославляють нашу державу, звеличують її ім’я на міжнародному рівні.

Завдання. Впізнати видатних людей, назвати зображену людину і те, чим вона відома.

І в нашому класі є діти, які можуть в майбутньому прославити нашу державу.

Гра на скрипці.

 

6.Україна – єдина.

Послухайте притчу.

Якось, у коробці лежали тюбики з фарбами. Одного разу біла фарба сказала чорній, що в тюбику лежала найближче до неї:

- Сестро, що за біда трапилася з тобою? Чому ти така брудна?

- Я не брудна, такий мій колір, - відповіла чорна фарба.

- Тоді ти неправильна фарба, і колір у тебе неправильний. Подивись на мене, ось яким повинен бути справжній колір, і взагалі, всі кольори походять від білого, тому нема нічого більш витонченого, як білий колір, на котрий повинні прагнути бути схожими усі інші фарби.

Це зауваження не сподобалось чорній фарбі і вона незадоволено відповіла:

- Ні, це ти неправильна, а мій колір найправильніший. І взагалі, якби не було чорного кольору, то нічого видатного не змогли б намалювати. Спробуй без мене щось намалювати, білий аркуш так і залишиться білим.

Почувши це, засперечалися інші фарби і навперебій почали доводити, що тільки їх колір правильний і потрібний. Що тільки вони будуть обрані художником для створення шедевру. Довго та запекло вони сперечались, так, що деякі навіть почали вибризкуватись з тюбиків через розбурхану неприязнь.

Та раптом кришка коробки відкрилась і на тюбики впало яскраве світло. Художник вийняв фарби і видавив їх на палітру. Потім, змішавши їх одна з одною, наніс на полотно, де й відбулося їх примирення. Художнику не було ніякого діла до їх протиріч, він бачив єднання у різноманітності. Для нього були важливі всі кольори. Так був створений великий шедевр, де фарби не протистояли, а взаємодоповнювали одна одну.

 

В Україні з давніх – давен живе український народ. У свою сім’ю він добросердно прийняв представників інших народів. Пліч-о пліч з українцями (77,8%) живуть і росіяни (17,3%), і білоруси (0,6%), і татари (0,7%), і молдовани (0,5%), і болгари (0,4%), і поляки (0,3%), і греки (0,2%), і євреї (0,2%), і німці (0,3%). Усі вони дружно та мирно трудяться на благо нашої Батьківщини. Їхній світогляд тісно пов’язаний з народним світоглядом українців.

І можна сказати, що кожна людина – це лише окремий тюбик з фарбою, а разом ми – квітуча, барвиста Україна.

 

7.Віночок любові.

А зараз ми сплетемо із квітів віночок любові для милої і рідної України. «Всім серцем любіть Україну свою – і вічні ми будемо з нею!» - писав поет В.Сосюра. подумайте і скажіть, що б ви побажали нашій Україні.

 

За допомогою вчителя діти прикріплюють квіти на дошку, заздалегідь оформлену у вигляді віночка.

Погляньте, діти, на цей чарівний віночок. Чим квіточки схожі? Чим різняться? І дорослі, і діти зовсім як наші квіти. Подивіться один на одного, посміхніться. Чим ми схожі? Чим відрізняємось?

Ми всі різні – маємо різний колір очей, волосся, різний зріст, голос.

Нас об’єднала наша школа. Тепер ми одна родина, один колектив. Цей віночок буде символізувати не лише любов до України, а й міцну дружбу нашого класу.

 

ІІІ. Заключна частина.

Ось і завершилась наша подорож Україною з деревом роду. А які гілочки вам сподобались? Чому?

Як ви розумієте слова В.Симоненка: «Можна все на світі вибирати ,сину, вибрати не можна тільки Батьківщину»?

Чи хотіли б ви мати іншу Батьківщину?

 

Бо рідний край — це наша Україна,
Найкраща в світі, дорога земля.
Для нас вона, як матінка, — єдина.
Її ліси, озера і поля.

 

Степи і гори, ріки і долини
Відчути прагнуть теплоту долонь...
Я все віддам для блага України —
Тепло душі і серденька вогонь!

 

Я буду вчитись, щоб знання здобути,
Нові зробити в світі відкриття.
Аби корисним своїй державі бути,
І щоб прекрасним в нас було життя.

 

Так, на цьому дереві листочками є ви – діти. Ви швидко зростаєте і міцнієте, бо живлять вас соки великого стовбура – нашої родини. А родина тим міцніша, чим сильніша в ній дружба, любов і повага. Усі дерева – роди – могутній народ, якого ніколи не здолати, доки він береже своє коріння пам’яттю та історією.

Тож, давайте примножувати багатство нашої України, доки світить сонце над землею, щоб наливалось добром кожне серце. І пробудиться тоді ще більша повага до народної пісні, танцю, до їх миловидності і краси. І буде гордість за нашу Україну, й заживемо ми щасливо і довго. Люди потягнуться одне до одного, як соняшник до сонця.

 

Хай же вам добробуту прибуде,

Мир і праця будуть навіки.

Щастя вам, здоровя, добрі люди,

Успіхів, натхнення, наші земляки.

 

Пісня «Хай радіють усі…»