Конспект "Казка - Віднайдене тепло серця"

Віднайдене тепло серця

(казка за картками Пропа)

        У густому лісі стояла затишна хатинка. Там жила любляча сім´я: тато, мама і дорослий син Айс. Красивий та добрий, всі його любили за велике серце і допомогу у різних бідах та проблемах.

              Настали холоди. Потрібно було обігріти хату, і наш герой відправився в ліс по дрова. Йшов, йшов хлопець, побачив сухе зірване гілля та й почав його розрубувати на менші колодки. Аж раптом за деревами він побачив краєм ока щось блискуче. Розпрямився, витер піт із лоба та краще придивився. З-за дерев вийшла сніжно-біла красива дівчина у мереживній сукні та з довгим волоссям, яким грав морозний вітерець. То була  Зимовія, дочка самої Зими. Вона наблизилась до Айса, зачарувалась доброю красою його променистих очей і поцілувала. Враз у хлопця всередині все похололо і він зомлів.

    Коли парубок прийшов у себе, то відчув пустоту всередині себе  – красуня Зимовія вкрала його гаряче, любляче серце.

             Айс повернувся повернувся додому із цілою в’язкою дерев. Розтопив вогонь,  по хаті розлилось тепло. Проте не по душі: в ній був холод. При зустрічі із рідними хлопець не відчував любові, приязні. Таке відчуття було для нашого героя чужим і не до вподоби.

              Важко було із льодинкою в грудях. Тіло не зігрівалось. Навіть обличчя ставало блідим. Батьки бачили синові муки і запропонували відправитись на пошуки власного серця. Айс погодився, адже був на межі розпачу. На тому й порішили.

                Мама зібрала парубка в дорогу та благословила. Пішов хлопець, і весь ліс йому допомагав: сніжок пришвидшував хід, ведмідь на собі підвозив, вітер піднімав у повітря та гнав уперед.

            І ось, де не візьмись, прибилась  до Айса пухнаста лисичка Хитринка. Захотіла зіставити йому компанію:

• Вдвох веселіше, - сказала.
• Так, звичайно.
• Куди ж ти путь тримаєш?
• Красуня Зимовія забрала моє серце, і я хочу його знайти, -  відповів Айс.

• Це буде важко зробити, адже треба багато сили та витривалості. Проте я допоможу тобі. Ось, візьми чарівну цукерку. Вона допоможе стати мужнім та дуже талановитим.
• Талановитим, а це вміння для чого? – здивувався молодик.
• До твого відома, Зимовія дуже любить, коли її гарно розважають: танцюють та співають. Тому їж і пішли швидше.

Хлопець проковтнув смаколика та відчув потужний прилив енергії. І нові друзі відправились далі в дорогу.

      Дорога відкрилась казковим зимовим краєвидом: посеред льодяної ріки стояв блискучий палац холодної Зими. Айс та Хитринка підійшли ближче до дверей величезної будівлі. Вони неочікувано відчинилися і там, всередині, на троні сиділа красива дівчина з білим обличчям та довгою косою із льодяними квітками.

• Я на вас чекала. Адже відчула щем у твоєму серці. Така незвичність тепла та всепоглинаючої любові.  Твоє серце поруч із моїм холодним не заморозилось.  Розумію тепер, як приємно, коли воно живе. Але, перш ніж ти, Айс, забереш часточку себе, станцюй мені.

           І хлопець з Хитринкою почали кружляти та співати про красу душі та любов до всього світу. До них приєдналась і холодна красуня. Разом вони розтопили крижане серце Зимовії.  І Айс відчув тепло та приємний стукіт у своєму тілі.

       В цей час у білому волоссі дівчини розцвіли морозяні квіти наче вишнева сакура. І серця Зимовії та Айса переплелися в почутті ніжності та любові один до одного: вони  відчули спорідненість душ.

• Я хочу, щоб ти стала моєю нареченою, адже ще при першій зустрічі забрала часточку мене. І я знаю, яке сильне у тебе прагнення до доброти, щирості, - сказав Айс.
• Згодна, адже лише ти зміг дати мені справжні почуття.

    Хитринка, дивлячись на прекрасну молоду пару, аж замилувалась та сплакнула тихенько.

           Айс із нареченою Зимовією прилетіли на санчатах до батьків хлопця.

 Його спочатку рідні не впізнали, адже після цукерки та довгого перебування у дорозі парубок змінився. Але наш герой обійняв сильно-сильно своїх батьків та родичів, показавши всю широту своєї душі.

• Рідні мої, це ж я, і серце моє на місці! А зі мною наречена-красуня та подруга лисичка.

І тут всі почали і плакати, і радіти, і веселитися та благословляти молодят.  У  Зимовії навіть щічки порожевіли, як яблучка наливні. Хитринку напоїли молочком, обігріли  та залишили у себе жити.

        Готувався бенкет. Разом зі всіма раділа і мати-Зима: сонечком засвітила, сніжинками закружляла, сніжком заскрипіла і з інію та морозу одягла донечці  фату на біле волосся. Айс із Зимовією стали найкрасивішими та найщасливішими молодятами.

Мораль казки: свою любов треба показувати і дарувати іншим, ЩОБ ВІДКРИВАЛИСЬ  ЇХНІ СЕРЦЯ.