Конспект музичної розваги "Свято рідної мови"

Про матеріал
Музична розвага "Свято рідної мови" для дітей старшого дошкільного віку. Мета: розширити знання дітей про рідну мову, про її значення у житті кожного українця. Виховувати любов до Батьківщини.
Перегляд файлу

Конспект музичної розваги «Свято рідної мови»

Діти заходять до зали

Ведучий: Сьогодні у нас свято рідної мови, її прославляли у своїх творах Л.Українка,Т.Г.Шевченко, І.Франко та інші письменники та поети.

  1.               Велика, щедра і прекрасна мова!

 Прозора й чиста, як гірська вода.

  1.               Це України мова барвінкова,

 Така багата й вічно молода.

Ведучий: Гостинно просимо на свято рідної мови!

  Вона, як ніжна пісня колискова

  Заходить в серце й душу з ранніх літ.

  Це мова, наче пташка світанкова,

  Що гордо лине в свій стрімкий політ.

Пісня «Рідна мова»

Ведучий: Діти, сьогодні я вас познайомлю з видатною українською письменницею Лесею Українкою, з її творчістю.

Леся виростала кмітливою дівчинкою, ось послухайте її загадки…

  1.               Вона найперша зацвітає

 Синім цвітом серед гаю.

 Відгадайте, що за квітка,

 Бо її не стане в літку (пролісок)

  1.               У лісах струмки пустила,

 Землю травами встелила.

 Перші квіти принесла

 Чарівна моя  (весна)

Дитина

 Весна приходить з ласкою та із казкою.

 Махне барвистим рукавом, співають проліски кругом,

 Вже тане сніг, іде весна

 На маму схожа чимсь вона.

Пісня танок «Весняні квіти»

(Заходять дві квіточки)

Ведучий: Леся писала і колискові пісні, послухайте!

(Колискова «Місяць яснесенький»)

Ведучий:  Ой, сумної завели, давайте краще послухаємо уривок з казочки «Біда навчить»

Горобчик 1: Ой, які гарні зернятка!

Горобчик 2: Це мої, я перший побачив

Горобчик 1: Ні, мої!

(Горобчики біжать і штовхаються крилами, з’являється курка, забирає зернятка)

Курка:  Я вам дякую. От поки ви бились, то я зі своїми курчатами поснідала вашими зернятами. Нікому вас було вчити. Якби хто взяв вас у добру науку, то, можливо, із вас птахи були.

Горобчик 1: Вчи своїх курчат розуму, а мені і мого розуму вистачить (вибігає)

Горобчик 2: Краще  бути розумним. От курка розумна, наїлася собі, а я мушу голодний сидіти. Навчіть мене розуму, пані матусю! Ви ж такі розумні!

Курка: Ні! Вибачай, серденько. Маю я й без тебе клопоту доволі. Своїх діточок чималенько. Шукай собі інших вчителів!

Ведучий: Діти, як називається казка? («Біда навчить»)

Дуже любила Леся грати і пісні співати

Пісня «Жайвір прилетів»

Ведучий: Коли Леся виросла і стала відомою письменницею, вона їздила по селах і записувала розповіді старих людей, казки та легенди про чарівні лісові історії. Вона написала «Лісову пісню» про лісову мавку, яка любила все живе.

Мавка:  Ох, як довго я спала!

Лісовик:  Довго, дочко!

Мавка:  А хто мене збудив?

Лісовик:  Весна…

Мавка:  Весна ще ніколи так не співала, як тепер.

Лісовик:  Це не весна, а хлопець на сопілці грає.

Мавка:  Він, напевно, гарний.

Лісовик:  Не задивляйся ти на хлопців людських, це небезпечно!

Мавка:  Який ти, дідусю, став суворий.

Лісовик:  Минай людські стежки, дитино, раз ступиш і пропала воля.

(Лісовик виходить, а до залу заходить Лукаш із бутафорським ножем і підходить до берізки)

Мавка:  Не руш! Не убивай!

Лукаш:  Та що ти, дівчино? Я хотів тільки соку з берізки. Хто ти така?

Мавка:  Я - Мавка лісова. Чи гарна я тобі?

Лукаш: Хіба я знаю?

Мавка:  Твоя сопілка має кращу мову, заграй мені, а я поколишуся!

Хоровод «Сопілочка»

  1.               Грайте, діти, забавляйтеся!

Та розуму навчайтеся!

Бо давно люди говорять:

Той, хто розуму не має,

Того щастя обминає.

Ведучий: Тішся, дитинко, поки ще маленьке.

        Ти ж бо живеш навесні.

        Ще твоя думка літає легенька,

        Це твої мрії ясні.

  1.                    Хай весна співає

 Ніжні та ясні

 У зеленім гаї

 Пісеньки свої

 (Ти ж моя лілея)

Ведучий: Леся Українка дуже любила Україну, її мову солов’їну, тому і взяла собі таке ім’я - Леся Українка.

  1.               Люба, рідна Україно,

 Краю наш крилатий!

 І для нас дітей щасливих

 Ти-як рідна мати!

  1.               Мово рідна, слово рідне,

 Хто Вас забуває,

 Той у грудях не серденько,

 А лиш камінь має.

 Як ту мову нам забути,

 Котрою учила,

 Нас всіх ненька говорити,

 Ненька наша мила!

 

docx
Пов’язані теми
Дошкільна освіта, Сценарії
Додано
25 жовтня
Переглядів
56
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку