Конспект урок із зарубіжної літератури для 10 класу на тему: «Концепція світу й людини. Алегоричний зміст образів та епізодів. Жанрова своєрідність твору «Божественна комедія»»

Дeпapтaмент ocвiти i науки Житомирської o6ласної державної aдміністрації

Баранівський професійний ліцей

 

 

 

 

 

 

 

 

Конспект урок із зарубіжної літератури для 10 класу на тему:

«У пошуках істини. Концепція світу й людини. Алегоричний зміст образів та епізодів. Жанрова своєрідність твору «Божественна комедія»»

 

 

 

   

 

 

 

 

 

 

 

Розробив:

викладач іноземної мови та зарубіжної літератури

Волошин Віталій Миколайович

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема: «У пошуках істини». Концепція світу й людини. Алегоричний зміст образів та епізодів. Жанрова своєрідність твору»

Мета: створити умови для здобуття учнями знань про  концепцію світу й людини та жанрову своєрідність  поеми «Божественна комедія», поглиблення їх знань про алегорію, дослідження алегоричних значень образів поеми, визначення її новаторського характеру;

спонукати до розвитку навичок дослідницької діяльності, виразного читання, художнього аналізу поетичного тексту, складання опорної схеми, самостійного здобування нової інформації із додаткових джерел;

сприяти формуванню особистісного естетичного судження;заохочувати до виховання в учнів прагнення розуміти світ навколо себе, бажання до самовдосконалення, повагу до почуттів інших.

Обладнання: опорна схема-конспект, вправа «Асоціативна розминка», схеми «Космос Данте», «Пекло», «Чистилище», «Рай», кодовий диктант, таблиці «Зміст поеми», «Алегоричний зміст поеми», «Алегоричні образи», літературознавчі поняття, портрети українських перекладачів поеми, вправа «Думка по колу»; довідкові матеріали, літературознавчі словники-довідники.

 

 

Хід уроку

 

 

І. Орієнтація, мотивація діяльності.

 

1. Вступ.

Слово викладача. За однією східною легендою, якось боги вирішили створити світ. З’явились зорі, небо, море, квіти, гори… Апотім ‒ людина. Наприкінці вони подбали про Істину. Задумались боги, куди сховати її, щоб людина не одразу її  знайшла. Їм хотілося, щоб якомога довше шукали Істину. «Давайте сховаємо її на найвищій вершині», ‒ сказав один бог. «Давайте сховаємо її на самому дні моря», ‒ заперечив інший. І лише найстарший і наймудріший бог сказав: «Ні, сховаємоїї в душі людини. Вона шукатиме істину в усьому Всесвіті, не підозрюючи, що носить її в собі». Кожна людина у своєму житті шукає істину. Шукавїї і Данте.

 

2. Робота з епіграфом.

Бесіда:

1. Як ви розумієте слова видатного французького письменника-мораліста Франсуа  де Ларошфуко?

2. Чи можна, опираючись на епіграф, спрогнозувати, про що йтиме мова на сьогоднішньому уроці?

 

II. Перевірка домашнього завдання.

 

1. Учні і презентують зміст «Божественної комедії» у вигляді ланцюжка подій.

 

2. Учні презентують невеличку рекламу чи буктрейлер до поеми «Божественна комедія».

 

Слово викладача. Головний герой поеми поет Данте починає свою подорож із темного, страшного лісу. Беатріче посилає йому на допомогу улюбленого поета Вергілія, автора поеми «Енеїда». Він був поруч із Данте протягом мандрівки по Пеклу. 

То чому Данте обирає провідником по пеклу саме Вергілія?

(У 4 еклозі (пісні) «Буколіків» видатний римський поет Вергілій за 30 років до народження Христа писав про появу незабаром дитини божественного походження, яка поверне людям золотий вік. Християнські богослови оголосили Вергілія пророком. У його поетичних рядках шукали і знаходили таємний смисл. Недарма Данте в «Божественній комедії» зображає Вергілія в образі свого провідника по Пеклу. Вергілій став не просто пророком, а ще й чорнокнижником. Так його і сьогодні сприймають у Америці).

 

 

 

 

 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.     

 

1. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. 

Слово викладача. Отже, тема сьогоднішнього уроку – «Концепція світу й людини. Алегоричний зміст образів та епізодів. Жанрова своєрідність твору». (Слайд 1)

На уроці ви дізнаєтеся про те, як Данте розумів будову всесвіту й роль людини в ньому, розкриємо жанрову своєрідність  поеми «Божественна комедія», детальніше ознайомимося з алегорією, щоб  дослідити  значення образів поеми, визначимо  її новаторський характер.

 

2. Визначення очікуваних результатів.

Слово викладача. Після цього уроку ви зможете здійснювати аналіз художніх особливостей поеми «Божественна комедія» за прочитаними уривками; пояснити концепцію світу й людини та алегоричне значення образів поеми, визначити її новаторський характер, називати імена відомих українських перекладачів творів Данте,  давати оцінку літературним персонажам поеми, висловити власне ставлення до проблем праведного благочестивого життя.

 

3. Мотивація навчальної діяльності.

Слово викладача. Це ім’я неможливо обминути, вивчаючи зарубіжну літературу. Про нього говорять лише гіперболами – величний, неповторний, осяйний, геній. У самому імені Данте прихований його шлях до безсмертя, воно перекладається як «той, хто дає (дарує)»: він подарував людині віру у свою силу, у свої внутрішні можливості, надію на моральне оновлення себе і всього людства. Це про нього шепотіли мешканці міста, що він бачив Люцифера, спускався у пекло і повернувся, тому що його обличчя здавалося присипаним попелом із пекла. А про себе він міг би сказати лише одне: «…і плакала Любов у серці в мене…», тому що завжди зберігає вірність двом музам: коханій та Італії, про єдність якої мріяв протягом усього життя. 

 

IV.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.    

 

1. Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу, осмислення зв’язків і співвідношень в об’єктах вивчення.

Слово викладача. 1307-1321 ‒ роки написання «Божественної комедії». Це був час, який в історії культури дістав назву Передвідродження. Зростає інтерес до людської особистості, до її земних радощів і сподівань. Поступово починає формуватися новий гуманістичний тип мислення, остаточне становлення якого буде пов’язане з добою Відродження. Однак віра в необмежені можливості людської природи, в неповторність людської індивідуальності зароджується саме тепер. Цей процес відтворює геніальна поема Данте, що є одночасно синтезом середньовічної культури і прологом до культури Відродження.

Іван Франко, український письменник та дослідник творчості Данте Аліг’єрі, писав: «Данте являється найвищим виразом, поетичним вінцем та увічненням того, що називаємо середніми віками. Вся культура, всі вірування, всі муки та надії тих часів знайшли вираз у його поемі. Та рівночасно як людина геніальна він усім своїм єством належить до новіших часів, хоча думками й поглядами коріниться в минувшині».

 

2. Асоціативна розминка.

Підібрати асоціації до слова «Божественна».

Слово викладача. Данте назвав свою поему «Комедією» за усталеними середньовічними канонами: так називали тоді твори, які починалися сумно (пекло), а закінчувалися щасливо (рай), а стиль не «високий», а «середній». Згодом перший біограф Данте Джованні Боккаччо дав назву «Божественна комедія» ‒ «Divina Commedia». Слово «божественна» означає і високу оцінку твору, і те, що «твір про Бога та його оточення». Під такою назвою ‒ «Божественна комедія» ‒ твір був опублікований у 1555 р. у Венеції.

 

3. Бесіда:

Пригадайте, що таке епічна поема?

Чому, незважаючи на назву «Божественна комедія», за жанром твір Данте не є комедією?

Назвіть епічні складові цього твору.

Докажіть, що «Божественна комедія» ‒ це поема.

 

4. Презентація схеми «Космос Данте».

Слово викладача. Щоб вирушити слідом за Данте дорогою пізнання істини, потрібно зрозуміти, як письменник уявляв всесвіт. Тому звернемось до космології Данте. Кандидат філософських наук Олександр Львович Доброхотов в монографії про Данте графічно зобразив модель космосу за поемою «Божественна комедія».

 

 

5. Робота в парах.

Виконайте завдання:

1. Опрацювати інформацію до слів: «Закон всесвітнього тяжіння, відкритий Ньютоном три століття тому, був визначений настільки точно, що його можна і наш час використовувати у розрахунках, що стосуються супутників, планет, космічних кораблів».

2. Пояснити бачення світу Данте, користуючись схемою.

 

6. Кодовий диктант. (Слайд 7, 8)

1. На який вік вказує автор поеми?

а) 35 років;

б) 70 років;

в) 100 років;

г) 20 років.

2. Куди спочатку потрапив автор поеми?

а) На морське узбережжя;

б) На ярмаркову площу;

в) У підземелля;

 

г) У похмурий ліс.

3. Кого зустрів автор по дорозі?

а) Вовк, заєць, ведмідь;

б) Леопард, лев, вовчиця;

в) Лев, леопард, ведмідь;

г) Лисиця, лев, заєць.

4. Хто  супроводжував автора по пеклу?

а) Беатріче;

б) Еней;

в) Вергілій;

г) Гомер.

5. Хто супроводжував Данте у раю?

а) Беатріче;

б) Еней;

в) Вергілій;

г) Гомер.

6. Скільки кіл має пекло?

а) 3;

б) 5;

в) 9;

г) 100.

7. Якою частиною потойбіччя спершу мандрував Данте?

а) Рай;

б) Чистилище;

в) Пекло;

г) Річка Стікс.

8. У якому колі пекла страждали язичники й нехрещені немовлята?

а) У першому;

б) У другому;

в) У третьому;

г) У четвертому.

9. Який гріх Данте вважав найтяжчим?

а) Вбивство;

б) Ненажерливість;

в) Марнотратство;

г) Зрада.

10. Зі скількох частин складається поема?

а) З трьох;

 

б) З дев’яти;

 

в) Зі ста;

г) З дев’яноста дев’яти.

 

 

11. Коли Данте приснився дивний сон-подорож?

а) Напередодні Великодньої п’ятниці 1300 р.;

б) У ніч перед Різдвом;

в) На день народження Данте;

г) Точний час не визначено.

12. У якому колі пекла знаходився Гомер?

а) У першому;

б) У другому;

в) У п’ятому;

г) У сьомому.

 

Відповіді: 1 ‒ а; 2 ‒ г; 3 ‒ б; 4 ‒ в; 5 ‒ а; 6 ‒ в; 7 ‒ в; 8 ‒ а; 9 ‒ г; 10 ‒ в; 11 ‒ а; 12 ‒ а.

 

7. Мистецька хвилина.

Презентація репродукції картини  Е. Делакруа «Данте і Вергілій».

 

7.1. Слово викладача. Поема складається з трьох частин і прологу. Але саме «Пекло» є найбільш важливим розділом для розуміння світобачення Данте. Пекло в різних релігіях – це місце вічного покарання грішників. За християнською міфологією, Пекло створене триєдиним божеством –  Богом Отцем, Богом Сином і Богом Духом Святим, –  щоб служити місцем тортур для Люцифера (Діте, Вельзевула).

 

7.2. Бесіда.

Знайдіть в поемі слова, що написані на вході до Пекла: «Залиште сподівання всі, хто сюди входить». Поясніть значення цього напису.

Коментар викладача. У Пеклі ніколи не сходить сонце. Усюди панує довічний морок. Навіть коли на землі день, над підземеллям нависає нічний небосхил. Грішники не просто терплять страшні муки – вони не мають надії на якісь зміни. Вони самотні у своєму відчаї. Знехтувавши закони добра, грішники відмовили собі у співчутті та можливості прощення. В художньому світі поеми мотив шляху до досконалості має два ключових образи: рух і світло. Грішні душі назавжди закріплені за своїм місцем страждання. Навіть коли починається їхній несамовитий біг, вони рухаються за колом, повертаючись туди, звідкіль починався шлях. Власне, переміщуються у просторі лише Данте і Віргілій. Однак навіть вони, долаючи крутий і небезпечний спуск углиб, не відчувають наближення до мети. Над ними нависають темні брили, під ногами розкриваються бездонні провалля, шлях перетинають чорні від болота озера, ріки киплячої крові.

 

7.3. Робота зі схемою «Пекло».

Користуючись сайтом чи підручником, створити  схему пекла.

Орієнтовний зразок

 

 

 

7.4. Бесіда:

• Чи справді пекло створене за принципом: «Який злочин, таке й покарання»?

• Як би ви розташували грішників?

• Який злочин Данте вважав найстрашнішим? Чому?

• Чи згодні ви з цим?

• Хто знаходиться у дев’ятому колі пекла?

(Останнє, дев’яте, коло Пекла позбавлене руху, тепла, полум’я, там лише застиглість, холод і лід. У нього вмерзли зрадники. У центр землі, найнижчу точку пекла, вміщений Люцифер ‒ ангел, який повстав проти бога. Усвоїх трьох пащах він гризе трьох найбільших зрадників: Іуду, який зрадив Христа, й убивць Юлія Цезаря ‒ Брута і Кассія. Зрада Христові й імператорові ‒ найстрашніший гріх в уявленні Данте.)

Слово викладача. Данте співчуває грішному коханню Франчески й Паоло, у якому пристрасть поєдналась із високим духовним почуттям. Усупереч власним релігійним поглядам, він підтримує прагнення людини до свободи, до звільнення від середньовічної ідеології аскетизму й покори. Саме у цьому й визначається новаторство Данте, яке розкривається у новому гуманістичному погляді на щасливе життя людини на землі,  у ставленні до любові ‒ не як до чогось гріховного, плотського, а як до почуття романтичного, високого і прекрасного; і в увазі до людської особистості, її пристрастій психології; і в любові до природи і всього земного матеріального світу.

 

7.5. Робота зі схемою «Чистилище».

 

 Коментар викладача. Чистилище ‒ це освітлена сонцем і вкрита буйною рослинністю висока гора (за формою ‒ зрізаний конус) у південній півкулі, оточена водами Світового океану, біля підніжжя якої ‒ Передчистилище, а вище розташовані сім уступів, де душі поступово очищаються від семи смертних гріхів. Нарешті, на вершині гори ‒ земний Рай, де колись жили Адам і Єва.

Чистилище в усьому є протилежністю Пекла. Замість стогону мучеників звуковим забарвленням у Чистилищі стає спів. Проте головним сюжетним стрижнем поеми залишаються зустрічі з душами померлих, а гуманістичне світосприйняття поета розкривається в роздумах про відповідність кари гріху. Зігнулися під важкою вагою гордії в першому колі. У заздрісників другого ‒ зашиті очі. Гнівливі третього кола задихаються в густому диму. Помітно змінюється вигляд душ у Чистилищі: вони стають досконалішими, людянішими.

Наприкінці «Чистилища», коли Данте вступає в земний Рай, назустріч йому наближається урочиста процесія (із семи світильників, які сяють яскравим небесним світлом, двадцяти чотирьох патріархів у білих шатах і вінках з троянд, чотирьох євангелістів, семи чеснот і натовпу ангелів з квітами); посеред неї ‒ дивовижна колісниця, і на ній ‒ сама Беатріче, зваба його дитинства, кохана його юності, янгол-хранитель його зрілих років. Її поява є кульмінацією всієї подорожі, до того ж поет проводить аналогію між приходом Беатріче та пришестям Христа ‒ в історії, в душі та в кінці часів.

 

8. Робота з літературознавчими словниками-довідниками.

Алегорія – це троп, інакомовлення,  у якому узагальнене абстрактне поняття передається за допомогою конкретного образу.  Це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного.

Слово викладача. Для поетики «Божественної комедії» характерна настанова на алегоризм. Алегорія ‒ це образ, завдання якого привернути увагу не до себе, а до якогось іншого явища чи думки, що прямо не називаються, а виражаються через його посередництво. Проте всі ці смисли не заперечують один одного, а поетично співіснують, що надає всьому задуму невичерпної глибини, бо алегорія припускає різноманітні тлумачення.

Так, два смисли ми знаходимо уже в початкових рядках поеми. Ліс, в якому заблукав поет, ‒ це образ реального лісу як явища природи, де блудив літературний герой, і алегорія життєвих незгод, в які потрапив Данте-вигнанець.

 

9. Практично-дослідницька робота. (робота над текстом «Пісні 1»)

Слово викладача. Проаналізуйте як образи леопарда, лева та вовчиці можуть алегорично поєднуватися та символізувати суспільний устрій країни, в якій жив Данте.

Алегорії в творі неоднозначні. Наприклад, звірі, що заступають поетові шлях у темному лісі, представлені за традиційним тлумаченням символів: леопард – підступність, лев – жорстокість, вовчиця – ненажерливість, хтивість.

Та існує й інше тлумачення: леопард – політичні супротивники Данте, лев – король Франції, вовчиця –римське папство.

Образ Данте слід розуміти як людську грішну душу, Вергілія – як розсудливий розум, Беатріче – як католицьку церкву. Пекло і Чистилище – це алегорія земного буття, подорож поета – земного шляху людини, в якому вона має керуватися розумом, що упокорює пристрасті, та вірою, що дарує світло благодаті.

 

10. Самостійна робота у парах з таблицею.

Слово викладача. Заповніть таблицю «Алегоричні образи поеми», підібравши до кожного образу відповідне алегоричне значення.

 

Образ	Алегоричне значення
1. Поет Данте	а) доброчесність – моральна мета кожної людини;
2. Мандри	б) пошук та поривання людського духу, символ людської душі;
3. Дорога	в) сила щирого й справжнього кохання;
4. Бог	г) пошук правильного духовного шляху життя людини;
5. Рай	ґ) кохання, божественна мудрість, символ релігійності;
6. Чистилище	д) пошук сенсу життя;
7. Пекло	е) земне життя з перешкодами;
8. Вергілій	є) любов;
9. Дрімучий ліс	ж) мудрість, світська наука, рятівна сила античності, мистецтва;
10. Беатріче	з) винагорода тим,хто жив праведним життям;
11. Франческа й Паоло	и) покарання за гріхи земні;
12. Пагорб	і) очищення, випробування тим, хто хоче врятуватися;

 

Відповіді: 1 ‒ б; 2 ‒ г; 3 ‒ д; 4 ‒ є; 5 ‒ з; 6 ‒ і; 7 ‒ и; 8 ‒ ж; 9 ‒ е; 10 ‒ ґ; 11 ‒ в; 12 ‒ а.

 

Образ	Алегоричне значення
1. Поет Данте	пошук та поривання людського духу. Символ людської душі;
2. Мандри	пошук правильного духовного шляху життя людини;
3. Дорога	пошук сенсу життя;
4. Бог	любов;
5. Рай	винагорода тим,хто жив праведним життям;
6. Чистилище	очищення, випробування тим, хто хоче врятуватися;
7. Пекло	покарання за гріхи земні;
8. Вергілій	мудрість, світська наука, рятівна сила античності, мистецтва;
9. Дрімучий ліс	земне життя з перешкодами;
10. Беатріче	кохання, божественна мудрість, символ релігійності;
11. Франческа й Паоло	сила щирого й справжнього кохання;
12. Пагорб	доброчесність – моральна мета кожної людини.

 

Слово викладача. Третя частина – «Рай» – найбільш насичена складними алегоріями, численними міркуваннями на філософські, богословські, наукові теми. Рай розташований на десяти сферах неба, де перебувають душі тих людей, які заслужили вічне блаженство. Десята сфера неба – Емпірей – є місцем перебування Божества. Середовище цього світу – світло, випромінюване душами Раю, яке рухає орбіти зірок і планет.

Однак світло – ще й символ знань. На кожному новому небесному рівні Беатріче, яка є втіленням божественної науки, розповідає Данте про те, що він спроможний зрозуміти. Царство небесне ієрархічне, душі там перебувають кожна на своєму щаблі, хоча щастя для всіх тут однакове.

Рай – це можливість любові. У ній уся таїна. Радість стосунків і зв’язків народжують небесне щастя. Провідниця Данте Беатріче постає як прекрасна жінка, яка викликає в нього почуття щастя, радості й безмежного захоплення. Вустами Беатріче поет висловлює віру в те, що світ таки подолає пороки та зло і знайде істинний шлях.

 

11. Узагальнення й систематизація знань, застосування їх у різних ситуаціях, наближених до життєвих.    

 

11.1. Заповнення таблиці.

Слово викладача. Отже, Данте вклав у свій твір чотири сенси: буквальний, алегоричний, моральний і містичний. Заповнити таблицю.

Орієнтовний зразок.

Зміст поеми

Буквальний	Алегоричний	Моральний	Містичний
«Натуральний» опис загробного світу з усіма його атрибутами.	Вираження ідеї буття в абстрактній формі: у світі все рухається від темряви до світла, від страждань до радості, від помилок до істини, від поганого до доброго. Головною можна вважати ідею зростання душі через пізнання світу.	Ідея відплати за всі земні справи у загробному житті.	Інтуїтивне пізнання божественної ідеї через сприйняття краси самої поезії як божественної мови, хоча й створеної розумом поета, земної людини.

 

11.2. Повідомлення учнів.

Українські перекладачі поеми «Божественна комедія».

Серед освіченої української публіки існували сумніви: а чи варто перекладати українською тексти, які простолюдові не зрозумілі, а для вищих верств доступні в оригіналі (чи, принаймні, у російському перекладі). Таким було суспільно-літературне тло, на базі якого працювали перші українські перекладачі Данте – І. Франко і В. Самійленко. Початок роботи І. Франка над перекладом «Божественної комедії» припадає, вочевидь, на кінець 1870-х років. Проте ці фрагменти було опубліковано значно пізніше, аж у 1955 році. Український читач вперше ознайомився рідною мовою з першими десятьма піснями «Пекла» в перекладі В. Самійленка. Надруковано їх було в десяти випусках львівського часопису «Правда» у 1892-1896 роках.

До перекладу поеми залучалися Леся Українка, Г. Кочур, П. Карманський, М. Рильський, М. Бажан, Д. Павличко, В. Коротич, Є. Дроб’язко.

 

 

 

 

ІV. Рефлексивно-оцінююча частина уроку.  

 

1. Створення власної ієрархії гріхів.

Слово викладача. Ми живемо  у ХХІ столітті – столітті жорстокості й милосердя, цинізму й щирості, егоїзму й альтруїзму. Здається, що відколи існує людство, ще ніколи не було такої необхідності, як зараз, говорити про моральність, духовність, сенс життя.

Тому накресліть у зошитах 9 кіл пекла і розташуйте там грішників ХХ-ХХІ століття.

 

2. Рефлексія. (Слайд 20)

Учні по колу висловлюються одним реченням.

Сьогодні я дізнався…

Я виконував завдання… 

Тепер я зможу…

У мене вийшло…

Мене здивувало…

Я придбав…

Я спробую… 

Урок дав мені для життя…

Було цікаво…

Було складно…

Я зрозумів…

Я відчув, що…

Я навчився…

Я зміг…

Мені захотілося…

 

3. Повідомлення домашнього завдання.

Для всіх:

1. Повторити  життєві віхи Вільяма Шекспіра, створити «Реєстр творчого спадку». Особливу увагу звернути на «шекспірівське питання».

2. Прочитати трагедію «Гамлет» за методом «Маркер», підкресливши уривки трагедії, які характеризують гуманізм епохи Відродження.

Індивідуальне завдання:

Підготувати відеоекскурс «Англія часів Шекспіра».

 

4. Підведення підсумків уроку.    

Слово викладача. Уся фантастична, релігійно-богословська побудова твору з її символікою водночас своєрідно відображає реальне життя. Поет розташував у загробному світі чимало своїх уже померлих сучасників і майже всіх відомих йому історичних осіб та літературних героїв. Зображуючи душі померлих, розмовляючи з ними, як із живими людьми, Данте розкриває власний світогляд, висловлює своє ставлення до минулого й сучасності.

Поема є справжньою енциклопедією італійського життя на рубежі нового часу. У ній відображені гострі суперечності між старим феодальним світом, що відмирав, і новим буржуазним, що тільки формувався. Будуючи свою поему в дусі церковної проповіді, виходячи при цьому з традиційних феодально-католицьких понять, Данте водночас висловив у ній нові, прогресивні ідеї.

Данте Аліг’єрі випередив свій час, своїх сучасників і навіть багатьох своїх наступників. Він став першим співцем Відродження, нового життя.

 

4. Самооцінювання.

За допомогою «Шкали самооцінювання» оцініть себе за такими критеріями:

Я зрозумів концепцію світу й людини за Данте.

Я зрозумів алегоричний й моральний аспект змісту поеми «Божественна комедія».

Я зрозумів жанрову своєрідність поеми «Божественна комедія».

Я зрозумів основну думку поеми «Божественна комедія».

Я зрозумів, у чому полягає новаторство Данте.

Я був активним на уроці.

Я виконав домашнє завдання.

Я заповнив всі таблиці.

Я підготував до уроку відеоматеріал.

Я виконав всі завдання уроку.

Я усвідомив значення творчості Данте для мене та моїх сучасників.