Конспект уроку 7 клас по темі: «Густина речовини»

 

 

 

Тернопільська загальноосвітня школа

I – III ступенів № 24

 

 

 

 

Конспект уроку фізики по темі:

 

 

«Густина речовини »

 

 

 

 

 

Підготувала: вчитель фізики

Головіна Світлана Анатоліївна

 

 

 

Тема уроку: «Густина речовини »

 

 Мета уроку:

навчальна: шляхом проведення фізичного експерименту навчити учнів встановлювати аналітичні зв’язки між масою та об’ємом різнорідних речовин, навчити знаходити густину твердого тіла;

розвивальна: формувати інтерес до фізичного експерименту, розвивати експериментальні вміння та прагнення проводити експеримент; сприяти активізації творчого мислення учнів, пробуджувати в них пізнавальний інтерес, стимулювати розвиток ініціативи, кмітливості, формувати уміння висувати гіпотези, робити припущення та перевіряти їх;

виховна: виховувати практичні навички у користуванні приладами, розширити кругозір учнів, збуджувати інтерес до вивчення фізики.

Обладнання: ваги демонстраційні; посудина з водою, олією; мензурки з горохом, гречкою; картоплина та солона вода; ваги лабораторні; набори важків; мензурки з водою; тіла правильної та неправильної форми;аркуші, листки контролю; кратки із завданнями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Структура уроку

1.Організаційний момент.

2.Актуалізація опорних знань учнів.

3.Проведення колективного наукового дослідження. Створення проблемної   ситуації.

4.Вивчення нового матеріалу.

5.Проведення самостійної роботи ,, Визначення густини речовини за результатами фізичного експерименту”.

6.Практичне використання густини.

7.Підсумок уроку, домашнє завдання.

 

 

Хід уроку

 

1.На початку уроку вчитель пропонує об’єднатися учням в групи по 5 чоловік. Склад команди під час уроку без змін, а учні в команді виконують певні ролі:

• капітан – організовує роботу групи, відповідає за роботу кожного та групи, веде листок контролю;
• науковець – шукає необхідну інформацію, готує виступи;
• винахідник – висуває гіпотези, проводить необхідні дослідження;
• журналіст – веде записи, готує репортаж про досягнення групи;
• хронометрист – підтримує зосередженість групи над завданнями та стежить за часом.

      Капітан отримує листок контролю знань, умінь та навичок учнів.  У колонку капітан ставить ,,+” або ,,—” за роботу кожного члена команди, підраховує загальну суму балів за шкалою: ,,+” – 1,5 бала, ,,—” – 1 бал, який є штрафним балом (неповага до опонентів, підказка під час відповіді та інші недоліки в роботі).

 

Таблиця

№ з/п	Прізвище, ім’я учня	Роль	Перше завдання	Друге завдання	Третє завдання	Експеримент 1	Експеримент 2	Експеримент 3	Практичне застосування	Сума балів	Оцінка
1		капітан
2		науковець
3		винахідник
4		журналіст
5		хронометрист

Вступне слово вчителя.

Сьогодні ми з вами здійснимо подорож  на машині часу в минуле й майбутнє планети ,,РЕЧОВИНА”. У нас у класі проходять підготовку екіпажі машин часу, тож перед польотом познайомимося з ними.

Візитна карта команди: кожна група учнів презентує назву екіпажу, капітана, науковця, винахідника, журналіста та хронометриста.

 

2.Актуалізація опорних знань учнів.

Організація роботи учнів у групах.

Завдання №1. ,,Перевірка готовності до польоту.”

Командам підготувати запитання до суперників з теми: ,,Інертність тіла. Маса тіла”. Запитання ставлять науковці, а відповідають винахідники.

Завдання №2 . ,,Чи знаєте ви мову жителів планети?”

Повторення правил переходу до системи СІ. Журналісти по черзі демонструють готові відповіді на дошці

800г = 0,8кг, 500мг=0,0005кг, 120г50мг= 0,1205кг;  50дм³=0,05м³, 10 025см³=0,010025м³.

Учитель. Усі команди готові до польоту, взялися за руки і… полетіли. Ми на планеті ,,Речовина”.

Завдання №3. ,,Що? Де? Коли?”

Учитель роздає завдання екіпажам, організовує роботу учнів в групах, відповіді дають капітани. Якщо учні неправильно відповідають, питання отримує наступний екіпаж, робиться оцінювання відповідей учнів.

Команди отримують картки із якісними задачами.

1.Повітряну кульку стиснули. Чи змінився об’єм повітря?

2.Чи може маса будь-якого тіла дорівнювати нулю?

3.Чи змінюється маса молекул води, коли вода перетворюється в лід?

4.Чи змінюється об’єм води при замерзанні?

5.Чи змінилась маса сіна, яке було в копиці, коли сіно спресували в тюк?

   Учитель. На планеті є материки, океани та острови. Ми з вами потрапили в океан ,,Дослідження”

      Кожному екіпажу дослідницьке завдання – знайти масу тіла правильної та неправильної форми. Отриману відповідь залишити на ,,екрані корабля”. Учні за допомогою правил роботи з фізичними приладами – вагами – шукають масу тіл, записують її значення на аркушах маркерами, після чого винахідники вивішують їх на дошці під назвою свого екіпажу.

Учитель. Ми з вами згадали, як працювати з фізичними приладами, тож всі команди запрошуються до станції ,,Наукова”.

3.Проведення колективного наукового дослідження.

     Організація виконання колективного дослідження. Учитель проводить досліди. Учні спостерігають за дослідами, висувають власні гіпотези щодо пояснення одержаних результатів.

Дослід №1. На зрівноважені терези кладемо дві склянки з водою та олією. Порівняйте масу тіл та об’єм.

Результат:  m₁  >  m_{2 ,}      V₁ =  V_{2 .}

Висновок: різні рідини в однакових об’ємах мають різну масу.

Дослід №2. На зрівноважені терези кладемо дві мензурки, але з різними речовинами (горохом і гречкою). Порівняйте масу та об’єм.

Результат:  m₁ =  m₂ ,    V₁   >  V₂ .

Висновок: різні тіла з однаковою масою мають різні об’єми.

Поясніть на основі знань про речовину результати досліджень. Учні пропонують власні гіпотези і доходять колективного висновку.

1.Молекули речовин – різні (за розмірами та масою)! (дослід №1, дослід №2).

2.Взаємне розміщення молекул – різне! (дослід №2)

3.Маса всіх молекул в одиниці об’єму речовини – різна! (дослід №1).

 

4.Вивчення нового матеріалу.

      Маса одиниці об’єму одержала особливу назву – густина. Оголошення теми і мети уроку.

      Створення проблемної ситуації. Як визначити масу гранітної брили об’ємом 7м³? (Обговорення можливих варіантів). Треба знати масу одиниці об’єму.

Сформулюйте, що ж таке густина. Запишемо це в зошит.

                  Маса                           m

Густина= ——— ;             ρ = ———

                 Об’єм                          V

     Одиниця вимірювання густини:   кг/м³  або  г/см³. 

Встановимо співвідношення між цими одиницями:

1000кг/м³ = 1г/см³

      Вимірювання густин твердих тіл є частіше за все непрямими: вимірюють масу та об’єм, а потім розраховують густину речовини. Продовжимо заповнювати табличку в кінці зошита.

        Поглянемо ще раз на формулу густини. Якщо збільшується об’єм, то для суцільного тіла збільшується у стільки ж разів і маса. Через це густина даної речовини має цілком певне значення незалежно від того, який об’єм цієї речовини взято, а для неоднорідних тіл визначають середню густину. Аби щоразу не підраховувати відношення маси до об’єму тіл, вченими були створенні таблиці густин різних речовин для твердих тіл, рідин і газів.

Чарівний трикутник допоможе вам знайти масу та об’єм різних тіл, якщо відома речовина або густина речовини.        

 

          Організація роботи в групах з таблицями густин. Учні дають відповіді на запитання.

1.Порівняти густину води і льоду.

2.Знайти та порівняти густину ртуті і гасу

3.Що означає запис в таблиці ,,густина алюмінію – 2700 кг/м³”?

4.Яка з двох ложок однакового розміру – залізна чи срібна – має найбільшу   масу?

5.1м³ якого газу має найбільшу, найменшу густину?

5.Проведення самостійної роботи ,,Визначення густини речовини за результатами фізичного експерименту”.

Учитель. Ми дізнались про ще одну характеристику - ,,материк планети” – густину, а зараз пропоную за маршрутом нашої подорожі повернутися в океан ,,Дослідження”. Організація проведення самостійної роботи з визначення густини тіл за результатами фізичного експерименту та знаходження речовини тіл за таблицями густин.

       Учні за допомогою мензурки знаходять об’єм тіл неправильної форми, лінійкою визначають розміри тіл правильної форми та за формулою об’єму здійснюють розрахунок. Визначають за формулою густину тіла, працюють з таблицями густини, знаходять речовину тіла.

     Учитель пропонує капітанам команд оприлюднити результати експерименту на  ,,екрані корабля”. Оцінювання роботи, визначення найточнішого результату.

Зразок:

Тіло – камінець.

Форма – неправильна.

                                       m =

                                       V =

                                       ρ =

Назва речовини – граніт

Густина таблична

6.Практичне використання густини.

         Учні по групах читають ,,Легенду про Архімеда та золоту корону”(додаток 1).

Висновок: Архімед досліджував умови плавання тіл.

 

 

Демонстрація дослідів.

Дослід №1. Чому металеве тіло тоне у воді?

Дослід №2. Піднімання на поверхню води пластмасової кулі.

Дослід №3. Плавання картоплі або морквини в солоній воді.

 

        Учні висувають гіпотези, формулюють самостійно висновки щодо умов плавання тіл, порівнюючи густини тіл та рідин за таблицями густин і спостерігаючи демонстрації учителя.

        Отже, знаючи густину тіла і густину рідини, можна передбачити, як поводитиме себе тіло в рідині.

 

7.Підсумок уроку.

          Заключне слово вчителя. Журналісти роблять репортаж по групах. Обмін думками та враженнями. Визначення найкращого репортажу. Самооцінювання учнів в групах, капітани здають листки контролю.

 

 8.Домашнє завдання.

Вивчити § 16, 17; розв’язати впр.17(1, 4); творче завдання – визначити густину бруска туалетного мила; та картоплини