Конспект уроку біології 11 клас профільний рівень "Адаптації у рослин до запилення та поширення"

Тема. Пристосування рослин до запилення, запліднення, поширення у природі. Практична робота. Дослідження особливостей будови плодів і насіння залежно від способу поширення.

Мета: сприяти формуванню в учнів поняття про адаптації в рослин до запилення та поширення у природі; поглибити знання про процес поширення плодів і насіння; створити умови для розвитку уміння і навичок самостійного оволодіння знаннями; розвивати логічне мислення, здатність порівнювати, прогнозувати, вільно висловлювати думки, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати працелюбність, відповідальність, толерантне ставлення один до одного; культуру спілкування.

Формування компетентностей:

• Спілкування державною мовою.

• Компетентності в природничих науках і технологіях.

• Уміння навчатися впродовж життя.

• Загальнокультурна грамотність.

Методи й форми роботи: словесні, пояснювально-ілюстративні, частково-пошукові, репродуктивні, практичні, інтерактивні.

Базові поняття та терміни: автохорія, гідрохорія, анемохорія, зоохорія, антропохорія.

Обладнання та матеріали: підручник  К.Задорожного «Біологія і екологія» профільний рівень , зошит для практичних робіт «Біологія і екологія  11 клас профільний рівень» мультимедійна дошка, презентація.

Тип уроку: комбінований

Місце уроку в навчальній темі: поточний.
 

Хід уроку

Ι. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Вчитель.  В курсі основної школи ви вже ознайомилися з процесами запилення та запліднення у рослин.

1. Пригадайте чим спора відрізняється від насінини?

2. Які особливості притаманні голонасінним і покритонасінним рослинам?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

1. Бесіда з учнями.

•  Розгляньте картину українського художника  Миколи Глущенка «Володимирська гірка».
• Яку групу рослин зображено?
• Як ці рослини могли з’явитися на іншому березі Дніпра без участі людини?
• Яким же чином вони можуть поширюватись? Саме це ми розглянемо на сьогоднішньому уроці.

2. Ознайомлення з темою уроку.

Отже, тема уроку «Пристосування рослин до розмноження і поширення».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. 

Вчитель:  вищі рослини не здатні до локомоції. Тому пасивне перенесення статевих клітин є для них основним  способом запліднення, а перенесення зачатків -  єдиним способом поширення. У спорових рослин запліднення відбувається  за участі води якою рухливий сперматозоїд рухається до яйцеклітини. У насінних рослин заплідненню передує запилення.

    Для опрацювання матеріалу клас об’єднаємо у три робочі групи. Опрацюйте матеріал підручника та виконайте завдання.

Завдання для 1-шої групи: особливості запилення та поширення за допомогою вітру.

Завдання для 2-гої групи: запилення та поширення за допомогою води.

Завдання для 3 –тьої групи : запилення та поширення тваринами.

Звіт груп оформляємо у вигляді таблиці.

Вчитель: Особливо велика сінзоохорна роль мурах (Мірмекохорія). Учень нашого класу підготував повідомлення про мірмекохорію.(додаток0

V. Закріплення вивченого матеріалу.

 Вчитель: Отже, поширення плодів та насіння є важливим пристосуванням для освоєння рослинами нових місць існування та для виживання виду.

1.Виконання практичної роботи «Дослідження особливостей будови  плодів і насіння залежно від способу поширення» ( Зошит для практичних робіт з біології та екології. 11 клас. К. М.Задорожний , О.М.Утєвська).

2.Виконання тестових завдань. ( платформа «На урок»)

VІ. Рефлексія. Метод «Мікрофон».

•               сьогодні я дізнався...
• •              було цікаво....
• •              було важко...
• •              я виконував завдання...                                     
• •              тепер я можу...                             
• •               я навчився... 
• •               урок дав мені для життя...        
• • мене здивувало ...                         

VІІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 35.
2. Підготувати тести на відповідність до даної теми.
3. Дослідити, які інвазійні види рослин зростають на території села і як вони могли поширитись в даній міцевості ( за бажанням).

Додаток.

  Мірмекохорія. 

Багато мурах збирають у гнізда найрізноманітніший рослинний матеріал, включаючи діаспори, сортують його, відкладають їстівні частини і після ферментації їх поїдають.  Такі мурахи мало сприяють поширенню насіння і плодів.  Інші мурахи збирають тільки спеціалізовані мірмекохорні діаспори, зазвичай з міцними і гладкими покриттями, але в той же час забезпеченими особливими придатками з паренхімних клітин, багатих маслами.  Ці придатки найчастіше бувають на насінні у зимівника, чистотілу, піщанки, первоцвіту, фіалки, молочаю, проліски дволистої (Scilla bifolia) і видів проліска (Galanthus), або на  плодах, як у видів переліски (Hepatica), анемони, жовтцю, незабудки, глухої кропиви, волошки. Але іноді вони можуть утворюватися і в інших місцях, наприклад біля основи колоска, як у видів перлівка (Melica).  Мірмекохорні рослини помірної зони північної півкулі є зазвичай травами, здебільшого зі слабкими, спадаючими або навіть лежачими стеблами, що полегшує доступ мурах до насіння і плодів.  Крім того, плоди та насіння зазвичай дозрівають в кінці весни і на початку літа, коли мурахи особливо активні в добуванні їжі. Серед мірмекохорних рослин північної півкулі є також нечисленні деревні форми - чагарники або невеликі деревця.  Це види дендромекона (Dendromecon,), кроссосоми (Crossosoma, ), Кротона (Croton), улексит (Ulex), верболозу (Cytisus,), істода (Polygala  ) і розмарину (Rosmarinus,) - рослини середземноморського маквиса і гариги, каліфорнійського чапараль і північноамериканських пустель.  Цілком очевидно, що насіння і плоди деревних рослин менш доступні мурашкам, ніж діаспори низьких приземкуватих трав.  Тому вони характеризуються подвійним способом розповсюдження: якщо не вдалася Мірмекохорія, то в запасі є й інші способи поширення діаспор. 

 Найбільше число Мірмекохорних зосереджено в Австралії (в Австралії близько 1500 видів, в той час як у всіх інших країнах відомо лише близько 300 видівЦе зазвичай деревні рослини (кущі), здебільшого з твердими, міцними придатками, які ростуть, як правило, в сухих місцях проживання.Однією з причин широкого поширення Мірмекохорія в Австралії є виняткове багатство фауни мурашок. 

 Мірмекохорія нерідко трапляється  також в напівпустельній зоні.  Житла мурах (в даному випадку мурахи-женця - Messor barbarus) зроблені під землею і не мають насипу на поверхні грунту.  Поверхня мурашника має округлу форму (іноді кілька метрів в діаметрі) і відрізняється характерною рослинністю, окремі мікрогрупи  якої розташовані кількома концентричними кільцями.  Деякі рослини, які ростуть на мурашниках, є справжніми Мірмекохорними.  Особливо впадає в очі дуже красивий молочай Маршалла (Euphorbia marschalliana), на насінні якого можна бачити спеціальні придатки, які залучають мурах.  Такі ж придатки є на сім'янках складноцвітих Олігохетних (Oligochoeta divaricata).  У насінні губоцвітів зізіфора (Ziziphora tenuior), а також деяких інших рослин явно  помітні елайосоми.  Затягуючи насіння і плоди цих рослин в гнізда, мурахи частину з них кидають на поверхні житла і тим самим сприяють їх зростанню. 

На відміну від орнітохорії при Мірмекохорії діаспори поширюються на невеликі відстані.  За спостереженнями шведського ботаніка Р. Сернандера (1906, 1927), який вперше почав широке вивчення Мірмекохорії, мурахи розносять діаспори зазвичай в межах 10 м і тільки в щодо рідкісних випадках можуть їх забрати на відстань кількох десятків метрів (іноді до 70 м).  Але ця обставина з лишком компенсується тією величезною кількістю діаспор, які розтягують незліченні полчища мурах.  За підрахунками того ж Р. Сернандера, в лісах Швеції одна колонія рудого лісового мурахи може перенести за один сезон понад 36 000 діаспор. Ці та інші спостереження показують, що Мірмекохорія забезпечує масове поширення діаспор і тим самим вельми ефективно сприяє розселенню виду.

 Мірмекохорія в різних її формах представляє великий біологічний інтерес і все ще дуже недостатньо вивчена.  Це одне з тих питань біології, де відкриваються широкі можливості для самостійних досліджень початківців натуралістів.