Тема. Будова речовини. Атоми і молекули. Будова атома.
Мета: сформувати знання про будову речовини, розкрити поняття атома і молекули; формувати науковий світогляд; розвивати уяву.
Обладнання: три посудини з водою, крупинка фарби; м'яч, брусок, кулька, кільце, спиртівка, трубка з водою, фотографії молекул, моделі молекул води, кухонної солі, водню, кисню.
Тип уроку: комбінований.
Зміст нового навчального матеріалу:
Список використаних літературних джерел:
Якби я захотів читати, не знаючи літер, це було б безглуздям.
Так само, якби я хотів аналізувати явища природи,
не маючи ніякого уявлення про будову речовини,
це було б таким самим безглуздям.
М. В. Ломоносов
Хід уроку
I. Повторення вивченого матеріалу.
1. Бесіда за питаннями
2. Інтерактивна вправа «Доповни» (заповнити пусті клітинки таблиці, в першому рядку якої всі величини повинні бути в кілограмах, у другому – в грамах, в третьому – у тоннах, у четвертому – в міліграмах, у п'ятому – у центнерах):
0,0007 кг |
400 кг |
0,2 кг |
0,045 кг |
0,5 кг |
300 кг |
0,7 г |
400000 г |
200 г |
45 г |
500 г |
300000 г |
0,0000007 т |
0,4 т |
0,002 т |
0,000045 т |
0,0005 т |
0,3 т |
700 мг |
400000000 мг |
200000 мг |
45000 мг |
500000 мг |
300000000 мг |
0,000007 ц |
4 ц |
0,02 ц |
0,00045 ц |
0,05 ц |
3 ц |
II. Мотивація навчальної діяльності.
Проведення досліду з постановкою проблемного запитання.
Маленьку крупинку фарби розчиняють у воді, налитій у посудину. Потім трохи забарвленої води відливають у другу посудину й доливають її чистою водою. У другій посудині розчин забарвлений слабше, ніж у першій. З другої посудини відливають трохи розчину в третю посудину і знову доливають її водою. Так повторюють декілька разів і щоразу переконуються, що розчин стає світлішим.
Як можна пояснити цей дослід? (У воді розчинили дуже маленьку крупинку фарби і лише частина цієї крупинки потрапила в останній розчин. Значить, крупинка складається з багатьох частинок).
Отож, ми сьогодні на уроці розглянемо, з чого складається речовина.
IІІ. Виклад нового навчального матеріалу.
1 Будова речовин.
У фізиці не лише спостерігають явища та властивості тіл, а й намагаються пояснити, чому вони саме такі, а не інакші. Наприклад, чому вода розтікається, коли її вилити на підлогу? Чому газ легко стиснути, а тверде тіло – дуже важко (можна продемонструвати на не дуже накачаному м'ячі та на бруску)? Чому нагрітий шматок сталі легше зігнути, ніж холодний? Відповісти на ці та багато інших запитань можна, але для цього треба знати будову речовини.
Будова фізичних тіл з давніх-давен цікавила людство. Ще древньогрецькі вчені вважали, що речовина складається з окремих частинок. Урешті-решт це припущення підтвердилося експериментально.
Демонстрації:
1. Сталева кулька проходить через кільце. Нагріємо кульку і знову спробуємо пропустити її крізь кільце. Вона застрягне в ньому.
2. Трубку наповнимо рідиною, зафіксуємо об'єм рідини. Нагріємо рідину і знову зафіксуємо об'єм.
Який висновок можна зробити з побачених дослідів? (Об'єм тіла може змінюватися: зменшуватись або збільшуватись.)
Чому це відбувається? (Речовини складаються з окремих частинок, між якими є проміжки.)
2. Молекула.
Частинки, з яких складається речовина, називають молекулами (латинське слово, означає «маленька маса»).
Молекула речовини – найдрібніша частинка цієї речовини.
Чому речовини – вода, сталь, дерево – здаються нам суцільними?
Частинки, з яких складаються речовини, настільки малі, що ми їх не бачимо. Те, що ці частинки малесенькі, доводить дослід із фарбою. Ми не можемо їх побачити навіть у потужний мікроскоп. Порівняно недавно з'явилася можливість спостерігати найбільш великі частинки за допомогою складних електронних приладів, вони дають можливість побачити і сфотографувати молекули (демонстрація фотографій). Ці фотографії є ще одним підтвердженням існування молекул. Щоб уявити собі розмір молекули, можна навести таке порівняння: молекула, наприклад, у стільки разів менша від яблука, у скільки разів яблуко менше від Земної кулі. Або ще такий приклад: якщо підрахувати кількість молекул, що міститься в 1 см3 повітря, і взяти стільки ж піщинок, то матимемо таку гору піску, що ним можна повністю засипати величезний завод.
У природі всі тіла чим-небудь відрізняються одне від одного. Немає людей з однаковими обличчями. Серед листків, які ростуть на одному дереві, немає двох цілком однакових.
Чи відрізняються між собою молекули однієї й тієї самої речовини? (Діти висувають свої припущення та аргументують їх.)
Численні і складні досліди показали, що молекули тієї самої речовини однакові. Кожна чиста речовина складається з однакових молекул, властивих тільки цій речовині.
ІІІ. Будова молекули.
Хоча молекули є дуже маленькими частинками речовини, але й вони подільні. Частинки, з яких складаються молекули, називають атомами. Дослідження хіміків показали, що існують різні види атомів. Науці відомо понад сто їх різновидів, які називаються хімічними елементами. Кожний із них має свою назву. Нині таблиця хімічних елементів налічує їх 110. На Землі вони розподілені нерівномірно: всього 8 хімічних елементів (Оксиген, Силіцій, Алюміній, Ферум, Кальцій, Натрій, Калій і Магній) складають 99 % земної кори. У людському організмі налічується близько 70 хімічних елементів.
Молекули можуть містити різну кількість атомів. Якщо до молекул входять атоми одного виду, то утворюються так звані прості речовини. Наприклад, два атоми Оксигену утворюють молекулу кисню; два атоми Гідрогену – молекулу водню (продемонструвати моделі молекул водню та кисню). Різнорідні атоми утворюють складні речовини. Наприклад, молекула води містить два атоми Гідрогену й один атом Оксигену (продемонструвати модель); молекула кухонної солі об'єднує по одному атому Натрію і Хлору (продемонструвати модель). Існують молекули, які складаються із сотень тисяч атомів.
Перегляд відео на тему: Склад речовини атоми і молекули.
IV. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу
V. Домашнє завдання.
§ 12 (підручник Божинова, Кірюхін), вправа 2, 4, ст. 84.