Конспект уроку для 11-го класу на тему "Культура України в роки Другої світової війни."

Розробка бінарного уроку

з історії України

На тему «Культура України в  роки Другої світової війни.»

Виконала: вчитель історії

Соколівського НВК ім. О. Яроша

Обозна М.Г.

Урок
Тема.   Культура  в  роки Другої світової війни.
Мета:  охарактеризувати місце і  роль освіти, науки і  культури в  роки війни, розкрити внесок української творчої інтелігенції в  перемогу над нацизмом; виховувати моральні якості на кращих зразках національної культури.
Тип уроку:   урок засвоєння нових знань.
Обладнання:   підручник,  карта «Україна в  роки Другої світової війни», електронна презентація.                                                                                                                                                                                                    Хід уроку
I.   Організаційна частина
Учитель  оголошує  учням  тему  й  основні  завдання  уроку (слайд 1-2)

План.

1. Евакуація культурних цінностей.

2. Розвиток науки.

 3. Роль преси, радіомовлення, засобів масової інформації в  розгортанні ідейно-політичної роботи.

 4.  Внесок у  перемогу діячів української літератури, кіномистецтва, театрів, образотворчого мистецтва.  ( слайд 3)

II.   Актуалізація опорних знань ( слайд 4)

Бесіда. 1. Що вам відомо про поняття колобароціонізм?

2. Хто такі остарбайтери?

3.Як називалася тактика знищення всіх матеріальних цінностей, які ворог міг використати на окупованій території?
III.  Перевірка домашнього  завдання.
Заслуховування  та  обговорення  повідомлень  учнів.
IV.  Вивчення нового  матеріалу
  1. Евакуація культурних цінностей.
  *Розповідь учителя

В період Другої світової війни на території України перестають друкуватись книги, виходити газети. Згодом видавничі установи евакуюють і вони об'єднуються в одне Українське державне видавництво, яке розміщувалося в Саратові, а потім у Москві. В умовах окупації України її урядові установи, різноманітні заклади науки і культури функціонували на територіях інших республік. Так, у радянському тилу інтенсивно працювали над розробкою важливих наукових проблем і підготовкою висококваліфікованих спеціалістів. Понад 70 вузів, евакуйованих з України, Одеський університет був розташований у місті Байрам-Алі (Туркменська РСР), Харківський хіміко-технологічний інститут у місті Чирчик (Узбекська РСР), Київський індустріальний інститут у Ташкенті ті інш.                                          У глибокому тилу країни діяли школи й класи з українською мовою навчання. Вони діяли в Саратові, Свердлові, Новосибірську. Науково-дослідні установи також було перебазовано у східні райони СРСР. Наприклад президія АН УРСР розміщувалася в Уфі, з 1943 у Москві. 

  2.  Розвиток науки в  роки війни
  *Розповідь учителя Науковці  України  разом  з  ученими  всієї  країни  розв’язували
важливі  оборонні  й  народногосподарські  проблеми,  наприклад технології  виробництва  високоякісного  металу,  створення  нових  зразків
зброї,  бойової  техніки  тощо.  Великий  внесок  у  зміцнення обороноздатності Червоної  армії  зробили  вчені  Інституту        електрозварювання  на  чолі  з  Є.  Патоном. (слайд 6)

Українські вчені розробили нові ефективні методи лікування хворих. Інститути клінічної фізіології, яким керував академік О. Богомолець.                                           Колектив науковців Інституту біохімії АН УРСР, очолюваний академіком О. Палладіним, створив препарат, що сприяв згортанню крові. Відомий хірург офтальмолог, академік АН УРСР В. Філатов, який очолював Український інститут очних хвороб, займалися пересадкою рогівки ока, як засобом боротьби зі сліпотою. ( слайд 7)                                                                                                                 3. Роль преси, радіомовлення, засобів масової інформації в  розгортанні ідейно-політичної роботи.

*Розповідь учителя

Велику роль у розгортанні ідейно-політичної роботи серед широких мас трудящих під час війни відігравала преса. У 1942р. в радянському тилу почали видаватися українські республіканські газети « Комуніст » ( з 1943- Радянська Україна) і « Советская Украина » ( з 1944р. – « Правда Украины »). ( слайд 8)                                                                                                                                                                        4.  Внесок у  перемогу діячів української літератури, кіномистецтва, театрів, образотворчого мистецтва.

*Розповідь учителя

Ще більше зросла роль радіомовлення як засобу масової інформації та ідейно-політичної роботи. В листопаді 1941 року почали функціонувати радіостанції ім. Т. Шевченка в Саратові та « Радянська Україна» в Москві. Ці радіостанції щодня інформували населення радянського тилу, а також окупованої території про найважливіші новини і події на фронтах і в цілому в країні.                                                                                                                                                                                       Війна активізувала творчі сили українсько-радянської літератури. Відомі твори П. Тични « Творча сила народу», М. Рильського « Народ безсмертний», М. Бажана « Клятва», А. Малишка « Україно моя». Як самобутній яскравий письменник виступив О. Довженко « Ніч перед боєм»,   « Воля до життя», « Україна в огні », де розкриваються мужні характери воїнів Червоної армії. (слайд 9,10, 11)

Завдання. Учням пропонується зачитати уривки з названих творів і відповісти на запитання. Як ви вважаєте який внесок зробила література у перемогу над ворогом?  (слайд  12, 13)                                                                                                                Глибокого патріотизму було сповнене й кіномистецтво. Евакуйовані українські кіностудії ( Київська до Асихабада, а Одеська – до Ташкента). Створювались короткометражні фільми. Тривала робота і над художніми фільмами, особливо відомими стали « Олександр Пархоменко» , режисера      Л. Лукова, « Як гартувалася сталь» М. Донського.                                                                                    Найвищим досягненням радянського кіномистецтва в умовах війни вважався фільм « Веселка» М. Донського. Ця картина отримала «Оскара» - премію Академії кіномистецтв із США. У 1946 р. картина була удостоєна Державної премії СРСР. Інший фільм М. Донського – « Нескорені» - одержав Золоту медаль на VII Венеціанському міжнародному кінофестивалі (1946 р.)Також неможливо оминути увагою кіноповість Олександра Довженка          -  «Україна в огні» , котра присвячена подіям 2-ї світової війни, долі сільської родини та простих селян. (Слайд 15)

Саме Україна прийняла на себе перші в СРСР удари німців; найстрашніші і найбільші битви відбувалися на її полях, і вся вона палала у вогні та стражданнях. Ці картини з жалем і болем, а ще більше з жагучою ненавистю до ворогів змальовує автор:

• Робота з уривками з твору «Україна в огні» (слайд 16)
• Перегляд уривку з кінофільму « Нескорені». (слайд 17)

Плідно працювали в роки війни українські скульптори. Наприклад                            К. Діденко створив серію скульптурних портретів С. Ковпака, О. Федорова,               С. Руднєва та інших партизанів України. (слайд 18, 19)

У цілому в роки війни митці України разом з усіма радянськими народами наближали перемогу, своїм словом, майстерністю, мобілізуючи трудящих та самовіддану працю.

IV. Закріплення знань.

Бесіда.

     1. Що вам відомо про функціонування закладів освіти і культури під час Другої світової війни?

2. Яке місце займали твори діячів культури в ідейно-політичному русі серед воїнів, населення України?

 V. Підсумки уроку

Учитель. Тяжкі роки окупації, величезні втрати не припинили культурного розвитку України. Діячі української культури не схилилися під наступом ворогу. Культура народу надійно служила його самозабезпеченню.

VI. Домашнє завдання

1. Опрацювати Тему 7 підручника.
2. Підготувати реферати на тему « Наш край у роки Другої світової війни».