Конспект уроку. Географія. 10 клас. Нова програма. Тема Курс «Географія: регіони і країни». Що і як вивчає?

Г. П. Маріонда

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

КОНСПЕКТИ УРОКІВ

 

 

 

 

 

Рахів – 2018 р.

 

Урок 1    10 клас   Дата ______________

Тема Курс «Географія: регіони і країни». Що і як вивчає?

Мета

 знаннєвий компонент: дати учням уявлення про об’єкт вивчення регіональної географії світу;

 діяльнісний компонент: розвивати вміння визначати роль регіональної  географії в системі географічних наук;

 ціннісний компонент; виховувати інтерес до вивчення курсу і вміння застосовувати набуті знання у повсякденному житті.

Обладнання: підручник, атлас, довідники, таблиці, роздатковий матеріал, карта світу

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

ХІД уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Прийом «Пригадай»

Що вивчає курс географії у :

• 6 – му класі
• 7 – му класі
• 8 – му класі
• 9 – му класі

2. Прийом «Хрестики-нулики»

 

6 – клас

Біосфера	водна оболонка	клімат
Гідросфера	повітряна оболонка	річка
Літосфера	кам’яна оболонка	мантія

 

 7 – клас

Антарктида	полюс холоду	Ніл
Південна Америка	жара	Карпати
Африка	Еверест	Нью-Йорк

 

 

8 – клас

Україна	Українські Карпати	Говерла
Україна	Карпати	Герлаховськи Штит
Україна	Варшава	Чорне море

 

«Велика сімка»	Країни, що розвиваються	США
Країни НІК	Високорозвинені країни	Саудівська Аравія
Країни Перської затоки	Нафтові країни	Канада

9 – клас

 

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Прийом «Мікрофон»

 Яких знань ви розраховуєте набути, опанувавши курс «Географія: регіони і країни»?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Що вивчає курс «Географія: регіони і країни».

Курс «Геогра­фія: регіони і країни» вивчає суспільний розвиток територій та географіч­них місць у світі з позицій географічного країнознавства, приділяючи ува­гу середовищу для життя і діяльності людини, особливостям їх заселення й освоєння, соціальної і політичної організації та економічного розвитку.

 Об’єктом дослідження є країни як основні елементи будови економічного й політичного життя світу, а також їх регіо­нальні угруповання.

 У широкому сенсі країна – це певна територія, що вирізняється з-по­між інших певною спільною озна­кою  і має більш-менш межі. Відповідно, географи розрізняють країни різних типів: фізико-гео­графічні, культурні, етнічні, істо­ричні, політичні.

 Часто у поле зору кра­їнознавства потрапляють не лише країни-держави, але і частини державної території, а також країни-регіони, межі яких часто не співпадають з дер­жавними кордонами.

2. Регіони світу

Розрізняють суспільно-географічні регіони за частинами світу:

 Європа, Азія, Америка, Африка та Океанія. У їх межах розрізняють менші

субрегіони, що мають певну географічну єдність і спільність історичної долі.

 

 

Робота з картою

• Найбільшим регіоном світу і за площею території, і за кількістю населення є Азія. Цей регіон розташований на одному материку з Європою. Межа між ними, що визначена на фізичній карті, доволі умовно сприймається на політичній карті світу.
• Один регіон Америка охоплює два материки – Північну Америку й Південну Америку. Його разом з Океанією – найменшим регіоном – називають Новим Світом, на відміну від Старого Світу, яким є Європа, Азія та Африка.
• Африка – регіон, межі якого співпадають з материком. Він охоплює молоді незалежні країни, здебільшого, що розвиваються.

 

3. Глобалізація

Робота з підручником с. 7 рамка. Що таке глобалізація?

 У сучасному світі глобалізація охопила не лише торгівлю, але й культуру, політику, мистецтво, інші сфери життя. Елементами глобалізації стали світове господарство і глобальний ринок, міжнародні організації та міжнародне право, транснаціональні корпорації (ТНК), глобальна культура, так звані загальнолюдські цінності.

Глобалізації сприяють такі процеси, як міжнародний рух капіталу, розвиток міжнародного транспорту, виникнення новітніх засобів зв’язку та мережевих технологій. Важливим «двигуном» глобалізації є міжнародний туризм.

Неодмінним наслідком глобалізації є поступове «розчинення» державних кордонів, втрата ролі урядів держав в управлінні потоками товарів, послуг, капіталів та інформації.

4. Значення країнознавства

Школярі, опановуючи знання про особливості різних країн і життя народів, пізнають світ, формують для себе його географічну картину. Практичне значення країнознавства полягає у тому, щоб виявити унікальні риси території або географічного місця, щоб краще зрозуміти контекст суспільного життя.

5. Джерела знань

Бесіда. Які ви знаєте джерела знань?

Робота з підручником с. 9 – 10.

Завдання. За рисунками визнач сучасні джерела географічних знань.

V. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Прийом «Творча лабораторія»

Джерелами країнознавчих знань можуть бути й художні літературні тво­ри. Наведіть приклади творів з числа тих, які ви вивчали на уроках за­рубіжної літератури або які є у вашій домашній бібліотеці, які містили б певну географічну інформацію про ту чи іншу країну світу.

VI. Підсумок уроку

Учні висловлюють власні думки за допомогою словосполучень

Я дізнався…

Мені було цікаво, що …

Мене здивувало …

VII. Домашнє завдання

1. § 1 с. 6-10
2. Пригадайте, що відображає політична карта світу.
3. Які країни світу належать до «Великої сімки» і «Великої двадцятки»?