Конспект уроку і опорний конспект до уроку на тему: "М. Коцюбинський "Тіні забутих предків"""

Урок української літератури в 10 класі

Тема уроку:               Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» -

                                           художнє відкриття життя народу Гуцульщини

                                                              і вічна таїна кохання.

Мета уроку:

• допомогти учням збагнути неповторний колорит і чарівність Гуцульщини, самобутність гуцулів через аналіз художніх картин, розкриття теми, ідеї та проблематики твору, через проникнення в поетичну тканину повісті, через розкриття своєрідного міфологічного відчуття;
• удосконалювати вміння аналізувати художній твір, готувати повідомлення за додатковими джерелами інформації;
• виховувати повагу до гуцульських звичаїв та вірувань, усвідомлювати гуманізм як основу світоглядних переконань особистості, розуміння благодатного впливу природи на людину.

 

 

Тип уроку: комбінований

Обладнання: гуцульські мелодії, записи коломийок, відеоматеріали, ілюстрації, картин, зразки одягу, побуту, елементи костюмів, картки з тлумаченням діалектних слів.

Теорія літератури: повість, фольклорно-міфологічна основа, тематика, сюжет.

 

Хід уроку:

                                                                  Епіграф:

 Гуцули—оригінальніший народ, з багатою фантазією,

                                              зі своєрідною психікою. Глибокий язичник-гуцул все своє

                                                         життя,  до смерті, проводить у боротьбі зі злими духами,

                                                         що населяють ліси, гори і води.

                                                                                                                        М.Коцюбинський

 

                 І. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок учнів

Слайд 1

 Учитель. М.Коцюбинський – окраса і гордість  української літератури. Великий письменник – гуманіст, виразник прагнень народних мас  посідає одне з провідних місць в історії української літератури. Його творчість, що припадає на кінець ХІХ – початку ХХ століття, яскраво відбиває не тільки глибинні соціальні зрушення в тогочасному суспільстві, а й активні пошуки, якими був позначений літературний процес на межі двох століть.                                                                                                                                                                        Недаремно все прогресивне українське суспільство               17 вересня 2014 року відзначало               150-річчя з дня народження митця, найталановитішого прозаїка-імпресіоніста.

Учень.  Глибоким зором і пером тонким                                                  він слугував народові своєму              ,                                                                                                                                            Боліючи душею разом з ним.                                                                                                                                                          Життя і кров, а не сюжет і тему                                                                                                                                            Він залишив на білих сторінках –                                                                                                                                             І слів не обернуть на прах.             

 

Слайд 2 

Лебединою піснею письменника стала повість «Тіні забутих предків». 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми й мети уроку

Слайд 3

 Отже, тема уроку: «Повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» - художнє відкриття життя народу Гуцульщини і вічна таїна кохання».

• Чому саме цього народу?
• Чим М. Коцюбинського приваблював Карпатський край?

Відповідаючи на ці питання, на уроці ми розширимо уявлення про самобутність Гуцульщини, заглибимось в побутове й духовне життя її мешканців. Це дасть нам змогу збагнути загальнолюдські проблеми, порушені автором, з’ясувати, що для героїв повісті значить поняття добро і зло, людина і природа, життя і смерть.               А головне: повчімося в наших предків життєвої філософії, викладеної майстерним пером М. Коцюбинського.

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу

                             Слайд 4

Щоб досягнути поставленої мети, на уроці будемо користуватися опорним конспектом, який у вас на партах (див.: Додатки).                                                                                                                Урок поділений на певні блоки, які логічно переплітаються.

    

  Слайд 5                                                          Слайд 6     

Учень. У 1910 році М. Коцюбинський уперше побував у Карпатах (їхав на відпочинок в Італію). У той час село Криворівня було улюбленим курортним місцем відпочинку багатьох письменників. Тут відпочивали І. Франко, Леся Українка, В. Стефаник.

Слайд 7

Друге перебування митця в горах відбулося через рік. Подорожував він із сином Юрієм. Воно виявилося довшим за тривалістю і справжнім відкриттям екзотичного закутку України.                                                                                                                                                                                                    Письменник зібрав чимало фольклорного матеріалу, вивчив гуцульські звичаї, вслухався у колоритний говір, пройнявся духом гірської природи.

Слайд 8

«Гуцули – це оригінальний народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник-гуцул все своє життя проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води», - писав у листі М. Коцюбинський.                                                                                    Учитель. Доказ-факт, уміщений у опорному конспекті також підтверджує думку щодо закоханості митця в цей край. Зачитайте цитату («Який оригінальний край, який незвичний казковий народ. Збираю матеріал, переживаю природу, дивлюся, слухаю і учусь»).

Слайд 9

 Учитель. Чи користувався М. Коцюбинський працями науковців, які досліджували цю тему?                                                                                                                                                                        Учень. Вивчав і користувався фольклорно-етнографічними збірками І. Франка, В. Сухевича, В. Гнатюка. З ними, до речі, і познайомився автор у селі Криворівня.                                          У 1911 році повість завершена. Тричі переписував. У 1912 році надрукована в «Літературно-науковому віснику».             

 Учні занотовують до опорного конспекту засвоєні поняття.

1. Історія написання твору. Джерела повісті. Тема твору

  ___________ роки перебування в Карпатах.

  ___________ назва села, де мешкало багато творчої інтелігенції.

                  М. Коцюбинський (з листів):   «Який оригінальний край, який незвичайний
                 казковий народ. Збираю матеріал, переживаю природу, дивлюсь, слухаю і 

                           учусь».

__________ повість завершена, тричі переписував.

__________ надрукована в «Літературно-науковому віснику».

 

 Учитель. Через 100 років після народження М. Коцюбинського в 1964 році вірменський режисер Сергій Параджанов прокинувся знаменитим: в аргентинському містечку Мар-дель Плата на престижному міжнародному кінофестивалі головний приз здобули «Тіні забутих предків», зняті за повістю М. Коцюбинського.                                                                      Геніальний режисер і не менш геніальний оператор Юрій Іллєнко зуміли зазирнути в потаємні глибини, туди, де народжуються міфи.                                                                     

Слайд 10

 Прекрасну режисерську й операторську роботу доповнила гра талановитого Івана Миколайчука та Лариси Кадочникової, виконавців головних ролей.                                                                     

Слайд 11

Прем’єра відбулася в Києві 4 вересня 1965 року у кінотеатрі «Україна». З промовою виступив поет Василь Стус, котрого потім назвали «совістю нації», зі словом-протестом проти арештів української інтелігенції.                                                                                                  «Тіні забутих предків» здобули 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них – 24 Гран-прі) у 21 країні світу й увійшли до Книги рекордів Гіннеса.                                                                                                                                                                                                     «Тіні забутих предків» довгий час фактично забороняли до показу. Впродовж п’яти  років ім’я І. Миколайчука викреслювали з акторських труп, а С. Параджанов навіть був засуджений. А сьогодні створюють буктлейлер.

Словникова робота: Буктрейлер – новий жанр рекламно-ілюстративного характеру, що об’єднує літературний твір (найяскравіші моменти), візуальне мистецтво і сучасні електронні можливості.

 Учитель. Переглядаючи кадри фільму, поновіть у своїй уяві зміст прочитаного і визначте тему твору.

Слайд 12                    Перегляд буктрейлера до кінофільму «Тіні забутих предків».              

Учні. Зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору, показ єдності людини і природи.

Учні занотовують до опорного конспекту засвоєні поняття.

Тема твору:________________________________________________________________

                     ________________________________________________________________

 

Слайд 13

 

                               Слайд 14

Учитель. Дослідники повісті зазначають, що вона побудована на трансформації мандрівного сюжету.                                                                                                                                                                                      Який сюжет називається мандрівним, що таке трансформація?                                                                      Учні (використовують у опорному конспекті рубрику «ТЛ: консультація»).

2. Трансформація  мандрівного сюжету

 

 

Трансформація – перетворення, перевтілення, перебіг, обробка

Мандрівний сюжет – сюжети казок, байок, легенд, творів писемної літератури, які начебто переходять від народу до народу, тобто мають подібні основні мотиви у сюжетах.

                                                                     (зі словника літературознавчих термінів).

 

 Учитель. В основу повісті ліг мандрівний сюжет про закоханих і ворогуючих родів, подібний до фабули трагедії Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта».                                                        Проте автор ставив за мету змалювати не своїх сучасників, а давніх горян, які жили років 500 тому і складали міфи і легенди, здійснювали певні обряди, щоб побороти страх перед незнаними силами природи.                                                                                                                Чому мандрівні сюжети мають місце в літературі?                                                                                                  З яких елементів складається сюжет?

Учні занотовують до опорного конспекту засвоєні поняття (з’єднують елементи сюжету з перебігом подій).

 

Елементи сюжету

 

 

 

 

 

 

 

Слайд 15

ІV. Осмислення нового матеріалу

Система запитань:

• Як познайомилися Іван і Марічка?
• З чого почалася їх взаємна симпатія – з ворожнечі чи доброти? (читання епізоду за ролями)

Слайд 16

• Що єднало їх у дитинстві, юності? (Спільне трудове дитинство, пустощі, ігри)
• За що, на вашу думку вони покохали один одного?

Слайд 17

• Чи була Марічка талановитою? (З підліткового віку творить прекрасні коломийки-співаночки).
• Опорний конспект: у рубриці «ТЛ: консультації» згадайте, що таке коломийка, яке Іван Франко дав визначення коломийкам.

   Слайд 18

 

Коломийки — традиційний жанр української фольклорної музики і хореографії. Коломийка-дворядкова народна пісня (співанка). Кожен рядок коломийки має 14 складів з обов’язковою цезурою (паузою) після восьмого складу.

Слайд 19     Перегляд уривку з кінофільму «Тіні забутих предків» С. Параджанова, де маленька Марічка виконує співанки-коломийки              

• Якими талантами наділив письменник Іванка? (Зиалку грав на флоярі, знав безліч казок, легенд, бувальщин про мавок, нявок, чугайстрів, інших лісових духів)

Слайд 20

Слайд 21    Перегляд уривку з кінофільму «Тіні забутих предків» С. Параджанова, де юні Марічка і Іван на вечорницях              

• Чи осуджує письменник гуцулят за їхні еротичні забави?
• Чи можна сказати, що Іван і Марічка були дітьми прекрасної природи? (Діти природи. У своїх поглядах на світ і у своєму коханні цілком віддані безпосереднім душевним пориванням. Фізична близькість сприймається не як розпуста, а як природнє продовження душевності).
• Як поставилися закохані до вимушеної розлуки? Куди помандрував Іван?

Слайд 22

• Пише М. Коцюбинський в повісті «… Полонинко, верховинко, чим-єсь так згорділа, чи не тими овечками, що тільки уздріла?..». описи природи у твлрі живі, реалістичні. Присутні зорові, нюхові, слухові образи. Автор постійно шукає нові можливості слова через метафору, персоніфікацію, епітет.                                                                                    «Коли б хоч трохи переніс на папір колорит Гуцульщини і запах Карпат, той з того був би задоволений», - зізнавався письменник.

Слайд 23

• Учні читають уривок опису полонини напам’ять.

Звучить українська старовинна мелодія (гуцульська рапсодія) «Любов ніколи не минає». Скрипка і кобза.

            Слайд 24

 

     Слайд 25

    Слайд 26

 

 

Слайд 27 Слайд 28

 

 

Слайд 29

Слайд 30

 

 

 

 

Слайд 31

Слайд 32

 

• Картини гуцульського побуту зображені реалістично, хоча їхня праця романтизована. Перекажіть епізоди, ніби ви були учасниками дійства:

• Епізод запалювання ватри;
• Епізод виготовлення бринзи;
• Сцена виходу пастухів на полонину.

  

Слайд 33                                                             Слайд 34

Слайд 35  Перегляд уривку з кінофільму «Тіні забутих предків» С. Параджанова, де Іван перебуває на полонині. Ватажок (роль виконує Микола Гринько) виготовляє сир, розповідаючи легенду про чорну гору й зелену полонину.

 

• Як Іван переніс смерть коханої? Чи можна сказати, що зі смертю Марічки скінчилася пісня кохання?

Слайд 36

• Що спонукало Івана все-таки одружитися?

Слайд 37

• Чи зрадив Іван Марічку, одружившись на Палагні? Чи кохав він її? Відповідаючи, посилайтесь на текст.
• Порівняйте Марічку й Палагну. Чи була вона Іванові порою? Обґрунтуйте.

Слайд 38

• Доведіть, що М. Коцюбинський і С. Параджанов, змальовуючи побут гуцулів, зображують  як гуцулів-християн, так і демонструють відгомін язичницьких традицій.                                                                                                                                                                        Заповнення таблиці «Вірування гуцулів», яка вміщена в опорному конспекті.
• Вірування гуцулів

Гуцули-християни	Відгомін язичницьких традицій у житті гуцулів

 

Слайд 39

Слайд 40

  V. Узагальнення і систематизація вивченого

Учитель. Систематизуючи вивчене, визначте проблематику твору «Тіні забутих предків» і поясніть зміст назви. Занотуйте спостереження до таблиці, що в опорному конспекті.

3. Проблематика повісті. Зміст назви.

 

 

 

• _________________________________________________
• _________________________________________________
• _________________________________________________
• _________________________________________________
• _________________________________________________

  Слайд 41

  Слайд 42 

Учні. Більшість проблем, котрі висвітлює автор твору, вже розглянуті на уроці, а саме: вічність і сила кохання, гармонія людини і сили природи, вічність і зрада, вічний двобій добра і зла.                                                                                                                                                                                      Для більшості українців обряд поминок, описаних у творі, незвичайний. Щоб зрозуміти його, треба розповісти про враження М. Коцюбинського, якими він ділився в листах. «На лаві лежить покійник, горять перед ним свічки, у хаті поставлені лави, на них сидять багато людей. Тут же, біля покійника, зібралася повеселитися молодь. Лунав сміх, жарти, поцілунки, крик, грали в різні ігри».                                                                                                                У хаті, де лежав Іван, спочатку було сумно. Голосила Палагна.                                                                      Учитель. Розкажіть про поведінку Паланги під час прощання з покійним. Як ви оцінюєте її поведінку? Користуйтесь цитатним матеріалом.                                                                                    «Чи не багато суму мала вже бідна душа?» - виникає питання, яке сам автор ставить у творі.

Слайд 43                                                                                    Учні. Отже, гуцули, проводжаючи душу на той світ, уважають, що вона має залишити землю веселою, щоб там уже не знати горя. А ще цим демонструють вищість життя над смертю. І мертвий Іван посміхнувся, бо після смерті його самотня душа знайшла заспокоєння.                                                                                                                                                                                      Учитель. Вічна мандрівка душі – це ще одне вірування гуцулів. Ми ж підсвідомо відчуваємо присутність поряд із собою душ далеких предків, частиною яких є самі. Можливо, саме тому письменник довго вагався, яку назву для повісті вибрати з-поміж, на перший погляд подібних.

Слайд 44

 Учитель. На прем’єрі, після перегляду фільму С. Параджанова, поет Василь Стус звернувся до присутніх у кінозалі зі словами: «Хто проти тиранії, встаньте!» І підвівся увесь зал.                                                                                                                                                                                                                  Отже, і повість, і фільм за повістю розбудили національну свідомість і гідність українців, стали поштовхом до прозріння і розуміння українцями себе як великого народу, у котрого не можна відібрати ні волю, ні слово.

 

Слайд 45

 

VІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання

Слайд 46