Конспект уроку на тему: Біорізноманіття організмів як наслідок еволюції. Узагальнення знань з теми. Мета: ознайомити з сучасними поглядами на біорізноманіття

10 клас    Біологія та екологія   Дата______

Тема: Біорізноманіття організмів як наслідок еволюції. Узагальнення знань з теми.

Мета: ознайомити з сучасними поглядами на біорізноманіття як наслідок еволюційних процесів; повторити і узагальнити знання з теми; розвивати логічне мислення шляхом формування вмінь порівнювати біологічні об’єкти та критичне мисленням шляхом використання різних способів спростування наведених аргументів; розвивати уміння працювати в групах.

Обладнання:

• Мультимедійна презентація.
• Опорний плакат теми «Спростування аргументів» (додаток 1)
• Завдання для домашньої роботи (додаток 2)
• Відеоролик про зниклих тварин -  https://youtu.be/quPuQWnVIxs?si=mLeOzcB89nkZPmlp

• Фліпчарти, фломастери, клей, кольоровий папір, ножиці для роботи груп.
• Критерії оцінки ментальної карти (додаток 3)

• Листок самооцінювання діяльності на уроці (додаток 4)

Підручник:

Задорожний К.М. Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. – с.56-57.

Джерела:

1.                     Основи критичного мислення: навчальний посібник для учнів 10 (11) класів загальноосвіт. навч.  закл. / О.І.Пометун, Л.М.Пилипчатіна, І.М.Сущенко, І.О. Баранова.- К.: Видавничий дім «Освіта», 2016, - С.149-150
2.                    Остапченко Л.І. Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 10-го кл. закл. заг. серед, освіти / Л.І. Остапченко, П.Г. Балан, Т.А. Компанець, С.Р. Рушковський. - Київ : Генеза, 2018. - 192 с.
3.                    Пангея. Матеріал з вільної енциклопедії Вікіпедії [Електронний ресурс] URLhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Пангея
4.                    Космополітизм (біологія)  Матеріал з вільної енциклопедії Вікіпедії [Електронний ресурс] URL https://uk.wikipedia.org/wiki/Космополітизм_біологія
5.                    Ендемік Матеріал з вільної енциклопедії Вікіпедії [Електронний ресурс] URL https://uk.wikipedia.org/wiki/Ендемік

Конструктор уроку

1.Вступне слово вчителя

(слайд 2) Нинішнє біорізноманіття - наслідок тривалого процесу еволюції живої матерії.

(слайд 3) Систематика - важливий розділ біології, без якого не могли б розвиватись інші біологічні науки. Дані про будову, хімічний склад, життєві функції, особливості онтогенезу мають наукову цінність лише тоді, коли відомо, з яким саме видом працюють учені. Хоча близькі види й мають багато спільних ознак, усе-таки їм притаманні унікальні властивості, набуті у процесі історичного розвитку внаслідок пристосування до певних умов середовища мешкання. Для створення природних, або філогенетичних, систем потрібні дані всіх наук, насамперед тих, які вивчають спадковий матеріал організмів і неклітинних форм життя, особливості будови їхніх клітин (молекулярної біології, генетики, цитології тощо). Сучасна систематика базується на виділенні монофілетичних систематичних груп, які включають усіх нащадків спільного предка: і тих, що існують тепер, і тих, які існували колись. Нині виділяють два домени прокаріотичних організмів - Археї та Бактерії. У домені Еукаріоти виділяють п’ять царств: Амебозої, Опістоконти (Задньоджгутикові), Архепластиди, Екскавати, CAP (Страменопіли, Альвеоляти, Ризарії). Хоча нова система еукаріотів і видається складнішою за попередню, але вона дає змогу розв’язати проблему класифікації одноклітинних еукаріотів. Інвентаризацію біорізноманіття нашої планети ще не завершено: щорічно з’являються описи сотень нових для науки видів.

2.Вправа «Спростування аргументів»

• Запропонувати учням ознайомитись з опорним плакатом теми.
• Обговорити на предмет розуміння учнями, що таке спростування аргументів  і які існують його способи.
• Обговорити висловлювання В.Малькова.
• Запропонувати виконати завдання (описане нижче).

Завдання:

Одноклітинний організм Евглена зелена в залежності від умов навколишнього середовища може живитися по-різному: на світлі як типовий автотроф (для цього в неї є хлоропласти), а у темряві як типовий гетеротроф (шляхом дифузії). За цією особливістю евглену зелену вважають міксотрофом. Відомо, що типовими фотоавтотрофами є рослини, а типовими гетеротрофами – тварини. Ученими-ботаніками евглена відноситься до рослин, а ученими-зоологами до тварин.

-  Застосувавши один із способів спростування аргументів, спростуйте одну з наведених точок зору (або ботаніків, або зоологів).

3.Робота в групах

Об’єднати учнів у три групи «Автотрофні організми» «Твариноподібні організми», «Грибоподібні організми»

Запропонувати кожній групі опрацювати матеріал відповідного параграфа (§11-13) підручника та потренуватись у спростуванні, виконавши такі дії:

• Методом мозкового штурму запишіть на листку паперу аргументи, які вказують на ознаки, за якими живі  організми об’єднують у групу.
• Оберіть 3 аргументи, які ви будете спростовувати. «Кого можна вважати, а кого ні …подібним організмом і чому?»
• Підготуйтесь до виступу, обравши двох доповідачів: перший – буде доводити точку зору (позицію) авторів підручника, характеризуючи наведені аргументи; другий – буде опонентом і намагатиметься спростувати ці аргументи у будь-який обраний ним спосіб.
• Здійсніть публічний виступ протягом 5 хвилин.

Після виступу груп обговорити питання, чи вдалося спростувати аргументи і чому.

4. Колективне обговорення

(слайд 4) Розгляньте схему підручника на «Формування біорізноманіття в процесі еволюції» с.56-57 та графік на слайді презентації (слайд 3) і дайте відповідь на питання:

1.                       Чи змінилась чисельність видів (родин) на планеті?
2.                      Чи усі види, які існували в попередні ери, існують й сьогодні? Чому?
3.                      Чи збільшилась видова різноманітність на планеті за період, починаючи з архея?
4.                      З чим пов’язане збільшення видової різноманітності?

Також можна переглянути відеоролик.

5.Розповідь вчителя за слайдами презентації

(слайд 5-6) Пангея (грец. Πανγαῖα «уся земля», від грец. Πᾶν «весь», «цілий», «кожен» + Γαῖα «Земля») - надконтинент, що існував в кінці палеозою і на початку мезозою та об'єднував практично всю сушу Землі 335-175 млн. років тому. Назва запропонував Альфред Вегенер. Пангея утворилася в пермському періоді і розкололася в юрський період на два континенти (Гондвану і Лавразию). Північний континент Лавразія пізніше розкололась на Євразію, Північну Америку і Гренландію, в той час як з південного континенту Гондвани пізніше утворилися Африка, Південна Америка, Австралія і Антарктида Мадагаскар, Аравія і Індостан. Формування сучасних флор і фауни материків саме пов’язано з їх рухом.

(слайд 7) Космополіти

Космополітизм (від дав.-гр. κοσμοπολίτης (kosmopolites) - космополіт, громадянин світу) - широке поширення представників виду чи таксона вищого рангу по території Землі. Види або таксони вищого рангу з космополітичним поширенням називаються космополітами. Видів космополітів відносно небагато, наприклад, космополітичним є хижий морський ссавець косатка, горобець хатній, кропива дводомна.

(слайд 8) Ендеміки

Термін  «ендемічний» (грец. éndemos – місцевий) щодо таксона позначає поняття, за значенням протилежне «космополітичному». Ендеміки мають порівняно обмежений ареал. Найбільша кількість ендемічних таксонів трапляється на островах, що зумовлено їхньою географічною ізоляцією. Такі архіпелаги, як Гавайські та Галапагоські острови мають найбільшу частку ендеміків серед видів, що їх населяють.

Палеоендеміки - представники давніх таксонів; як правило, такі, що збереглися досі завдяки ізольованості їхнього місцеперебування від прогресивніших та конкурентоздатних груп. Найяскравішими прикладами палеоендемізму є однопрохідні та сумчасті ссавці Австралії та прилеглих островів. Палеоендеміки, що є представниками найдавніших груп, називаються «живими копалинами», і становлять найбільший інтерес з точки зору теорії еволюції. Найвідоміші «живі копалини» серед тварин - кистепера риба латимерія та плазун гатерія, серед рослин - гінкго.

Неоендеміки, ендемічні види (або роди) рослин або тварин, обмеженість ареалу яких обумовлена їх «молодістю», тобто тим, що вони ще не встигли розселитися. Зазвичай зв'язані родинними стосунками з іншими представниками навколишньої флори або фауни і часто представлені у ній групами близькоспоріднених видів (дзвоники карпатські, сліпак буковинський)

6.Бесіда

-  Чи вплинув рух материків на збільшення видового біорізноманіття?

7.Слово вчителя про необхідність збереження біорізноманіття як цілі сталого розвитку людства за слайдами презентації. (слайд 9-10)

9.Самооцінювання діяльності на уроці

Для самоконтролю використовуються такі позначення:

«+» - упевнений/упевнена

«-» - невпевнений/невпевнена

«?» - важко визначитись

Домашнє завдання: опрацювати тести, які розміщені у Classroom (додаток 2), повторити матеріал і підготуватися до контрольної роботи.

Додаток 1

Додаток 2

ТЕСТ НА ПОВТОРЕННЯ І ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Виберіть із запропонованих відповідей одну правильну

1. Укажіть сполуки, з яких переважно складається плазматична мембрана:

а) білки та вуглеводи;

б) вуглеводи та ліпіди;

в) білки та ліпіди;

г) ліпіди і мінеральні солі.

2. Укажіть організми, клітини яких здатні до фагоцитозу:

а) бактерії;

б) справжні гриби;

в) рослини;

г) тварини.

3. Укажіть організми, до складу оболонки клітин яких входить глікокалікс:

а) бактерії;

б) гриби;

в) рослини;

г) тварини.

4. Укажіть сполуки, з яких переважно складаються хромосоми:

а) білки та ліпіди;

б) білки та ДНК;

в) білки та РНК;

г) ліпіди та РІНК.

5. Назвіть прізвище вченого, який запровадив термін «клітина»:

а) Р. Гук;

б) Т. Шванн;

в) М. Шлейден;

г) Р. Вірхов.

6. Назвіть органели, яким притаманний певний ступінь автономії в клітині:

а) лізосоми;

б) комплекс Гольджі;

в) мітохондрії;

г) ендоплазматична сітка.

7. Зазначте органели, які регулюють внутрішньоклітинний тиск у клітинах одноклітинних прісноводних організмів:

а) травні вакуолі;

б) лізосоми;

в) клітинний центр;

г) скоротливі вакуолі.

8. Зазначте молекули нуклеїнових кислот, які входять до складу рибосом:

а) мРНК;

б) тРНК;

в) рРНК;

г) ДНК.

9. Назвіть структури, які наявні у хлоропластах:

а) кристи;

б) центріолі;

в) тилакоїди;

г) лізосоми.

10. Укажіть органели, які трапляються у клітинах прокаріотів:

а) комплекс Гольджі;

б) рибосоми;

в) ендоплазматична сітка;

г) мітохондрії.

11. Назвіть клітини еукаріотів, які не мають ядер:

а) еритроцити більшості ссавців;

б) клітини епітелію;

в) лейкоцити;

г) нейрони.

12. Назвіть структури, які трапляються всередині ядра:

а) субодиниці рибосом;

б) тилакоїди;

в) ламели;

г) кристи.

13. Укажіть органели, здатні до самоподвоєння:

а) рибосоми;

б) хлоропласти;

в) лізосоми;

г) вакуолі з клітинним соком.

14. Назвіть органели, у яких міститься ДНК:

а) рибосоми;

б) мітохондрії;

в) лізосоми;

г) комплекс Гольджі.

15. Назвіть органели, які мають власні рибосоми:

а) комплекс Гольджі

б) лізосоми

в) хлоропласти

г) травні вакуолі

Установіть відповідності

16. Установіть відповідність між органелами та структурами клітин та організмами, у яких вони трапляються.

17. Установіть відповідність між органелами клітин еукаріотів та особливостями їхньої будови.

18. Установіть відповідність структур щодо певних органел клітин.

19. Установіть відповідність між особливостями будови оболонки клітини та організмами, яким вони притаманні.

20.На малюнку зображено прокаріотичну клітину.

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із трьох груп запропонованих варіантів відповідей – тести на вибір інформації з кожного стовпчика

21. Охарактеризуйте будову та функції різних органел.

А Клітинний центр

Б Лізосоми

В Мітохондрії

22. Охарактеризуйте будову та функції різних органел за вказаними ознаками.

А Гранулярна (зерниста) ендоплазматична сітка

Б Агранулярна ендоплазматична сітка

В Мітохондрії

23. Охарактеризуйте будову клітин різних організмів.

А Бактерії

Б Рослини

В Гриби

Запитання з відкритою відповіддю

24. Як відсутність ядра впливає на властивості клітини? Відповідь обґрунтуйте.

25. Чим можна пояснити, що деякі еукаріотичні клітини позбавлені ядра? Наведіть приклади таких клітин.

26. Яке значення має вивчення каріотипів організмів для систематики? Відповідь обґрунтуйте.

Створення тестів до тексту

27.Складіть до тексту тести:

1.                  З однією правильною відповіддю
2.                 На встановлення відповідностей
3.                 На вибір інформації з кожного стовпчика

АРХЕЇ (від грец. археос - старий) - мікроскопічні одноклітинні без’ядерні організми, що відрізняються від бактерій та еукаріотів. Це найменш вивчена і, можливо, найдавніша група клітинних організмів. Ці організми відкрито у 1977 р. К. Воузом і Дж. Фоксом. На сьогодні описано близько 50 видів археїв із доволі незвичною формою клітин у вигляді квадрата, куба, паралелепіпеда. Але за формою клітин відрізнити їх від бактерій дуже складно. Основні особливості археїв пов’язані з хімічним складом і процесами життєдіяльності. Це відсутність у клітинній стінці пептидогліканів, наявність у геномі інтронів та унікальних нуклеотидних послідовностей у генах рРНК і тРНК. Окрім того, основою клітинної мембрани архей є мономолекулярний шар ліпідів, лише серед архей є види, здатні до утворення метану під час життєдіяльності, завдяки особливим білкам ДНК є стійкою до денатурації, у них не утворюються спори та ін. Археї розмножуються нестатево: поділом навпіл, фрагментацією та брунькуванням.

Додаток 3

Додаток 4