Конспект уроку на тему: "Рух тварин", 7 клас

Тема: Рух тварин.

Мета: розширити знання учнів про опорно-рухову систему тварин, дати порівняльну характеристику способів пересування; розглянути значення опорно-рухової системи в житті тварин; розвивати вміння працювати з підручником, порівнювати, робити узагальнюючі висновки; виховувати екологічно-цілісну орієнтацію в плані взаємин людини і природного середовища.

ОБЛАДНАННЯ: підручник, зошити, навчальна презентація.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

ПЛАН УРОКУ

1. Організаційний етап.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

4. Вивчення нового матеріалу.

5. Узагальнення та систематизація знань.

6. Підбиття підсумків уроку.

7. Домашнє завдання.

                                                         ХІД УРОКУ

1.Організаційний етап.

Привітання.

Фіксація відсутніх учнів.

Перевірка готовності учнів до уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності

3.Засвоєння нових знань (Біологічний блок)

2 Слайд Давайте пригадаємо з вами основні властивості живих організимів:

• Живлення
• Дихання
• Транспорт речовин
• Виділення
• Рух
• Подразливість
• Розмноження
• Ріст та розвиток

Сьогодні нашою темою буде саме одна з важливих особливостей живих організмів, яка дозволяє тваринам переміщуватись на відстані від декількох мікрометрів, та мігрувати на інші континенти нашої планети в пошуках кращих умов для існування. Це як ви вже могли здогадатися – РУХ.

2. Мотивація навчальної діяльності

“Рух – це життя” – стверджував великий давньогрецький мислитель Арістотель.  А чи погоджуються з цим твердженням тварини (наприклад, губки ти коралові поліпи), які ведуть прикріплений спосіб життя?

3.Засвоєння нових знань

Рух – це переміщення складових частин клітини, самих клітин, органів організму й самого організму шляхом активної зміни положення чи форми. Жива природа наповнена рухами. Рухається цитоплазма в усіх живих клітинах, переміщується рідина в тканинах, змінюють свою форму клітини рослин, грибів і тварин, які мають несправжні ніжки, джгутики й війки, повертаються квітки чи листки рослин до світла. Рухаються й змінюють своє місце в просторі й самі вільноживучі організми. Таким тином, для губок й коралів рух також є основою життя, він забезпечує зміни на рівні клітин.

3 Слайд Особливості руху тварин пов’язані з такою здатністю як скоротливість, що визначається на кожному з рівнів організму. На рівні молекул цю здатність зумовлюють особливі білки – актин і міозин. Саме вони утворюють скоротливі волоконця всередині клітин. Прояви руху на рівні клітин пов’язані також з органелами руху – псевдоподіями, джгутиками та війками. Велике значення для зміни форми клітин та руху тварин має відсутність у їхніх клітинах жорсткої клітинної стінки. Тканинами тварин, що проявляють здатність до скоротливості, є м’язові. В організмі тварин розрізняють гладку та посмуговану м’язові тканини, які утворюють спеціальні скоротливі органи руху – м’язи. Гладкі й посмуговані м’язи формують м’язову систему в межах опорно-рухової.

4 Слайд Отже рух - це здатність клітин чи організмів до активних взаємовідносин із середовищем, що виникає як результат скоротливості на різних рівнях організаціях життя.

5 Слайд Які ж існують види руху (СХЕМА на дошці)

Рухи тварин можуть бути пасивними (повітря переміщує на павутинках павуків) та активними (біг у гепарда, плавання риб). І ті, й інші рухи відіграють свою роль у житті організмів, але специфічним для тварин є саме активний рух.

Активний рух тварин (локомоція) – це процес життєдіяльності, у якому беруть участь органели руху та органи руху для активного переміщення клітин чи організмів у просторі.

Виділяють 3 типи активного руху: на слайді

6 Слайд Амебоїдний рух – це рух за допомогою несправжніх ніжок, які з’являються завдяки повільному перетіканню цитоплазми й зміні форми клітини. У губок такий рух властивий амебоцитам, які забезпечують живлення й перетравлювання пасток їжі. Здатними до амебоїдного руху є і фагоцитарні клітини безхребетних та спеціалізовані лейкоцити хребетних, що здійснюють захист організму від чужорідних тіл.

7 Слайд Мерехтливий рух – це рух за допомогою джгутиків та війок, які е довгими чи короткими ниткоподібними цитоплазматичними виростами клітин з мікротрубочками всередині. Завдяки руху війок перемішуються війчасті черви, личинки безхребетних тварин, яйцеклітини у яйцепроводах та затримується пил у дихальних шляхах хребетних. Хвилеподібні скорочення джгутиків комірцевих клітин губок, травних клітин гідри підганяють воду з киснем і частками їжі. Ті ж джгутики допомагають рухатися сперматозоїдам і запліднювати яйцеклітину.

8 Слайд М’язовий рух – це рух за допомогою скоротливих органів м’язів, в утворенні яких беруть участь м’язові тканини.

Найповільніше скорочуються гладкі м’язи, але вони працюють майже без втоми.

У більшості безхребетних тварин ці м’язи утворюють всю мускулатуру тіла. У хребетних тварин гладкі м’язи утворюють стінки травного каналу, дихальних шляхів, кровоносних судин, сечового міхура. Посмуговані м’язи можуть швидко скорочуватися й розслаблюватися, що лежить в основі таких складних рухів, як робота серця, плавання, біг, політ, ковзання, стрибання тощо. Ці м’язи характерні для головоногих молюсків, членистоногих та хребетних.

Уперше м’язи виникають у плоских червів, де беруть участь в утворенні шкірно-м’язового мішка. У кільчастих червів формуються примітивні кінцівки – параподії, що є парними виростами тіла в кожному сегменті. Членистоногі вже мають членисті багатофункціональні кінцівки, які в значній мірі посприяли їхньому пристосуванню до умов життя. У хребетних тварин здобування їжі, здійснення міграції, захист від ворогів уже пов’язані з парними плавцями або п’ятипалими кінцівками наземного типу.

9 Слайд Способи активного переміщення тварин за допомогою цих органів руху дуже різноманітні: плавання, літання, біг, ходіння, ковзання, реактивний рух, крокування, стрибання, повзання та ін.

Отже, основні види руху в тварин пов’язані з певними органелами руху й органами руху, що здатні скорочуватися завдяки скоротливим білкам у складі скоротливих волоконець.

10 Слайд Повернемося до м’язів. Ми з вами згадували , що особливості руху тварин пов’язані з такою здатністю як скоротливість. Цю здатність забезпечують білки, які знаходяться у найменших частинках м’язів – мікроволокнах. Саме тут містяться ці білки – актин і міозин. Скорочення м’язів, за допомогою якого вони приводяться в рух забезпечується нервовою системою, яка посилає імпульси до тканин м’язів, де містяться ці білки. За рахунок цього вони ніби «ковзають» між собою. Але для цього необхідна якась енергія. Цю енергію м’язи отримують з такої речовини як Аденозин-трифосфат (АТФ), яка синтезується в спеціальній органелі в м’язевих клітинах.

11 Слайд Як називається органела клітини яка забезпечує її енергією?

Так, це мітохондрія. У м’язевих тканинах їх найбільше у порівнянні з іншими тканинами. Але для того щоб вона синтезувала АТФ їй також необхідні певні речовини, адже АТФ – це нуклеотид, тобто суміш білку, вуглеводу та фосфатної кислоти. Ці речовини потрапляють до мітохондрії з цитоплазми клітини, яка отримала їх за рахунок  процесів транспорту та обміну речовин.

12 Слайд Саме обмін речовин це процес який забезпечує організм енергією, за допомогою якого будь-який організм здатний до нервової, регуляторної, та, відповідно, рухової діяльності.

4.Засвоєння нових знань (Хімічний блок) 15 хв