Розробка конспекту уроку створена за допомогою підручника К. М. Задорожного (Біологія, 10 кл) за новою програмою на 2018/19 навчальні роки.
Основні пункти уроку:
Особливості обміну речовин в автотрофних та гетеротрофних організмів
Мета уроку:
• навчальна: ознайомити учнів з особливостями обміну речовин гетеротрофних і автотрофних організмів; проаналізувати матеріал і пояснити основні відмінності
• розвивальна: розвивати вміння логічно мислити, аналізувати і формувати висновки
• виховна: виховувати розуміння єдності всіх біологічних структур і їх значення для існування життя
Обладнання і матеріали: плакати, зображення організмів різних Царств живої природи.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань
Питання:
1. Що таке метаболізм?
2. Які є стадії в енергетичному обміні?
3. Які процеси відбуваються під час пластичного обміну?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Етапи метаболізму на прикладі тварин.
Метаболізм, або обмін речовин — це сукупність хімічних реакцій в організмі, які забезпечують його речовинами та енергією, необхідними для життєдіяльності. Матеріалом для обмінних процесів є субстрати метаболізму — сполуки, що надходять з їжею. Серед них виділяють основні харчові речовини (білки, вуглеводи, ліпіди) і мінорні харчові речовини — ті, що надходять у малих кількостях (вітаміни, мінеральні речовини).
В обміні речовин виділяють два етапи:
I — підготовчий (хімічні перетворення речовин у травній системі);
II — власне метаболізм (хімічні перетворення сполук усередині клітин).
Усі процеси клітинного метаболізму можна умовно розділити на дві фази:
• катаболізм (дисиміляція, енергетичний обмін) — процес розкладу складних речовин на простіші; при цьому вивільняється енергія;
• анаболізм (асиміляція, пластичний обмін) — синтез складних сполук із більш простих; при цьому енергія витрачається.
Катаболічні та анаболічні процеси в клітині тісно взаємопов’язані. Енергія, що вивільняється в ході катаболічних процесів, витрачається на утворення макромолекул у процесі анаболізму. Основним акумулятором і переносником енергії є аденозинтрифосфатна кислота (АТФ). У свою чергу, продукти анаболізму можуть бути субстратом для катаболічних процесів. Крім того, анаболічний синтез є джерелом ферментів для всіх етапів обміну речовин. Різноспрямовані процеси метаболізму підтримують сталість внутрішнього середовища організму (гомеостаз). Ви вже знайомилися з цим на прикладі організму людини.
2. Регуляція метаболізму у тварин
Координація процесів метаболізму здійснюється шляхом нервової і гуморальної регуляції. Нервова регуляція здійснюється гіпоталамусом і вегетативною нервовою системою (симпатичною і парасимпатичною). Гуморальну регуляцію здійснюють ендокринні залози (залози внутрішньої секреції), які є виробниками гормонів. Гормони (інсулін, адреналін, тироксин) переносяться різними рідинами організму (кров, лімфа, тканинна рідина) і керують діяльністю ферментних систем у клітинах. Нервова й гуморальна системи тісно взаємодіють одна з одною. Особливе значення в регуляції обміну речовин має відділ проміжного мозку — гіпоталамус. Гіпоталамус регулює діяльність найважливішої залози внутрішньої секреції — гіпофіза, який контролює роботу всіх інших залоз внутрішньої секреції.
3. Деякі фактори, що впливають на метаболізм у людини
Існує ряд факторів, що впливають на швидкість метаболізму.
Спадковість. Унаслідок спадково зумовлених чинників швидкість обмінних процесів у різних людей може відрізнятися на 10 %.
Статура. Чим більше і важче тіло, тим більше витрачається енергії для підтримки життєдіяльності. М’язовій масі потрібно більше калорій, ніж жировій тканині.
Стать. У чоловіків обмін речовин відбувається швидше, ніж у жінок. Це зумовлено більшими розмірами тіла та більшою м’язовою масою.
Спосіб життя. У разі пасивного способу життя відбувається уповільнення процесів метаболізму, і, навпаки, під час значного фізичного навантаження обмін речовин прискорюється. Стреси, депресії, недосипання й голодування призводять до уповільнення обміну речовин. Харчування невеликими порціями 4–5 разів на день, білкова їжа прискорюють метаболізм.
4. Обмін речовин в автотрофних і гетеротрофних організмів
За способом одержання органічних речовин (сполук Карбону) живі організми поділяють на автотрофів і гетеротрофів.
Автотрофи здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних. Для побудови свого тіла вони використовують неорганічні речовини ґрунту, води й повітря. До автотрофів належать рослини та деякі бактерії.
Гетеротрофи одержують органічні речовини з їжею. Вони живляться іншими організмами або їхніми рештками. До гетеротрофів належать усі тварини, гриби, багато бактерій, паразитичні рослини.
Існують організми зі змішаним типом живлення — міксотрофи.
За джерелом енергії для процесів життєдіяльності живі організми поділяють на фототрофів і хемотрофів.
Фототрофи використовують енергію сонячного світла для синтезу органічних речовин (фотосинтез). До фототрофів належать зелені рослини й деякі бактерії.
Хемотрофи для життєдіяльності використовують енергію, яка вивільняється у ході хімічних реакцій, що відбуваються в їхніх організмах. До хемотрофів належать тварини, гриби, бактерії.
Усі зелені рослини є фотоавтотрофами — вони синтезують органічні речовини з неорганічних у процесі фотосинтезу, використовуючи енергію Сонця.
Усі тварини й гриби є хемогетеротрофами — вони живляться готовими органічними речовинами і використовують для своєї життєдіяльності енергію хімічних реакцій.
Невелика група бактерій належить до хемоавтотрофів — вони синтезують органічні сполуки з неорганічних, використовуючи енергію, що вивільняється в процесі окиснення неорганічних речовин (гідроген сульфіду, метану, сірки, сполук Феруму(ІІ) тощо).
IV. Узагальнення
Питання:
1. Як пов’язані між собою катаболізм і анаболізм?
2. Що собою представляють нервова й гуморальна регуляції метаболізму?
3. Чому деяким організмам вигідно бути міксотрофами?
V. Домашнє завдання