Конспект уроку з літератури рідного краю «Я – закоханий в життя поганин» (Життєвий і творчий шлях Б.-І. Антонича)"

Про матеріал

Розробка уроку пропонує ефективні прийоми роботи над творчістю Богдана-Ігоря Антонича, інтерактивні технології та нестандартні прийоми, методику особистісно зорієнтованого навчання, механізми формування літературної компетенції, самореалізації особистості школяра на уроці, слухову та зорову наочності.

Перегляд файлу

Конспект уроку з літератури рідного краю

«Я – закоханий в життя поганин» (Життєвий і творчий шлях Б.-І. Антонича)

Передмова

Я, сонцеві життя продавши

За сто червінців божевілля,

Захоплений поганин завжди,

Поет весняного похмілля.

Б.-І. Антонич

Великий митець належить не лише своїй епосі. Художні образи, ідеї переживають автора, стають надбанням поколінь, цілих народів, які кожного разу прочитують по-своєму, з точки зору свого часу, його завдань і потреб, щоразу відкривають нові пласти закладених там думок, почуттів, проблем.
До таких митців, що пережили свій час і їхні твори збагатили скарбницю духовної культури, належить Богдан-Ігор Антонич.

Слово Антонича є невичерпним джерелом натхнення, оазою мистецького, культурного життя. Воно захоплює красою сприйняття життя, хвилює глибиною думки, зворушує правдивістю. І саме урок української літератури має

заполонити дитяче серце поетичними шедеврами Богдана-Ігоря Антонича, забезпечити сприймання та осмислення їх на високому інтелектуальному рівні. Тому урок словесності – це яскрава, самобутня мозаїка, де кожен камінець-технологія добирається продумано, майстерно огранюється й укладається в цілісний, згармонізований барвами візерунок.

Методична ремарка

Учні працюють у дослідницько-пошукових групах. Перед кожним учнем на парті тексти поезій, картки із запитаннями для самоконтролю, узагальнююча таблиця «Богдан-Ігор Антонич».

Мета: допомогти учням осягнути особистість письменника, пізнати багатогранний різнобарвний світ лірики Богдана-Ігоря Антонича, відчути життєствердні мотиви віршів, віднайти коріння його поетичного і життєвого кредо; удосконалювати навички роботи з різними джерелами інформації, вміння аналізувати і синтезувати факти, вчинки, міркування, давати оцінку певним явищам; формувати навички дослідницько-пошукової роботи; розвивати усне зв’язне мовлення учнів, виховувати почуття прекрасного, естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного життєствердного погляду на світ.

Тип уроку: урок дослідження життя і творчості (творча лабораторія мислення).

Міжпредметні зв’язки : образотворче мистецтво, музичне мистецтво.

Обладнання: портрет письменника (додаток 1), узагальнююча таблиця «Богдан-Ігор Антонич» (додаток 3), записи на дошці, індивідуальні картки-завдання, книжкова виставка його творів, ілюстрації та учнівські малюнки, відеокліп (додаток 2), проектор, комп’ютер.

Елементи особистісно зорієнтованого навчання:

- визначення цілей уроку;

- усна рефлексія;

- самооцінювання, взаємооцінювання.

Методи, прийоми і форми роботи: евристична бесіда, дослідницький метод, порівняння, узагальнення, ілюстрування, робота в групі, випереджувальні завдання, «Асоціативна павутинка», дискусійна сітка, словесне малювання, хвилинка відвертості й мудрості, сторінка гордості й вдячності, «Мікрофон».

Технологічна картка:

Творчість Б.-І. Антонича

Знати:

віхи життєвого і творчого шляху поета;
зміст поезій.

Уміти:

розповісти про творчий шлях митця;
давати загальну характеристику творчості;
виразно і усвідомлено читати поезії;
визначати головні мотиви, ідеї поезій, коментувати їх, давати власну оцінку;
пояснювати специфіку пейзажу, символіку образів;
знаходити необхідну інформацію, порівнювати і співставляти різні явища;
сприймати і розуміти естетику образного слова, його значення для розвитку загального естетичного смаку, естетичної розвиненості людини;
усвідомлювати європейську єдність естетичних цінностей із морально-етичними.

Епіграф:

Я, сонцеві життя продавши

За сто червінців божевілля,

Захоплений поганин завжди,

Поет весняного похмілля.

Б.-І. Антонич

Хід уроку

1.Організаційний момент

Позитивна установка на роботу (створення емоційно-позитивного фону)

- Погляньте один на одного, посміхніться, подаруйте посмішку іншому і подумайте про те, який прекрасний навколишній світ. Скажіть пошепки: «Я прийшов у цей світ, щоб жити, знати, дивуватися, робити цей світ ще кращим».

ІІ. Мотивація навчання

1. Вступне слово вчителя

«У кожної людини буває такий день, коли вперше радієш сонцю, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що вони прекрасні, коли тихі радощі, збуджені красою листка чи пелюстки, вперше переходять у здивування - в таке почуття, яке за браком точнішого слова назвати можна щастям. Такі дні, здається, більшість людей переживає в дитинстві. До таких днів ми повертаємось спогадами. І нема на світі зеленішої левади, як та, через яку біліла твоя перша стежка до школи, і деревини кращої немає, як та, в якій ти впізнав живе єство, і сонця ласкавішого нема, як те, яке хотів ти підняти, немов блискучий таріль, з голубого дна калабані...». У сфері таких почуттів Антонич, з особистістю якого ми познайомимось сьогодні.

2. Відеоролик «Буктрейлер книги Богдана-Ігоря Антонича «Зелена Євангелія» (додаток 2)

3. Проблемне питання. «Асоціативна павутинка» (додаток 3)

Мудреці-філософи стверджують, що найбільша таємниця всесвіту – життя. Найбільша таємниця життя – людина, а найбільша таємниця людини – творчість.

Отож, змоделюйте навчальну ситуацію «Людина-митець». Яка вона – людина світу творчості, поезії, мистецтва?

IIІ. Повідомлення теми та мети уроку

- Слово вчителя (на фоні ліричної мелодії). Він виріс із гілки дерева. Ходив по землі, поклавши руку на вітер. У другій руці тримав парасолю неба. А на плечі у нього було сонце. У нього була сестра ... Лисиця. У нього був брат ... учений Лис. У нього було багато друзів — усі звірята і рослини. Він чув шепіт трави, збирав у долоні росяний смуток кленів і шукав ключі від весни. А коли знаходив, ішов до корчми, яка була на Місяці, і напивався її досхочу. Хмелів від неї. Він був князем...

Ще гори куряться від снігу,

сім стріл неначе сім пісень,

і юнака вітає день окрилений найменням:

Ігор.

Горять скрипки в весільній брамі,

на ній стобарвний прапор дня.

Іду в захопленні й нестямі,

весни розспіваної князь.

Про цього "князя розспіваної весни" ми й говоритимемо на сьогоднішньому уроці. Нап'ємося сонця і краси з його поезії.

- Ознайомлення з технологічними картками, які визначають цілі уроку.

- Богдан-Ігор Антонича належить до тих, хто творив духовний код української культури, засвідчив, що українська культура ніколи не була провінційною. Ми спробуємо заглибитись у внутрішній світ письменника, проведемо дослідження його багатогранної особистості. У цьому нам допоможе група учнів, які попередньо ознайомились з критичною літературою і підготували розповідь про Б.-І. Антонича. А вас я запрошую до активної участі у сьогоднішньому дійстві. Яку мету я ставлю перед вами і перед собою? Нескладну. Ми повинні осягнути думкою і серцем долю іншої людини, глибину слова, що прийшло до нас, зрозуміти його, хоч воно інколи й важке для сприйняття. Повірити йому. А те, що найбільше припаде до душі, взяти з собою у життя.

На дошці записані завдання, з яких ви повинні вибрати одне, на власний розсуд і виконувати на уроці. Найкращі роботи будуть відзначені на наступному занятті. Отже, розпочнемо.

(Завдання на дошці: скласти опорну схему; план розповіді; підібрати опорні слова; написати тези).

Самостійна робота.

Двоє учнів отримують індивідуальні картки-завдання, перевірка яких здійснюватиметься наприкінці уроку.

Завдання: на основі почутого намалюйте асоціативний портрет письменника.

III. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Перш, ніж перейти до біографії поета, послухаймо його автобіографію.

Автобіографія

В горах де ближче сонця перший раз пригорнувся небу,

тоді щось дивне й незначне пробудилось у мені

і піднеслася голова й слова прийшли до уст зелені.

Тепер – де б я не був і коли-небудь,

я все – п’яний дітвак із гір до гамірливих міст,

у злиднях і невдачах не кляв ніколи долі та не ганив,

глядів спокійно на хвиль противних гурагани.

Мої пісні – над рікою часу калиновий міст,

я – закоханий в життя поганин.

2. Учнівські повідомлення

Б.-І. Антонич народився 5 жовтня 1909 року в с. Новиця Горлицького повіту в родині священика. Початкову освіту здобував вдома, під наглядом приватної вчительки, потім навчався в Сяноцькій гімназії ім. королеви Софії. Вірші почав писати ще дитиною. Оскільки тогочасна гімназія була польською, то і його юнацькі твори були написані по-польськи. Восени 1928 року вступив на гуманітарний факультет Львівського університету. Перші свої українські вірші читав у колі студентів-українців. Активно включився в громадське життя Львова. Вперше опублікував власний вірш у 1931 році в журналі «Вогні». Після закінчення університету Антонич став вільним літератором. 6 липня 1937 року помирає від запалення легень. Похований на Яновському цвинтарі у Львові.

«Він був тихий, мовчазний, з нахилом до меланхолії, з вічною «японською» чемностєвою усмішкою, як би хотів виправдатись, що мовчить. Такі люди ходять вулицею попід мур, щоб когось не зачепити». Цей спогад залишив про Б.-І. Антонича Михайло Рудницький. Навіть Ольга Олійник, наречена письменника, описала його врівноваженим, скромним. Дивно, чому ж сучасники не помічали палкого темпераменту, божевільної рухливості і наснаги, якими пульсують вірші? Хто ж він насправді?

Близький друг письменника Володимир Ласовський підкреслив: «взає- мовідчуження двох істот» в одній особі: натхненного поета і сірої людини. Як митець Антонич не знав обмежень і умовностей, не боявся пересудів і критики, шукав свого непроторенного шляху. А в побуті нічим не виявляв себе, своєї пристрасної натури, був таким, як усі. Що ж крилося за цією дволикістю? Напевне, конфлікт між вихованням («будь приємним») і натхненням («будь вільним»). Та все ж дволикість Антонича викликає тільки інтерес до його особистості. Який він?

М. Рудницький писав: «Антонич не був би зупинився на своїх успіхах і не дав би себе зупинити невдачами, його слабе тіло і слабе серце підтримувала сильна воля та ясна свідомість, що найлегше дійти до мети - тяжкою працею». І він справді працював, до запаморочення, до повного виснаження.

Працював над внутрішнім «я», працював над поезіями, навіть над власною мовою працював. І це тоді, коли навчався в польській гімназії. Антонич так опанував українську літературну мову, що швидко перевершив в її знанні друзів-галичан. Цього він досягнув ретельною працею, роблячи виписки з класики і сучасних східноукраїнських письменників, розставляючи наголоси, ведучи власний словник. Отже, як бачимо, Б.-І. Антонич - оригінальна, творча особистість, якій притаманні цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність.

3. Робота зі схемою (додаток 4)

4. Вчитель. Дякуємо дослідникам за їхню цікаву роботу. Вони справилися зі своїм завданням. А зараз я хочу запропонувати вам розглянути узагальнюючу таблицю «Б.-І. Антонич» (додаток 4). Будь ласка, проведіть аналогію між попередньою схемою і таблицею.

5. Бесіда за таблицею

—Як ви гадаєте, де найповніше розкрита особистість Б.-І. Антонича?

—Чий вплив найбільше позначився на тому, що Антонич почав писати українською мовою?

—Яким був рівень освіченості письменника?

—Чи варто під час вивчення життєвого шляху письменника звертати увагу на його захоплення? Чому? Підтвердьте свою думку, використавши таблицю.

—Погляньте, будь ласка, на розділ «Світогляд». Яка із фраз вам імпонує? Що, на вашу думку, найбільше підходить для змалювання особистості митця? Чому? Використайте розділ «Титули».

—Сьогодні ми багато говорили про риси характеру Антонича. А що ще можна сказати про нього, поглянувши на тему уроку?

—У розділі «Характер» є досить цікава фраза І. Вільде. Як би ви її пояснили?

—Зверніть увагу на розділ «Зовнішність». Напевно, у кожного з вас в уяві виник образ поета. Сьогодні на уроці у нас присутні двоє художників, які отримали завдання намалювати асоціативний портрет Б.-І. Антонича. Тож надамо їм слово.

6. Перевірка самостійної роботи. Бесіда за портретом

Учні демонструють власні зображення письменника.
Чим обумовлене саме таке зображення Б.-І. Антонича? Дякуємо художникам за їхню роботу. А зараз поглянемо на копію фотографії митця, зробленої у 1928 році (додаток 1)
Чи вдалось нашим художникам передати схожість?

Які риси характеру Б.-І. Антонина ви могли б назвати, дивлячись на фотографію?

Тадеуш Голендер говорив, що письменник мав очі сільського священика чи вчителя. Ви погоджуєтесь з такою думкою?

7. Робота над поезією

7.1. Учитель. Сьогодні ми маємо серцем відчути ще одну грань життя поета – поезію. А відчувши, стати мудрішими, правдивішими, людянішими.

7.2. Обговорення дискусійних питаннь у групах:

Поезія – це містичне одкровення чи майстерна словотворчість.

Поезія – це стан душі чи вміння римувати.

Вірші ллються із душі чи народжуються в напруженій праці.

7.3. Підготовка до сприймання

- Як Богдан-Ігор Антонич почав писати, що стало поштовхом до його творчості, ви дізнаєтеся із спогадів самого письменника.

«Малим хлопчиком вибіг я в темну ніч, оточену мороком холодних мовчазних лісів,і з острахом піднімав очі до таємничого неба, яке, уявлялося мені, було пришпилене горючими цвяхами зір до безмежного простору вічності. Я відчував, як серце холоне, наповняється містичним передчуттям осягнення якоїсь правічної таїни буття людини і природи».

7.4. Бесіда:

__Чи хотілось вам, учні, бути коли-небудь квіткою в лузі, деревом у саду, рибою в чистій воді чи пташкою в синьому небі?

Коли приходили до вас такі бажання? І чи приходили?
Які думки чи події їх викликали? Або з чим це було пов'язано?
Чи асоціювались ваші знайомі, рідні люди з оточуючими предметами живої природи, її явищами? Чому? Коли?

Познайомимося з світоглядом Б.-І. Антонича, що дасть ключ і до розуміння його поезій.

- "Сестра Антонича - лисиця".

- "Я — закоханий в життя поганин".

- "Антонич був хрущем і жив колись на вишнях".

- "Я, сонцеві життя продавши

За сто червінців божевілля,

Захоплений поганин завжди,

Поет весняного похмілля".

"Я все — п'яний дітвак із сонцем у кишені".
"Я є рушниця, радістю набита, якою вистрілю на честь життя".

Спробуйте подивитись на світ очима поета, перейміться радістю відкриття прекрасного образу. І несподівано побачите, як зміниться все довкола, як збагатиться ваше життя від прилучення до незбагненної краси і таїни поетичного слова.

Читання поезій підготовленими учнями («Зелена Євангелія», «Вишні», «Різдво», «Дороги», «На шляху», «Весна», «Назустріч»).

7.6. Узагальнювальна бесіда, обмін враженнями щодо прочитаного

Хвилинка відвертості:

• Над чим змусив замислитися вас автор поезій?

• Чим збагатив? Чим схвилював?

• Що виховав? У чому переконав?

• Чи зворушилися ви почуттями поета, ліричного героя? Які з них співзвучні вашим відчуттям?

• Визначте, чим відрізняється поезія Б.-І. Антонича від класичного вірша описового характеру.

• Прокоментуйте слова Б.-І. Антонича: «Мистецтво не відтворює дійсності, ані її не перетворює, як хочуть інші, а лише створює окрему дійсність».

ІV. Підсумок уроку

- Сьогодні ми причастилися сонцесяйною поезією Богдана-Ігоря Антонича, його любов'ю до всього живого. Для нас він зупинив у своєму слові мить і закарбував вічність. Уміймо побачити її і доторкнутися до неї серцем і душею.

- Хвилинка мудрості

Складання сенкана до образу Б.-І. Антонича

ПОЕТ

ВРАЗЛИВИЙ, СПРАВЕДЛИВИЙ

ВІРИТЬ, ВБОЛІВАЄ, НАДИХАЄ

ЙОГО ПОЕЗІЯ-НАЦІОНАЛЬНА ГОРДІСТЬ

Б.-І. Антонич

- Сторінка гордості й вдячності. Скдання колективного відгуку

Колективний відгук

Зустріч з прекрасним, частина якого поезія – це неповторне.
Кожен вірш – це ніби ніжний дотик до душі читача, це подорож у дитинство, це замилування рідним краєм.
Як легко, невимушено, образно можна передати красу нашої природи.
Поезії збірки притягують до себе.
Довколишній світ у віршах – це словесна казка. Кожна квітка, травинка, листочок – ніби живі істоти.
Як просто і невимушено лягають рядки на папір.
Якби я був композитором, поклав би їх на музику.
Переконана: чогось-таки навчають поезії: радіти життю, квітці в саду, дякувати сонечку, вчать сприймати життя таким, яким воно є.
Будемо сподіватись, що невичерпне джерело поетичної творчості ніколи не пересохне.