Відкрите модульне заняття з української літератури для 6 класу на тему: "М.Вороний. «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історіі в житті будь-якої людини"
Відкрите модульне заняття з української літератури, 6 клас
Тема: М.Вороний. «Євшан-зілля». Патріотичні почуття й толерантне ставлення до інших народів. Роль слова, пісні, історіі в житті будь-якої людини
Мета:
-навчальна: стисло ознайомити учнів із життєвим шляхом М. Вороного, опрацювати зміст твору «Євшан-зілля», визначити його головну думку; охарактеризувати образ юнака-половця; співвіднести давноминулі події, описані в поемі, з сучасністю;
-розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; робити висновки та узагальнення; вміння виразно і вдумливо читати твір; формувати кругозір, світогляд;
-виховна: виховувати почуття поваги до творчості М. Вороного, української класики; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці, пошану до рідного народу, країни.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрети М. Вороного,відеоматеріали, бібліотечка творів письменника, історичні матеріали про Україну княжої доби; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
-Виписати в зошити з тлумачного словника лексичне значення слів ПАТРІОТ,ПАТРІОТИЗМ,НОСТАЛЬГІЯ,БАТЬКІВЩИНА
ІІІ. Оголошення теми і мети уроку
ЕПІГРАФ
Забудеш рідний край-твоє всохне коріння.
П.Тичина
Робота з епіграфом:
ІV. Актуалізація навчальної діяльності
VІ. Мотивація навчальної діяльності учнів
VІІ. Вивчення теми уроку
1.
2.
3.
А зараз спробуємо уявити красу рідного краю,відчути аромат духмяних травень-До речі,вчені довели ,що запах має неймовірну силу впливу на людину.(ПОВІДОМЛЕННЯ про вплив запаху на свідомість людини)
4.
-У кожного народу свої символи. До речі, у татарського народу символом батьківщини є євшан, це різновид полину. Люди вірили,що євшан має чудодійну силу, хто має євшан-зілля, ніколи не забуде рідну землю.
Про цю рослину ми сьогодні почуємо у творі М.Вороного - великого шанувальника українськиї звичаїв, патріота своєї Батьківщини, видатного поета
5.
-Фільм про М.Вороного
-Інформаційне гроно (самостійно,с 49-50)
- Учні зачитують написане
- Слово вчителя
Познайомившись з біографією М.Вороного,слід зауважити,що його життя минало в постійних переїздах. Очевидно,він тужив за Україною,бо іноді далеко опинявся досить далеко од неї. Певно,він дуже любив свій народ,бо намагався своєю діяльністю допомагати йому.
-Як ви вважаєте,чи це впливало на його творчість?
Отже, М.Вороний не був байдужим до України, до її історії, був справжнім патріотом своєї Батьківщини.
6.
-Пригадайте ,як називаються твори ,які є пам’ятками історії та культури, у яких розповідь велася за роками? (Літописи)
-Як називався перший літопис?
-Кому приписують його авторство? (Нестору Літописцю)
- Є ще й інші літописи, наприклад, «Галицько-Волинський»
-Взявши його за основу, М.Вороний написав чудову поему «Євшан-зілля»
7. Робота з підручником
-с. 50,прочитати уривок з літопису
-Пригадайте з уроків історії,хто такий Володимир Мономах? (ПОВІДОМЛЕННЯ про Володимира Мономаха)
- Як ви розумієте слова: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти,аніж на чужій славному бути»?
8. Робота з текстом
-Виразне читання поеми «Євшан-зілля»
-Словникова робота (пояснення значення застарілих слів,пригадати активну й пасивну лексику,її види)
-Обмін враженнями від прочитаного
9. Бесіда
1) Виразно прочитайте вступну частину поеми. У ній сказано: «Між рядками слів таїться в нім якесь пророкування». Про яке йдеться пророкування?
2) Кого чи що засуджує автор у вступі?
3) За яких обставин син половецького хана опинився в неволі?
4) Як жилося хлопцеві? Як це характеризує князя Володимира?
5) Чи довго хлопець пам’ятав Батьківщину?
6) Як жилося батькові без сина?
7) До кого звертається він по допомогу?
8) Який наказ дає гудцеві батько?
9) Як вдалося гудцеві дістатися місця? Чи легким був його шлях?
10) Чи відразу вдалося повернути хлопцеві пам’ять?
11) Якою була друга спроба гудця? Які пісні співав він?
12) Як відреагував хлопець?
13) Чи вразила гудця байдужість хлопця? Які рядки передають хвилювання музики?
14) Якою була третя спроба?
15) Як автор змальовує юнака в момент пробудження?
16) Зачитайте рядки,у яких зазначена головна думка твору
17) Чи повернувся хлопець додому?
Отже, маючи в неволі достаток, доброзичливе ставлення, належне виховання, опіку, розкішне життя, хлопець все ж таки все це залишає й повертається до батька, у рідний степ, на свою Батьківщину.
18) До кого автор звертається із заключним словом?
19) Як ці слова можна пов’язати із сучасним життям? Які важливі питання життя українців порушено в поемі?
20) Чи бачите ви шлях, який виведе українців із глухого кута національної байдужості?
10.Робота над текстом
10.1- Визначте тему твору(зображення перебування у Володимира Мономаха ханського сина , який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля.)
- Ідею твору (возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і відцурався від неї.)
- Основну думку твору:
1) щастя можна знайти тільки на рідній землі;
2) «…хто матір забуває, того бог карає, того діти цураються, в хату не пускають».
10.2 -Композиція.
• Експозиція: пророкування, суть якого буде розкриватися у творі. Критика тих, хто край свій рідний «…зацурали, занедбали…».
• Зав’язка: ханський син потрапив з ясиром до князя Володимира.
Розвиток дії: бажання половецького хана за допомогою гудця повернути єдину дитину на Батьківщину.
• Кульмінація: хлопець згадав рідний край за допомогою євшан-зілля.
• Розв’язка: роздуми автора над складною долею українського народу.
( На дошці розташувати елементи,зачитуючи з твору їхні відповідники)
10.3. Теорія літератури
-Які ви знаєте роди літератури? ( лірика,епос,драма).
-Назвіть основні жанри.
-Аналізуючи оповідь з Галицько-Волинського літопису та поему, ми можемо міркувати,як написано обидва твори,про їхній стиль написання. (проза і віршована форма)
-Чи наявне римування ?
-Чи передає автор емоції,переживання?
-Як називається такий твір?( ліричним)
- Крім емоцій і переживань, у творі наявна й оповідь. Такий твір називається ліро-епічним. Яскравим прикладом ліро-епосу є поема, з якою ми сьогодні й ознайомилися
– Учні зачитують правило (с. 56)
VІІІ. Закріплення вивченого матеріалу
А зараз перевіримо,на скільки добре ви запам’ятали зміст твору.
3) Зажурився, засмутився...
Вдень не їсть, а серед ночі
Плаче, бідний, та зітхає,
Сну не знають його очі. (про батька,або про хана)
4) Йде він три дні і три ночі,
На четвертий день приходить
В місто Київ опівночі ( про гудця,або співця)
5) Із грудей своїх знімає
Той євшан, чарівне зілля,
І понюхать юнакові
Подає оте бадилля. ( про гудця,або співця)
6) Твар поблідла у небоги,
Затремтів, очима блиснув
І зірвавсь на рівні ноги. ( про хлопця)
-Задайте запитання однокласникові відповідно до теми уроку
-Тестові завдання
1. Назва твору М. Вороного «Євшан-зілля» вважається:
а) символічною;
б) історичною;
в) фантастичною.
2. Як потрапив на Руську землю половецький син (М. Вороний «Євшан-зілля»)?
а) Під час пошуків друзів;
б) був полонений князем;
в) плаваючи у човні, був схоплений вартовими.
3. В якому місті перебував ханський син, потрапивши у полон?
а) Новгороді;
б) Києві;
в) Москві.
4. Через що князь вирішив залишити хлопця при собі?
а) Зважив на вроду ханського сина;
б) любив малих дітей;
в) намагався довести власну доброту і повагу до половецького хана.
5. Як сприйняв хан звістку, що його дитина знаходиться на землі Руській?
а) Плакав, не спав і не їв;
б) дуже тяжко захворів;
в) вирішив позбавити себе життя.
6. Кого просить хан піти «у землю Руську» на пошуки сина?
а) Дипломата;
б) старця;
в) гудця.
7. Що допомогло юнаку згадати про рідні половецькі степи?
а) Пісня половецька;
б) умови хана;
в) відчуття пахощів євшан-зілля.
8. Кого згадував юнак у творі М. Вороного «Євшан-зілля» після того, як він понюхав степову рослину?
а) Матір;
б) батька;
в) братів.
9. Висловлення з твору «…рідний степ — широкий, вільний» вважається наступним художнім засобом:
а) метафорою;
б) алегорією;
в) епітетом.
10. Наприкінці твору М. Вороний звертається до:
а) молоді;
б) юнака;
в) України.
11. За жанровою спрямованістю «Євшан-зілля» М. Вороного:
а) історична повість;
б) ліро-епічний твір;
в) соціальне оповідання.
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 5 балів.
ІХ. Підсумки уроку
Робота з епіграфом
- Чи погоджуєтеся ви зі словами П.Тичини?
- Чи можна зневажати історію свого народу, забувати про звичаї,традиції?
- Як ви вважаєте,чому так важливо для людини пам’ятати про свою Батьківщину,рідний край,батьків,куди б не закинула доля?
(Рідна земля додає великої сили й наснаги людині. Особливо це відчуває її той,хто опиняється далеко за її межами. Тому людину часто переймають почуття ностальгії. Треба пам’ятати свій край,щоб не втратити своє коріння: пам’ять про дідів і прадідів,звичаї,традиції,які передавалися з уст в уста і збереглися до наших днів)
Можна сказати, що поема «Євшан-зілля» орієнтована на сучасного читача. Проблема, порушена в ній, залишається актуальною і сьогодні, бо розкидала мачуха-доля українців по різних куточках земної кулі. І є нашого цвіту та й по всьому світу. Але хочеться, щоб кожен завжди пам’ятав предковічну, прадідівську землю, що відома всюди своїми рясними щедротами: хлібом-сіллю і піснею, чесною звитягою і милосердям до скривджених.
Х. Оцінювання (Розгортаємо щоденники)
ХІІ. Домашнє завдання