Конспект "Веселкова наша мова."

Тема. Веселкова наша мова.

Мета: Формувати розуміння того, що українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Розширювати знання про красу і багатство української мови. Ознайомити дітей з українськими обрядами і звичаями. Пробудити почуття національної гідності. Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до всього свого, українського, бажання розмовляти рідною мовою.

Наочне оформлення: Вишивані рушники, хліб, калина, прапор України, оформлена стіна-ширма,

Музичне оформлення:  пісня «Україно, краю», пісня

Обладнання:  декорації, записи пісень.

Пісня «Україно, краю»

Декламатор.

Вчитель

Сьогодні, 9 листопада, День української писемності та мови.

Першим до нас приходить слово… З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. “Мама, тато, баба, льоля, киця, жижа”, – лепече дитина. Які дивні перші двоскладові слова!

А потім знання зі словесності поширюються. Дитина спинається на ноги, пізнає за день десятки нових слів, звучних та красивих: сонечко, квітка, вода,

трава…

Світ – мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії, історії, біології, фізики, математики…

Отже, словесність – початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається

струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою рікою.

 Адже, слово до слова – зложиться мова!..

Перегляд відеоматеріалів з коментуванням.

Декламування вірша «Мені тринадцятий минало…».

Вчитель. Кожен народ іде своїм шляхом до створення писемності. Та етапи розвитку письма у різних народів земної кулі приблизно однакові.

Первісні люди, щоб запам'ятати місце перебування, напрям руху мисливців, сигналізували про наявність якихось предметів або істот на тому чи іншому місці, використовували зламані гілки дерева, укладені в певному порядку стріли, камінці тощо. Це були перші спроби людини передати повідомлення за допомогою мнемонічних знаків. Чи можна вважати ці знаки письмом? Більшість учених схиляються до думки, що ці знаки — лише перший крок до письма, підготовчий ступінь у процесі його становлення. Предметні знаки передавали загальний зміст повідомлення, але не збігалися з одиницями мовлення.

Часто самі речі не означали нічого, а використовувались як умовні знаки. Таким було письмо кіпу, поширене у древніх інків,— вузликове письмо: на паличку нав'язувалися різнокольорові шнурки з вузликами. Таким було письмо ірокезів — вампум: різноманітні черепашки, кожна з яких мала певне значення, про яке домовлялися заздалегідь. Так, черепашка, пофарбована в білий колір, позначала щастя, мир; у чорний — небезпеку, у червоний — війну. Своєрідним предметним письмом є палички гінців в Австралії — палички із зарубками різної конфігурації. Вони допомагали посланцю краще запам'ятати і передати зміст повідомлення.

Перегляд відеоматеріалів з коментуванням.

Вчитель. Мова — це показник культури людини. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». На жаль, сьогодні є небагато людей, які володіють досконало рідною мовою. Причиною цієї прикрості стало насамперед те, що в результаті злиття української і російської мов утворився так званий «суржик», який є небезпечним і шкідливим, оскільки засмічує і поганить одну з найкрасивіших мов світу.

Ще сорок років тому Максим Рильський закликав: «Пильно і неперестанно політь бур'ян».,А «бур'яну» ж у нашій мові так багато! Навіть ті, хто на уроках досить вправно спілкується рідною мовою, після уроків уживають українсько-російську суміш. Крім того, в мову вкрадаються так звані «сучасні» вислови, які є вульгарними і ведуть до деградації особистості, Слова «класно», «кльово», «балдьож» і подібні можуть свідчити тільки про духовну убогість мовця, відсутність національномовної свідомості. Так, часто ми чуємо вирази типу «построїли дом», «музикальна школа», «бувші учні», «сама краща дівчина», «відкрийте вікно», «підніміть руки». Треба докласти всіх зусиль, щоб позбутися звички говорити «по-простому». Говорити слід правильно, бо перед нами відповідальне завдання: узяти все краще з надбання наших предків, сконцентрувати весь розум і духовний потенціал нації, щоб відродилася і розквітла Україна, щоб усміхнулася доля нашому народу.

Декламування поезії.

Вчитель (музичний супровід). О, рідна мова, світанкове диво!
В тобі чарівність, щастя, шум лісів,
Ти ніжна, світла, трепетна, красива,
Найбільше диво в світі серед див.
Бо ж мовою все можна розказати,
Минувшину і пройдені путі,
І почуття найвищі передати,
І радощі, й жалі усі в житті.
На всі події, є слова у мові,
На всі предмети, дії і думки.
І ці слова чарівні, пречудові
Душі ліричній, мабуть, завдяки
Тих українців, що її творили,
Що захищали дім свій і поля.
Що мріяли, кохали і любили
І їх почула матінка-земля.
Тому і мова стала промениста,
Чарівна, ніжна, світла і ясна.
І трепетна, співоча, чиста-чиста,
Казкова, мила, як сама весна.

Перегляд мультимедійної презентації з коментуванням.

 А зараз, перевіримо ваші знання із мови за допомогою вікторини. Поділіться на 2 команди.

Отож, перше питання:

1. Скажіть, будь ласка, то яка ж наука

Вивчає в нашій мові звуки? (Фонетика).

2. Чому Фонетика так називається?

(Назва походить від грецького слова phoneticos –  «звуковий» – це розділ мовознавства, у якому і вивчається звуковий склад мови).

3. Скільки букв в українському алфавіті? (33)

4. Скільки звуків в українській мові? (38)

5. Ми ніскільки не хитруєм:

Нас і бачать, нас і чують, –

Це зовсім не дивина.

Які ж наші імена? (Букви і звуки).

6. Що таке алфавіт? (Це сукупність розташованих у загальноприйнятій послідовності букв).

7. Шість звуків вільно можна

Співати, як пісні,

Ці звуки знає кожен.

Як звем їх? (Голосні).

8. Назвіть голосні звуки. (а, о, у, е, и, і).

9. Як звуки виникають?

Хто творить їх і де?

Повітря до гортані

з легень спочатку йде.

Там звуки завібрують –

І голос всі почують.

Чом приголосні звуки так важко вимовляти?

Тому, що перепон багато їм треба подолати.

На які групи поділяються приголосні звуки?

(Дзвінкі, глухі, тверді, м’які).

10. Ми усі – відомі знаки ,

В нас і одяг однаковий.

Ранг і чин – також один.

Але зважте все-таки:

Хто твердий з нас, хто м’який?

Ось вам приклад: дим і дім,

Зрозуміло це усім?

Та для повного порядку –

хто назве нас по порядку?

(Пари м’яких та твердих приголосних).

11. Я один в сім’ї такий,

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та не дивак,

В слові я – не зайвий знак. (М’який знак).

12. Це усі повинні знати:

Нас не можна роз’єднати.

Відрізняємось ми чим?

Літер дві, а знак – один.(дж, дз).

Молодці! Отримайте нагороди.

Заключна частина

Вчитель. Ми є носіями української мови, всього того багатства, яке дісталося нам із минулих поколінь. Наше завдання – берегти цей неоціненний дар, примножувати його, не засмічувати чужими і грубими словами, не забувати, щиро любити…

Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.