Конспект виховної години на тему:« Від русичів до сучасного воїна : чи варто служити в армії?»

Про матеріал

Дана виховна година допоможе учням вирішити для себе питання: " Чи варто служити в армії?", розкаже про історію українського війська, відомих людей, що своєю мужністю прославили нашу Батьківщину.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівська загальноосвітня школа № 35

Сценарій відкритого виховного заходу

« Від русичів до сучасного воїна : чи варто служити в армії?»

м. Чернігів

Мета: розширити знання учнів про військову славу нашого народу; розвивати вміння вести дискусію, висловлювати свої власні міркування; виховувати патріотизм, повагу до історії української держави.

Попередня підготовча робота.

1) Провести опитування серед вчителів школи, які служили в армії. Дізнатися, коли, в яких військових частинах проходили службу і що дала їм служба в армії.

2) Перед виховною годиною роздати листочки, у яких учні відповідають на запитання: «Яка армія потрібна Українській державі?»

Вступне слово.

З давніх-давен склалося так, що чоловік асоціюється із захисником своєї громади, родини, батьківщини, народу. А ще з такими поняттями, як гідність, честь, мужність та відвага.

Історія людства, на жаль, - історія війн, і частіше перемагали ті, хто мав добре підготовлену професійну армію.

Історія нашої країни дуже непроста. Територія, на якій мешкали наші предки, знаходилась на перехресті доріг і була завжди ласим шматком для завойовників. Тому прагнення бути незалежними є основою ментальності нашого народу.

Ми провели попереднє анкетування, де кожен зміг відповісти на запитання « Чи варто служити в армії» - «так», «ні» або « не визначився», але про це

пізніше.

Зараз пропонуємо зробити невеличкий екскурс в історію – перегляньмо декілька сторінок нашої військової слави.

Частина І.

Презентація «Від русичів до сучасного воїна: чи варто служити в армії?»

Сторінка перша. Київська Русь

Основою війська в Київській Русі була постійна княжа дружина, що складалася з професіоналів. Служба у княжій дружині нерідко відкривала можливості для адміністративної та політичної кар’єри.

Починали її з дитячих років.Після випробувань відбувався обряд посвяти у дружинники. При цьому їм надавали атрибути дорослого воїна. Після посвяти в дружинники молодий воїн присягав на щиті та мечі на вірність князеві.

Слова такої присяги чернігівському князеві дійшли до нас в одній з билин: "Уж тигой есі, великий князь чернигіфський! Ми постараемося тобі служити правдою-вірою, правдою- вірою служити да незмінною".

Готуючись до бою, дружинники давали клятву: стояти насмерть за батька і брата, за життясвоїх сородичів.

Перед битвоюз греками у 971році Князь Святослав звернувся до воїнів зі словами:

« Уже нам некамо ся дети, ежели побегнем, то срам нам, аз перед вами піду, аще моя голова ляжеть, про себе мислить». Воїни відповідали йому: «Де твоя голова ляжеть, там й мисвої голови сложимо». У тому жорстокому бою десять тисяч воїнів Святослава перемогли стотисячне військо греків.

А в 1068 році на річці Снов 3-тисячне військо Святослава Ярославича Чернігівського перемогло 12-тисячне половецьке військо. Якою ж повинна бути така дружина? У «Слові о полку Ігоревім» Буй- тур Всеволод так говорить про свою дружину: «Мої воїни умілі: під трубами сповиті, із шоломів напоєні і згодовані із списа, в них луки пружні, шаблі гострі, вовками скачуть в полі і шукають

Собі честі та князеві слави».

Поступаючись іншим народам в озброєнні, давні русичі перевершували їх у майстерності. Перевага не в кількості, а в силі духу, витривалості, винахідливості й мужності. Це й було основою перемоги русичів. Слово честі цінувалося дуже високо, вони завжди були вірними побратимству - найдавнішому звичаю взаємовиручки та взаємодопомоги в бою.

Византійські історики зазначали, що«слов'яни - народ відважний до безумства, хоробрий та сильний. Неперевершені воїни. Найвищим щастям вважається загинути в битві. Переможні ніколи не здаються, але, встромляючи в своє черево мечі, себе вбивають».

Сторінка друга. Запорозька Січ.

Утворення Запорозької Січі, як відомо,було видатною подією… Січ стала для українського народу могутньою підпорою в боротьбі проти феодально-кріпосницького й національного гноблення та протии турецько-татарської агресії. У Гоголя читаємо:«коли весь прадавній південь було спустошено наскоками монгольських хижаків; коли, втративши все —зробився тут відчайдушним чоловік; забувши навіть, чи є на світі щось таке, чого б він злякався; коли бойовим палом укрився лагідний слов'янський дух, тоді і завелося козацтво — цей широкий гуляцький заміс нашої натури. Не було це лавне рекрутоване військо, — та на випадок війни за вісім днів усе козацтво було вже на конях і при зброї, і за два тижні набиралося таке військо, якого не набрати жодній рекрутчині».

Про хоробрість запорозьких козаків турецький султан сказав: «Коли навколишнє панство на мене повстає, я на обидва вуха сплю, а з козаками я мушу одним вухом слухати”. Козак не лише не боявся, а й любив війну..

Побратимство надавало великої сили. Воно було однією з таємних причин їх непереможності.

Яскравою рисою вдачі запорозьких козаків була їхня добросердність, безкорисливість, щедрість, вірність у дружбі, висока любов до власної свободи. У числі 40 куренів значився Пластунський курінь, товариство якого виконувало важку й небезпечну роботу. Без перебільшення пластунів можна назвати козацьким спецназом.Саме українські козаки ще в XVI ст. подарували Європі вміння копати окопи й воювати в них. Пластуни стали винахідниками маскувального одягу. Ось так згадує про це історик: «Треба запорожцям вивідати, що робиться у турків, а ті на голому піщаному березі, — ніяк не підберешся. Але запорожець і тут знайдеться. Роздягнеться догола, вимаститься сирою глиною, а потім обкатається з ніг до голови в піску, лише очі блищать, і повзе на берег. Усе вивідає, а його жоден турок не помітить». У російських війнах пластуни відігравали визначну роль як розвідники й снайпери. Запорозькі козаки були людьми незвичайної сили, витривалості й терплячості. Вони завжди були готові скористатися всім навколо себе, щоб тільки знищити ворога.

Сторінка третя. Царська армія.

1797рік. Після ліквідування козацьких військ Царський уряд запровадив в Україні рекрутство.

Тоді служба у війську булла фактично довічною: якщо рекрут не гинув на війні, то повертався додому дуже старим або калікою.

« Ой, била мене мати березовим прутом, щоби я не стояла з молодим рекрутом…» Хто ж не знає слів цієї української пісні? Хіба бажала б мати своїй доньці нещасної долі? Звісно, що ні.

У XIX ст. у війську служили 25 років. Щоденна виснажлива муштра, багатогодинні стояння на варті, жорстокі покарання, погане харчування, холод і бруд у казармах, тяжкі походи, криваві бої, поранення, каліцтва робили солдатське життя нестерпним.

Здається, не тільки служити, а й жити не схочеться в таких умовах. Але українці здійснили величенну кількість подвигів на царській службі, проявивши абсолютний героїзм,безмежну хоробрість, надзвичайну винахідливість і, головне, твердість духу,оптимізм, а також самобутній гумор.

1853-1856 роки. Кримська кампанія

Зі спогадів московських офіцерів, що брали участь в обороні Севастополя.
"Військ в Севастополібуло мало. Незадовго до першого бомбардування прибули чорноморські пластуни-козаки, у своїх зношених до краю костюмах. Ми на пластунів мали мало надії. З шикуванням вони рішуче не були знайомі, але озброєння мали добре. Ми над ними підсміювалися: "Ось іще в Росії яке пряничне військо". Але пластунам належали перші подвиги в Севастополі. Так, під час Кримської кампанії пластуни виявилися набагато міцнішими і здоровішими за всіх інших солдат. Вони так стріляли,що в Севастополі поширилось прислів'я: "Куля слухається пластуна, як вірний пес свого господаря".

Говорячи про оборону Севастополя, не можна не згадати звичайного матроса, легендарного героя, що став втіленням безмежної мужності й відваги. Навіть на тлі масового героїзму він виділявся своєю безстрашністю. Про нього писали столичні газети, на зустріч із ним приїжджали великі князі. Це син українського кріпака, якого за вільнодумство поміщиця віддала в матроси, - Петро Кішка (Кошка). Розвідник, нічний мисливець, відрізнявся легким, веселим характером, був блискучим оповідачем. Скількох «язиків» привів Петро Кішка за всю кампанію, ніхто не брався підраховувати. Ніколи з розвідки не повертався з порожніми руками. Одного разу він викрав у неприятеля коня серед біла дня, продав його, а гроші пожертвував на пам'ятник загиблому товаришу. Приносив із собою нарізні англійські штуцери, інструмент, провіант, а одного разу притяг на батарею ще гарячий шматок м’яса, який витягнув прямо з казана з- під носа переляканих французів. Не міг Кішка бачити, як вороги знущаються над тілами наших загиблих. Під вогнем, біля неприятельської траншеї він вирив закопане до поясу тіло руського снайпера і відніс його до бастіону. При цьому в тіло снайпера потрапило 5 куль. За цей подвиг він був нагороджений Георгіївським хрестом. А одного разу Кішка врятував самого адмірала Корнілова. Схопивши бомбу, яка впала під ноги воєначальнику, він кинув її в казан із кашею. Корнілов тоді подякував Кішці, а матрос відповів йому словами, які згодом стали крилатими: ««Добре слово и Кошке приятно»

Петро Кішка мав декілька медалей, а також три Георгіївські хрести : 4-го, 3-го, 2-го ступенів. Георгіївський хрест був найвищою нагородою за мужність і відвагу. У Севастополі є пам’ятник Петру Кішці, а також Корнілову, де той самий Кішка готується зарядити мортиру, захищаючи вже пораненого адмірала.У зовнішніх нішах будівлі музею Севастопольської оборони поряд з адміралами Нахімовим, Корніловим, письменником Львом Толстим є і бюст матроса Петра Кішки- славного сина українського народу.

Сторінка четверта. Радянські часи.

Без перебільшення найважчим випробуванням в радянські часи була

Велика Вітчизняна війна. Згадувати подвиг тих часів радянського

загалом і українського народу можна нескінченно. Але ми вирішили зупинитися на деяких фактах.

Нагадаємо відомі цифри. Героями Радянського союзу під час Великої

вітчизняної стали 11635 чоловік, серед них – 2069 українців.

Двічі героями Радянського Союзу 115 чоловік, серед них – 30 українців.

Говорячи про двічі героїв Радянського союзу, ми просто не маємо право не пригадати почесного громадянина нашого міста Молодчого Олександра Гнатовича, одного з найвідоміших повітряних асів двадцятого століття.

У жовтні 1941 року він отримав першу Золоту Зірку Героя Радянського Союзу. Був йому 21 рік.

Ще в перші місяці війни Молодчий пройшов курс підготовки до сліпих польотів вночі та в скдадних метерологічних умовах. Перше бомбардування Берліна відбулося в серпні 1941 року. Берлін мав три пояси протиповітряної оборони. Молодчий був командиром ескадрильї та екіпажу бомбардувальника, тому від його рішень залежало не тільки його власне життя.

«Бросаю самолет в гущу снарядных разрывов. Знаю, что второго залпа по этому месту не будет. Я уже не раз таким вот образом спасал и самолет, и экипаж.»Того разу його екіпаж пробув у небі 9 годин... Після бою механіки нарахували 60 пробоїн. Здавлося неймовірним, що в такій машині взагалі можна було триматися у повітрі.

Молодчий під час війни провів 311 бойових вильотів , 287 з них нічних (до речі, англійським пілотам після 30 вильотів можна було йти у відставку)

Він був не лише льотчиком –асом, він був ще й новатором. Це його ідея використовувати бомби, що світилися для освітлення мети бомбардування.

31 грудня 1943 року Молодчий стає вдруге Героєм Радянського Союзу. Було йому 23 роки.

За архівними документами Молодчий Олександр Гнатович ще двічі до кінця війни представлявся до третьої зірки Героя, але хтось з військових начальників зауважив: « Молодеще».

Похований генерал Молодчий у Чернігові, де мешкав протягом 34 років; одна з вулиць нашого міста носить його і'мя.

На похоронахО.Г.Молодчого у червні 2002 року колишній комісаравіакорпусу сказав: «Вінбувгіднимтретьої Зірки Героя».

До речі, тричі героями Радянського Союзу під час Великої Вітчизняної стали двоє чоловік, а один з них українець, уродженець Чернігівської губернії (зараз це Сумська обл.), одноліток Молодчого, льотчик-ас, винищувач Кожедуб Іван Микитович.

Всього Кожедуб під час війни знищив 64 ворожих літака – такого результату немає у жодного винищувача. Бувало таке, що в одному бою Кожедуб збивав чотири літаки противника. Сам за всю війну жодного разу не був збитим, був влучним стрільцем і відкривав вогонь на відстані 200-300 метрів, не зближуючись на меншу дистанцію. Літав Кожедуб на «Ла – 5ФН», це був найкращий винищувач того часу, але про нього один з пілотів сказав:

« Саджати таку машину – це те ж саме, що цілуватися зі змією»

Першу Зірку Героя було присуджено в лютому 1944 року за 146 вильотів і 20 збитих літаків противника. Було йому 23 роки.

Другу Зірку Героя він отримав в серпні 1944року за 256 бойових вильотів та 48 збитих літаків. Було йому 24 роки.

Третю Зірку Героя Кожедуб Іван отримав в серпні 1945 року за високу військову майстерність, особисту мужність і відвагу, проявлені на фронтах війни. Було йому 25 років.

Сторінка п'ята. Сучасна Українська армія.

Після проголошення 24 серпня 1991 року незалежності та пізнішого розпаду Радянського Союзу, Україна як незалежна держава успадкувала одне з найбільш потужних угруповань військ у Європі, оснащене ядерною зброєю та відносно сучасними зразками озброєння та військової техніки. Становлення Збройних сил України супроводжувалося значним скороченням військових структур, чисельності особового складу, кількості озброєнь та військової техніки. Вперше в історії людства держава добровільно відмовилася від володіння ядерною зброєю. На 1 червня 1996 року на території України не залишилося жодного ядерного боєзаряду або боєприпасу.

Диспут. Саме час перейти до обговорення питання: яка армія потрібна Українській державі?

Із запитаннями: «Чи служили Ви в армії?», «Що дала вам служба в армії?» ми звернулися до вчителів нашої школи. ( Демонстрація відеоролика)

Готуючись до виховної години ми провели анкетування серед учнів 10 класів.

Анкета:

Чи правильне рішення держави ввести строкову службу в армії

48% впевнені, що рішення держави наново ввести строкову службу було правильне .

42% вважають, що ні, а 10% не знають

Термін служби в армії :

Відповіді були різні : 53% - 1 рік, 33% - 2 роки, 9% - 1,5 роки, 0.5 роки -3%, 10 років – 2%, скільки потрібно – 1%

Чи необхідно, щоб армію проходили всі юнаки?

64 % вважає , що так, але можна трохи пізніше та окрім хворих

Інші 36% вважають , що необов’язково всім проходити армію

Чи необхідно, щоб в армію брали дівчат?

22% вважаю, що так, 11% - по бажанню, а 67% вважає, що в армії повинні бути тільки юнаки

Що дає армія людині, яка проходила службу?

армія виховує мужність, витривалість, силу духу, загартовує характер, повагу до себе;
в Україні існує ряд професій, які передбачають військову підготовку
моральне та фізичне загартування;

Чи хотіли б ви служити в армії?

26% - хочуть, 61% категорично не бажають, а 13 % не знають

В яких військах ви хотіли б служити?

Найбільше – десант, сухопутні, танкові, авіація, також учні бажають служити погранвіськах, артилерії, розвідці, медчастинах, ФСБ, Омон, але були також відповіді - в елітних

А що таке контрактна армія?

Наші учні вважають, що це армія по бажанню, люди підписують певний договір з державою, оплачувана армія

50% опитаних вважають, що Україні потрібна контрактна армія.

В контрактну армію приймаються громадяни, які

пройшли професійно-психологічний відбір;
прослужили на строковій службі не менше шести місяців;
громадяни, які мають вищу або професійно-технічну освіту і не проходили строкової служби.
Перший контракт підписується на строк не менше 3-х років, наступні – від 3-х до 5-ти років.
Головний мінус контрактної армії – служба за гроші, що означає – хто більше сплачує – тому й буду служити

Крім строкової і контрактної служби існує також альтернативна служба

3) Альтернативна служба. Або служба без зброї.

1. На Україні її можуть проходититі громадяни,виконання військового обов'язку яких суперечить їхнім релігійним переконанням і віровчення яких не допускає користування зброєю.

2. Діяльність альтернативної служби у першу чергу пов'язана із соціальним захистом населення, охороною здоров'я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

3. Про альтернативну службу у Європі. Альтернативна служба в Європі існує приблизно 30 років.

І крім релігійних є інші причини для відмови від служби в армії в тому числі і моральні – небажання брати зброю в руки і брати участь у насильстві. При проходжені альтернативної служби призовники потрапляють у дуже жорстокі умови- служать максимальний строк, позбавлені багатьох пільг, які мають військовослужбовці, виконують найбільш трудомістську і непрестижну роботу. Наприклад, у Франції щорічно приблизно 7,5 тис. призовників виконують роботи в психіатричних лікарнях, будинках пристарілих, на держслужбах соціальної допомоги хворим, інвалідам, пенсіонерам в якості санітарів та на інших місцях, де в умовах безробіття важко знайти бажаючих.

Цікаво те, що в Німеччинні влітку 2011 року відмовилися від альтернативної служби, замінивши її добровільною: влада буде набирати 35 тис. чоловік та жінок будь-якого віку. Крім оплати витрат на житло і харчування добровольцям щомісячно буде виплачувати 330 євро.

Цікаво, що Великобританія ніколи не мала альтернативної служби – там повністю професійна армія, а у Швейцарії озброєні сили комплектуються на основі міліційної системи.

Усі опитані нами учні вважають, що Україні потрібна добре озброєна, навчена, патріотична армія.

До складу Збройних сил України входять:

Сухопутні війська. Сухопутні війська Збройних сил України є головним носієм бойової могутності Збройних сил незалежної Української держави . На озброєнні, окрім іншого,– БТР-80, Танк “Булат”, ракетна установка “Смерч”, гелікоптер МІ-26.

Повітряні сили. Повітряні сили - один з головних носіїв бойового потенціалу України. На озброєнні, окрім іншого,– транспортний літак –АН-26, розвідувальний бомбардувальник СУ-24Мр, винищувачі МІГ-29, СУ-27

Військово-Морські сили .Військово-Морські сили призначені для захисту суверенітету й державних інтересів України на морі. На озброєнні флагман ВМС України фрегат Гетьман Сагайдачний, протичовновий літак-амфібія, тральщик “Чернігів”, підводний човен “Запоріжжя”

Інші воєнізовані формування Внутрішні війська України, Військова служба правопорядку, Державна прикордонна служба України

Нажаль зараз на Сході точаться криваві бої. Російські сепаратисти зазіхають на територіальну цілісність нашої держави. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

Саме за це зараз в АТО воюють сини-герої. На полі битви – захисники, воїни. Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, захищають неньку Україну.

Ви знаєте, що один з випускників нашої школи Коваль Максим загинув влітку 2014 року, мужньо захищаючи нашу Батьківщину, а Сапун Андрій – вже не раз повертався в АТО, де зараз і знаходиться, був нагороджений восени медалю « Захисник Батьківщини»

Вони, немов сталеві, йдуть у бій
І в їх очах немає й тіні страху,
Вони ж бо вдома, на землі своїй,
Їх "КІБОРГАМИ" звуть за силу і відвагу.
Навколо біль і щем кривавих ран,
Вони ж спокійні, паніки немає...
І кожен з них, мов велетень-титан,
Всю Україну на плечах своїх тримає!
Приймають бій нерівний без вагань,
Їх сильний дух нікому не зламати,
Від них не чути скарг або прохань,
Вони до перемоги будуть воювати!
У їх серцях живе одна любов,
І дім у них на всіх один-єдиний...
У жилах їх тече козацька кров
І на устах єдине слово - "УКРАЇНА".
І молитви ми шлемо небесам
За всіх ГЕРОЇВ, що стоять за волю...
Не віддадуть країну ворогам,
Вони здобудуть нашим дітям кращу долю!

Висновок : Головне, щоб кожен з вас був гідною людиною, справжнім чоловіком і надійною опорою для своїх рідних та близьких. А війна нехай існує тільки в кіно, військових вченнях та комп'ютерних іграх.

І останнє. У «Слове о полку Игореве» читаємо: « Мои воины ищут себе чести, а князю – славы», а сьогодні на нашому військкоматі є плакат, де можна прочитати: « Здобудь собі честі, а Україні – славу». Це дуже символічно. Це гасло, в якому відчувається славетна традиція, дійшло до нас від русичів через століття.

Анкета « Служба в Україні»