Конспект заняття "Уклін тобі, Тарасе!"
Про матеріал
Заняття побудоване у формі літературно-пізнавальної бесіди з елементами художнього читання, музичного слухання та ігрової діяльності. Розповідь вихователя про дитинство та долю Кобзаря органічно переплітається з декламуванням віршів дітьми (уривки з поезій «Якби ви знали, паничі...», «Садок вишневий коло хати», «Реве та стогне Дніпр широкий» та вірші-присвяти). Для підтримання інтересу дошкільнят у хід заняття включено прослуховування пісень на слова Т. Г. Шевченка («Тече вода з-під явора», «Зоре моя вечірняя»), ознайомлення з репродукціями його картин, дидактичну гру «Не помились!» на впізнавання пам'ятника поету, а також перегляд виставки дитячих малюнків за мотивами шевченківських творів. Завершується захід урочистим вшануванням пам'яті митця біля запаленої свічки.
Конспект заняття в старшій групі
Уклін тобі, Тарасе!
Підготувала
Вихователь ЗДО №2 м. Радехів
Федечко І. М
Тема: Уклін тобі, Тарасе!
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей із життям і творчістю Тараса Шевченка, розвивати інтерес до поезії; показати нелегке дитинство поета, ілюструючи це його власними віршами-спогадами; вчити виразно декламувати вірші, осмислювати почуте й прочитане; показати красу рідної мови, її милозвучність; розвивати навички мовної етики, поповнювати словниковий запас дітей; виховувати взаємоповагу, милосердя, доброту, шанобливе ставлення до батьків, любов до поезії, до рідної мови, до краю, де ти народився, та до його культурних надбань.
Хід заняття
(Звучить спокійна українська мелодія).
Ведуча
(або дитина).
У
березні раннім
Святково і ясно,
І
любо на серці,
Бо весна йде до нас!
Вихователь. Діти, назвіть, будь ласка, видатних письменників і поетів українського народу. (Відповіді дітей: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка). Як я і очікувала, всі ви серед перших імен назвали ім'я великого поета Тараса Григоровича Шевченка. А як ще називають його в Україні? (Кобзар).
Щороку, у перші березневі дні, ми вшановуємо великого українського поета і художника Тараса Григоровича Шевченка. Його вірші, мов казкові птахи, облетіли весь світ і не залишили байдужим нікого, хто вміє цінувати красу поетичного слова.
Погляньмо на портрет цієї людини. Вдивімося в сумне, проникливе обличчя, пригадаймо Шевченкове життя. Воно було сповнене страждань і водночас великої любові та боротьби за щасливу долю українського народу, вірним сином якого поет був.
Пригадаймо дитинство Тараса. Хто може про це розповісти? Так, важко жилося в ті часи кріпакові, який до того ж рано втратив батьків і залишився сиротою. Ось як він сам згадує свої дитячі роки:
Там матір добрую
мою
Ще молодою — у могилу
Нужда
та праця положила.
Там батько, плачучи
з дітьми
(А ми малі були і голі),
Не
витерпів лихої долі,
Умер на панщині!..
А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов
мишенята...
Це справді все було так, як і написав поет у своєму вірші. Але ріс Тарасик розумною, допитливою дитиною, хотів усе знати. Перші свої знання він отримав від дяка, який вчителював у їхньому селі. Як ми вже знаємо, мама Тарасика померла, коли йому було 9 років, а тато одружився вдруге, і мачуха не любила Тараса.
З дитинством у поета пов'язані дуже сумні й водночас світлі спогади. Сумні — коли Шевченко згадує про те, як важко йому жилося малому:
В неволі виріс меж
чужими,
І, неоплаканий своїми,
В
неволі, плачучи, умру...
Але є і світлі спогади, коли поет згадує мальовничу природу рідної України:
Садок вишневий
коло хати,
Хрущі над вишнями
гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть...
Тарасику було 11 років, коли помер його тато. Багато лиха довелося зазнати хлопчикові-сироті. На літо мачуха віддала його в пастухи, а взимку він працював наймитом у завжди п'яного дячка, який нібито навчав дітей у школі при церкві. Доводилося тягати воду на високу гору до дякової хати, мити та прибирати в школі, терпіти знущання та побої. Але попри все, допитливий, охочий до знань Тарас навчився читати, писати, співати й малювати.
Через багато років, уже ставши дорослою людиною, Тарас Григорович не забував свого важкого дитинства і з величезною теплотою й любов'ю ставився до простих селянських дітей.
Вихователь. Діти, а що ви можете розповісти про Т. Г. Шевченка?
Дитина
1.
Щовесни,
коли тануть сніги
І на рясті просяє
веселка,
Повні сил і живої снаги
Ми
вшановуєм пам'ять Шевченка!
Дитина
2.
Благословен
той день і час,
Коли прослалась
килимами
Земля, яку сходив Тарас
Малими
босими ногами,
Земля, яку скропив
Тарас
Дрібними росами-сльозами.
Дитина
3.
В похилій
хаті край села,
Над ставом чистим і
прозорим,
Життя Тарасику
дала
Кріпачка-мати, вбита горем.
Вихователь.
Багато чудових віршів написав Т. Г. Шевченко, і чимало з них стали народними піснями. Давайте зараз послухаємо пісню «Тече вода з-під явора». (Звучить аудіозапис пісні або її виконують діти).
Вихователь.
Т. Г. Шевченка називають у народі Кобзарем, а його головну книгу віршів — «Кобзар». А зараз послухайте ще одну прекрасну пісню на слова поета, яку люди вважають народною. Це — «Зоре моя вечірняя». (Звучить грамзапис / аудіозапис пісні).
Молодому Тарасові дуже хотілося вчитися читати й писати, дізнаватися щось нове. А ще він надзвичайно любив малювати і мріяв стати художником (малярем), бо все, що бачив навколо, малював вуглинкою або крейдою на стінах, на паркані, на папері. Малював Тарас і олівцями, і фарбами, і шматочками вугілля.
А зараз погляньте на картини Т. Г. Шевченка (показ репродукцій картин художника). Поет написав багато поетичних творів і створив сотні чудових картин.
1-ша
дитина.
Хто
міг подумати,
Що в кріпака
Збереглись
скарби в Тараса —
Незнані вікам?!
2-га
дитина.
Ні
царі, ні їхні слуги,
Ні пани лукаві
Не
змогли забрать, украсти
Ті скарби
яскраві!
3-тя
дитина.
А
була його багатством,
Скарбом
небувалим,
Дивна пісня, що із серця
На
світ вилітала!
4-та
дитина.
І
слова Тараса стали
Мандрувати
всюди,
Просто в серце западали
Простого
люду!
Вихователь.
Дуже поет любив свою Батьківщину — Україну, він завжди порівнював її з образом рідної матері.
Дитина
5.
Україно!
Україно!
Серце моє, ненько!
Як
згадаю твою долю,
Заплаче серденько!
Вихователь.
Усі свої твори Шевченко писав рідною українською мовою, через це їх легко читати й запам'ятовувати. Він любив сидіти на березі Дніпра і спостерігати за його бурхливими хвилями. Прикладом цього є вірш «Реве та стогне Дніпр широкий». Ось послухайте його (вихователь читає уривок вірша). А яка найбільша річка тече в Україні? (Дніпро).
Дидактична гра «Не помились!»
(Вихователь виставляє 5–6 портретів або фотографій із зображенням пам'ятників видатним людям України, а діти мають знайти серед них пам'ятник Т. Г. Шевченку).
Вихователь. Пам'ятник Т. Г. Шевченку знаходиться в центрі Києва, у парку імені Тараса Шевченка (а також у багатьох містах і селах України та світу).
Щороку в день народження Кобзаря — 9 березня — до пам'ятників приходять люди, приносять квіти і вшановують його пам'ять, запалюючи свічки та читаючи його безсмертні вірші.
Ми теж пам'ятаємо Великого поета: вчимо його вірші, співаємо пісні, малюємо малюнки до його творів (вихователь звертає увагу на виставку дитячих малюнків до творів Т. Г. Шевченка).
Вихователь.
Запалимо свічку пам'яті, вшановуючи Великого Тараса. Пам'ятайте, діти: ви — маленькі українці, маленькі громадяни нашої держави. Любіть завжди свою Батьківщину — Україну, шануйте красиву українську мову так, як любив її Тарас Григорович Шевченко!