Контрольні та практичні роботи для учнів 10 класів

Географія 10 клас.

Практична робота № 1. Порівняльна оцінка трудових ресур­сів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу.

Завдання 1 (3 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте:

а) які країни (високорозвинені або ті, що розвиваються) мають більшу частку населення працездатного віку;

б) які країни (високорозвинені або ті, що розвиваються) мають більшу частку ЕАН;

в) як забезпечені трудовими ресурсами постсоціалістичні країни;

г) поясніть причини розбіжностей у показниках кількості насе­лення працездатного віку та ЕАН в країнах із різним рівнем розвитку.

 

Країна	Частка населення працездатного віку	Частка ЕАН
США	62	50
Японія	64	53
ФРН	63	49
Росія	64	50
Польща	63	44
Китай	64	58
Індія	57	38
Ніґерія	51	31

У розвинених країнах частка населення працездатного віку ви­ща, ніж у країнах, що розвиваються. Це пояснюється відмінностя­ми у середній тривалості життя, віковій структурі населення, у встановленні пенсійного віку.

Частка ЕАН залежить від ступеня залучення людей у виробництво (наявності робочих місць), часу, необхідного на освіту, пенсій­ного віку, закріпленого у законах держави, якості життя.

Завдання 2 (3 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте:

а) особливості розподілу населення за основними галузями госпо­дарства в кранах із різним рівнем розвитку;

б) поясніть причини розбіжностей у структурі зайнятості насе­лення.

Галузі	США	Японія	ФРН	Польща	Індія		Росія	Китай	Ніґерія
Сільське, лісове та рибне господарство	2,9	5,8	3,3	23,0	60,9		10	58,8	58, 0
Індустріальні галузі (гірничодобувна та обробна промисловість, будівництво, транспорт)	30,1	40,2	43,0	37,4	20,6		45	22,8	18,0
Сфера послуг, торгівля, управління тощо	60,0	54,0	53,7	39,6		18,5	45	18,4	24,0

Структура зайнятості населення перебуває в прямій залежності від рівня розвитку країни. Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей, функціональну структуру поселень. У розвинених країнах зайня­тість у промисловості становить 25–40 %, а у сільському господар­стві постійно зменшується. Водночас до 35–50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій сфері, що представлена не тільки такими традиційними видами діяльності, як освіта, охорона здоров’я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяльністю. У країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі економіки. У постсоціалістичних країнах основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % — у промисловості й 20 % — в сільському господарстві). На невироб­ничу сферу припадає близько 30 %, причому 2/3 зайняті в освіті, охороні здоров’я, культурі.

2. Соціальна і професійна структура населення

Для оцінки трудових ресурсів країни важливою характеристи­кою є не тільки їх кількість, але й «якість». Її відображає соціально-професійна структура населення, яка включає галузеву структуру зайнятості, професійну та освітню структури. Також обов’язково ураховуються такі соціальні чинники, як стан здоров’я населення, раціональне харчування, ступень безпеки громадян, можливості для самореалізації, дотримання прав людини та ін.

Завдання 3 (1,5 бала). Проаналізуйте дані таблиці. Визначте відмінності соціальних показників у країнах із різним рівнем роз­витку.

Країна	Державні затрати на освіту(% до ВВП)	Частка населення, що закінчили вищі навчальні заклади	Державні затрати на охорону здоров’я (на 1 особув дол. США)
США	5,6	60	2885
Японія	3,9	30	1698
ФРН	4,6	32	1867
Росія	3,9	25	160
Польща	4,9	23	123
Китай	2,5	8	29
Індія	3,7	6	23
Ніґерія	4,2	2	12

3. Проблеми зайнятості і безробіття

Безробіття — це соціально-економічне явище, за якого части­на працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці. За визначенням Міжнародної організації праці (МОП), безробітні — це особи віком 15–70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють три умови:

• не мали роботи (прибуткового заняття);

• активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опиту­ванню;

• готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів.

Зрозуміло, що будь-яка держава зацікавлена у високій зайня­тості робочої сили. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. Так, за даними ООН, сьогодні у світі кожний третій працездатний не має роботи взагалі або має випад­ковий чи сезонний заробіток (приблизно 750 млн чол.). Тому без­робіття є центральною соціальною проблемою сучасного суспіль­ства. Найбільше проблема безробіття стосується молодих людей (віком від 15 до 24 років) і жінок.

Найнижчим у світі вважається рівень безробіття в країнах Схід­ної Азії, а найвищим — у країнах Близького Сходу та Північної Африки. Країнам СНД характерний відносно високий рівень без­робіття, притаманний перехідному періоду.

Для всіх країн світу зайнятість населення в системі економіч­них та соціальних проблем посідає провідне місце разом з показни­ками рівня життя, виступає своєрідним індикатором соціальних процесів.

За останніми (травень 2009 року) оцінками Міжнародної орга­нізації праці (InternationalLaborOrganization — ILO), до кінця 2009 року у світі буде налічуватися в кращому — і дуже малоймо­вірному — випадку на 29–59 млн безробітних більше, ніж у 2007 ро­ці — до настання економічної кризи. А отже, загальна кількість людей, які не мають роботи, досягне 239 млн осіб. При цьому прогнози, що продовжують переглядатися, є не найкращими. В Україні на початку 2009 року рівень безробіття складав понад 3 млн осіб, а на кінець 2009 року у зв’язку з поглибленням економічної кри­зи — понад 5,5 млн.

Завдання 4 (1,5 бала). Проаналізуйте дані таблиці та поясніть, чому, незважаючи на світову економічну кризу, рівень безробіття в розвинених країнах набагато нижчий, ніж у постсоціалістичних країнах та країнах, що розвиваються.

Країна	Рівень безробіття (%, 2008 р.)
США	6,2
Японія	5,2
ФРН	9,9
Росія	10,2
Польща	16,5
Китай	17
Індія	24
Ніґерія	28

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 5 (3 бала). Зробіть висновок, характеризуючи зв’язок між часткою працездатного населення, структурою зайнятості по галузях господарства, рівнем безробіття, соціально-професійною структурою та рівнем соціально-економічного розвитку країн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота № 1.

1. Серед названих країн найбільші запаси кам’яного вугілля зо­середжені в:

а) Іраку, Ірані, Кувейті; б) Алжирі, Лівії, Єгипті; в) Китаї, США, Росії, Австралії; г) Венесуелі, Аргентині, Перу.

2. Провідними експортерами нафти є:

а) Канада, Австралія, Бразілія; б) Японія, Південна Корея, Фі­ліппіни; в) Німеччина, Швеція, Франція; г) Саудівська Аравія, Ірак, Іран.

3. Найбільше у світі природного газу імпортує:

а) Японія; б) Україна; в) Росія; г) Німеччина.

4. Найвищим відсотком виробленої енергії на АЕС вирізняються:

а) США та Канада; б) Норвеґія та Бразілія; в) Італія та Іспанія; г) Франція та Бельґія.

5. Першість за виплавленням сталі у світі належить:

а) Канаді та США; б) Німеччині та Франції; в) Росії та Україні; г) Китаю та Японії.

6. Найбільше зерна пшениці на світовий ринок вивозять:

а) Польща, Білорусь, Росія; б) США, Канада, Китай; в) Японія, Південна Корея, Індонезія; г) Чілі, Колумбія, Перу.

7. Серед названих країн найбільші запаси лісових ресурсів зосе­реджені в:

а) Німеччині, Франції; б) Бразілії, Фінляндії; в) Лівії, Алжирі; г) Аргентині, Колумбії.

8. Найбільшим експортером природного газу є:

а) Україна; б) США; в) Росія; г) Китай.

9. Найвищим відсотком виробленої енергії на ГЕС вирізняються:

а) США та Канада; б) Норвеґія та Бразілія; в) Італія та Іспанія; г) Франція та Бельґія.

10. Лідерами за збиранням рису є:

а) Аргентина, Мексика, Бразілія; б) Франція, Італія, Іспанія; в) Туніс, Алжир, Єгипет; г) Китай, Індія, Індонезія.

11. Визначте правильність наведеного твердження: «У розвинених країнах Європи та Америки, як правило, домінує високопро­дуктивне тваринництво, а в країнах, що розвиваються, Африки та Азії — рослинництво».

а) Так; б) ні.

12. Прочитайте текст і визначте галузь промисловості: «Це про­відна галузь промисловості за загальною вартістю продукції, що виробляється, і за кількістю зайнятого у виробництві на­селення».

Відповідь: ___________________________________________

13. Визначте правильність наведеного твердження: «Країна, яка має різноманітні природні умови, завжди економічно розвинена».

а) Так; б) ні.

14. Прочитайте текст і визначте загальну назву перелічених сіль­ськогосподарських культур: «Їх вирощують з метою отримання сировини для виробництва різноманітних продовольчих та про­мислових товарів. Найбільше значення мають цукрові, олійні, волокнисті та тонізуючі культури».

Відповідь: ___________________________________________

15. Установіть послідовність країн за прибутками від туризму, по­чинаючи з найбільшого:

а) США; б) Мексика; в) Непал; г) Японія.

16. Установіть відповідність між країнами та їх експортною про­дукцією:

а) Японія; б) Канада; в) Індія; г) Бразілія.

1) Залізні та марганцеві руди, кава, какао, цукор, бавовник, рис, кукурудза.

2) Нафта, какао-боби, натуральний каучук, ядро пальмового горіху.

3) Залізні та марганцеві руди, чай, цукор, пшениця, рис, ара­хіс, прянощі.

4) Залізні руди, кольорові метали, кам’яне вугілля, пиломате­ріали, газетний папір, пшениця, машини і обладнання.

5) Автомобілі, морські судна, електроніка і робототехніка, сталь, тканини.

17. Відомо, що вчені розробили чимало глобальних прогнозів щодо розвитку людства на найближчу та віддалену перспективу. В них простежуються два принципово різних підходи, які мож­на назвати песимістичним і оптимістичним. Складіть свій влас­ний прогноз розвитку людства у ХХІ ст. за:

а) песимістичним сценарієм; б) оптимістичним сценарієм.

 

 

Практична робота № 2.

 Порівняльна оцінка ресурсозабезпеченості двох окремих країн чи регіонів світу

Мета: закріпити та систематизувати знання про природні ре­сурси світу; вдосконалити уміння та навички застосовувати набуті знання під час виконання практичних завдань; розвивати вміння розраховувати ресурсозабезпеченість та порівнювати співвідно­шення ресурсозабезпеченості в окремих регіонах чи країнах світу, уміння будувати та аналізувати діаграми; виховувати аналітичне мислення, заощадливе ставлення до природних ресурсів.

Завдання 1. (3 бали) За даними таблиці обчисліть об’єм міне­ральної сировини на одного жителя Землі. Побудуйте стовпчикові діаграми: а) динаміки загального видобутку мінеральної сировини; б) динаміки видобутку мінеральної сировини на одну особу.

Проаналізуйте отримані результати та зробіть висновки.

Роки		Чисельність населення, млрд осіб	Видобуток мінеральної сировини, млрд т	Видобуток мінеральної сировини на одну особу, кг
1930	2		13
1960	3		63
1987	5		130
2012 (прогноз)	7		420

Завдання 2. (3 бали) За даними таблиці обчисліть ресурсоза­безпеченість нафтою окремих країн світу. Визначте рівень ресурсо­забезпеченості наведених країн, якщо середньосвітовий показник ресурсозабезпеченості нафтою складає 44 роки. Порівняйте показ­ники ресурсозабезпеченості та визначте країни з найбільшою та найменшою ресурсозабезпеченістю серед наведених країн.

Країна	Запаси нафти, млрд т		Видобуток, нафти,млн т/рік	Ресурсоза­безпеченість нафтою,років		Рівень ресурсозабезпеченості
США	4,6		368	12,5		недостатній
ФРН		0,07	7
Росія		7,2	320
Китай		3,2	147
Індія		0,36	37
Ніґерія		2,4	95

Завдання 3. (3 бали) За даними таблиці обчисліть забезпече­ність країн земельними ресурсами. Порівняйте отримані показни­ки та визначте країни з найбільшою та найменшою забезпеченістю земельними ресурсами на одного мешканця.

Країна	Кількість населення,млн осіб	Земельні ресурси країни, млн га		Забезпеченість земельними ресурсами,га/особу
США	308	937,3		3,05
Японія	127	37,7
ФРН	83,8	35,7
Росія	140	1 707,5
Польща	38,5	31,3
Китай	1339	958,5
Індія	1166	306,5
Ніґерія	149,2	92,4

Завдання 4. (3 бали) Зробіть висновки. Поясніть, чому про ре­сурсозабезпеченість країн та регіонів не можна судити лише за роз­мірами запасів. Висловіть власне бачення розв’язання проблем ре­сурсозабезпеченості.

 

Практична робота № 3.

 Порівняльна характеристика промисловості ФРН, Франції, Великої Британії, Італії

Мета: повторити та систематизувати знання про країни Європи; вдосконалювати вміння характеризувати та порівнювати галузе­вий склад промисловості головних країн Західної Європи; розви­вати вміння працювати з картами атласа, підручником, таблиця­ми, діаграмами, уміння систематизувати навчальний матеріал та статистичні дані; уміння виконувати завдання в контурних кар­тах; виховувати акуратність, уважність та зосередженість, аналі­тичні здібності.

Цифрами на контурній карті позначити країни (столиці) Європи.

І завдання

1 — Фінляндія, 2 — Греція, 3 — Копенгаґен, 4 — Ісландія, 5 –Андорра, 6 — Швейцарія, 7 — Мінськ, 8 — Чехія, 9 — Словенія, 10 — Рига, 11 — Люксембурґ, 12 — Румунія.

ІІ завдання

1 — Норвеґія, 2 — Портуґалія, 3 — Амстердам, 4 — Ірландія, 5 — Монако, 6 — Австрія, 7 — Кишинів, 8 — Словаччина, 9 — Хор­ватія, 10 — Таллінн, 11 — Мальта, 12 — Угорщина.

Виконується за вибором( порівняльна характе­ристика ФРН та Франції, або  порівняльна характеристи­ка Великої Британії та Італії).

Завдання 1 (3 бала). За даними таблиць побудувати для кож­ної порівнюваної країни кругові діаграми.

Структура зайнятості населення у головних галузях господарства (у %)

 

Країна	Промисловість	Сільське господарство	Сфера послуг
Велика Британія	26,5	2	71,5
Італія	33	10	57
Франція	27	5	68
Німеччина	41	5	54

Частка головних галузей господарства у ВВП країн (у %)

Країна	Промисловість	Сільське господарство	Сфера послуг
Велика Британія	28	2	70
Італія	30	2,4	67,6
Франція	21	4	75
Німеччина	31	1	68

Завдання 2 (3 бала). Порівняйте кількість зайнятих у промис­ловості та частку галузей промисловості у ВВП даних країн.

Завдання 3 (3 бала). Випишіть у таблицю галузі промисловос­ті порівнюваних країн, які є галузями міжнародної спеціалізації.

Назва країни ________________	Назва країни ________________

Завдання 4 (3 бала). Зробіть висновок, назвіть ознаки схожос­ті та відмінності промисловості порівнюваних країн. Поясніть, які причини, на вашу думку, обумовили виявлені розбіжності.

 

Практична робота №4.

 Порівняльна характеристика господарства економічних районів США: Півночі, Півдня та Заходу

Мета: актуалізувати знання про галузеву та територіальну структуру господарства США, скласти порівняльну характеристи­ку галузевої структури і спеціалізації господарства головних еко­номічних районів США: Півночі, Півдня і Заходу; розвивати прак­тичні вміння визначати спільні та відмінні ознаки господарства районів, систематизувати й узагальнювати інформацію, уміння працювати з контурними картами; виховувати самостійність, уважність, аналітичне мислення.

Робота виконується завибором:І — Північ та Захід, ІІ — Північ та Південь, ІІІ — Захід та Південь.

Завдання 1 (3 бали). Позначте на контурній карті:

а) межі економічних районів;

б) найбільші міста та їх промислову спеціалізацію;

в) сільськогосподарську спеціалізацію економічних районів.

Завдання 2 (3 бали). Визначте галузі спеціалізації промисло­вості та сільського господарства двох районів. Результати оформіть у вигляді таблиці.

Завдання 3 (3 бали). Визначте схожі та відмінні ознаки райо­нів, що порівнюються. Результати оформіть у вигляді таблиці.

Завдання 4 (3 бали). Зробіть висновок. Поясніть причини від­мінностей у господарській спеціалізації районів, що порівнюються.

 

Контрольна робота №2.

1. Найбільша країна Європи за кількістю населення:

а) Франція; б) Україна; в) Німеччина; г) Велика Британія.

2. Основою промисловості країн Західної Європи є:

а) гірничодобувна промисловість; б) виробництво мінеральних добрив; в) виплавлення міді; г) машинобудування.

3. З перелічених країн до складу Європейського Союзу входять:

а) Македонія, Сербія і Чорногорія; б) Білорусь, Молдова, Укра­їна; в) Литва, Латвія, Естонія; г) Албанія, Хорватія.

4. На вирощуванні ячменю та хмелю спеціалізується:

а) Німеччина; б) Нідерланди; в) Франція; г) Італія.

5. Найбільша частка експортної продукції Росії припадає на:

а) паливно-енергетичну сировину; б) продукцію машинобуду­вання; в) сільськогосподарську продукцію; г) продукти харчу­вання.

6. Рослинництво є провідною галуззю сільського господарства в:

а) Німеччині; б) Італії; в) Великій Британії; г) Швейцарії.

7. Найбільша країна Європи (без Росії) за площею:

а) Іспанія; б) Україна; в) Франція; г) Польща.

8. Для населення більшості країн Європи є характерними:

а) перший тип відтворення, високі показники густоти населен­ня та рівня урбанізації; б) другий тип відтворення, висока гус­тота населення; в) перший тип відтворення, низький рівень ур­банізації; г) другий тип відтворення, низькі показники густоти населення та рівня урбанізації.

9. Картопля є головною експортною сільськогосподарською куль­турою:

а) України; б) Німеччини; в) Румунії; г) Білорусі.

10. Найбільша питома вага електроенергії, що виробляється на АЕС у:

а) Польщі; б) Норвеґії; в) Ісландії; г) Франції.

11. Визначте правильність наведеного твердження: «Франція посі­дає перше місце у світі за кількістю іноземних туристів, що від­відують країну щорічно».

а) Так; б) ні.

12. Прочитайте текст і визначте, про яку європейську країну йде мова: «Це країна вулканів, гейзерів і льодовиків. Навіть сама назва країни в перекладі означає «крижана країна».

13. Прочитайте текст і визначте назву однієї з європейських сто­лиць: «Це один із найбільших фінансових, торговельних і куль­турних центрів не тільки Європи, але й усього світу. Місто часто називають «Північною Венецією». Дослівно назва міста пере­кладається як «дамба на річці Амстел».

14. Установіть відповідність між морськими портами та країнами:

а) Ліверпуль, Ґлазґо, Брістоль; б) Росток, Вісмар, Любек, Кіль; в) Ґданськ, Ґдиня, Щецін; г) Барселона, Валенсія, Тарраґона.

1) Польща;

2) Німеччина;

3) Нідерланди;

4) Велика Британія;

5) Іспанія.

15. Установіть відповідність між центрами туризму та країнами:

а) Ярославль, Загорськ, Кострома; б) Краків, Сопот, Зельона-Ґура; в) Карлові Вари, Прага; г) Цюріх, Женева.

1) Франція;

2) Росія;

3) Польща;

4) Швейцарія;

5) Чехія.

16. Установіть послідовність країн Європи за площею території по­чинаючи з найбільшої:

а) Естонія; б) Андорра; в) Румунія; г) Франція.

17. Установіть послідовність розташування країн Європи із заходу на схід:

а) Австрія; б) Швейцарія; в) Франція; г) Угорщина.

18. Визначте ознаки схожості господарського розвитку країн — су­сідів України. Чим це можна пояснити?

19. Оцініть значення зв’язків України з державами-сусідами. До­ведіть свою думку на конкретних прикладах.