Краєзнавчі задачі з фізики.
“Будьте самі шукачами, дослідниками. Не буде вогника у вас ─ вам ніколи не запалити його в інших”
( В.О. Сухомлинський )
Сьогодні перед учителем стоїть важливе запитання: «Як учити дітей?». Кожен педагог шукає відповідь на нього і доходить висновку, що вчити потрібно так, щоб уроки були цікавими і при цьому діти здобували міцні знання. У кожного вчителя є арсенал власних прийомів. Важливо навчити дитину самостійно здобувати інформацію, уміти її обробляти. Тільки на цьому підґрунті може постати справжній інтерес до навчання. І якщо ми допоможемо дітям розвинути потребу в знаннях, уміти набувати їх, то ці важливі якості залишаться з ними і по закінченні школи.
У сучасному світі, у всіх сферах соціального життя відбуваються серйозні зміни. Навчання стає категорією, яка супроводжує людину протягом усього життя. Сьогодні особливо важливо розвивати пізнавальну діяльність учнів, формувати інтерес до процесу пізнання, до способів пошуку, засвоєння, переробки та застосування інформації, що дозволило б школярам бути суб'єктом навчання, легко орієнтуватися в сучасному мінливому світі.
Одним з пріоритетів розвитку освіти є впровадження сучасних технологій, які розширюють можливості учнів, щодо якісного формування системи знань, умінь і навичок, їх застосування у практичній діяльності. Створюються нові освітні технології, розробляються нові методики викладання, з'являються нестандартні форми проведення уроків.
Саме в школі формується головний носій продуктивності держави, а відтак і первинна умова існування її самої та нації в цілому.
Освіта і виховання в кожній державі тісно пов’язані з національними, соціально-економічними і соціально-політичними процесами, якими живе народ..
Проблеми пізнання і самопізнання надзвичайно важливі в наші дні. Через пізнання самого себе, самоосвіту та уміння працювати з підручником дитина розширює свій кругозір, збагачується духовно. Внутрішній світ дитини формується на «місцевому» матеріалі, тому важливо, щоб учителі володіли краєзнавчою інформацією, мали у своїй бібліотеці відповідну літературу. Дітям легше уявити те, що вони знають, або те, що бачили, а тому і легше зрозуміти навчальний матеріал на «близьких» прикладах. А це, у свою чергу, приведе до покращення якості знань.
Краєзнавство – один з найважливіших засобів зв’язку навчання і виховання з природою, соціально-економічним і культурним розвитком місцевого краю, практичною діяльністю людини, життям. Практика підтверджує, що якщо будувати вивчення фізики на основі використання завдань краєзнавчого змісту, то це сприятиме формуванню фізичної компетентності учнів, що відображатиметься в підвищенні їх рівня знань і вмінь, усвідомленості способів розв’язування задач, вмінні застосовувати отримані знання на практиці, підвищенні їхнього практичного і теоретичного інтересу до фізики.
Краєзнавчий матеріал сприяє формуванню державницьких позицій особистості, виховує почуття патріотизму, естетичний смак, екологічну культуру, а також розширює світогляд дитини, сприяє розвитку її пізнавальних інтересів. Проте, бажаних успіхів у навчанні і вихованні можна досягти, якщо краєзнавство набере системного характеру, а не буде епізодичним. Тому «місцевий» матеріал має стати необхідним компонентом у роботі кожного вчителя.
Пропонуючи завдання з фізики, що формуються на місцевому матеріалі, застосовую проблемні запитання та проблемні задачі. Під час розв’язання проблемних запитань потрібно без виконання розрахунків пояснити те чи інше фізичне явище або передбачити, як воно відбуватиметься в певних умовах. Як правило, у таких завданнях немає числових даних. Відсутність обчислень дозволяє зосередити увагу учнів на фізичній сутності явища.
Проблемна задача ─ це ситуація, що вимагає від учнів розумових і практичних дій на основі законів фізики, якісного і кількісного аналізу з підрахунком тих чи інших числових характеристик процесу. Текст завдань може бути представлений в різних формах представлення інформації.
Виховуючи майбутню еліту потрібно прищеплювати такі моральні цінності: любов до рідного краю, культуру спілкування рідною мовою, розвивати інформаційну компетентність. Любов до рідного краю починаємо виховувати з любові до малої Батьківщини. Уроки фізики можна зробити цікавими і змістовними, використовуючи краєзнавчий матеріал.
Фізика і поезія тісно пов’язані між собою. Не можливо милуватись сходом і заходом сонця, дощем і туманом, веселкою і іншими природними явищами лише шукаючи в них фізичний зміст, без прояву наших почуттів і емоцій. Вивчаючи фізику можна використати вірші поетеси нашої Гельмязівської ОТГ Валентини Кобзаренко. Читаючи поезії автора, учні поєднують прекрасне звучання слова з умінням віднайти фізичні тіла та явища природи між рядків її поезії. Також навчаються їх класифікувати та пояснювати, застосовуючи фізичні знання. Це допомагає віднайти той потаємний зв'язок, здавалося б, таких різних…фізики і поезії.
Цвітуть слова
І як волошки у житах,
Цвітуть слова у рідній мові.
У них і пульсування крові,
і спалах блискавки, мов птах,
і грім, і горобина ніч,
і пружність пліч,
і дух сторіч,
і ─ з вишиванки непокори ─
високі гори.
Знайдіть слова, які позначають фізичне тіло.
Відповідь: волошка, птах.
Які фізичні явища відображені у вірші?
Відповідь: пульсування крові ─ це періодичні коливання, пов’язані зі скороченням серця, у здорової людини нормальний пульс у спокої дорівнює 60-80 ударів за хвилину; спалах блискавки ─ світлове та електричне явище, електричний розряд між хмарами або хмарою та землею, що виникає в результаті поділу позитивних і негативних зарядів всередині хмари; горобина ніч ─ явище, пов’язане з добовим обертанням землі навколо своєї осі, а також у східних слов’ян це назва темної ночі із сильним дощем, грозою та блискавицями; грім ─ звукове явище, що супроводжує блискавку, але чуємо його пізніше тому, що звукова хвиля, на відміну від світла, поширюється у середовищі з меншою швидкістю.
Вже місяць повний
Вже місяць повний срібленим серпанком
Прикрив вікно та й дивиться з висот:
Хто зніме те лахміття перед ранком
І піде у чаклунський хоровод.
І я того чекаю край вікна…
Та нерухома ширма срібляна.
Знайдіть слова, які позначають фізичне тіло.
Відповідь: місяць ─ природний супутник Землі, що світить відбитим від Сонця світлом, вікно, ширма;
Які фізичні явища відображені у вірші?
Відповідь: місяць прикрив вікно, зніме лахміття, піде у чаклунський хоровод ─ механічні.
Я ─ з України
Я ─ із веселки, з вітерцю,
Із світанкової зірниці,
Що з-під серпанку-туманцю
Напіввідкриє таємницю.
Я з пісні річки у гаю,
Із життєдайного джерельця,
З кущів калини, що в маю
Чарують білим цвітом серце.
Знайдіть слова, які позначають фізичне тіло.
Відповідь: калина;
Які фізичні явища відображені у вірші?
Відповідь: веселка ─ світлове або оптичне явище, яке виникає під час заломлення променів світла у краплинах дощу, у результаті чого біле світло розкладається на спектр; вітер ─ це потік повітря, що рухається переважно в горизонтальному напрямку;світанкова зірниця ─ світлове явище; туман ─ атмосферне явище, що полягає у скупченні продуктів конденсації водяної пари, що зависли у повітрі.
Шкіряться вибоїни доріг,
Порскаючи пилом навідліг…
Соце. Спека. Мрево понад степ.
З-за овиду чорнота росте.
Борсаються-плавляться думки –
Їм би вітру і політ стрімкий…
Як набридне курява дощам –
Зустріччю дороги заблищать.
Знайдіть слова, які позначають фізичне тіло.
Відповідь: сонце ─ розпечена газова куля, що перебуває у стані плазми при температурі 60000 С зовні, це найближча зоря, що є центром Сонячної системи;
Які фізичні явища відображені у вірші?
Відповідь: спека ─ відноситься до теплових явищ, це гаряче, дуже нагріте сонячними променями повітря, що сягає температури від +300С до +340С; мрево понад степ ─ це марево або міраж, оптичне явище, при якому біля горизонту з’являються уявні зображення наземних предметів або ділянок неба; плавляться думки ─ теплове явище, що полягає у переході тіла з твердого стану в рідкий та відбувається за постійної температури; політ ─ це механічне явище, процес руху об’єкта в газоподібному середовищі; дощ ─ це атмосферні опади, що випадають із хмар на землю у вигляді крапль діаметром понад 0,5 мм; дороги заблищать ─ світловий ефект, що викликається відбиттям частини світлового потоку, що падає на поверню мінералу.
2. На Святий вечір у нашій Гельмязівській ОТГ є традиція готувати кутю, варити узвар із сушених яблук та груш. На якому явищі фізики ґрунтується підсолоджування куті та варіння узвару?
Відповідь: всі перераховані приклади об’єднує явище, яке має назву дифузія, що відбувається тому, що молекули однієї речовини проникають у проміжки між молекули іншої речовини внаслідок безперервного хаотичного руху.
3. Смачним продуктом взимку в нашій місцевості є квашена капуста і огірки. На якому явищі фізики ґрунтується їх засолювання?
Відповідь: квашення капусти та огірків пов’язане з явищем дифузії, тобто проникненням солі в клітини.
4. Завдяки якому явищу природи господині Гельмязівської громади фарбують крашанки на Великдень за допомогою лушпиння цибулі чи буряка?
Відповідь: завдяки дифузії.
5. Яку кутю легше підсолити гарячу чи холодну?
Відповідь: звичайно, що гарячу, тому що дифузія залежить від температури і протікає вона швидше при високій температурі.
6. Гельмязівське ОТГ славиться виготовленням соняшникової олії та макухи. Чому олія і макуха виходять теплими з-під преса млина?
Відповідь: в результаті дії сили тертя, високої температури і тиску.
7. Чи бувають жителі села Гельмязів в стані спокою відносно: а) Сонця; б) Землі? Коли це буває?
Відповідь: відносно Сонця ─ ні, відносно Землі ─ іноді так; усі тіла природи перебувають у русі, тому будь-який рух або спокій є відносним, отже, відносно Сонця тіла, які ми вважаємо нерухомими будуть рухомими і швидкість їх руху буде рівна швидкості обертання Землі навколо Сонця ─ 30км/с; відносно Землі ми можемо перебувати в стані спокою, якщо дія сил, що діє на людину скомпенсована(рівна нулю).
8. Автомобіль долає вістань 32км від Гельмязова до Золотоноші за 24хв. З якою середньою швидкістю їхав автомобіль?
Розв’язування
Дано: S=32км t=24хв=0,4год |
Відповідь : 80 км/год.
9. Куди нахиляються пасажири автобуса, який прямує із Гельмязова до Черкас під час різкого повороту направо. Згідно якого явища фізики це відбувається?
Відповідь: спостерігається явище інерції, в результаті різкого повороту пасажири нахиляються вліво.
10. З давніх-давен Україна славилася медом, і в нашій Гельмязівській ОТГ є бджолярі,і всім їм відомі укуси бджіл. Чому маленька бджола своїм жалом проколюючи шкіру людини, спричиняє неабиякий біль?
Відповідь: як відомо, жало бджоли на кінчику має дуже малу площу, тому без проблем проколює шкіру та спричиняє тиск, сумірний з тиском під час вибуху ─ 33000000000 Па.
11. Маса бджоли 0,12г. чому дорівнює сила тяжіння, яка діє на бджолу?
Розв’язування
Дано: m=0,12г=0,00012кг |
F=mg ─ формула сили тяжіння, де g=9,8H/кг
F-?
Відповідь: 1,176 мН
12. Чому дорівнює повна механічна енергія бджоли, на вистоі 6 м, яка рухається зі швидкістю 5м/с?
Дано: h=6 м
|
Розв’язування
Повна енергія ─ це сума кінетичної та потенціальної енергій.
E-?
Відповідь: 8,556 мДж.
13. Середня швидкість течії річки Супій 0,5 м/с. За який час туристи на плоті пропливуть шлях 4 км?
Дано:
|
Розв'язання
S-?
Відповідь: 2,2 год
14. Гельмязівський хлібокомбінат випікає дуже смачний та запашний хліб. Яка вага однієї хлібини, якщо її маса становить 625 г?
Дано:
|
Розв'язання
У стані спокою вага тіла дорівнює силі тяжіння: P=F=mg
2=6,25 Н
P-?
Відповідь: 6,25 H.
15. З якою силою тисне повітря при нормальному атмосферному тиску на територію Гельмязова, якщо його площа 224 км2?
Дано: p=100000 Па S=224км2=224000000м2 |
Розв'язання
Відповідь: 22400000 МПа
16. Найпоширеніший птах у нашій місцевості - горобець. Чим відрізняєтSься цей птах взимку і влітку?
Відповідь: взимку пір'я птаха настовбурчене, щоб зігрітися, адже між ним міститься більше повітря, а як відомо, повітря - теплоізолятор, і тому в такий спосіб птах намагається зберегти температуру свого тіла і не замерзнути; влітку пір'я захищає птаха від спеки.
Отже, можна вивчати фізику, використовуючи матеріали місцевого рівня, щоб виховати майбутню особистість. Вивчаймо, бо ми цього варті!