КТП з курсу "Історія України", 7 клас, ІІ семестр 2023/2024

№

Клас

Клас

Клас

Тема уроку

Очікувані результати навчання

Розділ 3. РУСЬ-УКРАЇНА  У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ- ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст.

15

Поліцентричність руської державності в другій половині XI – першій половині XIII ст. Вишгородський, Любецький з’їзди князів та їхні рішення.

Знати:

-   дати Вишгородського, Любецького, Уветицького (Витичівського) з’їздів князів, періоди правління Володимира Всеволодовича (Мономаха), Мстислава Володимировича (Великого), дату першої писемної згадки слова «Україна» та версії його значення;

-   територіальні межі Київського, Переяславського, Чернігівського, Волинського і Галицького князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст., а також половецьких земель.

Розуміти:

-    передумови, причини, сутність поліцентричності Русі-України;

-    правління наступників Ярослава Володимировича (Мудрого) як процес виникнення самостійних адміністративно-територіальних утворень («земель»), де загосподарювали представники Мономаховичів, Олеговичів, Ростиславовичів та ін.;

-    існування відмінностей між елітарною (княжо-дружинною) культурою Русі, що тяжіла до цілісності, та народною культурою, яка була просякнута племінними відмінностями.

Уміти:

-  розташувати в хронологічній послідовності основні відомості про події Київського, Чернігівського, Переяславського, Волинського і Галицького князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

-  показати на карті зміни територіальних меж Київського, Переяславського Чернігівського, Волинського і Галицького князівств у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

-  схарактеризувати розвиток соціальних відносин, господарства та культури Русі-України у другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.;

-  розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури Русі-України другої половини ХІ – першої половини ХІІІ ст.;

-  схарактеризувати діяльність таких князів, як Володимир Всеволодович (Мономах), Мстислав Володимирович (Великий), Володимир Глібович, Ігор Святославович (новгород-сіверський).

16

Русь-Україна за Володимира Мономаха

та Мстислава Великого.

17

Роздробленість Русі-України.

Київське, Чернігівське Переяславське, князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст.: політичне і соціально-економічне життя (оглядово).

18

Волинське і Галицьке князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст.: політичне і соціально-економічне життя (оглядово).

19

Кочові народи степів України Х–ХІІІ ст. Крим у складі Візантійської імперії (оглядово).

20

Культура Русі-України в другій половині ХІ – першій половині ХІІІ ст.

21

Узагальнення. Тематичний контроль.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

                                Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про Вишгородський, Любецький, Уветицький (Витичівський) з’їзди князів, правління спадкоємців Ярослава Володимировича (Мудрого), першу писемну згадку слова «Україна», зведення Успенського собору Києво-Печерського монастиря, інші (на розсуд учительки/учителя).

                                Позначити на контурній карті й надписати територіальні межі князівств періоду поліцентричності Русі-України та половецькі землі.

                                Укласти історичні портрети таких князів, як Святополк Ізяславович (1093–1113), Ізяслав Мстиславович (1146–1154), Ростислав Мстиславович (1159–1167), Рюрик Ростиславович (1194–1210 з перервами), Мстислав Романович (1212–1223), Володимир Рюрикович (1223–1236) (одного на вибір учительки/учителя).

                                Визначити (за «Повчанням дітям», «Словом про похід Ігорів» та іншими доступними джерелами) характерні для Володимира Всеволодовича (Мономаха), Ігоря Святославовича (на вибір учениці/учня) вчинки і риси характеру, а також описати ставлення до цього князя його сучасників; висловити та обґрунтувати власну думку про цього князя.

Розділ 4. ВОЛИНЬ І ГАЛИЧИНА КІНЦЯ ХІІ – СЕРЕДИНИ ХІІІ ст. ВОЛИНСЬКО-ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО («ДЕРЖАВА РОМАНОВИЧІВ») СЕРЕДИНИ ХІІІ–XIV ст

22

Волинь і Галичина в кінці ХІІ – середині ХІІІ ст. Утворення Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»).

Знати:

-   час правління у Галичі Романа Мстиславовича, монгольської навали на РусьУкраїну; дати битви на річці Калка, коронування Данила Романовича;

-   умовні територіальні межі ВолинськоГалицького князівства («держави Романовичів») та сусідніх держав, напрямки походів монголів на Русь-Україну.

Розуміти:

-   поняття «баскак», «король», «хан», «ярлик»;

-   особливості підпорядкування окремих руських князівств Монгольській імперії (улусу Джучі/Золотій Орді);

-   передумови посилення культурних впливів країн Центральної Європи на терени Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»);

-   особливості політичного устрою, господарського розвитку і культури русько-українського суспільства як визначальних умов збереження його самобутності під час монгольського завоювання.

Уміти:

-   розташувати в хронологічній послідовності відомості про Волинське і Галицьке князівства, їх об’єднання під владою Романа Мстиславовича; походи монголів на Русь-Україну, події на Волині й у Галичині;

-   показати на карті територіальні межі Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів») та сусідніх держав, напрямки монгольських походів на Русь-Україну в 1239–1242 рр.;

-   схарактеризувати внутрішню та зовнішню діяльність князя/короля Данила;

-   встановити історичне значення коронування Данила Романовича, причини невикористання королівського титулу спадкоємцями Данила і актуалізації ідеї королівства Руського під час боротьби за волинсько-галицьку спадщину у середині XIV ст.;

-   розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»);

-   схарактеризувати діяльність правителів Волині й Галичини, Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»), таких як Ярослав Осмомисл, Роман Мстиславович, Лев Данилович, Юрій Львович.

23

Походи монголів на Русь. Особливості підпорядкування князівств Русі-України Монгольській імперії. Спроби організації антимонгольської коаліції.

24

Відновлення влади Романовичів на Волині та в Галичині. Коронування Данила Романовича. Волинь і Галичина за наступників короля Данила.

25

«Вигасання» династії Романовичів та боротьба претендентів на її спадщину.

26

Релігійне життя. Культура Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»).

27

Узагальнення. Тематичний контроль.

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

-          Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про об’єднання Волинського і Галицького князівства, битву на річці Калка, вторгнення монголів на Русь-Україну, оборону Києва від монголів, коронування Данила Романовича та інші (на розсуд учительки/учителя).

-          Позначити на контурній карті умовні територіальні межі Волинського й Галицького князівств, Волинсько-Галицького князівства («держави Романовичів»), держав-сусідів, напрямки монгольських походів на Русь-Україну в 1239–1242 рр.

-          Виявити (за доступними візуальними і текстовими джерелами) свідчення впливу культур країн Центральної Європи на повсякденне життя і розвиток мистецтв у Волинсько-Галицькому князівстві («державі Романовичів»).

-          Підготувати та представити історичний портрет князя/короля Данила (іншого князя/короля з династії Романовичів на вибір учениці/учня).

Розділ 5. РУСЬКІ ЗЕМЛІ В СКЛАДІ СУСІДНІХ ДЕРЖАВ (СЕРЕДИНА XIV – ПОЧАТОК XVІ ст.). КРИМСЬКЕ ХАНСТВО

28

Інкорпорація руських земель до складу Великого князівства Литовського, Польського королівства.

Знати:

-   час входження руських земель до складу різних держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії; дати битви на річці Сині Води, Кревської, Городельської уній, Грюнвальдської битви, Луцького з’їзду монархів, утворення Руського та Подільського воєводств у складі Польського королівства, зрівняння у правах польської та руської шляхти, привілею Казимира IV для землевласників Великого князівства Литовського;

-   території українських земель у складі різних держав;

-   соціальний склад населення українських земель.

Розуміти:

-    поняття «еліта», «магдебурзьке право», «магнат», «персональна унія», «самоврядування», «султан», «шляхта»;

-    інкорпорацію (включення) руських земель до складу сусідніх держав як династичне успадкування та/або територіальні здобутки;

-    особливості: 1) державних устроїв Великого князівства Литовського, Польського королівства; 2) становища руських земель у складі різних держав;

-    формування уявлень про окремішність українських спільнот;

-    специфіку станової держави та роль у ній шляхти;

-    вплив європейської культури на культуру населення українських земель;

-    передумови утворення незалежного Кримського ханства і встановлення над ним протекторату Османської імперії.

Уміти:

-  розташувати в хронологічній послідовності відомості про входження руських земель до складу сусідніх держав, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії;

-  показати на карті українські землі в складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV – XV ст. до складу сусідніх держав;

-  визначати впливи Кревської та Городельської уній на формування української політичної еліти у Великому князівстві Литовському, Польському королівстві; особливості господарського і культурного розвитку, зокрема розвитку міст із магдебурзьким правом; організації влади та суспільних відносин у руських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, Польського королівства;

-  схарактеризувати політичний устрій, господарство та культуру Кримського ханства, повсякденне життя його населення (знаті й простолюдинів, кочовиків і осілого люду);

-  розпізнавати та характеризувати пам’ятки культури українського та кримськотатарського народів XІV – XV ст.;

-  укласти історичні портрети князів Ольгерда, Вітовта, Свидригайла, розповісти про наукову діяльність Юрія Котермака (Дрогобича).

29

Українські землі у складі інших держав: Угорщини, Молдавії, Московії,

Османської імперії. Князівство Феодоро.

Кримське ханство

30

Особливості державних устроїв Великого князівства Литовського, Польського королівства. Суспільні відносини та господарство на теренах сучасної України в XІV – XV ст. Магдебурзьке право.

31

Релігійне життя. Культура (політична/повсякденна) українських земель як система цінностей. Пам’ятки культури.

32

Практичне заняття. Українські землі в середині

XIV–XV ст. Кримське ханство.

33

Узагальнення. Тематичний контроль.

34

Узагальнення до курсу. «Історія України

в контексті епохи середніх віків»

Розуміти:

-   взаємопов’язаність і взаємозалежність процесів господарського, соціального, політичного й культурного життя русько-українського, візантійського та європейських суспільств.

Уміти:

-   встановити цивілізацій ні здобутки русько-українського суспільства в Середньовіччі;

-   визначити внесок русько-українського суспільства ІХ–ХV ст. в загальноєвропейську культурну спадщину;

-   схарактеризувати європейські впливи на культуру русько-українських земель;

-   порівняти процеси і явища європейської та української історії Середньовіччя;

-   розкрити особливості українського Середньовіччя (порівняно з історією тогочасної Візантії та Західної Європи).

Орієнтовні завдання для практичних і творчих робіт:

-        Внести в синхронізовану хронологічну таблицю відомості про: входження руських земель до складу сусідніх держав, битву на річці Сині Води, Кревську унію, Городельську унію, Луцький з’їзд монархів, утворення руських воєводств у складі Польського королівства; привілей Казимира ІV 1447 р. для землевласників Великого князівства Литовського; ліквідацію Київського князівства; існування князівства Феодоро, утворення Кримського ханства і його підпорядкування Османській імперії, інші (на розсуд учительки/учителя).

-        Позначити на контурній карті території українських земель у складі Великого князівства Литовського, сусідніх держав, територію Кримського ханства, місця подій, що визначили інкорпорацію князівств південно-західної Русі в XІV – XV ст. до складу сусідніх держав.

-        Порівняти організацію влади і суспільства в українських землях, Кримському ханстві, Великому князівстві Литовському та Польському королівстві в XV ст.

-        Порівняти (за відомостями з наданих учителькою/учителем джерел) правовий статус і повсякденне життя на теренах сучасної України в XІV – XV ст. представників різних станів і етносів.