КТС «У світі професій

 

КТС «У світі професій

Мета. Сприяти поглибленню знань про різноманітність професій; дати поради, як обрати професію до душі; як уникнути помилок і розчарувань у виборі професії.

Незнайко. Ой як вас тут багато!

Вчитель. Вибачте, але вихована людина спочатку вітається і представляється.

Незнайко. Це не обов’язково! А звати мене Незнайко. А, до речі, для чого ви тут зібралися? І про що йде мова.

Вчитель. Ми зібралися тут, щоб зустрітися на «Вежі професій» і ще раз пригадати відомі нам професії та ознайомитися з новими. Можливо, наша зустріч допоможе декому з вас у виборі майбутньої професії.

Незнайко. Тоді я вас запитаю, а є така професія – студент?

Вчитель. Студент – це не професія, а лише чергова сходинка до неї.

Незнайко. А звідки взялося таке висловлювання, як «вічний студент»?

Вчитель. А це, Незнайку, мова йде про тих, хто недобросовісно ставиться до навчання і ніколи не зможе навчитися професії. Ось, до речі іде один із таких студентів. (Читає монолог «Як мені усе набридло»).

Як мені усе набридло, і язик вам не болить.

І кому яке з вас діло, як я буду далі жити?

Атестат мені вручили, і освіта в мене є,

Хватить. Вже мене навчили, знаю я тепер своє.

Розум щоб не розтрусити. Сяду нишком на печі.

Буду спати, буду пити, буду їсти калачі.

А як сили наберуся, відпочину від цих слів,

Може навіть, оженюся, бо ще зараз не дозрів.

І візьму собі дружину, щоб варила борщ, супи.

Не дурний я гнути спину, бо я-той не для сапи!

В мене все ж таки освіта, хоч середня, але є.

Хочу ще побачить світу, а у батька гроші є.

«Географію, природу треба знати», - хтось верзе.

Мене батько й на машині до базару довезе.

Ну. А там з усього світу – і для тіла й для душі.

Нащо вам, дурним, освіта? Нащо голову сушить?

От я зовсім не журюся і нічого не боюся…

Я від’їмся, відісплюся і, напевно, оженюся.

Як то добре, що вже школу на кінець закінчив у строк.

Батьки вже ніколи не вестимуть на урок

І не будуть мене бити, що не хочу я читати

Буду я спокійно жити, до обіду буду спати.

Ну, а ви собі дерзайте, і летіть собі, летіть

Я ж не хочу того знати, також мову завели

Он мене вже кличуть мати, може жінку привели?

А, можливо, кличуть їсти, я вже знову зголоднів,

Ой, скоріш до столу сісти. От би я вже попоїв!

Незнайко. То хіба професії треба навчатися?

Вчитель. А як же. Не слухай ти ось цього «вічного студента», а краще послухай, що тобі скажуть старанні учні:

 

Ми всі вчимося залюбки,

Гартуємось, міцніємо,

Читаєм різні ми книжки

І про майбутнє мріємо.

               * * *             

Пам’ятай, що твої руки

І твій розум потребують:

Підкорились щоб науки

Всі, які тільки існують.

               * * *

Я не знаю, не все можу,

Але старанність властива мені.

Колись я комусь допоможу,

Як мені хтось колись допоміг.

           * * *

Запам’ятай і всім кажи:

 - Не вмію, але я хочу і всього навчусь.

Забити цвях у дошку я зумію,

Бо, як батьки, старанно я труджусь.

               * * *             

Все пізнаєш, все ти зможеш,

Але маєш намагатись

Наполегливо навчатись,

Бо життя – твоє багатство.

 

Незнайко. Прийдеться тепер і мені старанно навчатись, щоб у майбутньому вибрати собі цікаву професію, яка б приносила радість і задоволення мені, та користь Батьківщині.

 

Сідайте, дітоньки, зручніше

Зустрілися ми знову!

Про славні руки золоті

Ми поведем розмову.

                * * *             

Ті руки звичні до землі,

Будують, вміють шити…

Ми часто бачим  мозолі

На їх долонях, діти.

 

 

 

 

Всі вдячні золотим рукам,

Ми теж їх поважаєм.

Тож хочем розповісти вам

Усе про них що знаєм.

 

 

Професій безліч є цікавих,

Але свою вгадати як –

Щоб добре діло й добра слава?

І я собі міркую так:

Потрібно лікувать хвороби,

Водить у космос кораблі.

Та я із роду хліборобів,

І родовід мій – від землі.

Степ перейти – життя прожити,

То не такі прості слова,

Життя утворене від жита,

То ж хліб – усьому голова.

Раніш од сонечка вставати,

Погладить колос на ходу!

Ні, я, мабуть не в космонавти, -

У хлібороби я піду.

 

Вчитель. Для виготовлення однієї хлібини потрібно: 630г борошна, а це 900г зерна, це 20 тисяч зернин або 1000 колосків.

На протязі усього нашого свята ми проведемо багато конкурсів, а в кінці підведемо підсумки і визначимо клас-переможець.

 

Перший конкурс наш називається «Спечи хлібину».

Потрібно із розрізаних частин скласти хлібину.

Другий конкурс – «Скуштуйте на смак».

Кожен учасник із зав’язаними очима повинен взяти предмет, скуштувати і назвати його.

Вчитель. Людина якої професії користується цими предметами?

(Кухар або кондитер).

Дітвору він добре знає,

Її щедро пригощає.

Бо уміє готувати,

Ще й уміє подавати

На обід і на вечерю

Борщ, котлети і печеню,

А хто любить солоденьке –

Тому тортика й вареньки,

Тістечка й киселику.

Пряника й крученика.

Усього він наготує

Всіх з любов’ю почастує.

І знову конкурс «Вчимося готувати салат вінегрет».

На аркушах паперу надруковані назви продуктів. Потрібно обвести лише ті, які необхідні для приготування даного салату. Переможе той, хто швидко і правильно виконає завдання.

Біля керма сидить водій.

Сюди заходити не смій!

В його кабіні – автомати,

Тобі не можна їх чіпати.

 

Це хто у місто їде зранку?

На невеличкім полустанку

Спішить в вагон трудящий люд –

Робітників найбільше тут.

 

Нехай хурделиця чи мжичка –

Летить, мов птиця, електричка.

Вона із рейок не зійде –

Водій в путі не підведе!

 

 

Вчитель. А як називають водія автомобіля?

Водія поїзда?

Конкурс «Хто найвправніший водій».

Їзда-змагання на дитячих машинках.

Вчитель. А щоб легко було для водіїв подорожувати, потрібно, щоб були хороші… (Дороги).

 Літом, весною – завжди у них діло:

Може, водою дорогу розмило?

Прийдуть асфальтники на допомогу

І полатають розмиту дорогу.

 

Латки смолисті чорніють усюди:

Не переходьте тут вулицю, люди!

Майте терпіння хоча б на хвилину,

Перш пропустіть трамбувальну машину.

 

Потім і їхати можна, і йти,

Знову асфальт – хоч яєчко коти!

 

Вчитель. А хто допомагає нам підтримувати чистоту в місті? (Двірник)

Про двірника розкажу вам , малята:

Є в нього , друзі мітла і лопата.

Ми на світанку спимо, а двірник

Ще до зорі прокидатися звик!

Першим стрічає він сонце у місті.

Двір наш і вулиця – глянь, які чисті!

Будеш на вулиці, біля будинку –

Знаю: не кинеш ти навіть смітинку!

Вчитель. Адже чим менше буде сміття, тим легшою буде праця двірника і кращою наша земля.

Конкурс «Найкмітливіший»

Потрібно розкласти і погрупувати деталі. Діти, скажіть  хто виготовляє ці деталі? (Токар).

Співає пісеньку й співа верстат у токарів!

Які в тій пісеньці слова? У ній не має слів.

Та в ній звучить – хай знає всяк – подяка токарям:

Без них, любі друзі, ніяк не обійтися нам!

Бо навіть вдома, де живеш, приглянься до речей:

Ти працю токаря знайдеш

Хоча б в замку дверей.

Здається, проста річ така, як гайка чи гвинти, -

Без них не зробиш літака і поїзду не йти…

Деталі точать токарі, в цеху стоять у ряд.

І кожному о цій порі співа його верстат!

Вчитель. Діти, а чи знаєте ви куди найчастіше люблять ходити жінки і дівчата? В народі кажуть, що зробити людину красивою можуть три майстри – кравець, косметолог і перукар. І це правильно, адже вдало підібрана зачіска може змінити не тільки зовнішній вигляд людини, але й поліпшити її внутрішній стан, зробити її на певний час щасливою. Роботу перукаря можна порівняти з творчістю художника.

В мене мама – перукар –

Похваливсь малий Назар.

У салон із дзеркалами

Всі жінки ідуть до мами,

А виходять – просто диво!

І веселі, і вродливі!

Вчитель. Але так, як у наших жінок дуже мало часу. Адже їм потрібно: сходити на роботу, приготувати їсти, попрати, то на себе в них не вистачає часу, а тому ми зараз створимо міні-перукарню, де зачіску можна зробити за 3 хвилини.

 

Конкурс «Зачіска» ( 3  хвилини)

 

Вчитель. Вибір професії – це друге народження людини. Потрібно не просто мріяти стати лікарем чи учителем, космонавтом чи хліборобом, але разом із бажанням враховувати ще й свої власні можливості.

Конкурс «Впізнай професію за предметом»

(Учень з великого ящика дістає предмет і називає людина якої професії ним користується).

Конкурс «Пантомімо професій».

Кожен учасник обирає собі аркуш паперу на якому намальовані речі, які використовує у своїй роботі людина цієї професії. Потрібно назвати дану професію.

Учитель. А зараз спробуйте відгадати загадки, які підготували учні кожного класу.

Хто професію цю знає?

Він даремно не дрімає.

Дощечки все вибирає,

Робить діжечки для мами

Відра, бочки дерев’яні. (Бондар).

 

Він любить деревину

Мов та матінка дитину.

Зробить дім, і все для дому,

З гарним настроєм, без втоми,

За роботу аж до віку,

Буде шана чоловіку! (Тесляр).

 

Стоїть постовий на посту трудовім,

Пильнує порядок у місті своїм.

Є паличка в нього в руках чарівна,

За мить сто машин зупиняє вона! (Регулювальник).

 

Конкурс «Професія на кожен крок».

Вчитель. Учаснику потрібно зробити 10 кроків при цьому на кожен крок назвати професію.

( Підводиться підсумок усіх конкурсів, визначається клас-переможець).

Спитай у тата чи у мами,

Які професії у них –

Професій в світі є чимало,

Сповна їх вистачить на всіх.

Та є одна поміж професій,

Якої вчаться всі в житті.

Яка для кожного найперша,

Якої набуваєш ти.

 

Учитель, лікар чи геолог,

Письменник, лікар чи кресляр,

Всі називають головною

Одну професію – школяр.

 

 

Бо всім відомо, що без школи,

Без знань, що можеш там набуть,

Не станеш у житті ніколи тим,

Ким з дитинства мрієш буть.