Культура Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського) ХIII - першої половини XIV ст

Про матеріал

Культура Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського) ХIII - першої половини XIV ст Літописання, іконопис , освіта, скульптура, архітектура.

Перегляд файлу

• У державі Романовичів також діяли бібліотеки при монастирях і князівських палацах.

• Існують відомості про велику книгозбірню князя Володимира Васильковича. Про освіченість широких верств населення свідчать пам’ятки писемності ХII— ХIV ст. та археологічні знахідки: предмети для письма, написи на стінах церков, бересті, речах, зброї та знаряддях праці (мітки), грамоти князів на пергаменті тощо.

. Особливості розвитку культури

• Культура держави Романовичів, або Галицько-Волинської держави, визначалася поєднанням елементів західної та східної культур, зберігаючи при цьому східнослов’янську специфіку. Вона була складовою частиною культури Русі, але мала власні самобутні риси та оригінальність. Значний вплив на культуру регіону мала православна церква, яка зберігала основні культурні традиції, попри політичні негаразди.

Освіта

• Де можна було здобути освіту в державі Романовичів?

• Освіту в державі Романовичів можна було здобути при церквах, монастирях та єпископських кафедрах, де існували школи для хлопчиків від семи років. Після навчання вони могли працювати писарчуками, ставати священниками або продовжувати сімейну справу. Також поширеним було домашнє навчання, особливо серед дітей бояр.

Література і літописання

• Якими були особливості літописання в державі Романовичів?

• Найяскравішою пам’яткою літописання держави Романовичів є Галицько-Волинський літопис, який вирізнявся художньою самобутністю та глибоким змістом. Літописці, яких було щонайменше п’ятеро, майстерно змальовували тогочасні події. Літопис також є цінним джерелом для вивчення давньоукраїнської мови.

Архітектура

• Який західноєвропейський стиль мав вплив на архітектуру Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського)?

• Архітектура Галицько-Волинського князівства зазнала впливу західноєвропейського романського стилю. Цей стиль, зокрема, проявлявся у використанні кам’яних будівельних технік, декоративного оздоблення та архітектурних форм, характерних для романського періоду в Європі.

• Західноєвропейський вплив на архітектуру Галицько-Волинського князівства (Королівства Руського) проявляється у вигляді західноєвропейського романського стилю, який використовувався в архітектурних школах, таких як галицька, де архітектори використовували як традиції Русі, так і надбання західноєвропейських майстрів.

Працюємо з джерелом

• Які архітектурні особливості мала церква Святого Іоанна в Холмі?

• «Церква Святого Іоанна мала чотири склепіння, арки на різьблених людських головах, вікна з римським склом, купол із золотими зірками на лазурі, підлогу з міді та олова, а також різнобарвні й золоті візерунки».

• Які елементи церкви свідчать про вплив західноєвропейського мистецтва?

• Вплив західноєвропейського мистецтва проявляється у використанні римського скла для вікон (вітражів) та декоративних елементів із позолотою, що було характерним для західноєвропейської архітектури того часу.

Образотворче мистецтво

• Які жанри мистецтва розвивалися в державі Романовичів?

• Монументальний живопис (фрески): Фресковий живопис продовжував київські традиції, прикрашаючи головні храми Волині й Галича. Проте з другої половини XII ст. будували храми без фресок, зокрема собор у Луцьку. Фрески широко поширилися в князівських палацах, маючи світські мотиви.

• Іконопис: Ікони утворювали ансамблі в храмах Галичини та Волині. Спочатку ікони нагадували фресковий розпис, згодом утворювався іконостас. Іконопис розвивався без суворого контролю церкви або влади, митці шукали нові прийоми у висвітленні сюжету, порушуючи канони. Зображення на іконах мали легку об’ємність, відрізняючись від візантійських зразків.

Холмська ікона Божої Матері

• Холмська ікона Божої Матері — чудотворна ікона Божої

Матері, особливо шанована християнами Західної України. Ікона знаходиться у музеї Волинської ікони в місті Луцьку.

• Давня Русь-Україна мала п'ять найбільших святинь — чудотворні образи Богородиці з Дитятком: Вишгородська (Володимирська), що зберігається у Третьяковській галереї в Москві й шанується як головна реліквія Росії; Белзька (Ченстоховська), знаходиться у Ясноґурському монастирі (Ченстохова) та є найшанованішою у Польщі; Успіння Богородиці з Успенського собору КиєвоПечерської лаври (знищена під час окупації Києва в 1941 році), Холмська та Почаївська, що нині знаходяться в Україні.

ХУДОЖНІ РЕМЕСЛА

• Нарівні з керамікою, ткацтвом чи різьбярством в ГалицькоВолинському князівстви розвивається металопластика. Саме в металі створено найкращі твори різноманітного призначення — як для церкви, так і для потреб княжого побуту. При монастирях та княжих резиденціях працювали різноманітні майстерні — художнього литва, ювелірні, бляхарські, керамічні, склярські інші. З початку XIII ст. зʼявляються незалежні майстри, ремесло яких досягло високого рівня. Спочатку міські ремісники наслідували розкішні княжі та боярські вироби. Засвоївши мотиви і форми візантійського чи західноєвропейського мистецтва, ювеліри стали створювати прикраси із срібла з черню, які були не гірші від виробів княжих майстерень.