Культура спілкування на відстані

Про матеріал
Презентація та сценарій для проведення виховного заходу "Культура спілкування на відстані"
Перегляд файлу

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ТЕХНІКУМ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМАТИЧНА ВИХОВНА ГОДИНА

з теми:  «Культура спілкування на відстані»

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

викладач

Посипайко Т.В.

 

 

 

 

ЧЕРКАСИ


Мета: пояснити поняття «дистанційне спілкування», особливості правил спілкування на відстані; підвести до осмислення важливих етичних проблем: коли доречно і як правильно спілкуватися по телефону та через мережу Інтернет; формувати культуру розмов.

Завдання: виховувати культуру взаємин у колективі, формувати вміння користуватися телефоном та мережею Інтернет.

Обладнання: пам’ятка «Скарбничка телефонного етикету»; презентація Power Point.

 

«Добре, якщо хтось добре говорить, але ще краще, якщо хтось добре слухає». (Р.Емерсон.)

 

Хід заняття

Людина може обійтися без багатьох речей, але не без іншої людини. Навіть на самоті вона подумки звертається до інших людей. Наприклад, коли одягаєте новий одяг, ви думаєте, чи сподобається цей одяг і їм і що вони скажуть.

Але людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Щоб запобігти цьому, потрібно навчитись правильно спілкуватись з людьми. Це вміння чи не найважливіші для всіх. Воно допомагає зберегти душевний спокій, упевнено поводитись у будь-якому товаристві, легко знайомитись і знаходити собі друзів, досягти успіху.

Завдяки технічному прогресу пересічні громадяни можуть за тисячі кілометрів спілкуватися та бачити одне одного, організовувати відеоконференції, дистанційно навчатися.

Але як саме ми спілкуємось по телефону, в соціальних мережах? Звісно, що тут теж необхідно дотримуватись елементарних правил культури мови та культури поведінки.

 

Відомий український педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: " Мова – це віконця, через які людина бачить світ”. Вдумайтеся в ці слова. Від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство. "Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура. Убозтво слова – це убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості” (В. Сухомлинський). Отже, кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, зрозумілим, думки висловлювалися логічно, ясно, виразно і різноманітно.

 

Найпоширенішими засобами спілкування на відстані на сьогодні є телефон та мережа Інтернет.

 

Спілкування по телефону.

Екскурс в історію.

Телефон - унікальний винахід у завдання якого входить передача звуку на відстані. Історія телефону йде в давню давнину.

Збереглися відомості що в 968 році один китайський винахідник створив апарат за назвою Сумсеін який передавав звук через труби. Ще в стародавності використовували так званий мотузковий телефон. Між двома діафрагмами простягали мотузку й можна було розмовляти на невеликих відстанях. У цьому випадку звук передавався з одного кінця на іншій за рахунок вібрацій мотузки.

Перший у світі телефон призначений для передачі мовлення винайшов Олександр Белл. Він брав участь у конкурсі на рішення проблеми ущільнення телеграфних ланцюгів і відкрив ефект телефонування. А 14 лютого 1876 року він подав заявку в патентне бюро на свій винахід. У цей же день у Чикаго, тільки двома годинниками пізніше аналогічну заявку подав Э. Грій яки теж брав участь у конкурсі на рішення проблеми ущільнення телеграфних ланцюгів. Але тому що Олександр Белл подав заявку перший, він і одержав патент на свій винахід. Тому першою людиною хто винайшов  і телефон є Олександр Белл.

У телефоні Олександр Белла було багато недоліків. Трубка служила як для передачі так і для прийому розмови, операції здійснювалися по черзі, у телефоні не було дзвінка, виклик відбувався через трубку за допомогою свистка, дальність зв'язку була не великою, дальність дії лінії не перевищувала 500 метрів. Але незважаючи на недоліки, цей телефон був революційним відкриттям і дав сильний поштовх розвитку телефонного зв'язку.

Надалі багато винахідників удосконалювали перший телефон мріючи зробити домашні провідні телефони реальністю.

Перші телефонні станції були ручні, для того щоб з'єднати два телефони на станції була телефоністка яка здійснювала з'єднання. Але в 1879 році троє американських винахідників М. Д. Кеннеді , Т. Е. Кеннеді й Т. І. Мак-Тань винайшли автоматичний комутатор, що здійснював з'єднання телефонів за допомогою набору номера. Із цього моменту був даний поштовх розвитку номерних телефонів.

На сьогоднішній день розвиток телефонного зв'язку досяг своїх висот. Практично кожна людина у світі має провідний телефон і бездротовий - стільниковий телефон. Телефони забезпечують зв'язок по всьому світу, дозволяють людям говорити на відстані. А ще 150 років тому телефонний зв'язок був мрією багатьох винахідників і ентузіастів.

 

А ось історія мобільного телефону почалася нещодавно. Сорок років тому виникла перша назва «уокі-токі» - «ходжу та розмовляю». Це був важкий ранець, який носили за спиною. Перші апарати були настільки громіздкі, що ставилися лише в автомобілях. Згодом з’явилися апарати з ручкою для носіння, але теж важкі і незручні.

Зараз цей предмет неважко загубити й у кишені. З його допомогою можна слухати музику, користуватися мережею Інтернет, робити фотографії, відеозйомки, а найголовніше – спілкуватися з друзями, батьками та близькими людьми.

Колискою мобільного зв’язку є Скандинавія. Звідти почали своє розповсюдження Nokia, Benefon, Ericsson. Та за ними крок у мобільному світі зробили США – Motorola, AT$T.

Люди навчилися спілкуватися на відстані.

За оцінками засобів масової інформації число користувачів персонального мобільного зв'язку у всьому світі вже перевищило 1 млрд. Провайдери мобільних систем зв'язку постійно покращують якість сервісу, що надається, і вводять нові послуги. Тому, згідно з прогнозами фахівців, кількість користувачів продовжуватиме збільшуватися і ознак насичення продажів мобільних телефонів поки не спостерігається.

Зараз ми ознайомимось з основними засадами щодо телефонного спілкування.

«Скарбничка телефонного етикету»

Щоб уникнути непорозумінь у спілкуванні, слід керуватися правилами, викладеними у «Скарбничці телефонного етикету». Ви маєте уважно прочитати ці правила і запропонувати власні поради, можливо, виходячи з власного досвіду – позитивного чи негативного.

  •           Коли телефонуєте Ви, треба спочатку привітатися.
  •           Якщо телефонуєте незнайомій людині, потрібно обов’язково представитися, запитати ім’я і по-батькові того, з ким розмовляєте.
  •           Говорити слід без поспіху, розбірливо, але стисло й чітко.
  •           Розмовляючи по телефону, уникайте паралельних розмов з людьми, які перебувають біля вас.
  •           Уважно слухайте співрозмовника, не перебивайте його.
  •           Зазвичай закінчує розмову той, хто телефонує, а не той, кому телефонують.
  •           Не можна телефонувати рано-вранці або пізно увечері.
  •           З’являтися в театр, приходити в гості з мобільними телефонами – свідчення невихованості їх власників. Коли такі телефони з вами, їх краще вимкнути.
  •           Некультурно хизуватися мобільним телефоном як показником моди та достатку його власника.

 

Гра-дослідження «Власна думка»

Швейцарський мислитель кінця XVIII ст. Лафатер зауважував: «Хочеш бути розумним – навчися розумно запитувати, уважно слухати, спокійно відповідати, переставати говорити, коли нема чого більше сказати.»

Спробуймо дослідити, як це твердження пов’язане з правилами спілкування по телефону.

(Студенти висловлюють власні думки та припущення.)

 

А зараз я пропоную переглянути міні-сценки, які підготували ваші одногрупники та зробити висновки із побаченого.

Виконайте в ролях телефонну розмову:

а) двох одногрупниць, одна з яких пропустила тиждень занять через хворобу;

б) класного керівника та студента, який пропустив заняття.

Використовуйте форми мовленнєвого етикету. Зробіть аналіз цих телефонних розмов згідно до нашої скарбнички.

 

СМС-спілкування

Не менш розповсюдженим є СМС-спілкування. SMS (short message service) - один з найбільш поширених способів віддаленого спілкування, особливо серед молоді.

SMS-спілкування дуже зручно, так як Ви завжди і практично скрізь можете відправляти короткі послання зі свого мобільного телефону і швидко отримувати відповіді.

Що стосується етикету SMS-спілкування, то тут немає чіткого «зводу законів і правил». Правда, існує думка, що використання SMS неприйнятно в сфері ділового спілкування. Однак у цієї точки зору дуже мало прихильників і багато опонентів.

Єдиним правилом SMS-спілкування є відповідність стилю і графіки письма у сфері спілкування. Вважається доречним писати текст латинськими літерами і використовувати скорочення і заміни букв цифрами, коли Ви спілкуєтеся з друзями. А ось ділові SMS-повідомлення прийнято писати українськими літерами, дотримуючись правил пунктуації.

Я пропоную переглянути кілька цікавих смс-листувань. Можливо, в якійсь з них ви впізнаєте і свою.

 

Спілкування в Інтернеті.

Багатьом сьогодні подобається спілкуватись через Інтернет. Так можна знайомитись із людьми з різних куточків землі. Тут Ви можете моделювати свій образ. А при безпосередньому спілкуванні: якщо не подобаєшся людині, то не подобаєшся – з цим нічого не зробиш.

Безперечно, декому дружба онлайн подобається більше. Тільки в Інтернеті можна почуватись більш впевнено. Віртуальне спілкування дає можливість сором’язливій людині обдумувати, що вона хоче сказати.

Спілкуючись в мережі, не забувайте - Ви маєте справу з живими людьми. Правила хорошого тону для звичайного світу і для віртуального єдині. Не пишіть і не робіть нічого такого, чого не хотіли почути або побачити самі. Навчіться доводити свою позицію, не принижуючи опонента.

Пам'ятайте, людина, з якою ви спілкуєтеся за допомогою клавіатури, не бачить ваших емоцій, не чує вашого голосу. Постарайтеся представити себе на місці свого співрозмовник і правильно формулюйте свої думки, для того, щоб уникнути неправильного або хибного трактування вашої думки.

Є і ще одна причина, із-за якої слід уважно стежити за тим, що пишеш в мережі. "Слово не горобець, вилетить - не впіймаєш" - ця приказка особливо справедлива для кіберпростору, адже все що ви пишете, зберігається в мережевих сховищах, а значить, зможе спливти в майбутньому і заподіяти багато неприємностей.

Підсумовуючи все розглянуте раніше, можна сказати, що головний і основоположний принцип мережевого етикету - це ставлення до віртуальних опонентів, як до реальних людей.

Не робіть нічого такого, чого б ви не зробили в реальному житті, де всі ми, усвідомлено чи ні, підкоряємося негласним правилам, порушники яких караються законами і людьми. У мережевому суспільстві це зробити порівняно складно. Тому люди відчувають безкарність і поводяться неналежним чином, виправдовуючи себе тим, що мережа - це "зовсім не те, що в житті".

Як би себе люди не намагалися виправдати, але це у будь-якому випадку буде неправильно. Стандарти поведінки в соціальних мережах відрізняються, але в цілому, вони поблажливіші, ніж в звичайному житті.

Прагніть зберігати етику спілкування на належному рівні, ігноруючи думки тих, хто стверджує "тут свобода - хто що хоче, те і говорить". Не вірте цьому. Якщо трапиться побувати в складній етичній ситуації, то поставте себе на це місце в реальному житті і Ви швидко знайдете правильне рішення.

Правила безпеки

Слідкуй, скільки часу йде на переписку, і не дозволяй щоб вона відволікала тебе від важливіших справ, наприклад від сну.

Спілкуйся тільки тоді, коли знаєш людину особисто, або можеш перевірити, з ким переписуєшся. Різні люди бродять Інтернетом, шукаючи довірливих підлітків, щоб використати їх для своїх цілей.

Як і при особистому спілкуванні, припини розмову, якщо вона прямує не туди.

 

Тест

1. Коли розмовляєте по телефону, Ви:

а) інстинктивно прикриваєш слухавку рукою;

б) водночас читаєте, пишете, малюєте;

в) сідаєте якомога зручніше в крісло.

2. Коли Вам відповідає автовідповідач, Ви:

а) просите передзвонити Вам додому;

б) кладете слухавку, не назвавшись;

в) начитуєте довгий-довгий текст.

3. Коли розмовляєте по телефону з потрібною людиною:

а) забуваєте про себе і концентруєтесь на тому, що вона розповідає;

б) говорите не своїм голосом;

в) прагнете говорити солоденько-солоденько.

4. Коли друг відповідає, що зараз не може розмовляти, Ви:

а) запитаєте, коли краще зателефонувати;

б) не заспокоїтесь, доки не отримаєте від нього повну інформацію про те, що трапилось;

в) скажете, що Ваша інформація варта того, щоб вислухати Вас саме зараз.

5. Вам потрібно конфіденційно порозмовляти з другом, а мама, тато, брат, сестра, бабуся і дідусь постійно заважають. Ви:

а) покажете домашнім, що вже закінчуєте розмову;

б) попросите, щоб друг передзвонив і скажете домашнім все, що Ви про них думаєте;

в) мовчки візьмете телефон і перейдете в іншу кімнату.

6. Ваша найдовша телефонна розмова:

а) близько години;

б) трішки більше години;

в) з півгодини.

 

Якщо у відповідях найчастіше зустрічалося «а» — Ви людина спокійна і терпляче вислуховуєте співрозмовника. Але не дозволяйте іншим експлуатувати Вашу урівноваженість.

Якщо більше траплялася відповідь типу «б» — Ви натура творча, імпульсивна. Вам варто навчитися контролювати свою поведінку і виявляти характер.

Якщо у відповідях частіше звучало «в» — Ви людина практична. Але Вам бракує тактовності у ставленні до оточуючих. Навчіться думати не тільки про себе, а й турбуватися про інших.

 

Та не забувайте, що  часте користування мобільним телефоном та комп‘ютером є дуже шкідливим для Вашого здоров’я.

 

Висновок

Отже, спілкування, одержання інформації  у становленні особистості людини  посідає  одне з найважливіших місць. Але завжди слід пам’ятати, що найважливіше для людини є її здоров'я і фізичне, і психічне , і соціальне.

Уміння зрозуміти почуття і настрій оточуючих, поставити себе на їхнє місце, уявити, як відгукнуться в душах інших наші слова і вчинки – справжнє драматичне дійство, ім’я якому – життя.

 

 


«Скарбничка телефонного етикету»

 Коли телефонуєте Ви, треба спочатку привітатися або вибачитися.

 Якщо телефонуєте незнайомій людині, потрібно обов’язково представитися, запитати ім’я і по-батькові того, з ким розмовляєте.

 Говорити слід без поспіху, розбірливо, але стисло й чітко.

 Розмовляючи по телефону, уникайте паралельних розмов з людьми, які перебувають біля вас.

 Уважно слухайте співрозмовника, не перебивайте його.

 Зазвичай закінчує розмову той, хто телефонує, а не той, кому телефонують.

 Не можна телефонувати рано вранці або пізно увечері.

 З’являтися в театр, приходити в гості з мобільними телефонами – свідчення невихованості їх власників. Коли такі телефони з вами, їх краще вимкнути.

 Некультурно хизуватися мобільним телефоном як показником моди та достатку його власника.

docx
Додано
4 лютого 2020
Переглядів
2942
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку