Курсова робота "Тестові технології оцінювання географічної компетентності учнів"

Зміст

Вступ

РОЗДІЛ  І  Тестові технології оцінювання географічної компетентності учнів – об’єктивний спосіб визначення результатів  навчання

1.        Історична довідка. Теорія та практика тестування.
2.        Класифікація педагогічних тестів.
3.        Етапи розробки педагогічного тесту.

РОЗДІЛ ІІ Тестовий контроль: за і проти

2.1.      Види тестового контролю.

2.2.      Позитивний погляд на тести.

2.3.    Недоліки тестів як форми контролю знань.

РОЗДІЛ ІІІ Приклади тестових завдань з різним способом їх побудови

3.1 Приклади закритих тестових завдань.

3.2. Приклади відкритих тестових завдань.

3.3. Приклади зіставно-порівняльних тестових завдань

3.4. Приклади рангувальних тестових завдань.

Висновки

Використана література

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

В умовах компетентнісного підходу до навчання крім змісту освіти змінюється також контрольно-оцінна діяльність учителя, яка тепер більше  спрямовується на діяльнісний аспект. Тому потрібні нові засоби оцінювання, в тому числі тестові технології, побудовані на основі сучасних теорій і методик педагогічних вимірювань, які надають можливість оцінювати рівень володіння ключовою чи предметною компетентністю як багатовимірною структурою. Тоб то ці засоби повинні містити компетентнісно-орієнтовані завдання, які визначатимуть увесь спектр здібностей учнів до використання набутих предметних знань, умінь і ціннісних ставлень у практичній діяльності. Традиційні методи контролю (диктант, твір, письмова контрольна робота, усне опитування тощо) не спроможні повною мірою задовольнити всі ці вимоги, оскільки недостатньо формалізовані що до можливості порівняння з еталоном. Тому в якості інструментарію педагогічного вимірювання найчастіше обирають тестування, яке і за формою проведення і за змістом процедур найбільш адекватне процесу вимірювання. Наприклад, тести здібностей як педагогічні діагностуючі засоби націлені на виявлення здібностей учнів до навчання, тобто на оцінювання їхньої загальної навчальної компетентності.

Тестові технології – інструмент здійснення педагогічного контролю. Практика педагогічного оцінювання доводить, що на сучасному етапі тести не є прерогативою виключно професіоналів - вчителі, викладачі вищої школи розуміють незаперечну користь в отриманні незалежної, об’єктивної інформації про рівень навчальних досягнень.

Однією із нових форм контролю знань учнів – це перевірочні роботи тестового типу. Ці роботи представляють собою серії коротко і точно сформульованих питань та завдань, на які учні повинні дати короткі та точні відповіді. Тести складені так, що виконуючи їх, учні обмежуються лише розстановкою цифр, підкреслюванням чи односкладовими відповідями. Тести допускають точний підрахунок числа вірних та невірних відповідей і тим самим забезпечують об’єктивність оцінки знань та вмінь.

Мета дослідження: визначити та теоретично обґрунтувати шляхи використання тестових технологій для оцінки та діагностики навчальних досягнень учнів під час контролю знань.

Завдання дослідження:

1. визначити класифікацію та етапи розробки педагогічного тесту;
2. виділити число переваг та недоліків тестових технологій;
3. скласти тестові завдання з географії різного виду складності.

Предмет дослідження: тестовий контроль як одна з форм навчання географії.

РОЗДІЛ І Тестові технології оцінювання географічної компетентності учнів - об’єктивний спосіб визначення результатів  навчання

Сучасне суспільство вимагає від школи підготовки випускників, здатних самостійно вирішувати багато життєво важливих завдань, бути соціально активними, усвідомлювати події, критично мислити, використовувати шкільні знання для вирішення реальних проблем. Тому все більшого значення в освіті набуває компетентнісний підхід, оскільки саме компетентності, на думку багатьох міжнародних експертів, є тими індикаторами, що дозволяють визначити готовність учня-випускника до подальшого особистого розвитку й до активної участі в житті суспільства.

Актуальність упровадження компетентнісного підходу до формування змісту освіти закріплено в Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти, його реалізовано в Критеріях навчальних досягнень учнів. Предметні компетентності у Державному стандарту освіти визначають як освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням. Географічна компетентність особистості є важливими в сучасному глобалізованому світі, оскільки дозволяє формувати комплексний погляд на світ, визначати просторові зв’язки між його компонентами, давати оцінку та висловлювати власне ставлення до проблем сьогодення. В основі даної компетентності лежать географічні знання, вміння та навички, формування яких значною мірою залежить від професійного рівня вчителя.

Практика останніх років свідчить про те, що більшість випускників шкіл не вміє вчитися. В офіційних документах неодноразово відзначалася тенденція до зниження якості знань випускників середньої школи і відсутності в них сформованого вміння самостійно шукати ці знання, планувати і здійснювати самоосвіту.

Спільна діяльність учителя та учнів із опрацювання програмного ма­теріалу у будь-якій з педагогічних технологій складається з трьох основних компонентів: орієнтаційного, виконавчого, контролюючого.

 Контроль є важливим чинником управління навчально-виховним про­цесом, одним з дієвих засобів підвищення ефективності пізнавальної ді­яльності. Контролюючий етап навчання включає перевірку, оцінку та об­лік і є основною складовою діагностування (об'єктивного визначення ре­зультатів навчання).

Запровадження тестових технологій у контрольно-оцінювальну діяльність учителя дало можливість перейти від порівняння навчальних досягнень учнів за суб’єктивними «мірилами» того, хто перевіряє, до об’єктивного вимірювання освітніх результатів, тобто кількісного співвіднесення певних властивостей учня, набутих унаслідок навчання, з еталоном, який узято за одиницю виміру. У процесі педагогічного вимірювання такими властивостями можуть бути знання, вміння, компетентності, здібності тощо, а оцінювальним еталоном контрольні завдання, що відображають певний елемент змісту освіти. Найадекватнішою процедурою такого порівняння є педагогічне тестування, яке останнім часом набуває дедалі більшого поширення в контрольно-оцінювальній діяльності вчителя. Педагогічне вимірювання суттєво відрізняється від звичного всім фізичного вимірювання, де еталоном є реальний об’єкт чи процес. Структури тестів здібностей значною мірою схожі, принаймні всі вони містять завдання з критичного читання, аналітичного письма – основу вербально-комунікативної компетентності й завдання з логіки і математичних методів розв’язування задач, що мають реальний (життєвий) зміст. Варто зазначити, що галузь їх застосувань не обмежується вступними іспитами до університетів. Вони використовуються також як іспити на магістерські програми , є інструментарієм міжнародного дослідження якості шкільної освіти PISA, інших міжнародних проектів із дослідження якості підготовки тих, хто навчається, а також національних систем моніторингу якості освіти (наприклад, Австралія, Польща).

Чітке розуміння структури критеріїв оцінки учнівських досягнень, змісту та вимог навчальних програм, принципів проведення оцінювання дозволяє побудувати чітку систему діагностування досягнень учнів й на­вчально-виховного процесу в цілому з метою його вдосконалення.

1.1.Історична довідка. Теорія та практика тестування.

 Теорія і практика тестування в сучасному його розумінні мають вже більш ніж сторічну історію. Початок зародження тестології відносять до кінця XIX століття, коли психологи почали досліджувати індивідуальні відмінності фізичних, фізіологічних і психічних особливостей людини. Одним з перших, хто почав використовувати тестові технології для вимірювання індивідуальних особливостей, став англійський біолог Френсіс Гальтон. Найважливішим внеском Гальтона в розвиток тестології є розробка і використання методів математичної статистики для обробки отриманих даних.

1.2. Класифікація педагогічних тестів.

У вітчизняній і зарубіжній тестології пропонуються різні класифікації педагогічних тестів в залежності від обраного критерію: цілі тестування, форми пред’явлення тесту, зміст, підхід до розробки тесту. Так у посібнику Самилкіної Н.Н. запропонована наступна класифікація за цілями та змістом:

 • тести особистості – для оцінки емоційно-вольових якостей індивідуума;

• тести інтелекту – для аналізу рівня розвитку пізнавальних процесів і функцій мислення;

• тести здібностей – для оцінки можливостей освоєння різноманітних видів діяльності;

• тести досягнень, за допомогою яких оцінюють розвиток знань, умінь, навичок після навчання. За цілями використання: (класифікація запропонована Норманом Е.Гронлундом , її ж дотримуються Звонников В.И., Челишкова М.Б., Майоров А.М.) :

• вхідне тестування забезпечує перевірку знань і умінь на початку навчання;
•  формуюче та діагностичне тестування передбачає контроль за формуванням нових знань і умінь в процесі навчання;
•  тематичне, підсумкове, рубіжне тестування забезпечує визначення підсумкових досягнень; оцінка залишкових знань.

Вхідне тестування проводиться на початку навчання або наступного його етапу, для того щоб визначити ступінь володіння необхідними (базовими) знаннями та вміннями для вивчення пропонованої дисципліни, тобто вхідне тестування дає змогу виявити готовність до засвоєння нових знань. За допомогою вхідного тестування також визначають ступінь володіння новим матеріалом до початку його вивчення.

Поточний контроль за формуванням нових знань і умінь в процесі навчання можна проводити, використовуючи формуюче та діагностичне тестування. Формуючий тест використовується для визначення якості засвоєння матеріалу за окремим розділом або темою. Завдання, включені в тест, націлені на перевірку досліджуваного або щойно вивченого матеріалу або теми.

Підсумкове тестування проводиться після закінчення навчання і служить для оцінки результатів навчання, тобто визначає його ефективність: наскільки реальні результати збігаються з очікуваними, запланованими, наскільки вони відповідають стандарту. Підсумковий тест охоплює досить широку область змісту вивченої теми, розділу, дисципліни, етапу навчання. У підсумковий тест включаються завдання на перевірку знань найважливіших елементів змісту, сформованість необхідних навичок.

За засобами пред’явлення педагогічні тести поділяються на:

 - бланкові, в яких учасники тестування позначають або вписують вірні відповіді на бланку;

 - комп’ютерні – завдання висвічуються на моніторі комп’ютера (окремий вид комп’ютерних тестів – адаптивні тести)

 - предметні, де необхідно виконувати дії з конкретними матеріальними об’єктами, результативність таких тестів залежить від швидкості та коректності виконання дій;

 - апаратурні, які використовують пристрої для вивчення особливостей уваги, сприйняття, пам’яті, мислення.

За ступенем однорідності задач розрізняють:

* гомогенні тести, призначені для контролю знань і вмінь з одного предмету або дисципліни;

*гетерогенні тести, призначені для вимірювання рівня підготовленості з кількох навчальних предметів

За процедурою створення виділяють:

- стандартизовані тести;

- нестандартизовані тести.

1.3.Етапи розробки педагогічного тесту.

 Теорія педагогічних вимірювань оперує трьома основними поняттями, які відповідають етапам створення педагогічного тесту:

РОЗДІЛ ІІ Тестовий контроль: за і проти

2.1.      Види тестового контролю.

• а) полярні пояси Землі;
• б) тропічні пояси;
• в) помірні пояси.

Зменшена модель Землі:

     а) карта     б) глобус.

До числа переваг тестів відноситься і те, що з їх допомогою вдається за короткий час перевірити великий об’єм учбового матеріалу й перевірити учнів всього класу. Тести дуже економічні, вони піддаються швидкій обробці. А також тести являються однією з форм письмового контролю знань, що дозволяє виявити якість засвоєння знань.

Основними показниками, що характеризують тест, є валідність, об’єктивність, надійність і точність.

Валідність означає придатність тестових результатів для тієї мети, заради якої проводилося тестування. Валідність залежить від якості завдань, їхньої кількості, від ступеня повноти і глибини охоплення змісту навчальної дисципліни у завданнях тесту. Крім того, валідність залежить також від балансу і розподілу завдань за складністю, від методу добору завдань у тест із загального банку завдань, від інтерпретації тестових результатів, від організації збору даних, від підбору вибіркової сукупності випробуваних.

Виміри вважаються об’єктивними, якщо вплив суб’єктивних дій тих, хто вимірює, є мінімальним, тобто результати є максимально незалежними від дослідників. Щоб звести до мінімуму вплив суб’єктивних чинників, необхідною є максимальна стандартизація умов проведення вимірювання та аналізу його результатів. До стандартизації умов діагностики ставляться такі вимоги:

• об’єктивність проведення вимірювання;
• об’єктивність обробки даних;
• об’єктивність інтерпретації результатів.

Надійність — показник стійкості результатів, що впливає на точність, з якою можна виміряти ту чи іншу конкретну ознаку. Тест вважають надійним, якщо різні вчителі однаково оцінюють його виконання учнем.

Точність — визначення мінімальної помилки, з якою можна провести вимірювання даним методом. У сучасній педагогіці використовують кілька методів вимірювання рівня знань тестування:

• усне опитування;
• письмова форма перевірки;
• співбесіда у формі інтерв’ю;

Окремі автори відносять до методів вимірювання рівня знань також анкетування, але воно не є самостійним методом, оскільки виконує функцію діагностики, а не контролю.

Залежно від того, які завдання за способом побудови складають тест, розрізняють: симплексний, комбінований та інтегрований тести з географії. Симплексний (однорідний за складом завдань) тест поєднує однакові за способом побудови тестові завдання; комбінований тест ґрунтується, відповідно, на поєднанні певних розглянутих вище різновидів тестових завдань, а інтегрований тест має містити всі різновиди тестових завдань - закритих, відкритих, зіставно-порівняльних і рангувальних.

Найбільш дидактично корисним і тим, що рекомендується до застосування при тестовому контролі результатів навчання з географії, є саме інтегрований тест, хоч при цьому не виключається можливість використання у певних дидактичних організаційно зумовлених випадках й інших різновидів тесту з географії. У всіх випадках тестовий контроль має беззаперечні переваги над іншими прийомами контролю результатів навчання з географії. Це метод, який дає можливість забезпечити об’єктивність процесу вимірювання, обробки даних та їхньої інтерпретації — тестування. Його надійність за коефіцієнтом надійності варіює від 0,7 до 0,9. Це є досить високим показником при вимірюванні якісних характеристик. Тестування дає змогу забезпечити вимірювання знань, підходячи до цього питання системно. А саме: оцінити знання за обсягом та повнотою, їх системністю, узагальненням та мобільністю. Характеристики системності, узагальнення та мобільності знань визначаються за допомогою тесту відповідної складності, тоді як обсяг знань визначається за допомогою відповідей на певну кількість запитань, яку отримує учень. Таким чином, основними перевагами тестового контролю є:

а) об’єктивність оцінювання;

б) технологічність перевірки робіт, можливість здійснити педагогічні виміри одночасно значної кількості учнів;

в) висока точність отриманих результатів;

г) перевіряється великий обсяг вивченого матеріалу за порівняно короткий проміжок часу.

2.3. Недоліки тестів як форми контролю знань.

 

Поряд з перевагами тестового контролю слід відмітити, що серед педагогів існують і думки про те, що тести не дають об’єктивного уявлення про якість засвоєного учнями змісту навчального предмета. Таке ставлення до тестового контролю насамперед можна пояснити великою імовірністю вгадування правильної відповіді (близько 25—35%). Особливо це характерно для найпоширеніших завдань закритої форми, а серед них — завдання з альтернативними відповідями: «так — ні». За таких умов імовірність вгадування правильної відповіді справді недопустимо висока. Подолати цей недолік можна, збільшивши кількість варіантів відповідей: при трьох відповідях можливість вгадування становить 33 %; при чотирьох — 25 %; при п’яти — лише 20 %. Тому питання повинно бути чітким, лаконічним, зрозумілим, не перевантаженим зайвими словами.

Можливість угадування також знижується при роботі із завданнями , які передбачають вибір кількох варіантів правильних відповідей (2 із 5,3 із 6 тощо), наприклад:

Виокремте із вказаного переліку тектонічні структури:

а) плоскогір’я;

б) платформи;

в) гори;

г) плити;

ґ) складчасті пояси;

Імовірність угадування в наведеному прикладі становить 4%. Незначна ймовірність угадування також характерна для завдань на встановлення відповідностей і правильної послідовності. Вгадати правильну відповідь у завданнях такої форми практично неможливо. Наприклад:

1. Встановіть відповідність між колонкам

Озера

1.Донузлав

2. Телігул

3.Ялпуг

4. Слов 'янські

5. Синє

Типи озерних улоговин

а) дельтові

б) залишкові

в) лиманні

г) вулканічні

д)карстові

2. Розмістіть ґрунти рівнинної частини України у послідовності їх зміни з півночі на південь:

а) чорноземи;

б) сірі лісові;

в) каштанові;

г) дерново-підзолисті.

Як бачимо, розглянутий недолік можна звести до мінімуму, якщо грамотно формулювати завдання і конструювати варіанти відповідей.

Другим істотним недоліком тестового контролю вважають списування. Звичайно, списати в однокласника цифру або букву правильної відповіді значно легше, ніж відповідь на питання при традиційній контрольній роботі. Лише правильно організована тестова перевірка дає змогу уникнути цього недоліку. Кожен учень повинен працювати з індивідуальним листом тестових завдань, складених у 2—4-х варіантах. Завдання у різних варіантах можуть бути однаковими, але розміщуватись у різній послідовності, правильний варіант відповіді — позначатися різними буквами (цифрами).

Ще одним недоліком тестів є неможливість розвивати усну або писемну мову, оскільки учні обмежуються лише правильною розстановкою букв і цифр. Вихід є і з цієї ситуації. Тестові завдання можна скласти таким чином, щоб учні, попередньо не знаючи правильної відповіді, могли визначити її, міркуючи, аналізуючи причини і наслідки певних процесів і явищ, встановлюючи між ними взаємозв’язки, інтегруючи знання з фізичної і економічної географії та інших предметів. Наприклад:

Назвіть напрям сільського господарства, характерний для зони Українського Полісся:

а) вирощування зернових;

б) вівчарство;

в)молочно-м’ясне тваринництво;

г)баштанництво і виноградарство.

Для того, щоб правильно відповісти на поставлене питання, необхідно знати, як клімат і ґрунти впливають на спеціалізацію сільського господарства певної території, як впливає вегетаційний період на розвиток рослинництва, який зв’язок існує між кормовою базою і напрямом тваринництва тощо. Аналізуючи, встановлюючи залежність, використовуючи набуті знання з інших курсів і предметів, школярі в будь-якому випадку використовують слова. Таким чином, розвивається внутрішня мова. Отже, цей недолік тестових завдань не є абсолютним.

На жаль, учитель не в змозі прослідкувати логіку міркування учнів під час виконання таких завдань. Це один з багатьох недоліків завдань тестової форми, оскільки у ряді випадків важливий не стільки результат, скільки процес його досягнення. Тестові завдання також мають недоліки, пов’язані зі змістом матеріалу, що контролюється. В програмових вимогах чітко прописані знання, вміння, навички і ставлення, які необхідно формувати під час вивчення тієї чи іншої теми. Під час їх перевірки тестові завдання добре з цим справляються. Але досвід показує, що тестовими завданнями неможливо контролювати творчу діяльність школярів, емоційно ціннісне відношення до навколишнього. Необхідно сформулювати завдання так, щоб його зміст базувався на перенесенні знань у нові нестандартні умови.

 

РОЗДІЛ ІІІ Приклади тестових завдань з різним способом їх побудови

3.1 Приклади закритих тестових завдань.

І. Приклади закритих (альтернативних) тестових завдань

Тестове завдання 1

(кількість правильних відповідей зазначено)

Оберіть три економічні райони, що мають міста-міліонери:

1) Північно-Східний; 2) Столичний; 3) Донецький; 4) Карпатський; 5) Центральний.

Тестове завдання 2

(кількість правильних відповідей не зазначено)

У якому серед наведених далі регіонів розміщено металургійні заводи:

а) Приазов’я; б) Прикарпаття; в) Причорномор’я; г) Придніпров’я.

Тестове завдання 3

(відповіді розміщено за збільшенням кількості чинників, максимально оцінюється найбільш повна відповідь)

Погодні умови в Україні зумовлено:

1) західним перенесенням повітряних мас;

2) західним перенесенням повітряних мас і надходженням атлантичних циклонів;

3) західним перенесенням повітряних мас, надходженням атлантичних циклонів і вторгненням холодних

арктичних повітряних мас.

Тестове завдання 4

(з використанням умовних знаків, малюнків, графіків, схем, діаграм тощо)

Із запропонованих умовних знаків виберіть один, що відповідає кам’яному вугіллю:

1) ◘; 2) ■; 3) ▲; 4) ◊.

Тестове завдання 5

(потребує однозначної відповіді: "так" чи "ні")

На Кримському півострові поширене заболочування:

1) так; 2) ні;

Тестове завдання 6

(зі стислою характеристикою географічного об’єкта й відповідями, з яких лише одна правильна)

Галузі спеціалізації економічного району: чорна металургія, машинобудування й металообробка, хімічна

промисловість, енергетика. За виробництвом чорних металів район посідає перше місце в Україні.

Це район:

а) Донецький; б) Центральний;

в) Придніпровський; г) Причорноморський.

3.2. Приклади відкритих тестових завдань.

 

Тестове завдання 7

(задача з варіантами відповідей)

Яка температура повітря у Карпатах на висоті 2 км, якщо біля підніжжя гір вона становить +20°C:

а) +10 °C; б) –1 °C; в) +8 °C; г) +12 °C.

Тестове завдання 8

(визначення географічного об’єкта за переліком інших об’єктів з відомими варіантами відповіді)

За наведеним переліком тварин визначте природну зону України: косуля, лось, дикий кабан, вовк, лисиця

Тестове завдання 12

(заповнення пропусків у твердженнях)

Вставте пропущені слова.

Найбільша густота річкової мережі України в_________.

Тестове завдання 13

(географічна задача без варіантів відповідей)

Який атмосферний тиск на вершині г. Роман-Кош у Кримських горах, якщо біля її підніжжя тиск

становить 740 мм рт. ст.? Відповідь ____ мм рт. ст.

3.3.Приклади зіставно-порівняльних тестових завдань

Тестове завдання 14

(знаходження правильних пар відповідей)

Скомпонуйте пари з назв держав і їхніх столиць:

1. Польща; а) Бухарест;

2. Угорщина; б) Братислава;

3. Словаччина; в) Будапешт;

4. Румунія; г) Варшава.

Тестове завдання 15

(знаходження правильних пар відповідей із зайвим варіантом)

Скомпонуйте правильні пари з назв річкових портів і річок, на яких їх розміщено:

1. Черкаси; а) Дунай;

2. Ізмаїл; б) Десна;

3. Чернігів; в) Дніпро;

4. Миколаїв; г) Прип’ять;

5. Каховка; д) Південний Буг;

ж) Сіверський Донець.

Тестове завдання 16

(знаходження відповідностей із трьох стовпців можливих відповідей)

Скомпонуйте правильні комбінації з назв корисних копалин, їхніх родовищ і областей, на території яких вони знаходяться:

Корисні копалини                  Родовище                   Область

1. Залізна руда; а) Нікопольське; А) Полтавська;

2. Марганцева руда; б) Білозерське; Б) Запорізька;

в) Кременчуцьке; В) Дніпропетровська;

г) Керченське; Г) АР Крим;

д) Криворізьке;

Тестове завдання 17

(завдання-таблиця)

Визначте, в яких містах виробляються комбайни, а в яких – вагони (правильні відповіді позначте"+"):

Місто               Виробляються вагони              Виробляються комбайни

Кіровоград

Херсон

Дніпропетровськ

Стаханов

Кременчук

Тестове завдання 18

(завдання на систематизацію із зазначеними її принципами)

Розташуйте користі копалини за наведеними у таблиці групами: вапняк, кам’яне вугілля, кам’яна

сіль, залізна руда, марганцева руда, вогнетривка глина, калійна сіль, нафта, торф, титанова руда, нікелева

руда.

Горючі  Металеві  Неметалеві

Тестове завдання 19

(самостійна систематизація без зазначення її принципів)

Згрупуйте сільськогосподарські культури: ячмінь, картопля, пшениця, кукурудза, соняшник, цукровий буряк, горох, жито, льон, хміль.

3.4. Приклади рангувальних тестових завдань

Тестове завдання 20

(завдання з розміщення географічних об'єктів у порядку зростання значень їхніх атрибутів)

Розставте назви гір у порядку збільшення їхньої висоти:

1) г. Роман-Кош _____________

2) г. Берда __________________

3) г. Могила-Мечетна ________

4) г. Говерла ________________.

Тестове завдання 21

(завдання з розміщення географічних об'єктів у порядку спадання значень їхніх атрибутів)

Розставте назви країн у порядку зменшення кількості їхнього населення:

1) Росія _____________

2) Україна ___________

3) Велика Британія ____

4) Індія ______________

5) Фінляндія __________

6) Китай _____________.

 

Висновки

На сторінках цієї роботи я намагалася не тільки поділитися досвідом, отриманим мною в процесі знайомства з темою, а і зацікавити інших працівників освіти впроваджувати тести, як форму перевірки знань учнів та надати необхідну інформаційну допомогу, тобто, з’ясувати поняття „тест” у сучасній дидактиці; визначити типи та види тестів, які використовуються на уроках географії; з’ясувати особливості створення тестових завдань;, навести приклади тестових завдань.

Тестування багатофункціональне. Воно дозволяє швидше зрозуміти, як далі працювати з учнями, а також допомагає вчителю скорегувати свій урок. З цього огляду, можна зробити певні висновки про  властивості та місце застосування різних типів тестових завдань:

 - тести для первинного закріплення, узагальнення та вторинного закріплення, контролю повинні складатися з завдань різних типів;

 - базові типи завдань для первинного закріплення: вибір з множини (форма з однією правильною відповіддю), послідовності та вкладені відповіді;

 - базові типи завдань для узагальнення та вторинного закріплення: вибір з множини (форма з кількома правильними відповідями), відповідності;

 

 

На підставі здійсненої роботи можна констатувати, – поставлені цілі й завдання вирішені. Контроль та оцінка знань, умінь та навичок учнів є важливим елементом навчально-виховного процесу. На мій погляд, найбільш ефективною на сьогодні формою контролю є тест. При правильній організації він своєчасно викриває прорахунки навчального процесу та служить їх запобіганню, розвиває пам’ять, мислення та мову учнів, систематизує їхні знання.

Тестові технології сприяють досягненню оптимальної дії всіх елементів системи навчання, оскільки забезпечують зворотній зв’язок, спрямований на навчальну діяльність учителя та учнів. Використання тестових завдань в автоматизованих контрольно-навчальних програмах дозволяє учням самостійно виявляти пропуски в структурі своїх знань і приймати заходи для їх ліквідації, а також розвиває навички роботи з тестовими завданнями як такими, що є підґрунтям для успішного складання ЗНО.

 

Список використаної літератури

1. Аванесов В. С. Композиция тестовых заданий / В. С. Аванесов. – М. : Адепт, 1998. – 196 с.
2. Дорошенко Ю.О. Достовірність комп’ютерного тестування: Навчально-методичний посібник / Дорошенко Ю.О., Ротаєнко П.А. – К.: Педагогічна думка, 2007. – 176 с.
3. Лукіна Т.О. Технології діагностики та оцінювання навчальних досягнень: Навчально-методичні матеріали. – К., 2007. – 62 с.
4. Майоров А.Н. Теория и практика создания тестов для системы образования. – М.: Интеллект-Центр, 2002 – 56 с.
5. Челышкова М.Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов. – М.: Логос, 2002. – 432 с.
6. Тестові технології оцінювання компетентностей учнів : посібник / за ред.

     Ляшенка О. І., Жука Ю. О. – К. : Педагогічна думка, 2015. – 181 с.

7. Тестові технології оцінювання ключових і предметних компетентностей

учнів основної і старшої школи: Монографія / За ред. Ляшенко О.І.,Жука Ю.О. – К.: Педагогічна думка, 2014.– 200 с.

8. Основи педагогічного оцінювання: [навчальнометодичний посібник] / Т.М.Канівець. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2012. — 102 с.