•
•
• Так, залучення до читання – завдання важке і не виконується за принципом «раз,та і гаразд». Воно потребує спеціально виділеного ресурсу часу, неординарних зусиль і бажання бібліотек разом із 5 школою, батьками, ЗМІ виправити ситуацію, що склалася. Треба добре поміркувати над тим, як створити книгоцентричне комунікаційне середовище для юнацтва та молоді, у якому осмислення прочитаного у неформальних розмовах, інформування про надходження і новодруки, відомості про улюблених авторів, коло читання поважаних людей, атмосфера очікування книги та її обговорення складали б грамотну та ефективну систему скоординованих дій.
Значення книг для дитини дуже велике. Книги служать для того, щоб розширювати уявлення дитини про світ, знайомити його з речами, природою, усім, що його оточує.Саме батьки читають дитині його перші книги, впливають на формування його переваг і читацьких смаків.
•
• Досвід показує, що ті діти, яким читали книги в дитинстві, розповідали казки, ставши дорослими, багато читають. Читання допомагає дитині краще пізнати рідну мову, розвиває фантазію.
• Діти мають величезну потребу, щоб батьки читали їм вголос. Для благополучного розвитку дитини сімейне читання дуже значимо, і не тільки поки дитина сама не вміє читати, але і в більш пізньому віці. Діти з нетерпінням чекають, коли ж у мами чи тата знайдеться для них час.
• Щоб дитина росла психічно здоровим, йому необхідно повноцінне спілкування з батьками, особистісне спілкування, коли увага приділяється йому повністю І спільне читання дає таку можливість
• Істотну роль у формуванні у дошкільників інтересу і в художній літературі грає куточок книги. таке куточок книги? Це особливий, спеціально спеціально виділене місце в груповій кімнаті, де дитина може самостійно, за власним смаком вибрати книгу і спокійно розглянути, "перечитати" її. Своєрідність педагогічної роботи, здійснюваної в куточку книги, визначається тим, що дитина бачить книгу не в руках вихователя, а залишається один на один. Він уважно і зосереджено розглядає ілюстрації, пригадує зміст, багаторазово повертається до взволновавшим його епізодами. Тут, у куточку відбувається інтимне, особистісне спілкування дитини з твором мистецтва - книгою та ілюстраціями.
• Функціональна роль «Куточку книги» – виховання пізнавального та естетичного ставлення до книги як до найбільшого досягнення культури, створення елементарного бібліотечного середовища, яке буде зрозуміло маленьким читачам. Книги відіграють важливу роль у формуванні естетичних смаків дитини, допомагають знайомитися з навколишнім світом, кращими творами дитячих письменників. Саме тому в кожному дитячому садку необхідно створити книжкові закутки, де дитина може перегорнути улюблені казки, пізнати навколишній світ за допомогою яскравих ілюстрацій, присвячених життю тварин, різним країнам і містам.
•
Для дитини старшого дошкільного віку на полиці виставляють одночасно 10-12 різних книг (4-5 знайомі книги):
- ураховуючи особливий, постійний інтерес старших дошкільників до казок, обов'язково розміщують в куточку 2-3 казкові твори; - кілька книг із віршами та розповідями, які спрямовані на формування моральних якостей дитини, на виховання інтересу до історії Батьківщини та сьогодення;
-
(розглядаючи ілюстрації природознавчих книг, дитина входить у світ природи, краще пізнає його таємниці й закономірності);
- на полицях куточка бажано виставляти ті видання, з якими дитина знайомилася в дитячому садочку, бо розгляд книги дає їй можливість знову пережити прочитане, поглибити свої первинні уявлення; - особливе задоволення одержить дитина від розглядання смішних картинок, й це буде корисне тим, що розвиватиме необхідну здатність відчувати і розуміти гумор, уміння бачити смішне в житті й літературі.
Принципи добору поетичних творів:
•Висока майстерність художнього твору. Поетичні твори, що містять у собі різноманітні виразники образності, перетворюються в механізм естетичного впливу на дошкільника. Цьому допомагали паузи, логічні наголоси, жести, міміка, що використовувалися нами при читанні віршів.
•Цікавий сюжет. Наявність непередбачуваної ситуації, кумедного персонажу забезпечували емоційність заняття, інтерес дітей до твору.
• Простота і ясність композиції. Розповідні фабульні тексти сприймаються легше і з більшим інтересом. Тому для дітей обирали вірші сюжетного, динамічного характеру.
• Доступність змісту і мови поетичного твору дитині. Зміст твору має відповідав рівню життєвого досвіду дітей. Занадто складні образні вислови в художньому тексті можуть викликати нерозуміння, розчарування, зневіру дітей у своїх успіхах.
• Принцип новизни і контрасту у змісті поетичних творів.
• Урахування конкретних педагогічних завдань, що ставилися на кожному етапі навчально-виховної роботи, зокрема розвитку образного мовлення.
• Отже, у процесі ознайомлення дітей дошкільного віку з поезією формується поетично-емоційна компетенція. Знання віршів збагачує словник дитини, формує навички правильної вимови, виховує культуру мовлення. Реалізація завдань поетично-емоційної компетенції значною мірою обумовлюється використанням оптимальних методів і прийомів роботи з поетичними творами.