Легендарний Стівен Гокінг
Зміст
І. Вступ
«Мета мого життя проста. Повністю зрозуміти
Всесвіт, як він влаштований, чому він влаштований
саме так, чому взагалі існує».
Стівен Гокінг
Вранці 14 березня у своєму будинку в Кембриджі на 77-му році життя помер один з найвідоміших учених світу, фізик-теоретик Стівен Гокінг. Протягом 55 років він страждав на бічний аміотрофічний склероз. Попри страшну хворобу, яка жорстоко руйнувала його тіло, Гокінг жив на повну – робив видатні наукові відкриття (чорні діри, теорія великого вибуху тощо), викладав, виступав з доповідями, спілкуючись зі світом за допомогою комп'ютера з синтезатором мови, спеціально сконструйованого для нього компанією Intel.
Стівен Гокінг розсував межі можливого не лише в професійному житті. Він жив повним життям - двічі одружувався, і, навіть, двічі розлучався. Зі своєю першою дружиною, Джейн Уайльд, він побрався за два роки після того, як йому діагностували хворобу. Гокінг згадував, що тоді це стало для нього “тим, заради чого варто жити”.
Коли Гокінгу перевалило за 70 років, він багато міркував про глобальні проблеми людства, і навіть передрікав його загибель протягом найближчих ста років. Але при цьому був переконаним оптимістом: “Є безліч сценаріїв того, як може загинути все живе на маленькій планеті. Але я оптиміст. Ми точно досягнемо зірок”. Власне, у 2017 році у вигляді голограми Гокінг з’явився на форумі YES-2017 у Києві, де звернувся до українців: “дивіться на зорі, а не під ноги, будьте допитливими”. А також побажав більше свободи.
ІІ. Життя і наукове визнання
Стівен Гокінг народився 8 січня 1942 року в Оксфорді (Великобританія). У його родині окрім нього, виховувалися дві молодші сестри (Мері та Філіппа), а також усиновлений брат Едвард. У 1962 році Він закінчив Оксфордський університет, а в 1966 році отримав у коледжі Трініті-хол Кембриджського університету ступінь доктора філософії, захистивши дисертацію про властивості всесвітів, які розширюються. У 1974 році вчений став членом Лондонського королівського товариства.
У 1979 році Гокінг став професором математики, хоча за його власними словами, не отримував жодної математичної освіти з часів середньої школи.
Вчений був одружений двічі. У 1965 році він одружився на студентці Кембриджського університету Джейн Вайлд. У пари народилося троє дітей: сини Роберт і Тімоті, а також дочка Люсі. У 1995 році, після багатьох років шлюбу, Стівен і Джейн розлучилися.
Після розлучення Гокінг, який страждав від важкої хвороби, одружився на своїй доглядальниці Елайн Мейсон, з якою розлучився у 2006 році.
У 1982 році за досягнення в науці Гокінга було удостоєно звання командора Ордена Британської імперії.
ІІІ. Хвороба
Образ ученого в інвалідному візку, який досліджує найнезвичайніші властивості Всесвіту, нікого не залишив байдужим. Утім, про хвороби Гокінга якщо і варто говорити, то лише для демонстрації сили волі людини та її безмежних можливостей. Ще в 1963 році в Гокінга діагностували бічний аміотрофічний склероз. Це хронічне захворювання центральної нервової системи надалі призвело до практично повного паралічу. Хоча вчені були здивовані, що професор Гокінг майже півстоліття прожив у такому стані, адже з бічним аміотрофічним склерозом люди довго не живуть.
З кінця 1960-х років він почав користуватися візком. У 1985 році Гокінг після запалення легенів захворів на трахеостомію, внаслідок чого втратив здатність говорити. Тоді ж учений почав користуватися синтезатором мови, а з 1997 року — комп'ютером, яким можна керувати за допомогою датчика, закріпленого в мімічному м'язі щоки. Але весь це час він не тільки працював, а й вів активний спосіб життя. “Я хочу показати, що фізичні вади — не перешкода для людини, якщо вона не падає духом”, - сказав Гокінг.
Відомий український вчений-нейрохірург Микола Поліщук розповів, що за свою багаторічну практику ні разу не бачив, щоб людина з хворобою Стівена Гокінга прожила більше ніж 2-3 роки. На його думку, це медичний феномен.
ІV. Комп'ютерний голос
Деякий час професор Гокінг міг спілкуватися лише єдиним способом: він підіймав брову, коли хтось вказував на потрібну літеру на картці з алфавітом. Та потім комп'ютерний експерт з Каліфорнії Волт Волтош, дізнавшись про становище професора, надіслав йому власноруч розроблену програму, яку він назвав Equalizer. Вона дозволяла за допомогою перемикача в долоні вибирати на екрані потрібні слова з системи меню.
Вибране слово вимовляв синтезатор мовлення, який став «брендовим» голосом професора Гокінга. Фізик розповідав: «Голос людини дуже важливий. Якщо ви розмовляєте невиразно, люди можуть ставитися до вас так, наче ви розумово неповносправний: „Йому класти цукор?“ Цей синтезатор поки що найкращий з тих, які я чув, бо він змінює інтонацію і не говорить як далек. Єдина проблема — він надає мені американського акценту».
V. Відкриття
Свою славу серед дослідників він здобув завдяки серії праць, у яких поєднав видатну теорію тяжіння і відносності Альберта Ейнштейна з дивним світом квантової механіки, яку зазвичай застосовують до таких крихітних речей, як атоми та молекули.
А закінчилось усе описом чорних дір, які можуть самі себе випарувати, і рівняннями, які описують всю історію розвитку Всесвіту.
Найважливіші відкриття Гокінга:
1.З Оксфордським математиком Роджером Пенроузом він довів, що якщо Великий вибух відбувся, він мав початися з нескінченно маленької точки – сингулярності.
2.Чорні діри випромінюють енергію, відому як випромінювання Гокінга, і поступово втрачають масу. Це пов'язано з квантовими ефектами біля краю чорної діри - області, яка називається горизонтом події.
3.Він передбачив наявність маленьких чорних дір під час Великого вибуху. Ці крихітні чорні діри мали б бути неймовірно гарячими, і втрачати масу доти, поки вони не зникли - потенційно закінчивши своє існування вибухом, під час якого має вивільнитися величезна кількість енергії.
4.У 70-х роках пан Гокінг вивчав, чи частинки та світло, що потрапляють до чорної діри, зникають остаточно, коли чорна діра випаровується. Він спочатку вважав, що ця "інформація" зникає зі Всесвіту. Але американський фізик Леонард Сасскінд з цим не погодився. Ці ідеї стали називатися інформаційним парадоксом. У 2004 році пан Гокінг визнав, що інформація все ж повинна зберігатися.
5.З фізиком Джеймсом Гартлом він намагався описати історію космосу в одному математичному виразі під назвою "Хвильова функція Всесвіту". Але квантова теорія показує, що відмінності між простором і часом нечіткі. Тож виявилось, що питання про те, що було до Великого вибуху, не має великого сенсу.
У 2007 році 65-річний Хокінг зміг перевірити теорії гравітації Ньютона у симуляторі невагомості на борту літака. Участю в цьому експерименті знаменитий учений, за його словами, хотів показати, що інвалідність – не перешкода для досягнень, а також підсилити інтерес до космосу, куди, на його думку, має бути спрямований шлях людства.
VІ. Популяризація людству
Астрофізик приділяв увагу не лише науковій роботі, але і популяризації науки в масах. У 1998 році побачив світ його бестселер «Коротка історія часу». У книзі доступною для масового читача мовою пояснюється суть квантової механіки та теорії суперструн, розповідається про природу часу і простору, виникнення всесвіту та чорні діри. За 20 років з моменту виходу книги було продано понад 10 млн. її екземплярів.
Надалі, він написав ще кілька науково-популярних книг: «Чорні діри і молоді всесвіти» (1993), «Світ у горіховій шкаралупі» (2001), тощо. У 2006 році, у співавторстві зі своєю дочкою Люсі він випустив дитячу книгу «Джордж і таємниці Всесвіту».
Образ Стівена Хокінга широко представлений на телебаченні. Знаменитий учений знявся у декількох популярних серіалах, серед іншого – у п'ятому сезоні «Теорії великого вибуху» і в шостому сезоні «Зоряного шляху». Він брав участь у створенні великої кількості документальних фільмів, таких як шестисерійний «Всесвіт Стівена Хокінга» і трисерійний «У Всесвіт зі Стівеном Хокінгом», а також допомагав акторам зіграти свою роль.
Персонаж Стівена Хокінга з'являвся в мультсеріалах «Сімпсони», «Гріффіни», «Футурама», а його цифровий голос звучить за кадром у науково-фантастичному серіалі «Хроніки майбутнього», а також в музичних композиціях рок-групи Pink Floyd.
VІІ. Попередження людству
Стівен Хокінг не раз попереджав людство про смертельні небезпеки, з якими воно може зіткнутися в майбутньому. Серед загроз для землян, на які звертав увагу фізик – фатальні зміни клімату, вторгнення інопланетян і повстання машин.
На переконання вченого, людству слід проявляти більше інтересу до науки, щоб почати освоєння космосу і покинути Землю (бажано вже в найближчі 30 років).
«Я вважаю, що у людства немає майбутнього, якщо воно не вийде в космос, – міркував Хокінг. – Я думаю, все більше й більше зростає загроза того, що життя на Землі буде стерте такою катастрофою, як раптове глобальне потепління, ядерна війна, виведений генною інженерією вірус, або іншими загрозами».
В іншому випадку воно приречене на вимирання у найближчі сторіччя.
VІІІ. Спадкоємці
Роберт Гокінг живе в США. В дитячі роки він хотів піти по стопам батька і вивчати фізику, але захопився програмуванням. Зараз він займається розробкою програмного забезпечення. У нього близькі відносини з братом та сестрою, оскільки в дитинстві він багато в чому заміняв їм батька.
Люсі, середня дитина Стівена Гокінга, успадкувала гуманітарні нахили від мами. Вона журналіст та автор ряда дитячих книг. В співавторстві з донькою Стівен написав серію книг про космос для дітей, в тому числі й знамениту «Джордж та тайни Всесвіту».
Молодший син, Тімоті Гокінг, працює в корпорації Лего –очолює відділ з развитку програм лояльності. На відміну від брата та сестри, йому завжди було важко спілкуватися з батьком через проблеми Стівена з вимовлянням. «Я не розумів його мову, та перші п’ять років життя взагалі з ним не спілкувався», – згадував Тім.
IX. Висновок
Геніальність Хокінга принесла йому світову славу. Перш за все він став відомим як дотепний комунікатор, що доносить складні наукові поняття до широкої аудиторії.
У своїх мемуарах під назвою «Моя коротка історія», датованих 2013 роком, Хокінг написав: «У той час я думав, що моє життя скінчилося, і що я ніколи не реалізую той потенціал, який я в собі відчував. Однак тепер, коли минуло 50 років, я можу бути повністю задоволеним своїм життям».
Учений, за його словами, намагався жити нормальним життям, наскільки це можливо, не думати про свій стан і не шкодувати про ті можливості, яких позбавлений. Усередині панцира все більш безпорадного тіла жив гострий розум, захоплений розгадуванням загадок Всесвіту, і розкривав таємниці того, як утворився наш світ і яким може бути його кінець.
«Я вважаю, що у людства немає майбутнього, якщо воно не вийде в космос, – міркував Хокінг. – Я думаю, все більше й більше зростає загроза того, що життя на Землі буде стерте такою катастрофою, як раптове глобальне потепління, ядерна війна, виведений генною інженерією вірус, або іншими загрозами».
В останні роки вчений акцентував увагу на штучному інтелекті (АІ) як засобі, що дає надію побороти хвороби й бідність, але водночас несе людству потенційні ризики.
«Успіхи у створенні АІ можуть стати найбільшою подією в історії нашої цивілізації. Однак разом з вигодами АІ також несе небезпеки, такі як потужні автономні види зброї або нові способи впливу, якими невеликі групи людей зможуть пригнічувати маси», – заявив Хокінг 2016 року на відкритті нового центру дослідження АІ у Кембриджському університеті.
Відволікаючись від проблем планетарних масштабів, Хокінг іноді намагався впливати на політику. Перед виборами президента США він критикував Дональда Трампа як «демагога, що апелює до найпримітивнішого спільного знаменника». А перед Brexit-референдумом у 2016 році закликав британців не голосувати за вихід з Євросоюзу: «Минули ті дні, коли ми були здатні поодинці протистояти світові».
X. Література
https://mind.ua/publications/20182733-poza-chasom-korotka-istoriya-zhittya-stivena-hokinga
https://www.bbc.com/ukrainian/features-43404612