Лекція на тему "Вступ. Загальні питання охорони праці"

Вступ. Загальні питання охорони праці. 

 

План:

1.   Сучасний стан охорони праці. Основні законодавчі акти з охорони праці.
2.   Шкідливі та небезпечні виробничі фактори
3.   Служба охорони праці підприємства
4.   Сигнальні кольори. Знаки безпеки
5.   Стимулювання охорони праці

 

- 1 -

 

Технічний прогрес постійно, мов тінь, супроводжують техногенні аварії та нещасні випадки. За статистичними даними МОП,  кількість нещасних випадків на виробництві у світі неухильно зростає і становить на теперішній час приблизно 250 млн щорічно. Рівень травматизму і профзахворюваності значно вищий у країнах, що розвиваються, ніж у промислово розвинутих державах. Так, у країнах Європейського Союзу щорічно жертвами нещасних випадків і профзахворювань стають близько 10 млн осіб; з них майже 8 тис. гинуть. В Україні щоденно на виробництві травмуються в середньому 140-180 осіб, з них 20 стають інвалідами, а 3-4 гинуть.

 

Статистичні дані свідчать, що:

- кожних три хвилини внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання у світі помирає одна людина;

- в Україні внаслідок травм кожних шість годин гине одна людина;

- кожної секунди у світі на виробництві травмується чотири людини;

- в Україні кожних вісім хвилин травмується одна людина;

 

Міжнародне бюро праці з'ясувало, що в середньому в світі на 100 тис. працюючих щорічно припадає приблизно шість нещасних випадків зі смертельними наслідками. В Україні цей показник майже вдвічі вищий.

І тому на підприємствах всіх форм власності гостро постає питання охорони праці.

Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності  людини в процесі праці.

 

Головна мета охорони праці - створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, безпечної експлуатації обладнання, зменшення або повна нейтралізація дії  шкідливих і небезпечних виробничих  факторів на організм людини і, як наслідок,  зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань.

 

Правовою основою законодавства щодо охорони праці є Конституція України, Закони України: «Про охорону праці», «Про охорону здоров’я», «Про пожежну безпеку», «Про загальнообов’язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та ін..

Основоположним законодавчим документом в галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці».

Закон України «Про охорону праці» був прийнятий 14 жовтня 1992 р. Він складається з преамбули та 9 розділів.

 

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які  відповідно до законодавства  використовують  найману працю, та на всіх працюючих.

 

Конкретні вимоги охорони праці до виробничого середовища, обладнання, устаткування, порядку ведення робіт, засобів захисту працюючих, порядку навчання працюючих тощо регламентуються відповідними нормативно-правовими актами, які розробляються у відповідності з законодавством про охорону праці і становлять нормативно-технічну базу охорони праці.

Нормативно-правовий акт – це офіційний документ компетентного органу державної влади, яким встановлюються загальнообов‘язкові правила (норми). Законом України “Про охорону праці” визначено, що нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання.

- 2 -

 

Реальне виробництво супроводжується шкідливими та небезпечними чинниками (факторами) і має певний виробничий ризик.

Шкідливий виробничий чинник (фактор) – це чинник,  вплив якого за певних умов може привести до захворювання, зниження працездатності і негативного впливу на здоров’я нащадків.

Небезпечний виробничий чинник (фактор) – це чинник, вплив якого на працівника при певних умовах призводить до травм,  гострого отруєння або іншого раптового різкого погіршення здоров’я або до смерті.

Між шкідливими та небезпечними виробничими факторами інколи важко провести чітку межу, тому всі несприятливі виробничі чинники часто розглядаються як єдине поняття – небезпечний та шкідливий виробничий фактор (НШВФ).

За своїм походженням та природою дії НШВФ можна поділити на 5 груп: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні та соціальні.

 

До фізичних НШВФ відносяться:

•   машини та механізми або їх елементи;
•   вироби, матеріали, заготовки тощо, які рухаються або обертаються;
•   устаткування або елементи обладнання, які знаходяться під підвищеним тиском;
•   підвищена запиленість та загазованість повітря;
•   підвищена або понижена температура повітря, обладнання, матеріалів;
•   підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку;
•   підвищена та понижена вологість;
•   підвищена швидкість руху повітря;
•   тощо

 

До хімічних НШВФ відносяться:

- хімічні речовини,  які впливають на людський організм

До біологічних НШВФ відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки, тощо) та продукти їхньої життєдіяльності, а також макроорганізми (тварини та рослини).

До психофізіологічних НШВФ відносяться:

- фізичні перевантаження

- нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).

До соціальних НШВФ відносяться:

•   неякісна організація роботи,
•   понаднормова робота,
•   необхідність роботи в колективі з поганими відносинами між його членами,
•   соціальна ізольованість з відривом від сім‘ї,
•   зміна біоритмів,
•   незадоволеність роботою,
•   тощо

- 3 -

Служба охорони праці створюється на підприємстві з чисельністю працюючих 50 і більше осіб. На підприємстві з чисельністю менше 50 чоловік функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з чисельністю менше 20 чоловік для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні фахівці, які мають відповідну підготовку, на договірних засадах.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику підприємства.

Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства.

- 4 -

Сигнальні кольори та знаки безпеки призначені для привертання уваги працюючих до безпосередньої небезпеки, попередження про можливу небезпеку, припису і розрішення певних дій з метою забезпечення безпеки, а також для необхідної інформації.

Встановлюють  такі  сигнальні кольори: червоний, жовтий, синій, зелений.

Червоний Заборона, безпосередня небезпека, позначення пожежної техніки.

Жовтий Попередження, можлива небезпека.

Синій Припис, знаки пожежної безпеки, інформація

Зелений Безпека.

Знаки безпеки слід встановлювати на території підприємств, будівельних площадок, у виробничих приміщеннях,  на робочих місцях і на виробничому обладнанні.

Знаки безпеки встановлені на воротах і вхідних дверях приміщень означають, що зона дії цих знаків охоплює все приміщення.

Знаки безпеки повинні контрастно виділятися на фоні,  який їх оточує і знаходитися в полі зору людей,  для яких вони призначені. Знаки повинні бути розташовані з таким розрахунком, щоб їх було добре видно, вони н відволікали увагу працівників і самі по собі не являли небезпеку.

 

 

1. Заборонні:

Допускається пояснювальний напис на знакові (без похилої полоси),  або на додатковій табличці

 

2. Попереджувальні

Допускається пояснювальний напис на знакові або на додатковій табличці

 

 

3. Приписуючі

Допускається застосовувати пояснювальний напис на внутрішньому білому полі знака, або на додатковій табличці.

 

 

4. Вказівні

Допускається пояснюючий напис на знакові.

 

При необхідності уточнення, обмеження або підсилення дії знаків допускається застосовувати додаткові таблички прямокутної форми з пояснювальними  написами або з вказівною стрілкою.

Додаткові таблички слід розміщувати горизонтально під знаком або вертикально справа від нього.

- 5 -

Стимулювання охорони праці - неодмінна умова попередження виробничого травматизму та профілактики профзахворювань.

Узагальнена схема методів стимулювання охорони праці на підприємстві представлена на схемі.

Методи стимулювання дотримання нормативних вимог охорони праці на підприємстві

Методи заохочення		Методи покарання
Матеріальні	Моральні	Матеріальні	Моральні
Систематичне заохочення: преміювання; підвищення розмірів надбавок. Разові заохочення: премії переможцям змагань, конкурсів; подарунки; пільгові путівки до санаторіїв, у будинки відпочинку; інші матеріальні заохочення за роботу протягом певного періоду без нещасних випадків	Подяка (усна чи в наказі). Визнання зразком поведінки (в засобах інформації). Першочерговість професійного зростання. Визнання переможцем (переможцями) змагань чи конкурсів. Нагородження відомчими відзнаками, занесення до дошки пошани тощо	Штрафи. Зниження виплат на заохочення	Стягнення (усне чи в наказі). Критика в засобах інформації. Співбесіда чи обговорення в колективі

Смислове значення знаків:

 

1. Заборонні знаки:

 

Забороняється користуватися відкритим вогнем	Забороняється палити	Вхід (прохід) заборонено
Заборонено гасити водою	Заборонний знак з пояснювальним написом	Забороняється користуватися електронагрівальними пристроями.

 

2. Попереджувальні знаки:

Обережно ! Легкозаймисті речовини.	Обережно! Інша небезпека.	Обережно ! Їдкі речовини
Обережно ! Отруйні речовини.	Обережно ! Електрична напруга	Обережно! Працює кран.

 

3. Приписуючі знаки:

 

Працювати в касці!	Працювати в захисних рукавицях !	Працювати в захисному одязі !
Працювати в захисному взутті!	Працювати  із застосуванням засобів захисту органів слуху !	Працювати в захисних окулярах!
Працювати з застосуванням засобів захисту органів дихання	Працювати в захисному поясі !	Припис певних дій, направлених на забезпечення безпеки праці і пожежної безпеки

 

4.Вказівні знаки:

 

Вогнегасник	Місце паління	Пункт сповіщення про пожежу
Розташування певного місця, об’єкта або засобу	Дозволяється користуватися електронагрівальними приладами	Вихід тут