Леонід Глібов – відомий український поет і байкар. Віршовані загадки Леоніда Глібова: «Химерний, маленький…», «Що за птиця?»

Тема: Леонід Глібов – відомий український поет і байкар. Віршовані загадки Леоніда Глібова: «Химерний, маленький…», «Що за птиця?»

Мета: розповісти дітям про відомого поета українського поета і байкаря

Леоніда Глібова; ознайомити учнів із його віршованими загадками; учити виразно і вдумливо читати загадки, пояснювати способи їх відгадування; формувати вміння коментувати особливості поетики загадок Леоніда Глібова, роль у них казкових елементів, пестливих слів; розвивати кмітливість, розумові здібності, творчу уяву, зв’язне мовлення, цікавість до літератури; виховувати доброзичливість, позитивний настрій, оптимістичне ставлення до життя, почуття гумору.

Тип уроку: засвоєння нових знань та розвитку на їх основі умінь та навичок.

Методи і прийоми: слово вчителя, бесіда, виразне читання , робота з текстом твору, робота з підручником, розповідь, метод «Мікрофон», сенкан.

Обладнання: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал, презентаційним матеріал  біографії Леоніда Глібова.

Ланцюжок навчальних ситуацій (план)

1. Вступне слово вчителя.
2. Актуалізація опорних знань. Бесіда про жанр загадки.
3.  Повідомлення теми, мети уроку.
4. Розповідь учителя про поета і байкаря. (Показ презентації під час розповіді).
5. Теорія літератури.

6. Виразне читання учнями акровірша «Химерний, маленький».

7. Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями.

8.Охарактеризуйте головного героя у вірші-загадці «Химерний маленький».

9. Читання учнями поетичного твору «Що за птиця?»

10. Охарактеризуйте тему акровірша «Що за птиця?».

11. Бесіда по змісту прочитаної загадки.

12. Складання сенкану.

13.Бесіда про гумор, пестливі слова у загадках, про їх зв’язок із фольклором.

14. Підсумкова бесіда.

15. Домашнє завдання, інструктаж до його виконання.

Хід уроку

1. Вступне слово вчителя.

 Близько ста років тому у єдиному на той час в Україні дитячому журналі «Дзвінок» почали друкувати «Загадки і жарти дідуся Кенира». Дотепний автор сипав веселими віршами, байками, загадками, казками та жартами. За підписом «дідусь Кенир» стояв талановитий ніжний поет-лірик, блискучий байкар, творець дитячих загадок, зокрема таких оригінальних за формою, як акростих, улюбленець української дітвори Л. Глібов.

• Чому він назвав себе дідусь Кенир?

Кажуть, що його батько купив колись собі такого співучого Кенира, щоб послухати його спів, сходились сусіди. На запитання «Куди йдете?», вони казали: «До Івана Кенира». Так і прозвали батька – Кенир.

 2. Актуалізація опорних знань. Бесіда про жанр загадки.

 − А зараз давайте пригадаємо, що ми вже знаємо про загадку як про вид усної народної творчості.

1.Що таке загадка?

(За́гадка (від слова «гадати» — думати, вгадувати, загадувати) — жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршованій формі; є в фольклорі всіх народів світу.

2. Що ж лежить в основі загадки?

( В основі загадки  лежить дотепне метафоричне запитання, що передбачає відповідь на нього).

3. З яких двох частин складається загадка?

 (Із власне загадки і відгадки).

4. Який художній засіб використовується в загадках найчастіше?

( Найчастіше у загадках використовується метафора - перенесення рис живої істоти на предмет чи явище).

3. Повідомлення теми, мети уроку.

 На цьому уроці ми ознайомимось лише з однією з граней творчої особистості Леоніда Глібова – з його загадками, що пов’язані з фольклором. Вивчення його творів неодмінно розвиває уяву, кмітливість, винахідливість.

4. Розповідь учителя про поета і байкаря. (Показ презентації під час розповіді).

Слайд 1

Народився Леонід Іванович Глібов 4 березня 1827 року у селі Веселий Поділ на Полтавщині в заможній родині. Батько, Іван Назарович, працював управителем маєтку поміщиків Родзянків. Мати, Орина Гаврилівна, була культурною, освіченою жінкою, її дитячі та юнацькі роки пройшли в родині пана Трощинського. Дівчина багато читала, любила вистави домашнього театру, яким керував батько Миколи Гоголя. Отож цілком закономірно, що вона стала першою вчителькою маленького Льолика.

Слайд 2

Хлопчик ріс жвавим і веселим, йому подобалося усе гарне, понад усе любив квіти і доглядав за ними. Його навіть прозвали Королем квітів. Вітаючись із малим, знайомі казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику!». Дуже любив Льоня слухати казки баби Одарки. Вона так майстерно розповідала їх, що майбутній письменник виразно уявляв риси вдачі та звички тварин. Йому здавалося, що звірі й насправді думають і розмовляють, що серед них, як і серед людей, є добрі і злі, розумні й дурні, бідні й багаті.

Слайд 3

Юність поета пов'язана з Ніжинським ліцеєм. Згодом він учителював, викладав історію та географію.

Глібов був надзвичайно вимогливим учителем, але ніколи не бив учнів, як було тоді заведено в навчальних закладах. Він з повагою ставився до дітей, не примушував зазубрювати уроки, давав корисні поради.

 Слайд 4

Зрештою життя Леоніда Івановича не обмежувалося лише вчителюванням. Він чимало читав, мав доступ до багатої бібліотеки пана Родзянка й сам писав вірші. З його творчого доробку відомо 107 байок, понад 50 загадок, 14 акровіршів, ліричні поезії. Твори для дітей поет друкував у львівському журналі «Дзвінок» під псевдонімом Дідусь Кенир.

 Слайд 5

Ставши поважним учителем і письменником, Леонід Глібов узяв і собі це ім'я, під яким йому працювалося легко та плідно. За останні чотири роки свого життя письменник написав стільки творів, скільки за всі попередні, разом узяті.

 Слайд 6

Маленьким читачам «Дзвінка» найбільше полюбилися загадки-акровірші, відповідь на які схована у перших літерах кожного рядка. Тому діти з нетерпінням чекали кожний наступний номер журналу.

Наприкінці життя Леонід Іванович тяжко хворів. Але писати вірші не припинив, навіть майже повністю втративши зір — писав їх з лупою під лінійку.

 Слайд 7

За своє життя Леонід Глібов написав 107 байок. Байкарська творчість Глібова поділяється на два періоди: перший — 50-70-ті рр., другий — 80-90-ті рр.

У байках Глібова першого періоду (1853-1872 рр.) багато уваги приділено зображенню зневажливого ставлення поміщицької системи до трудового люду («Вовк і Кіт», «Гадюка та Ягня», «Вовк та Зозуля», «Вовк та Мишеня», «Лев та Миша», «Громада», «Вовк та Ягня»), процес руйнування кріпосницького господарства («Мірошник»).

У другий період творчості Л. Глібов пише байки: «Ластівка і Шуліка», «Лев на облаві», «Кундель», «Коник-стрибунець», «Цуцик», «Цяцькований осел», «Мальований стовп» та інші.

Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі відчувається народна точка зору на зображувані події. Викриваючи паразитизм, жорстокість панівних класів, байкар протиставляє їм працьовитість і чесність простого люду, показує його моральну вищість, стверджує його місце і роль у житті суспільства.

Леонід Глібов своєю байкарською творчістю «зробив значний крок уперед порівняно зі своїми попередниками і сучасниками», малюючи реальні картини тогочасної дійсності, по-справжньому обезсмертив своє ім'я.

5. Теорія літератури.

 Акровірш — вірш, у якому перші літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово або речення, найчастіше — ім'я того, кому присвячується акровірш. Іноді в акровірші зашифровавно ім'я його автора. Також акровірш використовується в загадках.

У XIX ст. чимало оригінальних акровіршів створив Леонід Глібов.

Порівняння — троп, який полягає в поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою порівняльного зв'язку, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін. Цей троп має велику традицію, він широко застосовується в усній народній творчості («Парубок, мов явір», «дівчина, як зоря» та інші).

6. Виразне читання учнями акровірша «Химерний, маленький».

7. Обговорення змісту поезії у формі бесіди за питаннями.

− Чи сподобався вам вірш-загадка Л. Глібова?

− Що в ньому спільного з народними казками?

−Що це за страва «вареник гречаний»? (Традиційна українська

страва, дуже корисна)

− Які дії виконує вареник?  Які рядки допомогли вам знайти відгадку?

−Хто з вас ліпив вареники та знає, як їх готувати?

8.Охарактеризуйте головного героя у вірші-загадці «Химерний маленький».

9. Читання учнями поетичного твору «Що за птиця?»

10. Охарактеризуйте тему акровірша «Що за птиця?».

( Тема: ототожнення ледачої людини з мухою).

11. Бесіда по змісту прочитаної загадки.

− Чи сподобався вам акровірш Леоніда Глібова?

− Хто виступає героєм у цьому вірші?

− Чому муха порівнюється з птахою та людиною?

− Які людські риси ви побачили в цьому творі?

−Що треба робити, щоб не бути схожим на муху?

12. Складання сенкану.

Скласти сенкан до слів: вареник та птиця ( 2 прикметники, 3 дієслова, речення із 4 слів, слово - асоціація).

13.Бесіда про гумор, пестливі слова у загадках, про їх зв’язок із фольклором.

 1. Чи помітили ви пестливі слова у загадках? Наведіть приклади.

 (Вітрик, сонечко, листячко, ратичок, маленький, товстенький).

 2. Пригадайте народні загадки, де вживаються пестливі слова.

 Маленьке, кругленьке, а з підлоги за хвіст не піднімеш. (Клубок)

 Лежить свинка, в неї поколена спинка. (Наперсток)

 3. Знайдіть елементи гумору в загадках. Чи притаманні вони народним загадкам?

(Діти наводять приклади, доводять, що вони властиві і народним загадкам, ілюструючи прикладами, або ж приклади наводить вчитель).   

14. Підсумкова бесіда.

 «Мікрофон»

− Що вам сьогодні сподобалося на уроці і найбільше запам’яталося ?

Леонід Глібов збагатив українську дитячу літературу. Його вірші, засновані на фольклорних джерелах, відзначаються художньою майстерністю, проникливим ліризмом, яскравими поетичними барвами, виразною, жвавою народною мовою, вони збагачують нашу уяву, розвивають розумові здібності, почуття гумору, несуть позитивний настрій.

15. Домашнє завдання, інструктаж до його виконання.

1. Виразне читання віршів Леоніда Глібова: «Химерний, маленький…та «Що за птиця?».

2. Вивчити теоретичний матеріал: що таке акровірш та порівняння.