Лінійка "День дитинства", 11 клас

Мета. Створити емоційно – психологічний клімат; сприяти розвитку естетичного смаку; формувати в учнів моральні чесноти: взаємодопомогу, взаєморозуміння, дружелюбність, виховувати дружелюбні стосунки між однокласниками, батьками.

Сценарій свята «Прощавай, дитинство»

Бувають дні , яким нема ціни –
Коли коханий поруч чи кохана ,
Коли хмелієш в пахощах весни ,
Та дні такі не раз ще будуть з нами .

Усе повторюється – радість і печаль ,
У нас в житті усе ще може бути –
Від перших «Здрастуй», до гірких «Прощай»,
І лиш дитинства світ не повернути .

 І дощ, і сніг, і щастя, і журба –
Все буде ще не раз в житті людини,
І тільки день прощання з дитинством
У кожного із нас один – єдиний

Промайнули шкільні наші роки,
Відлетіли в німу далечінь!
Перед нами дороги широкі
Відкриває нова голубінь.

Нам стежини життя невідомі,
Та по них вже потрібно іти
Нас хвилюють питання знайомі.                                                                                                                       Де нам вчитись! Куди нам піти ?                        

Пісня

Я  -  А чи пам’ятаєтее ви, як усе починалось?

Перший клас! Перший клас!

                 Скільки справ зустріло нас!

                                        Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,

                   А письмо – це справжні муки, від напруги нили руки!

   Другий клас. Пішла таблиця і ночами  стала сниться.

                   Ми її вчимо, вчимо,  на уроках «горимо»,

                Різні дії як насіли –  розібрать не має сили.

                   Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

                Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!

    Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.

                   Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм,

                   Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть,

                   Треба шлях порахувати звідки шлях і швидкість взяти.

                   Казка, вірш, оповідання  увесь час ведуть змагання.

    Новина чудова , люди, ми в четвертому вже будем :

                   Нелегкі завдання в мові: скільки звуків, букв у слові,

                Підмет, присудок знайди , вірно речення склади,

                  З дієсловом розберись  і відмінювать  навчись.

Ну, а п’ятий …Ох, цей  п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

                Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

                 Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

              А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

  Призвичаїлися ми трошки , вже не страшно біля дошки,  

                 Але тут нові проблеми - не засвоїли ми теми .

                  Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,

                  губки і материки, мезозой, неандертальців, 

                 кроманьйонців, португальців,

                 й зрозуміли ми з слізьми - гомосапієнси ми !

  Тут пішло іще складніше :

             Подають що розумніше –

                Ось рівняння розв’яжи,  Теорему докажи,

               А задачі, а задачі! Тато й мама гірко плачуть,

              Стали фізику ми вчити, Дослід з хімії робити.

                  Та  чомусь земне тяжіння

                  Тягне далі від учіння.

    Та невже всім нам тринадцять?

                  Чи б нам ,братці,  закохаться ?

                   На уроках всі зітхають  і записки надсилають.

                  На англійській  TASK  вивчають,

                    Вимову поліпшують свою,

                    Пишуть часто I  LOVE YOU.

  Посоліднішали діти.

                   Вчитися не дуже хочуть,

                   Але голови морочать

                     нашим бідним вчителям:

                  « Можна я Вам перездам».

                   Далі міні-випуск в нас.

   Прощавай, мій рідний клас!

Ну, привіт новий наш клас. Подорослішав ти враз.

                    Всі такі дорослі стали, що за парти не влізали.

                    За комп’ютер нас пустили, й працювати з ним навчили.

                     І про грамотність згадали, коли твори ми писали.

                    Бо на ЗНО , мабуть, нам списати не дадуть.

  От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх !

                     Вище ноги від землі, ходимо, як на королі.

                     Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

                     Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

Сценка

Хлопець1: От везе випускникам,
Добре, що й казати!
Вже не будуть їх за двійку дома лупцювати.
Їм не треба за спиною портфелі носити,
Щовечора три години уроки учити,
Не примусить їх ніхто писать реферати,
Безтурботно будуть жити,  до обіду спати.
Ну, а в нас що за життя - справжнісінькі муки,
Стер я зуби вже давно об граніт науки.
Хлопець2: У них  роботи після школи - не початий край,
Тож своє дитинство друже, ти не підганяй,
Треба вам п’ять довгих років у виші учитись,
Дівчатам встигнуть заміж вийти,
Хлопцям оженитись.
І про дім, і про зарплату треба ще подбати,
Як народиться дитина - ночами не спати .
Потім виросте маленьке, будуть батько й мати
Думу думати – де грошей на навчання взяти.
Хлопець1: Ви мене так не лякайте ! Це ж складні завдання !
Краще буду вже ходить у школу на навчання.

Я-  Життєвий досвід допоміг випускникам виробити певні правила, з якими варто, на їхню думку познайомитися усім. Може згодяться.

Випускник:
- Перше правило історії: історія не повторюється. Це історики повторюють один одного.
- Правило визначення деяких наук: якщо воно зелене чи ворушиться – це біологія; тхне – хімія; якщо не діє – фізика.
- Правило точності: відмірюй мікрометром, відмічай крейдою, відрубуй сокирою.
- Правило для директора школи: про майстерність педагога судіть по його власних дітях.
- Правило для класного керівника: докорінне правильне виховання теж може дати чудові плоди.
- Правило для вчителів естетичного циклу: таланти, як і зуби мудрості пробиваються останніми.
- Правило вчителям: дорослі не знають значно більше, ніж діти хотіли від них дізнатися.
- Правило для батьків: починати виховувати дітей треба з найранішого віку, аби…залишився час на перевиховання.

Танець

 Ще будуть нас тривожити дзвінки,

Оцінки ж нас не обминуть ніколи,

Але не буде мрій таких легких,

Які плелись за партою у школі.

Не стане в списках та журналах вас,

Тривог в житті вам випаде чимало,

І вже ніколи захищать не буде вас

Турботлива й сурова класна мама.
 

Дівчинка-дитинство з кульками

Дитинство я ваше. Мене ви впізнали?
Згадайте, як в школі зі мною ви грали,
Як били коліна й в дитячі роки
У піжмурки гралися ви залюбки.
Усі дні народження, торт і свічки,
І як одягали у сукні ляльки,
Як мамині туфлі тихцем узували,
Як кішку варенням самі годували,
Малюнки в альбомі і квітів розмай ...
Сьогодні прийшла я сказать: “Прощавай”.
А кожен в житті достаток хай має
І школу як спонсор завжди виручає.
Щасти й прощавай, 11 клас.
Роки не спинити ніколи
І тільки у снах повернусь я до вас.
Я ваше дитинство зі школи.

Ці повітряні кульки на прощання дарую,

Як символ дитинства, надії.

Нехай вони в небо ясне полетять

І здійсняться всі ваші мрії.