Лінійка до 23 вересня "ПАМ’ЯТЬ ПРО ВАС В НАШІМ СЕРЦІ ЖИВЕ"

Про матеріал

ПАМ'ЯТЬ ПРО ВАС В НАШІМ СЕРЦІ ЖИВЕ

Сценарій до дня визволення села Варварівка від німецько-фашистських загарбників

Урочистий мітинг, присвячений 71-й річниці визволення села Варварівка від німецько-фашистських загарбників

Перегляд файлу

ПАМ’ЯТЬ  ПРО  ВАС  В  НАШІМ  СЕРЦІ  ЖИВЕ

Сценарій до дня визволення села Варварівка від німецько-фашистських загарбників

 

Ведучий.  Починаємо найсвятішу тему,

                   Вибираємо найщиріші барви.

                   Всім героям, звитяжцям війни!

                  Ми доземна вклоняємось нині.

 

Ведучий. Урочистий мітинг, присвячений 71-й річниці визволення села Варварівка  від німецько-фашистських загарбників, оголошується відкритим.

 

Звучить Гімн України.

1. Метроном відлічив  71 рік від дня, коли закінчилася Друга світова війна , найстрашніша з чотирнадцяти тисяч війн, які пережило людство за останні п’ять з половиною тисяч років. Цей чорний шлях світових цивілізацій, оплачений життями мільярдів воїнів усіх країн, усіх націй і народів.

 

2. Саме під час цієї війни розпочалось довге і криваве протистояння наших співвітчизників за визволення нашої держави. Тяжкий шлях визволення України тривав з 1942 до 1944 рр., попри гіркоту поразок ми вирвали перемогу у ворога звільнивши нашу державу. Саме цим подіям і присвячена ця виховна година.

 

1.Другу світову (1939-1945 рр.) розв’язав гітлерівський фашизм. У ній брала участь шістдесят одна держава з населенням один мільярд сімсот мільйонів чоловік. У збройних силах перебувало сто десять мільйонів чоловік, з них більше половини загинуло.

 

2.А число тих, що загинули у всіх війнах, перевищує чотири мільярди. Ця війна, сама народна і справді найсвятіша з усіх воєн на землі, назавжди залишиться великим уроком людської мужності.
 

1-й учень.

Війна і смерть – дві сестри, ніби пара,

Які крокують разом вже віки…

Це – ніби чиясь невблаганна кара,

Що слід лишає на усі роки.

Війна… Ти був там? Ні? То ти щасливий,

Бо ти не бачив сльози, біль і кров,

Не бачив ти, як погляд свій зрадливий

Кидала смерть на юних знов і знов.

 

2-й учень.

Чи бачив ти, як проводжає мати

Свого єдиного, не воїна – дитя,

І молить Бога, щоби дочекати,

Або за нього дать своє життя?

Чи чув ти тихий плач дівчини,

Коли почула вість, що вже нема

Того, до кого серцем лине,

І що тепер вона уже одна?

 

3-й учень.

А може, ти вдовиний погляд бачив,

Тої  вдови, що на руці дитя,

Що ще недавно тато сина няньчив,

Сьогодні ж – сирота оце маля?

Чи хоч у сні до тебе приходила

Ота проклята усіма війна,

Яку ще в сорок п'ятім загасила

Чарівна, бажана і прошена весна.

 

Звучить мелодія «Молитви»

1. Знову і знову подумки повертаємося до минулого. Без минулого немає майбутнього. Повертаємося не тільки тому, що пережите залишає невиправний слід у пам’яті, але і для того, щоб мати уроки на майбутнє. Щоб увиразнити нашу пам’ять про Велику Вітчизняну, щоб не розгубити її в скороминучих і розтривожених буднях сьогодення.

 

2. Величний подвиг в ім’я людства – поза часом. Пам’ять – незгасна. Всім, хто поліг у боях, вічна пам’ять! Низький уклін визволителям, які принесли нам таку довгоочікувану весну 45-го, весну Свободи, Життя і Щастя! 

1. Є в нашому парку алея сумна. 
В кінці її – братська могила. 
Вкарбовані в вічність бійців імена, 
І бронзовий воїн над ними. 

2.  Солдатські душі. Вони очима-зорями дивляться на нас з небес, журавлями пролітають над нами, сумно курличучи в небесній далині.

 

Право покласти квіти до памятника загиблим односельцям надається:


Вшанування пам'яті загиблих хвилиною мовчання. 

 

Молитва

 

 

 

 

1. Для більшості наших співвітчизники війна розпочалася 22 червня 1941 року, коли фашистська Німеччина напала на Радянський Союз. На українських землях війна тривала 1225 днів і ночей, з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року

 

2.  Весь народ піднявся на захист Вітчизни. Країна перетворилася на величезний бойовий табір, охоплений єдиним поривом розбити ворога, вигнати його з рідної землі, знищити фашизм. Чудеса мужності, стійкості і героїзму виявив наш народ!

 

1. Нема такого міста чи села, такого поля чи гаю, де б у жорстокій боротьбі не пролилася кров українських воїнів, де не проявилася їхня могутність і відвага, адже кожен знав, що він захисник рідної земної, народу.

 

2. 28 жовтня вся Україна відзначає річницю визволення від німецько-фашистських загарбників. За роки війни представники України одержали 2,5 млн. орденів та медалей, 2072 українці отримали звання Героя Радянського Союзу

 

1. Але до цього дня потрібно було пройти кілометри шляху, спочатку відступаючи, залишаючи фашистові наші краї, але потім з новими силами, зібравшись кинутися на ворога знову і вже гнати їх до кордону незупиняючись.

 

2. Україна. Її безкрайні поля, зелені ліси і гори, блакитний Дніпро, все  вразила пухлина фашистської чуми. Скільки українських хлопців і дівчат пішли на фронт, щоб захищати свою країну.

 

1. Дорогою ціною дісталась нашому народові перемога.

 

1-й учень.

Було те давно, але слід пам’ятати

Про смерть і життя, і про гуркіт гарматний,

Про те, як війни розгорнулися крила

Й дорогу до світла людині закрили.

Як сутінки лиха на землю спустились,

І горе безмежне по світу розлилось.

Безжальні фашисти на нас наступали,

Родини вони без батьків залишали.

Молилися вдови і плакали діти,

Безсилих прокльонів і сліз не злічити.

І марно нещасні солдат виглядали,

Бо ті за Вітчизну життя віддавали.

 

2-й учень.

Із різних країв всі, далеко від дому,

Боролись пліч-о-пліч на полі одному

Та гинули в битвах. Одних впізнавали,

І з болем у серці їх друзі ховали.

Ім’я невідомих у часі зникали,

Їх братські могили навічно прийняли.

В зажурі над ними берези схилились,

Сумують за тих, що в війні залишились.

За тих, хто сльозами і кров’ю умиті,

За тих, що їх віру не можна зломити.

І нині у серці ми будем тримати

Пошану до тих, кому ім’я – солдати.

 

 

3-й учень.

Їх кров не упала на землю даремно,

Серця їх схололи – тому ми живемо.

Тепер же хай квіти червоні і ніжні

Зігріють холодне могили підніжжя.

Було те давно, але слід пам’ятати

Дев’ятого травня немеркнучу дату,

Про день Перемоги над ворогом клятим,

Яку здобували безсмертні солдати.

Лунає над світом і кожному чути:

«Ніхто не забутий, ніщо не забуто!»

 

 

1.   Швидко, мов весняні струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита, приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам'ять тих літ. Вона живе у спогадах бійця і в суворому монументі, як свідок грізних років і переможних боїв, пильно дивиться на нас в залах музеїв із сторінок книг; її мужню і величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням.

 

2. Пливуть літа так швидко наче хмари

І двічі жить на світі не дано,

Дивіться ж діти не споганьте слави

Й опалене війною знамено

 

1. Живіть собі без кривди, без тривоги

Свободою втішайтесь, як орли,

Та честь дідів не затопчіть під ноги,

Щоб ваші діти вас не прокляли

 

2. Перед могилами наших дідів і прадідів, перед сивочолими ветеранами, які подарували нам мир, життя, розгромили ворога і захистили нашу землю ми обіцяємо любити Україну, своєю працею і вчинками зробити її сильною, багатою і квітучою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
7 травня 2018
Переглядів
1153
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку