Сценарій свята "Андріївські вечорниці"

Сценарій свята

 

 Страви: вареники з картоплею, сиром, капустою.

Учасники вечорниць – учні, педагоги, гості.

 

За сценою учні співають куплет пісні «Ой, у гаю, при Дунаю».

 

Ведуча: Співа Дніпро,  відлунюють Карпати

Цей голос чути   селам і містам

Ми хочемо усіх вас привітати

Здоров’я й щастя побажати Вам.

 

Ведучий: Ласкаво просимо! Ласкаво просимо!

Моя Вкраїно щиро промовля.

Ласкаво просимо!! Ласкаво просимо!!

Братерством наша славиться земля.

 

- Багата і щедра наша українська земля своїми полями, лісами, ріками і дібровами. Багата на хліб і пісню. А ще наше багатство – це народні традиції та обряди. У стародавніх слов’ян були різні обряди, різні релігійні свята, що святкувалися у певний час. Слов’яни розділили їх за трьома видами світла.

 

Свята взимку означали народження світла. В народі кажуть: «Зима прийшла – і празників привела».

Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…

 

Взимку наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави.

 

Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають добра господиня та весела молодь…

 

Ведуча: Добрий вечір,  добрим людям

Радо вас вітаємо.

Українські вечорниці

Ми розпочинаємо!

 

На сцену виходить господиня з хлібом-сіллю.

Господиня: Добрий вечір, щедрий вечір!

З щастям, любі друзі!

Честь і шана людям сивим,

Працьовитим і дбайливим.

Слава мамам і бабусям,

Слава хлопцям і дівчатам,

Неспокійним і завзятим.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Прийміть каравай наш із жита, пшениці

Лакаво всіх просимо на вечорниці!

 

Господар: українські вечорниці

Починаєм перший раз

Хай веселий сміх іскриться

У серці кожного із нас!

Хай дзвінке, веселе слово

Пружно рветься в небеса

Наша пісня пречудова

Хай ніколи не згаса!

Кланяються. Господиня дає гостям хліб-сіль.

 

Ведучі виходять. На сцені з’являється  господиня вечорниць, починає застеляти  скатертиною стіл, чепуриться, сідає до столу.

Господиня: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Господар: Була – була!

Господиня: А красива яка була?

Господар: Була – була!

Господиня: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

Господар: Співав – співав!

Співають пісню «Ніч яка місячна»

Господиня: А де ж це наша доня?

Господар: Мабуть, до свого Гриця пішла.

Господиня: Та я ж двері зачинила!

Господар: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе  також не пускала.

Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть.

Нарешті ми   все прибрали, гарненько все позастеляли, смачну вечерю приготували. Тепер можна і гостей чекати. (Вбігає дівчина).

 

Дівчина.Мамцю-рибцю, пусти на вулицю!

Господиня.Наталочко-донечко, та яка ж зараз вулиця? Скоро ж гості прийдуть!

Дівчина.Мамочко, та я на хвилиночку. Не встигне і око моргнути, як я вже дома буду.

Господиня.Ну добре, донечко. Йди, тільки недовго, бо дівчата й хлопці скоро будуть.

Дівчина.Добре, мамочко, добре, голубонько! (Накидає хустину, біжить).

Господиня.Вже вечоріє, а ні дівчат, ні хлопців немає. 

(Чути гомін, сміх, стук у двері. Заходять дівчата).

Дівчина.Добрий вечір вашій хаті!

Господиня.І вам вечір добрий!

Дівчина.Добрий вечір, тіточко,

Наша люба квіточко!

Господиня.Добрий вечір, дівоньки,

Ясні мої зіроньки!

Дівчина.Ти за нами сумувала,

Дівчаточок виглядала?

Господиня.Звісно, любі, я чекала,

Вам вечерю готувала:

І варенички й узвар,

І чарівних трав відвар.

Поспішайте, дівчатонька,

Все приготувати,

Бо пора вже вечорниці

Всім нам починати.

Дівчина.Зваримо вареничків

Біленьких, смачненьких,

Та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

 

Дівчина.Щоб вони разом із нами

 Гарно погуляли,

Андріївські вечорниці

Піснею стрічали.(Дівчата прядуть, вишивають і говорять між собою)

 

Дівчина.А де ж наші хлопці? Може вони зовсім не прийдуть?

 

Дівчина.Дівчата, годі вам сумувати. Давайте краще погадаємо. Я й гілки з вишні принесла.

 

Господиня.Гілки з вишні ми поставим і на них все загадаєм:

Як розпустяться листочки – заміж вийде чиясь дочка,

Якщо пустить пагінець – через рік йде під вінець.

А зів’яне – то погано…Але в нас буде все гарно.

Мерщій гілочки беріть і за мною говоріть.

 

Усі разомУх-ух-ух! Втікай з хати злий дух! (3 рази)

Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.

Ух-ух-ух! Хай тут буде добрий дух! (3 рази)

Злий дух уступися! Святий Андрію, заступися!

Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі дочекати!

(Махають гілочками навколо себе)

 

Господиня.В воду гілочки мочайте,

До Різдва тепер чекайте!

(Ставлять у глечик з водою гілочки)

 

Дівчина.Ой, а я у чобітках сьогодні на святі, і знаю, що із ними можна погадати.

Чобіточку мій новенький,

Теплий, гарний, червоненький,

Вкажи халявкою дорогу,

Хто посланий мені від Бога.

 

Дівчина.Ходи,  ходи , та не порвися.

Із вулицями розберися.

Й минувши вуличку Івана,

Вкажи на вуличку Степана.

 

Дівчина.А я свій поставлю гарненько,

Хай розшукує пару рідненьку!

 

Дівчина.І торік я чобіток кидала,

Та щастя свого не впіймала .

То ж хай тепер оцінять люди,

А може й доля не забуде?

 

Дівчина.Нема чобіт, то що робити?

У мене валянки підшиті!

Поставлю просто навмання,

Нехай долю поганя!

Дівчина.Може пощастить цього року?

О, вийдеш заміж, чуєш?! (Хором)

 

Господиня.Дівчатонька, а відгадайте-но загадку:

З квітів його виплітають,

Ним голівки прикрашають,

Щоб дівчиноньку зберіг

Український оберіг.

 

Всі разом: Вінок!

 

Дівчина.Сплели ми із квітів і сонечка вінок.

Мої любі подруженьки, станьмо у танок.

Нехай завжди лунає дівчат веселий сміх,

А наш вінок чарівний єднає в коло всіх!

 

Господиня.Дівчатка, віночок прикрашають завжди стрічками.

 

Дівчина.Я прикрашу віночок білою стрічкою – це символ чистоти і вірності.

Дівчина.А я прикрашу віночок зеленою стрічкою – це символ оновлення та нового життя.

Дівчина.А я причеплю синю стрічку – це символ мудрості.

Дівчина.Голуба стрічка – символ мирного неба. Нехай саме таким беде небо над нашою Україною!

Дівчина.Зачеплю я золоту стрічку – символ багатства та благополуччя, щоб наша Україна процвітала.

Дівчина.А я прикрашу наш віночок червоною стрічкою, символом прекрасного почуття, символом кохання, без якого немає життя на Землі.

Танець з віночком

 

Господиня.Стало в хаті холодати

По дровця б когось послати.

 

Дівчина.Я піду, давайте, тітко,

Наберу дровець верітку.

(Виходить з хати)

 

Дівчина.Ой. Я знаю, як гадати!

Треба дрова рахувати.

Парна кількість – буде в парі.

А я к ні – хай зачекає.

(Дівчина повертається)

 

Дівчина.Де так довго ти блукала?

Що, коноплі засівала?

Давай дрова порахуєм!

Бути тобі в парі чи ні?

(Рахують)

Всі разом: Бути тобі в парі, чуєш!!!

(Чути грюкіт, стукіт)

Господиня.  Ще хтось добивається до нас на вечорниці.

(Заходять дівчата)

 

 

8 клас

 

1 дівчина. Добрий вечір у вашій хаті!

Господиня. Доброго вечора, дівчатонька. Дякуємо, що зайшли, які новини ви з собою принесли?

1 дівчина. Дівчата, що я вам скажу – і не повірите.

2 дівчина. Та що там вже, говори.

3 дівчина. Я вчора Михайла – тітки Орисі, що біля ферми живе, внука з міста бачила так близько, як оце зараз вас бачу.

4 дівчина. Та що там бачила. Я з ним навіть говорила, як оце зараз із вами говорю.

1 дівчина. А я з ним навіть цілувалася, як оце зараз із вами…. Ні, це було зовсім інакше. (Всі сміються)

2 дівчина. Брешеш, не цілувалася.

1 дівчина. Це я брешу? ! Та ти мені просто заздриш!!!

2 дівчина. Це я заздрю?

3 дівчина. Дівчата, перестаньте сперечатися. Ви знаєте, якщо мені Петро сьогодні не освідчиться, то я собі щось зроблю.

4 дівчина. Нічого ти собі не зробиш.

3 дівчина. Це я не зроблю?! Та я собі знаєш що зроблю!!! Я собі нову зачіску зроблю!!! Я на потилиці його ім,я вистрижу!

2 дівчина. А мій Степан, якщо до мене не підійде, то я на себе руки накладу.

1 дівчина. Як накладеш?!

2 дівчина. Як – як, ось так. (кладе руки собі на голову) (Всі сміються)

3 дівчина. Та вистачить, дівчата, вже про хлопців говорити. Давайте ліпше заспіваємо. (Співають українську народну пісню «Цвіте терен»)

1 дівчина. Слухайте, дівчатонька, а може, щоб Михайло звернув на мене свій погляд, мені пластичну операцію зробити?

2 дівчина. Та на твою операцію в усій Україні пластику не вистачить..(сміються)

3 дівчина. А давайте затанцюємо, щось моїм чобіткам сумно стало.

Танок

 

Дівчина: А де ж це наші хлопці?

В цей час чується пісня: «Ти ж мене підманула». Її виконують хлопці, які їдуть на вечорниці.

 

Хлопці: (стукають у двері)

Добрий вечір вам, дівчата,

Та вам, молодиці,

Чули ми, що в цій хатині

Будуть вечорниці.

Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір!

 

Господиня: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх сідати та з дівчатами пісню заспівати.

 

Дівчина.Що ж, заходьте, любі хлопці,

Просим до світлиці.

Може з вами веселіші

Будуть вечорниці.

 

ХлопецьАвжеж, будуть веселіші,

Бо ми на язик гостріші!

А ви, мов ті миші,

Сидите у тиші!

 

ХлопецьА що це у вас так смачно пахне? (Лізе до горщика)

 

Дівчина.Еге, Грицю, куди лізеш? Ти ще не заслужив, а вже їсти просиш. Добре, Грицю, так і бути: покажу, що там смачненьке є в макітрі. А що я тобі покажу, про те ти повинен приказки сказати, загадку загадати або пісню заспівати. Домовились?

 

ХлопецьДобре, добре, Одарко! Показуй уже!

Всі. О! Ковбаса!

Хлопець

А щоб тобі та ковбаса та й до носа приросла!

Дівчина.

Не мели язиком, як лисиця хвостом. Ти, Грицю, такий мудрий, як той дід!

 

Хлопець

А ось послухайте, що я сьогодні бачив!

Їхав козак дорогою, дівку надибав та й читає: «…І прочеє, прочеє…По сєму указу козак должен кожну дівку целовать по разу».

-Чуєш, дівко, що в указі?

-Та чую, козаче. ( А вже рада та красуня, аж мало не скаче).

-А заглянь-но, козаченько, до того указу, чи там не написано, щоб іще по разу?

Хлопець

Дівчата, а ви вже ворожили? Ми такі гарні парубки, то може виберете серед нас собі чоловіків. Оксано, вибирай серед нас собі нареченого.

Хлопець

Оксано, може мене вибереш? Мене звати Степан,хазяйський син. Багатий, маю дві курки. Одна, правда, сліпа на одне око, а друга не несеться, зате бачить добре. Маю землі видимо-невидимо. Скільки б не дивився і не придивлявся – не побачиш. А що вже худоби! І жуки, і мухи, і гусінь, а що вже комарів – світу білого не видно!

Оксана

Не хочу тебе, парубче. Ти багатий, а я хочу роботящого.

Хлопець

Оксано! Чим я тобі не жених? Може й не зовсім гарний. Та роботящий. Уже як за щось візьмусь, то й за вуха не відтягнеш. Спати можу до обіду. А що вже обідати люблю! Обідав би до самого сніданку. Вибереш мене – горя не знатимеш.

Оксана

Не хочу я такого. Хочу роботящого, розумного і гарного!

Хлопець

Оксано, то може за мене підеш заміж. Мама каже, що я такий гарний, як місяць, а розумний, як п’ять писарів укупі. Мені б ще таку жінку, як я.  А то візьму гіршу, люди сміятимуться. Ти не дивися, що я такий замурзаний. Ти мене вимий, причеши і можна під вінець шкандибати. А цілуватись…то я готов і зараз.

Оксана

Ні, не хочу тебе!

Хлопець

Оксано, то може вийдеш за мене? Я красивий, розумний і багатий. Заберу тебе на Ямайку. (Співає пісню про Ямайку)

Оксана

А за тебе вийду заміж з радістю. Поїхали на Ямайку!

 

 

Господиня. (За дверима чути стукіт) Хтось іще до нас на вечорниці добивається. 

 (Голос з коридору «Хлопці, допоможіть мені. » Відчиняються двері і на порозі стоїть з великим гарбузом в руках Роман. В, язанка бубликів у нього на шиї)

Роман. От і клята та дівка Уляна, я ж до неї і так, і сяк, і бубликом хотів пригостити, а вона все брикається та глузує. Я думав, що вже домовився з нею про весільну сукню, а вона мені – гарбуз, та ще й новомодній. Та нічого, мабуть, багато насіння з нього буде, та й кашу гарбузову я люблю.

1 дівчина. Не сумуй, Ромцю!

Роман. Я не сумую, та батько буде бити! До кого ж тепер поведуть мене свататись. Я вже чисто замучився.

Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,

Чи не рублена хата,

Чом не люблять дівчата?

2 дівчина. Ой, Ромцю, любиш ти гарбузову кашу, а не Уляну.

3 дівчина. Ти нам нагадуєш слова із пісні, де козак любив пироги, а не дівчину.

(Лунає пісня «Із сиром пироги»)

Господиня. А зараз про працю. Дівчата в давнину брали  борошно, сипали в окрему тарілку кожна, бігли до джерела, набирали повен рот води, прибігали , брали тарілки з борошном і місили паляничку. Кожна свою позначали, на бляшку і випікали.

Андрій. Тітко Ганно! А для чого оті паляниці позначати?

Господиня. Щоб кожна дівчина свою впізнала…

Андрій. А що буде як паляниці спечуться?

Господиня.  Їх клали в рядок і приводили собаку. Чию паляницю собака найшвидше з,їсть, та дівчина найшвидше заміж піде.

Андрій. Ото цікаво! Я пішов по собаку.

Господиня: А ми сьогодні  осучаснимо цей звичай. Зараз дівчата візьмуть по пиріжку, намітять кожна свій, а один із хлопців з зав’язаними очима вибере, чий пиріжок попадеться, ту дівчину поцілує в щічку.   (Гадання)

 

 

Господиня: А хто з вас   смішне нам щось розкаже?

Читають народні усмішки.

Дівчина: (підходить до одного з хлопців)

Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротях, крутить головою

Він, сердяга, як побачив,  та через городи,

Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

 

Хлопець: У Варварывцы густо хати, 

Вітер не провіє,

Сама мати ложки миє,

Бо дочка не вміє.

 

Дівчина: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

Сидить гуска над водою, вирячила очі,

Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла..

 

Час нам калиту випікати. Замісимо тісто швиденько. Ти, Надійко, тісто міси. А ти, Марійко, колосочками, зубчиками, промінчиками калиту прикрашай. А ти , Наталочко, в печі дрова розкладай навхрест, бо навкісний хрест у нашого народу є символом сонця і вогню.

Дівчина.

Гори, вогонь, ясно.

Спечи нам калиту красно!

Щоб ми її кусали

І горя не знали!

(Господиня бере калиту і підносить до печі, а дівчина бере горнятко і окроплює господині дорогу)

Дівчина.

Водице-студенице, окропи калиті дорогу від печі до порогу,

А від порогу до стелі, щоб ми були гарні та веселі.

Господиня.

А поки калита печеться, ви б, дівчата, заспівали чи затанцювали.

Пісня «Од Києва до Лубен» (

Господиня.

(Заглядає в піч)

От і калита вже спеклася.

Прикрашайте, дівчата, калиту, прикрашайте!

Побажання промовляйте.

Дівчина.

У небо наша калита, у небо,

Ати, сонечко, підіймись

Та на нас подивись.

Ми калиту чіпляємо,

Свою долю-радість закликаємо.

(Чіпляють калиту до сволока на стрічку)

Співають пісню К. Бужинської « Як у нас на Україні»

Господиня

Ну й розвеселили ви мене! Ми ж про калиту забули.

Хлопець

О, нарешті, калита,

Наче сонце, золота!

Хто вкусить калиту хоч раз,

Той буде першим серед нас!

Всі: Хто буде писарем?

Хлопець

Нумо, хлопці і дівчата

Хто з нас буде починати?

Хлопець

Ой, громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути. (Сідає на рогач)

Їду, їду я до річки,

Ой дайте вкусити калити хоч трішки! (Стрибає, не вкусив. Писар маже сажею)

Хлопець

Калито смачна, рум’яна.

Подивлюсь, аж голос в’яне.

Скажи, як тебе дістати?

Як таємницю розгадати? (Підстрибує, кусає, всі  регочуть)

Смачна калита, вкусив.

Аж душа засіяла!

Дівчина.

Ще ні разу не стрибала

Калити не куштувала. (Стрибає, не вкусила)

Хлопець

-Діду, діду! Калиту кусати їду!

-Звідки ти ?

-З калитви.

-Чого хочеш?

-Калити!

-А не боїшся чорноти?

-Ні!

-Тоді присядь. (Присідає, писар маже його сажею)

Дівчина.

-Діду, діду! Калиту кусати їду!

-Звідки ти ?

-З калитви.

-Чого хочеш?

-Калити!

-А не боїшся чорноти?

-Ні! Не боюся!!! (Підстрибує, кусає калиту)

Хлопець

А заграйте-но музики,

У нас гарні черевики.

Починайте скоріш грати,

Бо хочеться танцювати. (Діти виконують танець «Полька»)

Хлопець

Що ж, повеселились й досить.

Мій живіт вже їсти просить.

Дівчина.

Милі гості, просим сісти,

Варенички будем їсти.

Варенички непогані,

Варенички у сметані.

Дівчина.

Вас чекають у макітрі

Варенички дуже ситні.

Білобокі, круглолиці,

З української пшениці.

Дівчина.

Їжте, їжте, просим щиро,

Варенички наші з сиром! (Виконують пісню «Варенички») (Додаток 7)

Господиня

Шановні гості! Ми приготували для вас обереги, щоб вони вам дарували мир і злагоду, оберігали від усього лихого. (Діти дарують ангелочки)

Хлопець: Було гарно у вас повеселитися

Та вже час прощатися.

 

ХлопецьМи гуляли, веселились,

Усім весело було.

Вечорниці завершились

І, здається, все пройшло.

Хлопець

Ні! Так просто не проходить,

 В серці струночка бринить.

Про Андрія вечір-спогад

В нашім серці буде жить!

Хлопець

Дякуємо господині за теплу хату!

Хлопець

Молодим нашим дівчатам за цей стіл багатий!

Всі разом: Бажаємо миру і добра!

Господар: Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.

Господиня: Шановні гості!

Все, що в серці мали

Вам подарували

Світлу мрію й казку

Нашу пісню й ласку

Щебет солов’їний

Славу України

Всі виходять, кланяються. Співають пісню.

Всі: Наші вечорниці  вже кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас

І в вас, і в нас хай буде гаразд

Щоб ви і ми щасливі були.

Прощавайте, друзі, низький вам уклін

Доброго здоров’я зичимо вам усім,

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були

Господиня: Бувайте здорові, живіте багато

І ще приїжджайте до нашої хати.

Кланяються