Лінійка до Дня соборності України.

Лінійка до Дня соборності України

Мета : з’ясувати важливість Акту злуки українських земель; поглибити знання учнів про свою державу, історію українського народу; розвивати пам'ять, увагу, вміння робити аналіз подій, фактів, історичних явищ;

виховувати почуття гордості за свою державу, прищеплювати любов до неї Обладнання: комп’ютер, проектор,мікрофони, відеоматеріал,рушники,

калина, ілюстрації.

Хід заходу

Перегляд відео «Україна»

Учень1: Щасливі ми, що народилися на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського.

Учень2: Я – українець вірою і кров’ю. Моє коріння тут по всій землі.

Воно моє і відчиняється з любов’ю, А я страждаю болями її.

Учень3: Я – українець, син народу того, Що відвикає нині від ярма.

Я не скорюся, я молюся Богу

І вірю в те, що все це недарма.

Учень4: Я – українець. Цього не відняти, В моїй душі співають солов’ї,

Бо ви такі, мої ви мамо й тато, Й такими будуть правнуки мої.

Учень5: Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не

поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів.

Учень1: Вiд ясних зiр. І тихих вод. Вiд благородного корiння.

Таким почався мiй народ. Таким продовжується нинi.

Вчитель2:У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

Одна з сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Учень: 3Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави.

22 січня 1919 року відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим – українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу. Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День

Соборності.

Відео

Учень 4: Задзвонили срібні дзвони в Україні, Аж по світі по широкім стало чути  "Зустрічайте Воскресіння день! Віднині Навік-віки Україні вільній бути!"

Зашумів відвічний Київ прапорами, Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софійськім, з корогвами Зустрічала Україна свято волі.

Учень 5: День Соборності – всенародне свято України, що відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акта возз’єднання Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності став відзначатися з 1999 року.

30 грудня 2011 року Указом Президента України встановлено «День Соборності та Свободи України».

Учень:1

Через які страждання і тортури

Прийшлось пройти вкраїнському народу?! І вистоять, зламать високі мури,

Отримать, щоб оту святу нагоду З’єднати воєдино ЗУНР і УНР. Співаєм славу тій події і тепер.

Учень 2: Святковий Акт Злуки розпочався 22 січня 1919 року о 12 год. у м. Києві.  Представник уряду Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний універсал: «Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України: Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина,

Буковина й Ужгородська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснилися віковічні мрії, якими жили й за які вмирали кращі сини України. Віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх сил, має змогу з’єднати всі зусилля своїх синів для утворення нероздільної незалежної

української держави на добро і щастя робочого ладу».

Учень 3: Об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українців. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність

продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став "живий ланцюг” між Києвом і Львовом, коли

21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки.

!!! Відео «Квітка-душа»(4хв 58 с)

 Учень 4:  Україно, соборна       державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава, Завойована в чесних боях.

Учень 5: Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідна твоя,

Що кожне слово в їй перлина,

Не вмре повік. І світ-зоря,

Твоя свята зоря засяє.

Поглянь — слов’янство оживає

І сили пробує свої:

Ганебні ярма розбиває,

Докупи всіх синів скликає…

А то ж усе брати твої!..

Учень 1:Ні, не умре ніколи мова,

Якою син співає твій,

Якою люд скликав Підкова,

Богдан славетний і Палій,

Якою Січ буйна лишала,

Якою наш Кобзар співав,

Яка степи опанувала

І міліони об’єднала

Людей-братів!..Хто не чував

Пісень по селах вечорами

І жартівливих, і сумних?..

То долю рідними словами

Народ виспівує у їх.

О ні, Вкраїна не загине!

Коли народний океан Співа,

неначе той орган,

Є сила в нім — душа єдина.

Учень 2:Ми вірим в майбутнє твоє, Україно! Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина, Немає такої, як ти, на землі