ЛІНІЙКА : «ТИ ПАМ’ЯТАЙ, НІКОЛИ НЕ ЗАБУДЬ…»

 

         ЛІНІЙКА :

«ТИ  ПАМ’ЯТАЙ,

НІКОЛИ  НЕ

ЗАБУДЬ…»

 

                    Позакласний захід проведений класним керівником

                Заваллівського ліцею-мистецької школи        ШЕВЧУК  Т.М.

 

                                                  2018 н.р.

Мета: ознайомити учнів з подіями Другої світової війни в Україні  показати героїзм народу в боротьбі з ворогом; виховувати почуття патріотизму, любові до своєї землі, повагу, шанобливе ставлення до учасників ІІ світової війни,  любов до країни,  в якій ми живемо, до рідного краю, прагнення бути патріотом своєї держави; усвідомлення уроків життя в процесі нерозривного зв'язку поколінь.

Обладнання: ПК, проектор, виставка

Форма проведення: лінійка-пам'яті

 

                                   ХІД     ЗАХОДУ

  Вступне слово вчителя.

                        Виступ проходить на фоні презентації.

                                       Звучать слова Левітана.

 

 

  Ведучий: День визволення України від німецько-фашистських загарбників було засновано Указом глави держави «Про День визволення України від фашистських загарбників» В.Ющенком у 2009 році. Війна принесла біль і страждання, смерть і втрати на наші землі. Воєнні дії на території України тривали з першого дня війни до 28 жовтня 1944р., тобто 3 роки і 4 місяці. 

                          1 учень.

 Минули дні і роки пролетіли

 А дня того забуть ніхто не зміг

Тут навіть сосни з горя посивіли,

Тут навіть камінь плаче край доріг,

 Хіба ж забудеш, як палали хати?

 Гойдались мертві у страшній петлі,

 І на шляху валялися хлоп'ята,

  Багнетами прибиті до землі

                             2 учень.

 Хіба ж забудеш як сліпого діда

 В звірячій злобі витягли крізь дим.

 До танків прив'язали людоїди

 І розірвали надвоє живим.

Ведуча:Фашисти хотіли зруйнувати все, що було створено розумом та працею людей. А що вони хотіли зробити з населення України? Частину його знищили , частину перетворили в рабів. Друга світова війна - одна з трагічних сторінок в історії українського народу.

 Ведучий:Україна втратила п'яту частину населення: близько 3млн. чол. На фронтах, і 5,5млн. у зоні окупації. Міста обезлюдніли і лежали в руїнах. Понад 10млн. жителів України залишились без даху над головою і жили в непристосованих приміщеннях та землянках.

Ведуча:Було зруйновано і спалено 714 міст й 28 тис. сіл. Промисловість і с/г перебували в стані повної розрухи.

Ведучий: З України вивозили все, що можна було забрати: устаткування заводів і фабрик,, яке не вдалося вчасно евакуювати, сировину і матеріали, худобу, продукти. В ешелони вантажили полтавський чорнозем, викопали й забрали до Німеччини понад 1 млн. фруктових дерев. З музеїв вивезли понад 40 тис. найцінніших творів мистецтва, історичних реліквій. Прихід німецько-фашистських загарбників супроводжувався масовими розстрілами й репресіями.

                            3 учень.

Задихалося літо від спеки,

 І сивіли від спраги лани.

 В сірім небі кружились лелеки,

 А земля - в димовищі війни.

                   Пісня   «На поле танки грохотали…»

 

Виходить Мати (переодягнена дівчинка) із свічкою в руках, звучить тихо музика «Степом,степом…», вона повільно обходить зал, зупиняється і каже:

 

Мати:

Я – мати, мати всіх дітей,

Що на фронтах воєнних полягли.

Сьогодні я звертаюсь до людей,

Щоб мир у світі пильно берегли.

Я – мати… Я крізь все пройшла:

Крізь дим пожеж, утрат і сто смертей.

Розтоптана і знищена була,

Та через роки йду я до дітей.

В душі моїй горить пекельний біль. За всіх, усіх, яких не повернуть.

І крик душі лунає звідусіль.

Вони до нас ніколи не прийдуть…

Та я не вірю в похоронки ті!

Живі вони, бо пам’ять ще жива!

Мої сини, соколики ясні…

А всюди квіти … квіти… і трава.

Я – мати! Я до вас іду, щоб захистити, відвернути зло.

Та відвести від всіх людей біду,

І щоб війни ніколи не було.

Тож встаньте всі і голови схиліть,

Згадайте тих, хто йшов через фронти.

І з вдячністю хвилину помовчіть,

Щоб пам’ять в нашім серці зберегти.

 

Хвилина мовчання

 

 

                           4 учень.

Народу мир потрібен як вода

 Як хліб і сіль...

 І він його доб'ється,

 Ганьба і смерть тому,

 Хто напада,

І вічна слава тим,

 Хто не здається.

                           5 учень

Вічний вогонь палає,

 Дзвонить у долі століть.

 Вічний вогонь закликає:

 Щастя живих бережіть!

 Вічний вогонь клекоче:

 Люди, не треба війни,

 Щоб не вмирали дочки,

Сестри, батьки і сини.

                             6 учень

Роду чесного, доброго люди

 Переконані твердо давно:

 Хто минуле випадком забуде,

 Може знов повернутись воно.

                              7 учень

А хто з бійців поліг в бою –

 їм вічно жить - героями!

 Імен хоч скільки називай, -

 Усіх злічить не можемо!

 

 

                         Пісня   «Перемога»   або   «Молитва за Україну!»