Література рідного краю «Ціную кожну крапельку життя»

Література рідного краю

Урок № 2

Тема уроку: «Ціную кожну крапельку життя»  

                           (матеріали про життя і творчість Любові Сябро).

 Мета уроку: ознайомити  учнів  з  короткою біографією  поетеси-землячки  Л.Сябро, одним із тематичних напрямків у її творчості – громадянською лірикою; виховувати в учнів чуття поезії  та любов до рідного краю і до пісні.

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань.

Обладнання: збірка «Сяйво далекої зірки», записи пісень «Україну славимо в піснях!» ( слова Л.Сябро, музика В.Сопілова),«Благословенна будь, Полтаво!» (слова Л.Сябро, музика Ольги і Ігоря Замаїв)

Методи і прийоми: метод «Мікрофон», робота в парах, «Лірична хвилина», проблемне питання, бесіда, уявна екскурсія до поетової майстерні, «Музична хвилинка», метод „вузлики в дорогу”

1.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Українська література 5-12 класи. - К. - Ірпінь: Перун, 2005

2.Любов Сябро «Сяйво далекої зірки». Поезія. Вид. «Полтава», 2001

3.Село полтавське || 2001, 9 березня

4.Лисенко А. В. Методика використання літературного краєзнавства в системі підвищення кваліфікації вчителів-словесників: Автореф. дис… канд..пед. наук: 13.00.02 / Інститут педагогіки АПН України. – К., 2002. –

22 с.

Хід уроку

         « Вчимося бути

                                  На землі людьми…»                

М.Побелян

 

І. Організаційний момент

 Перевірка кількості учнів і готовності їх до уроку

 

ІІ.Активізація опорних знань. 
  Зараз мова піде на уроці про найдорожче, найсвятіше в  житті кожної людини. як ви гадаєте, що є таким для кожного з нас?(Відповіді учнів)

   Так, дійсно, це рідний дім, це сім’я, природа, друзі, наша мова, наша Батьківщина. Тож, поети, митці саме ці скарби й оспівують у своїх творах.

1.Метод «Мікрофон».

 Дібрати асоціативний ряд до слова «людина» (любов, зрада, мудрість, щастя, дім, віра, Бог, заздрість, ніжність, праця, родина, тепло…).

Ваші відповіді свідчать про те, що людина – величне і горде створіння, наділене мудрістю і терпінням.., душа людини не гине, вона продовжує жити у творіннях людських…

2.Обговорення в парах.

      Поділитися думками один з одним, якою людиною ви хотіли б стати; які люди оточують вас; які люди (герої творів) вас інколи шокують, а які можуть бути взірцем у житті...

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, мети уроку.

1. Вступне слово вчителя.

 

Учні, сьогодні на уроці ми перегорнемо одну із сторінок літератури нашого рідного мальовничого краю. Кожна країна, кожне місто, кожне село пишаються видатними особистостями, що народилися, навчалися або працювали в них. Вивчаючи творчість великих світочів людства, ми не можемо не знати письменників свого краю, людей, може, менше відомих для широкого кола читачів, але таких, що внесли помітний вклад у нашу духовну скарбницю, у нашу історію. Я маю на увазі чутівську поетесу Любов Федорівну Сябро.

       Мета нашого уроку – ознайомитися із творчістю талановитої землячки, пройти стежками її нелегкого життя.

ІV. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.

 

Огляд життєвого та творчого шляху

Любові Федорівни Сябро.

     Любов Федорівна Сябро народилася 16 серпня 1949 року в мальовничому селі Черняківка, Чутівського району Полтавської області. Її родина проживала біля давнього лісу. Саме там, серед могутніх дубів, лісових квітів і щебету пташок пробуджувалися в душі дівчини світлі почуття любові до природи, до пісні, до людей.

       Після закінчення восьмирічної школи, навчалася в Полтавському сільськогосподарському технікумі, а згодом і сільськогосподарському інституті. Здобула фах агронома. Працювала в колгоспах району, а також районному управлінні сільського господарства.

      Працюючи, в глибині душі весь час плекала своє друге покликання – поезію. Вірші почала писати у зрілому віці. «Та справа не в тому, коли написаний перший вірш - так говорить Ліна Костенко,- справа в тому, коли стала відчутною поезія». Поезія Любові Сябро стала відчутною на початку дев’яностих років минулого століття. Саме тоді перші паростки її творчості стали пробиватися до життя, відкриваючи шлях до читача на сторінках районної газети «Сільські новини», обласної – «Село полтавське», республіканської – «Сільські вісті».

 Творчий здобуток поетеси – десять збірок, три з яких – пісенники. Над усе Любов Федорівна цінує радість творчості, її вірші класичного народно – пісенного спрямування оспівують любов до Батьківщини, людей, природи, до матері, до рідного краю, вірне кохання. Про ці почуття поетеса говорить такими словами:

Сонце сходить за річкою синьою,

Небо, як море, ясне і глибоке.

Не перестану любити Вкраїну я

І берегти її велич і спокій.

Ви дізналися  з розповіді, що у цієї чарівної жінки прекрасне й високе покликання – дарувати людям красу, пробуджувати їх душі та серця високим поетичним словом.

А тепер разом розглянемо поетичні твори Любові Федорівни.

 

«Лірична хвилина»

 Учень читає вірш Л.Сябро «Україна»

Синє небо, квітка польова,

І повітря чисте і духмяне,

В високості жайворон співа –

Це Вкраїна, рідна і кохана.

 

Тихі села, гомінкі міста,

Де гартують сталь прокатні стани,

Там симфонія труда проста –

Це Вкраїна, рідна і кохана.

 

Тут жили Наталка і Петро,

Твоя вірна донька Роксолана,

Тут тече величний наш Дніпро –

Це Вкраїна, рідна і кохана.

 

Хай звучить в світах твоє ім'я,

Розквітає доленька весняна.

Україно зоряна моя!

Ти, як ненька, рідна і кохана!

 

1.Робота над твором(аналіз поезії за планом)

1. Тема та ідея, композиція.
2. Який основний мотив твору (настрій поетеси, почуття, які нею оволодівали під час написання)?

3. Що вважаєте за потрібне «взяти з собою в життя», прочитавши цей твір? 

(Учні працюють в робочих зошитах)

Учитель:

Впродовж творчого життя Любов Сябро видала немало хороших книг для дорослих і дітей. Збірки поезій  «Хай не покине вас любов», «Сяйво далекої зірки», «Дитячий дивосвіт», «Бабусині казки», «Колискова для сестрички», «Русалочка» знані й шановані в народі, принесли їх авторці заслужену популярність і прихильність читацького залу.

      Усі вони позначені високим професіоналізмом, художньою довершеністю, активною громадянською позицією поетеси. Її поезії оспівують славну Україну, красу рідного краю, вчать молоде покоління берегти і примножувати одвічні духовні цінності та традиції нашої землі, її людей.

 

 

«Лірична хвилина»

Учень читає вірш Л.Сябро «Земля батьків»

Земля пробуджується, дихає земля.

Співа – виспівує мала пташина.

Дзвінке «ку-ку-рі-ку» доноситься здаля.

Дрімотно пахне кущ шипшини.

 

Я до старого дуба притулюсь

І виплачу йому свої жалі.

Під небом чистим Богу помолюсь,

Наснаги наберусь від рідної землі…

 

Весняне щастя виповнить серця.

Живи і квітни, наша Чутівщино,

Бо наймиліша людям завжди ця –

Земля батьків – маленька батьківщина!

 

2. Проблемне питання

Прослухавши поезію, спробуйте дати відповідь на проблемне  питання: «Рідна земля – це зірка, що осяває наше життя, чи щось інше?!»

(Відповіді учнів)

 

 

Учитель:

Вражає своєю неповторністю багатий і своєрідний образний ряд творів Любові Сябро. Як то: «у тумані бузку», «проростають, як сльози, ромашки», «тюльпанова барвиста врода», «кришталеві ранки», «зоряний сум», «в тумані сповита стомлена земля». Так може говорити тільки талановита і небайдужа душа. Привертають увагу поезії – персоналії, присвячені Тарасу Шевченкові, Лесі Українці, Василю Стусу, Марії  Башкирцевій, Назарію Яремчуку та іншим великим українцям. У цілому ж тематика творів досить розмаїта. Та на першому плані – Україна, мама, наша солов’їна мова, учителька,природа, кохання і багато – багато іншого близького,  рідного і милого серцю українця.

 

3.Бесіда

Давайте повторимо деякі питання з теорії літератури.
Що таке ліричний твір, які тропи визнаєте? Дайте визначення понять.
(Ліричний твір – твір, у якому показане життя, подане в переживаннях; тропи-слова та вислови,використані в переносному значені(порівняння, епітет, метафора,гіпербола, літота,іронія))

 

4.Уявна екскурсія до поетової майстерні

• А тепер побуваємо у поетовій майстерні. Як, ви гадаєте, він пише свої вірші? (Відповіді учнів)

 Ми знаємо, що вірш неодмінно твориться за допомогою художніх засобів, тобто тропів. На дошці записані деякі вирази із творів Л.Сябро , прочитайте їх і скажіть, які це засоби художньої виразності? (Епітети, метафори,  повтори, звертання, зменшувано-пестливі слова, окличні речення)

 

5.Робота в парах.

• Знайти  тропи у вірші Л.Сябро «Земля батьків»

(Епітети: мала пташина, старий дуб, небо  чисте, рідна  земля, маленька батьківщина)

Метафори (уособлення): земля пробуджується, дихає земля, дрімотно пахне кущ шипшини.)

• Які картини уявляються вам під час читання цього вірша?  (Відповіді)

• Яка риса характеру поетеси  відчувається в рядках:

« Бо наймиліша людям завжди ця –

Земля батьків – маленька батьківщина!»?

(У поетеси – душа українки, поезія наскрізь проймає вразливе серце авторки, її слово виростає з любові до рідного краю.)

• Як ви гадаєте, вірш Л.Сябро «Україна» – зразок лірики інтимної, пейзажної, філософської чи патріотичної?

Учитель:

Діти, ми живемо з вами в час, коли кожна людина повинна боротися за утвердження в житті добра, справедливості, злагоди. Цього прагне і поет. Про це свідчить і епіграф до нашого уроку: «Вчимося бути на землі людьми…» Утвердити в житті добро, стати кращим допомагають нам поезія, музика, тобто мистецтво. Любов Федорівна Сябро не байдужа до народнопісенної творчості. Сто п’ять віршів цієї талановитої поетеси було покладено на музику. Вийшли з друку і були розповсюджені по сільських школах і бібліотеках 3 збірки пісень: «Весела прогулянка» с.м.т. Чутове, 2003 р., «Квітуй піснями, Україно» с. м. т. Чутове, 2004 р.

Композитори, які працювали з Л. Ф. Сябро: Ольга Георгіївна Замай, Ігор Георгієвич Замай, Ніколаєнко Сергій Андрійович, Сопілов Валерій Іванович, Міхайліченко Микола Петрович, Білий Анатолій Іванович, Садохіна Тетяна Володимирівна.

6. «Музична хвилинка»

Як ви думаєте, якою може бути мелодія до віршів поетеси? Чому?

(Відповіді учнів).

Послухаймо  співану поезію (учні прослуховують записи пісень):

• «Україну славимо в піснях!» ( слова Л.Сябро, музика В.Сопілова)
• «Благословенна будь, Полтаво!» (слова Л.Сябро, музика Ольги і Ігоря Замаїв)

V. Підсумок уроку.

Якщо урок збагатив вас знаннями, духовно, якщо слово поетеси засіяло у ваших юних душах зерна правди, любові, добра, якщо торкнулось ваших сердець, я вірю, що ви пошануєте і рідне слово, і нашу пісню, і тих людей, хто творив нашу духовну скарбницю, а значить не дасте занепасти нашій рідній культурі.

А на завершення – „вузлики в дорогу” (висловити одним реченням те повчальне, що взяли ви в життя із цього уроку).

 

VІ. Домашнє завдання.

Скласти власний вірш про рідну землю.