Літературно-музична композиція "Хоробрі серця"

Літературно-музична композиція

 «Хоробрі серця»

06.12.2014 р.

(звучить лірична музика)

Вед 1. День Збройних сил України - це мужності й геройства свято.

                    І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато

                    І тим, хто нині з автоматом нам спокій береже і захищає

                    Мене і маму, і сестру, і брата і велику нашу всю родину –

                    Рідну, вільну Україну

          Вед 2. Шосте грудня день військових, день для тих, хто у строю.

             Перед вами, побратими, в мить урочисту стою.

             Батьківщина, рідна ненька, дарувала нам усе.

             Нашу школу, гордість, славу крізь роки її несем

             Кожним з нас нехай керує горде слово – офіцер.

             Ми на варті щастя й миру, це для нас понад усе.

             Ми сьогодні вшануємо українців в чужині.

             Миротворців, всіх полеглих за майбутнє на Землі

Вед 1. Доброго дня, шановні учні та гості. Вітаємо вас на нашому заході присвяченого воїнам, які воюють, воювали і полягли на сході України захищаючи нашу землю, які мають хоробрі серця.

Вед 2. Сьогодні ми запросили, людей, які причетні до подій на сході України, це:

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________
_______________________________________________________________________

Вед 1. Бути воїном – це значить народитися тілу в обладунках, щоб боронити світ добра від темряви. Бути воїном – це значить мати високе призначення –ставати першим там, куди покличе тебе твоя Держава.

Пісня «Ти солдат України»

(лірична музика)

Вед 1. 23 роки Україна не знала війни. Наш народ пишався тим що у буремні 90 – ті, Україні вдалося зберегти мир. Але війна не обійшла нашу державу тепер. Ще рік тому ми з вами не знали дуже багатьох слів пов’язаних з війною,тепер же майже кожну родину так чи інакше опалило полум’я військових дій. Ще рік тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава», а тепер ці слова набули нового змісту.

Вед 2. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів, що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі, які в мирний час повертають поранених  АТО з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія.

Вед 1. Слово надається (воєнкомат)____________________________________________________________

Вед 1. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто, це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, а також є засвідченням справжнього патріотичного подвигу.

Коли перед очима кадри з новин, фото поранених та загиблих героїв, дивлячись їм у вічі, ми розуміємо, що вислів «душу й тіло ми положим за нашу свободу» став для сучасної історії української нації не просто словами з гімну, це стало станом душі.

Вед 2. Тривають бойові дії на сході України. Одним із активних учасників бойових дій у зоні АТО є й наш земляк 29-річний Микола Хорішко, який пішов захищати Батьківщину добровільно. Він попав в батальон «Донбас», біля 40 днів під Києвом проходив навчання, а вже потім відправився в зону АТО. Чимало довелося побачити чоловікові та його колегам у тому пеклі зітканому з пострілів, вибухів та людстких страждань.

Вед 1. Слово має_____________________________________________________

Вед1.  26 листопада після 88 днів перебування у зоні проведення антитерористичної операції з донецької області додому повернувся батальйон 55-ї окремої артилерійської бригади – понад 50 запорізьких воїнів. Серед них – і десятеро наших земляків.

Вед 2 Це був най хвилюючий момент, коли під звуки «Козацького маршу» до КСК під’їхали два тентовані автомобілі і БТР. Зі сльозами на очах, міцними обіймами зустріли солдат їх найдорожчі люди, та й ніхто із присутніх там не міг стримати хвилювання і сліз. Їм піднесли паляницю на українському рушнику, хтось дарував квіти, хтось простягував торти, цукерки, вручали подарунки діти… Їм всі дружно скандували: «Дя-ку-є-мо! «Ге-ро-ї», їх фотографували і фотографувалися з ними. А потім хлопцям утворили живий коридор, яким вони пройшлися і піднялися на східці біля КСК.

Вед 1. Завершуючи зустріч з бійцями і відпускаючи їх по домівках, всі разом заспівали Гімн України. А великий патріот свого краю і Вітчизни Василь Коростильов сказав: «Я гордий за свою країну й український народ. Ми обов’язково переможемо!»

Скільки триватиме відпустка у солдат – наразі невідомо. Та опісля вони знову готові до виконання нових військових завдань. Витримки їм і волі. А підтримка, як засвідчили земляки, - буде!

(лірична музика)

Вед 2. А знаєте, війна колись закінчиться

           І з часом відбудуються міста.

           Але ніколи більше не повернуться

           Всі ті, кого забрали небеса.

Вед 1. Їх вже немає, безліч їх загинуло.

           Але, за що? Чому така ціна?

           Вони на небі, мабуть, поруч з ангелами,

           Їм там спокійніше, бо на землі війна.

Вед 2.  Не обійшла біда і наш Гуляйпільський край. 25 вересня 2014 року поблизу Маріуполя героїчно загинув старший лейтенант Євген Вікторович Васильєв.

Вед 1. Народився Євген у 1972 року у місті Гуляйполі. З 1984 по 1989 роки               навчався у ЗОШ №3. У 1993-му році закінчив Новосибірське вище воєнне командне училище МВС Росії. Був командиром мотострілецького взводу,  у цьому ж році переведений для подальшого проходження служби в МВС України. Проходив службу у податковій міліції. Відповідно до Указу Президента України № 303\2014 від 17.03.2014 року «Про проведення часткової мобілізації» призваний на військову службу у Збройні Сили України. Був офіцером відділення комплектування команд і партій, а потім старшим офіцером мобілізаційного відділення райвіськомату. З 21 серпня поточного року перебував у відрядженні в 17-ій танковій бригаді з метою негайного вирішення проблем військовослужбовців, які беруть участь в антитерористичній операції на Сході України.

Вед 2. Своєю смертю він відкрив «Чорну книгу пам’яті гуляйпільців», які загинули у зоні АТО.

Вед 1. Ще одне горе сколихнуло наш край. 19 листопада 2014 року загинув  уродженець села Верхня Терса -  рядовий Іван Іванович Негер, який ніс службу на блокпосту біля Маріуполя.

Вед 2. Іван Негер народився 25 березня 1981 року  у селі Верхній Терсі. Працював слюсарем-сантехніком у ТОВ «Агро-Континент». Добрий, спокійний, доброзичливий, сумлінно виконував свою роботу, завжди відгукувався на допомогу односельчанам. Згідно з Указом Президента від 21 липня 2014 року призваний на військову службу у Збройні Сили України. Служив у складі 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ в с. Березовому Мар’їнського району Донецької області.

Вед 1. Вони були воїнами. Упевненими у своїх професійних здібностях, відповідальними, зібраними, небагатослівними, але цілеспрямовані, заради єдиної мети. Якщо не я – то хто?

Вед 2. Ми будемо пам’ятати, ваші життєві роки, події…. і дати -

25 вересня  та 19 листопада 2014 року.

Не заросте стежка ваша забуттям людської пам’яті, бо серце сповнене любові не вмирає.

Відео

Учень 1. Пливуть гроби по морю, як човни –

По морю рук ,по морю сліз і гніву.

Пливуть в човнах розтерзані сини

На хвилі молитов і переспіву.

Так ніби в жилах замерзає кров,

А потім б’є у скроні голос крові

За тих хто тихо жив, а відійшов

У дзвонах слави праведним героєм.

Пливуть човни, гойдає кожну лодь

Людська долоня, тепла і тремтяча,

Човнами править втішений Господь,

А серце розривається і плаче.

І кожна мати плаче, і пече

Їй кожна рана у чужого сина.

Стоїть Донбас і Львів – плече в плече

І разом з ними плаче Україна.

Нехай же вам, герої, віддає

Святий Петро ключі від того раю,

Де убієнний ангелом стає,

Бо він герой. Герої не вмирають.

Герої не вмирають. Просто йдуть

Із поля бою – в небо. В лицарі – зі смерті.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть….

Героям слава - вписано у серці.

Вед 1. Слава Україні!

            Героям слава!

Схилімо голови у хвилині скорботи.

Хвилина мовчання.

Пісня «Білі лебеді»

Вед 2. Великий вклад у перермогу наших воїнів здійснюють волонтери,  для того щоб мобілізовані відчували допомогу і підтримку небайдужих людей та розуміли те, що їм є за кого боротися.

Вед 1. Напевно, багатьом вам, траплялися публікації про те, як рятували солдатам життя бронежилети, як допомагали їм каски, як зручно воювати в надійному та практичному взутті, а також користуватися якісною оптичної технікою, що дозволяє побачити ворога на відстані і навіть уночі. Якби прості люди спільними зусиллями не жертвували кошти на усі ці критично важливі речі, ситуація була би значно гіршою.

Вед 2. І сьогодні ми запросили людину, якій небайдужі мобілізовані  це волонтер ______________________________________________________________________

Учень 2. Ми хочемо сказати велике спасибі нашим землякам-волонтерам родині Синельникових, Распопову Володимиру, Валерію Кубраку, Роману Лутохіну, Андрію Дикуну,           Чучку,  Олександру Хохотві і Сергію Мазурку за допомогу не лише своїм землякам, вони регулярно виїжджають на різні військові блокпости, часто ризикуючи навіть потрапити під обстріл. Щира вдячність їм за дієву підтримку, розуміння й співчуття. Хай береже всіх Бог.

Учень 3. Ми знаємо, що всі учасники АТО чекають на повернення додому, хочуть обійняти своїх рідних та ще більше хочуть разом зі своїми родинами жити в вільній країні без відчуття страху перед завтрашнім днем, з надією на майбутнє. Вони відверто зізнаються, що потрапивши до зони АТО дуже змінилися. Для них тепер все по іншому. І ми хочемо зробити свій вклад воїнам  АТО і передати цю допомогу, яку зібрали школярі разом з батьками, а також підтримати солдатів дитячими малюнками та листами,  в які ми вклали частинку свого серця.

(передача допомоги та листів)

Вед 2. Знаходячись на безпечній території відчуття страху та тривоги нас переповнює набагато більше ніж відчувають вони в самому епіцентрі військових дій. Хтось готовий покласти своє життя аби врятувати нашу країну – збагніть це і дійте по совісті.

Вед 1. Українці! Хочеться крикнути в усі кінці сходу і заходу, центру і півночі, ми один великий народ. Нам будувати, і нам правити державою. Нам треба разом зупинити війну і жити у мирі. Зупинимо війну разом! Нас не побороти!

Пісня «Разом і до кінця»

Вед 2. Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

            Бо ти єдина, Україно, бо ти на всіх у нас одна.

            Одна від Заходу й до Сходу, володарка земель і вод –

            Ніхто не ділить хай народу, бо не поділиться народ.

            Нехай ніхто не половинить, твоїх земель не розтина,

            Бо ти єдина, Україно, бо ти на світі в нас одна.

Вед 1. Дякую всім, хто прийшов і був разом у цей пам’ятний день.

            Миру вам. Добра. Взаєморозуміння.