Літературно-музична композиція "Пам'яті Небесної Сотні"

Літературно-музична композиція

Пам’яті Небесної Сотні

 

Ведуча1:      

Давно  я  чула, що  з  просторів  небесни

Нам  світять  зорями  в  нічній  імлі

 Безсмертні  душі  праведників  чесних,

Отих  людей, що  вмерли  на  землі.

 

  Ведуча2:      

Душі героїв. Вони  очима-зорями  дивляться на  нас  із  небес, журавлями  пролітають  над  нами, сумно  курличучи  в  небесній далині.

Танець ангелів

 

Ведуча 1. 21 листопада 2013 року за кілька днів до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, український уряд радикально повернув курс держави від євроітеграційного до  курсу, спрямованого на розвиток  співпраці з державами-членами СНД. Поступальний рух колеса історії зупинено.

 

Ведуча 2. Обурена таким рішенням уряду України молодь виходить на Майдан Незалежності у Києві. Невдоволення підтримують по всій Україні. Це був початок  Революції Гідності.

 

Ведуча 3. Цього ж дня люди вийшли на Євромайдани у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому, Ужгороді, Вінниці, Кривому Розі, Сумах, Харкові, Чернівцях.

 

Ведуча1. Збурення в суспільстві наростає. І вже 1 грудня  півмільйона обурених діями влади українців зібрались на Всеукраїнське Віче. До них приєдналися європейські дипломати. Опозиційні сили створюють Штаб Національного Спротиву – координаційний центр Євромайдану.

 

Ведуча 2

Події останніх місяців 2013 і початку 2014 року перетворилися на справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей.

 

Ведуча.3

Українська національна спільнота поза межами українських земель, відчуваючи духовний зв'язок з Україною, висловила нам свою підтримку. В якому б куточку Землі не жив би Українець, ніщо не зможе зламати той дух, ту жагу до свободи, які генетично закладено у його душі.

 

Ведуча. 1

Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них – молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити.

 

Ведуча2

Вони підняли людей на боротьбу. Їхній вчинок – то велика жертовна любов. Головним у світ є любов, і люди, яких ми поминаємо, власне, засвідчили свою любов до своєї країни, свого народу.

 

Ведучий 3: Кожен із них, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну Україну.

 

Звучить пісня, виходять пари: мати і син, дружина і чоловік, сестра і брат,

Завмирають в позах.

Виходять три Долі, тримаючи в руках клубки ниток, намотують їх

 

Доля 1. У кожного своя доля. Доля? Доля …

Доля 2 У кожного свій хрест. Хрест. Хрест

Доля 3 У кожного свій шлях. Шлях. Шлях

Доля 1 Сестри мої  у своїх руках ми тримаємо нитки життя. Життя. Життя  .

Доля 2 У наших руках людські долі. Долі. Долі.

Доля 3 Тільки Богові і нам відомо , коли обірветься життєва нитка.  Ніхто з людей не може змінити своєї долі. Долі. Долі.

 

Підходять до пар, стають за спинами

Доля 1. У кожного своя доля. Цей молодий юнак – надія своєї матері. Він міг би одружитися, збудувати хату, народити дітей і до старості прожити у своєму селі,доглядаючи свою матір. Але  в нього інша доля, його доля – майдан. Його  доля – Україна.

 

Доля 2 У кожного своя доля. У кожного свій хрест. Цей чоловік мав стати батьком. Він міг би тішитися своїм сином, ростити його, виховувати , дочекатися внуків. Але він обрав собі інший шлях – шлях борця за волю України. І на цьому шляху  його доля – нести важкий хрест. Бо його хрест – любити  Україну.

 

Доля 3. У кожного свій шлях. Цей хлопчина сирота. Він не пам’ятає ні батька, ні матері. Єдина людина, яка йому найдорожча - його молодша сестра. Він  ще не бачив життя, ще не відчув першого кохання і не вирішив ким він хоче стати, але він твердо вирішив: Україна – понад усе! Такий його шлях. Важкий і тернистий. Шлях великого страждання і нерівної боротьби за волю, за свободу, за Україну.

 

Хлопці промовляють : За волю! За свободу! За Україну!

Звучить барабанний набій

В танцювальній композиції відображають події Майдану, хлопці гинуть

Пісня «Ангели майдану»

 

Виходить ангел, підіймає душі померлих, виводить

 

Ведучий 1

… Ти бачив як Ангели в Небо летіли?

Так-так, саме в Небо, а не навпаки…

Від пострілів влади отак відлітали

До Бога назавжди вкраїнські сини.

Ведучий2

Злетіли в вись безмовно білі дві пір’їнки -
Їх вітер вище й вище вгору підіймав,
Душа солдата й ангел-охоронець…
От так, напевно, і кінчається земне життя!

Ведучий 3

Їх кров залишилась не там на Майдані,

А на руках всіх провладних катів,

А сльози рідних потечуть ніби ріки

На всі покоління до «сьомих колін».

Ведучий 3

А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров?ю перемішана сльоза….

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог,побачивши загін:

Спереду – сотник,молодий,вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній-сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

 

Виходять жінки в чорному

Мати  Вже не повернеться додому мій хлопчина,
Що його вчора тільки з дому відпустила,
Поцілувала, тихо мовивши: "Іди, дитино,
За щастя України, бо вона - єдина".
Казала, сину, бережи себе. Але даремно,
Бо хлопець був готовий йти безстрашно,
Аби лише країна, котру так кохав страшенно,
Не стала на коліна, а боролася відважно.

Дружина  Коханий  вірив, що колись, одного ранку,
Відкривши очі, він відчує повну волю.
Але та куля, в день зимовий, на світанку,
Перехопила подих та змінила долю.
Коханий вірив, що колись, одного дня,
Розкаже син йому, як любить Батьківщину.
Хіба він знав, що борючись за це щодня, 
Все доведеться відпустити в мить єдину.?

Сестра  Але ж душа, душа Героя в небо лине!
До тебе наші сльози, молитви, зізнання!
Повір, мій братику, що пам'ять не загине,
Як і омріяні тобою  воля та кохання.

Небесна сотня. Прапор. Чорна стрічка.
І сльози, бо ти, брате,  вже не з нами.
Але в думках  ти поруч, і не згасне свічка,
І линуть буде "Слава Україні!"  над ланами.

Виходять  Долі
Доля 1 Не плачте, мамо. Ваш син у Небеснiй сотнi. Йому вже не болять рани. Вiн прийде, коли Ви спатимете, i розкаже, як любить Вас. Це його доля…

Доля 2. Не плачте, дружини. Дайте поплакати Українi. Вже не тече кров iз ран Вашого коханого. Не пече йому у грудях бiльше. Вже у сотнi своїй небеснiй стоїть на вартi. Праворуч  вiд Бога. А ліворуч –  його побратими Андрiйки, Васильки, Iванки, Назари, Устими–  усі тi, хто нинi названий Небесною сотнею. Це їх хрест..

Доля 1. Вони були звичайними хлопцями, а стали Героями, бо в мить останню вiддали нам найдорожче, що мали,  – життя своє. За вас вiддали. Аби ви жили. Долюбили за них, дiтей їхнiх доколихали, пiсень за них доспiвали. Не плачте, рідні. Дозвольте поплакати свiтовi. Це їх шлях…

 Ведучий 1 Тисячі поранених і більше 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця «Небесна Сотня» своїм життям викупили свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову державу.

Ведучий 2

Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

 

Ведучий 3

Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю…… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих героїв Небесного Війська.

 

 

Ведучий 1

  Пролунало в країні мовчання.

Навіть вітер затих на хвилину:

Відбувалось останнє прощання,

Зі словами " Герої не гинуть".

 

Ведучий 2

Засвітили свічки в кожнім домі,

І дивилися тихо на небо-

Так летіли у даль невідому

Всі герої, що вмерли за тебе.

 

  Ведучий 3

Я почула, як плаче держава,

Що синів її в землю ховають.

Ви не вмерли! В Вас вічність і слава,

Бо Герої, як ви, не вмирають!

 

Пісня «Герої не вмирають»

 

.

 

.