Літературно-музична композиція до Дня Соборності України для учнів 7-9 класів
СЦЕНАРІЙ СВЯТКОВОГО КОНЦЕРТУ ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ УКРАЇНИ
Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно,
Моя Батьківщино!
Звучить «Козацький марш»
Нам дух волелюбний від скіфів дістався,
Широка душа – від безмежжя степів.
Хто серцем тебе, Придніпров’я, торкався,
Той душу твою осягнути зумів
Це тут України моєї початок,
Де волю плекали твої козаки.
Про тебе сьогодні ми будем співати
І славу твою пронесем крізь віки!
ПІСНЯ «Україно моя»
День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на велелюдному зібранні було урочисто проголошено злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Виголошення соборницької ідеї стало могутнім виявом творчої енергії нації та прагнення до етнічної і територіальної єдності.
Ті історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. У розмаї жовто-синіх знамен 22 січня 1990 року наші сучасники поєднали живим ланцюгом злуки Схід і Захід України.
Велична і свята, моя ти Україно,
лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!
Маєм сонце, маєм море,
Маєм Київ і Дніпро,
Маєм землю неозору,
На якій росте добро.
Синьо-жовтий прапор маєм
Й Володимирський тризуб,
Дон і Сян їх обіймають.
Ми – народ – великолюб.
Боже – Отче всемогутній,
Захисти коханий край!
Дай нам вийти у майбутнє.
Мужність і сміливість дай!
Захисти нас від свавільних
Хижаків, жорстоких, злих,
Захисти від божевільних,
Від Чорнобилів нових!
Хай собори на руїні
Стануть там, де ти прорік.
Незалежній Україні –
Слава нині і повік!
Я співаю про тебе, прекрасна країно
Де хлібами духмяними вкриті поля
І про шлях твій до волі, моя Україно
Незалежна та славна слов’янська земля!
Скільки світлих доріг
Ти для мене відкрила
До високих зірок у широкі поля
У мені твоя кров,
У мені твоя сила
Найдорожча з усіх,
Рідна земле моя!
Земле рідна, з чим тебе зрівняти?
Від любові серцю в груди тісно.
Допоки сущі – будем хліб творити,
Допоки і щасливі будуть діти.
Я україночка від роду,
Землі цієї я краплинка,
Я – доля рідного народу,
Його дитина – українка.
Хай сонце сяє в нашій пісні
І світом котиться луна.
Ми в чомусь, може, трохи різні,
Та Україна в нас одна.
Благословенна будь, земля моїх батьків
І щедра нива степових просторів,
Що пам’ятає славу козаків
Своїх захисників, своїх героїв.
Україно, соборна державо,
Сонценосна колиско моя,
Ще не вмерла й не вмре твоя слава,
Завойована в чесних боях
Живи та міцній, Українська державо!
Вмирали у битвах мільйони бійців,
Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво
Й над Києвом стольним віки майорів!
Любіть Україну, злотосяйну і вічну,
Любіть Україну, всім серцем любіть.
У день її народження не свічку –
Серця без коливання запаліть.
Зацвітає калина, зеленіє ліщина,
Степом котиться диво-луна.
Це – моя Україна, це – моя Батьківщина,
Що, як мама, як тато, одна.
Молюсь за тебе, Україно,
Молюсь за тебе кожен час,
бо ти у нас одна-єдина, -
Писав в своїх віршах Тарас.
Молюсь,- казав він, щоб у тебе
Не було між людьми війни,
Щоб завжди було чисте небо
На нашій стомленій землі.
Щоб завше у садку смерека
Весняним квітом під вікном цвіла
І прилітали з вирію лелеки,
Щоб гомін хвиль послухати Дніпра!
Моя Україно!
Я вірю, що дух твій ніколи не згасне.
Ти совість народу, незгасна зоря,
Живи й процвітай, Україно моя,
Для миру, для щастя, любові й добра.
Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!
Говорить сьогодні дорослі й малі,
Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,
Немає такої, як ти на на землі.
Дай щастя, Боже, нашій Україні,
Такій великій, рідній і єдиній,
У кожне місто і село квітчасте
Пошли любов і світле щастя.