Літературно-музичне свято до 205-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка «Є в Шевченка народження дата, дати смерті в Шевченка нема»

Літературно-музичне свято

до 205-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка

«Є в Шевченка народження дата,

дати смерті в Шевченка нема»

 

Мета: розкрити велич українського генія Тараса Шевченка, наблизити його до серця кожного учня, спонукати школярів замислитися над власним розумінням постаті Шевченка, місцем Кобзаря в нашій сучасності.

Обладнання: портрет Шевченка, репродукції картин Т.Г.Шевченка, ілюстрації до творів Кобзаря, виставка книг.

 

 

Ведучий 1. Навесні, коли тануть сніги

 І на рясті просяє веселка,

 Повні сил і живої снаги,

 Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Ведучий 2. Дорогі друзі! 9 березня 2019 року минає 205 років з дня народження великого українського поета, художника, національного генія Т.Г.Шевченка.

Ведучий 1. 9 березня – день народження Тараса,

 Великого, святого Кобзаря.

 Його слова і досі світ хвилюють,

 І всіх нас зігріва його зоря.

Ведучий 2. Сьогодні ми його отут згадаєм,

 Хай прозвучать його палкі слова,

 Нехай на святі тут із нами разом

 Він в нашій школі справді побува.

Ведучий 1. Нехай подивиться, як ми його шануєм,

 Як залюбки вірші його вчимо,

 Як ми його всі любимо сердечно,

 І пам’ять між людьми бережемо.

Ведучий 2. Всі його ми батьком звемо

 Так від роду і до роду:

 Кожний вірш свій і поему

 Він присвячував народу.

Ведучий 1. Він любив усе прекрасне,

 Все ненавидів потворне, –

 І його ім’я не згасне,

 Світлий образ неповторний.

Ведучий 2. Ось чому в сім’ї великій

 У цвіту садів прекрасних

 Буде жити він вовіки,

 Як безсмертний наш сучасник.

Ведучий 1. Є поети одного міста, одного села, одного народу. Але є поети всіх міст, всіх сіл, всіх народів. Т.Г.Шевченко – саме такий поет.

Ведучий 2. Хвала і честь тобі, великий геній і пророк!

 І слава у віках тобі, Кобзарю!

 Ти вмер, але слова твої живуть

 І будуть жить повік в серцях народу.

Ведучий 1. Тим він і рідний кожному,

 Що народові душу свою віддавав.

 Тим і сучасний кожному він, –

 Вінок із пісень народ йому склав.

Ведучий 2. Твій голос летить над віками

 І вічний думок твоїх лет.

 Ти – вічно з народом, ти – з нами,

 Великий народний поет.

Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий»

(Муз. Д.Крижанівського, сл. Т.Г.Шевченка)

Ведучий 1. Плине час, як стрімкі води сивого Дніпра-Славути, минають роки, десятиліття, століття. Але ніколи не погасне в пам’яті глибока шана до геніїв, що віддали свій талант рідній Батьківщині. Серед них Т.Г.Шевченко. Ім’я Тараса Шевченка стало символом нашого народу.

Учень 1. На всіх континентах пісень його струни,

 І чесному серці народів і рас,

 Бринять переможно, врочисто і юно –

 Незмінні прекрасні у будь-який час.

Учень 2. Він словом пророчим освітлював далі,

 Закриті страшними завісами хмар,

 Він долю свою і талант свій без жалю

 Поклав на святий України вівтар.

Учень 3. Його не зломили ні тюрми, ні пута –

 В нім сила народу такого жила,

 Якого ні смерть, ані злоби отрута,

 Як правду велику, його не здола…

Учень 4. Крізь пекло етапів, крізь муки заслання,

 Крізь ночі холодні і душі пусті

 Проніс він священну ідею братання,

 Життя і безсмертя віддавши меті.

Пісня «Заповіт» (Сл. Т.Г.Шевченка)

Ведучий 2. Т.Шевченко – це наша душа.

 Т.Шевченко – це наша мудрість.

 Т.Шевченко – це наша сила.

Ведучий 1. Він був сином мужика – і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком – і став велетнем у царстві людської культури.

Ведучий 2. Він був самоуком – і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Ведучий 1. Десять літ він томився під вагою солдатської муштри, а для волі країни зробив більше, ніж десять переможних армій. Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, ані віри в Бога у зневіру і песимізм.

Ведучий 2. Доля не пошкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Ведучий 1. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко.

Учень 1. Кобзарю!

 Який потрібно мати

 В душі безсмертний цвіт,

 Щоб хвилювати людство

 І через сотні літ!

 Яким зарядом треба

 Наснажити слова,

 Щоб пісня і сьогодні

 Звучала як нова.

Учень 2. Кобзарю!

 Ти – і безсмертя наше,

 Й сила, і краса.

Пісня «Зоре моя вечірняя» (Сл. Т.Г.Шевченка)

Учень 3. Кобзарю!

 Ти зорею сяєш в прийдешніх віках!

 Сходиш хлібом духовним на вишитих рушниках!

Учень 4. Вірші Т.Шевченка – вишневі садки.

 Вірші Т.Шевченка – калинові грона.

 Вірші Т.Шевченка – це серця рядки.

 Вірші Т.Шевченка – це гордість кожного дому.

 

 

Учень 1. Кобзарю!

 Живи повік ти в пам’яті людській.

 Твої пісні – новітніх днів окраса.

Учень 2. Твої думки, діла і заповіти,

 Як вічне світло, як весняні квіти.

 Цвітуть, живуть і будуть вічно жити

 Твої думки, твої безсмертні діти.

Пісня «Наша дума, наша пісня» (Сл. Т.Г.Шевченка)

Ведучий 1. Живи, поете, в бронзі і в граніті,

 Живи, поете, в пам’яті людській,

 Живи в піснях, живи у «Заповіті»,

 Живи у славі віковій!

Ведучий 2. Шевченко іде по світу. На всіх континентах звучить його слово. І ніколи не зміліє повноводна ріка шани й любові до поета.

Ведучий 1. А душа народу завжди буде освячуватися великою мудрістю безсмертного генія українського народу.

Учень 3. Ми не забули тебе, Тарасе,

 Черпаєм правду в твоєму слові,

 І вберегли ми для внуків наших

 Вкраїнську пісню, вкраїнську мову,

Учень 4. Тарасе, любий, вже спи спокійно.

 Бо ще не вмерла, не вмре ніколи

 Вкраїна наша і наше слово.

 Поки кобзарство пульсує в жилах,

 Ніхто не зіб’є нам волі крила!

Пісня «На високій дуже кручі»