"ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА" ДО РІЧНИЦІ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

"ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА" ДО РІЧНИЦІ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ В.О.СУХОМЛИНСЬКОГО

Виховна година «Людина починається з добра»

Мета: Ознайомити учнів із життям і творчістю В.О.Сухомлинського.

Формувати вміння міркувати, оцінювати свої вчинки. Спонукати до пізнання світу. Викликати бажання наслідувати позитивні риси персонажів прочитаних оповідань.

Виховувати працелюбність, повагу до старших і любов до рідної землі, доброту, людяність, потребу в справжній дружбі.

Обладнання: Святково прибраний зал, портрет В.О.Сухомлинського,

малюнки дітей, виставка книжок.

Хід заходу:

                                         (звучить ніжна мелодія)

Вчитель: Ще тиша йде останнім літнім ранком

По коридорах і по класах школи,

Та причаївся вересень за ганком

І ставить квіти вчителю на столик.

А Він іде святий, мов янгол світла,

Несе в дарунок дітям душу й серце.

Для Нього небо зошитами квітне

Й співає дзвоник, мов лунке джерельце.

А Він до школи йде, немов до храму,

Щоб висвятити в учневі Людину,

На жодну помилку Він знов не має права;

В Його ж руках – майбутнє України.

                                                Віра Кропивка

Наш захід ми присвячуємо творчості видатного педагога, мудрого вчителя, директора школи, доброго сина і тата, того, кому присвячувалися слова вірша – В.О.Сухомлинському.

Учень: Він залишив назавжди

             Слід після себе у світі.

             Слід той не зможуть змести

             Сиві і славні століття.

На дошці портрет В.О.Сухомлинського

Подивіться на ці задумливі очі, скільки в них доброти, тепла, розуму. Це не просто портрет великої Людини, а портрет великого Учителя, в якого вчилися і вчаться всі: і дорослі, і малі. Наша розповідь про Василя Олександровича – вчителя добра й краси.

Учень :« Це була людина високого поетичного дару. І не лише тому, що він писав і друкував вірші. Усе, до чого торкалися його руки, його серце, світилося поезією».                     (В. Терен)

Учень :Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селянській родині в селі Василівці Кіровоградської області. Він був другою дитиною у сім᾽ї, яка мала чотирьох дітей.

Учень : Протягом 1926-1933 рр. він навчається в семирічній школі. Учителі та учні, з якими хлопець спілкувався у ці роки, спостерігали ранні вияви його творчої натури – він гарно малює, пише вірші, грає на народних музичних інструментах. У цей же час виявляється і його педагогічна обдарованість: він часто в оточенні дітей, заміняє вчителя, допомагає однокласникам.

Вчитель:Хочу звернути увагу на ще одну обставину, яка значною мірою вплинула на обрання професії, напрям творчості, і яка також характеризує психологічну сторону особистості Василя Олександровича. Справа в тім, що він зростав хворобливою дитиною, а це, на мій погляд, привело до самоаналізу, заглиблення у світ власних почуттів і переживань. Це з однієї сторони. А з іншої – викликало пильну увагу тих, хто перебував допомоги до менших, слабших, беззахисних.        (звучить ніжна мелодія)

Вчитель: Є люди, як свічки

Згорають, відходять в небуття.

Є люди, як зірки, -

Горять і світять все життя.

Та ні, це не зірки, холодні, мертві.

Вони – серця, засвічені у небі,

Які горять, обігрівають все і не згаснуть.

Ці слова про нього, хто 32 роки, вів свій педагогічний щоденник, а потім його роздуми у щоденнику ставали книгами. Для наймолодших – він написав понад 1500 казок, новел і легенд, і ми їх читаємо залюбки.

         (представлення виставки книг В.О.Сухомлинського, збірок мудрих і повчальних казок, оповідань, притч, новел, написаних для дітей і дорослих)

Кожна казка, кожне оповідання – розповідають читачам про неповторну красу природи, чуйність у взаєминах між людьми, магічну силу доброти, пробуджують у нас бажання захистити слабшого, допомогти старшим. Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла – мають дуже велику силу.

Учень : Добрим бути просто чи не просто?

         Не залежить доброта від зросту.

Учень : Як людей полюбиш – пошануєш.

Силу для добра в душі відчуєш.

Учень : І закрутиться Земля скоріше,

Якщо разом станемо добріші.

Учень : Доброта з роками не старіє,

Доброта від холоду зігріє.

Учень : І якщо вона, як сонце світить,

То радіють і дорослі, й діти.

Вчитель. Все своє життя Сухомлинський працював у школі з дітьми. Тому він склав 10 правил: чого не можна робити. Послухайте і запам’ятайте їх.

10 ПРАВИЛ: ЧОГО НЕ МОЖНА РОБИТИ

 Не можна ледарювати, коли всі працюють,

 Не можна сміятися над старістю і старими людьми, про старість треба говорити тільки з повагою.

 Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо зі старшими.

 Не можна виявляти незадоволення тим, ,що в тебе немає якоїсь речі.

 Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі.

 Не можна робити того, що осуджують старші.

 Не можна залишати старшу рідну людину одинокою

 Не можна збиратися в дорогу не спитавши дозволу і поради у старших.

 Не можна сідати до столу, не запросивши старшого.

 Не можна сидіти, коли стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка.

Вчитель:

      Запам᾽ятай, моя дитино, з юних літ

На все життя, щоб знала, як прожити.

  Людина для добра приходить в світ

Й покликана завжди добро творити.

Нелегко це, хто що б не говорив,

Й не кожному зробити це вдається.

Бо в світі стільки смертних є гріхів,

Що доброта не завжди йде до серця.

Та ти – людина, і тому учись

Добро творити, людям співчувати.

До цього світу пильно придивись,

Злим помислам навчися лад давати.

Йди з добротою – це собі затям,

Із ласкою, прихильністю, привітно.

Й не розлучайся х добрим почуттям,

Хай доброта в душі суцвіттям квітне.

Дорогі діти, пограємо з вами у гру        "Ким стану, що зроблю?".

Умови гри

Діти сидять в колі, передають один одному м'яч. В кого м'яч, той розповідає ким він буде в майбутньому і що доброго робитиме.

Пісня: «Доброта»

Вчитель: Твори Василя Олександровича не залишили байдужими не тільки вас, але й художників, і вони намалювали ілюстрацію до них.         

(На дошці ілюстрації й малюнки. Вчитель коментує їх, а діти відгадують, до якого твору кожен з них.)

Якщо людина добра, з нею хочеться говорити, сміятись, мовчати, спілкуватись. Ось такими маємо бути й ми, бо таким був він – улюбленець народу. А народ – не забуває тих, хто залишив після себе добрий слід. Про це свідчить народна мудрість.

Гра «Знайдіть половинку»

{C}·          Добро роби,

{C}·          Краса людини –

{C}·          Усе добре приймай,

{C}·          Хочеш собі добра,

{C}·          Добре діло –

{C}·          Не одежа красить людину,

Учень : Добро творити на Землі

Людині лиш дано.

 І навіть діточки малі

Всі знають це давно.

Краса і море доброти

Оточує нас всіх.

Подібним будь до сонця ти,

 Щоб зазвучав твій сміх.

 Щоб ти освітлював всім шлях,

Як сонце з висоти.

в   добрій справі.

не роби нікому зла.

роби сміло.

добре й тобі буде.

а злого уникай.

а добрі діла.

 Хай сяє усмішка в очах.

 Будь завжди добрим ти.

Учень : Як поле засівається зерном, так наша нива – розумом, красою і добром.

Вчитель:

А ми покликані ці зерна проростити –

В дитячих щирих душах відродити.

І він допомагає це зробити…

Це вчитель з літери найбільшої, що є

Це той, хто дітям серце віддавав своє.

Вклонімось, діти, перед ним – Талановитим, мудрим і святим.

З любов᾽ю він служив людям, пам᾽ятаючи, що ніколи не слід поспішати з висновками, адже кожен має право на помилку, а ми бачимо душі людей, ніби через матове скло.

{C}ü {C}Пам᾽ятаючи, що внутрішній світ людини – важливіший за її зовнішній вигляд. Адже без думок, почуттів, ми схожі на повітряну кульку, яка перетворюється на клаптик м᾽якої гуми.

{C}ü {C}Пам᾽ятаючи, що наша сила й краса в гурті. Яскравим прикладом цього є намисто – барвисте та різнокольорове.

{C}ü {C}Кожна людина може бути чарівником. І для цього не потрібна чарівна паличка, достатньо сказати добре слово або зробити добре діло.

Учень: Не скупімось на добрі слова

Їх частіше в розмовах вживаймо

І якщо наша віра жива

Ми на ділі її проявляймо.

Учень: Посміхаймось до ближніх своїх

Замість того, щоб їх ображати

Будьмо ніжні і добрі до них

Постараймось їх не забувати.

Учень: Ми в житті часто терпим тому,

Що байдужі до інших буваєм

Тільки в ближньому бачим вину

Обмовляєм його, ображаєм.

Учень: Якщо хочем, щоб ближні до нас

Проявляли свої розуміння

Ми повинні до них повсякчас

Мати щиру любов і терпіння.

Учень: І не будьмо жорстокі такі

Не спішім винуватити інших

Подивімось, які ми самі

Може наші поступки ще гірші?

Учень: Друзям руку подаймо в біді

Залікуймо сердечні їх рани

Стане легше нам жити тоді

Як самі ми добрішими станем.

Заключна частина:

Вчитель: Ось і підходить до свого завершення наша зустріч. Сподіваюся, кожен з вас вирішив для себе бути доброю людиною. І завжди робити щасливими тих, хто поруч з нами.

Учениця.

Сьогодні на уроці нас вчителька навчила

На прикладах відомих, як гарними нам буть,

У школі і удома усім давно відомо

Що добрих не народжують, а добрими стають.

Учениця.

А педагог відомий,

Казок для нас багато хороших написав.

Ми їх читати будем,

Розкажем про них людям.

Нехай усі навчаться будь добрими завжди.

Вчитель. Творіть добро і вам відповідатимуть  любов'ю і щедрістю. Та й будуть у нашій країні мир і злагода